ДБН В.2.2-13-2003 С. 13

3.7 Розміри залів для легкої атлетики слід визначати залежно від прийнятих параметрів доріжок для бігу по колу та по прямій і кількості місць для тих, хто займається окремими видами легкої атлетики.

Висоту (до низу виступних конструкцій) слід приймати в залах із стаціонарними трибунами для глядачів не менше 9 м, а для навчально-тренувальних занять - 9м. Залежно від конструктивного рішення покриття залу висота над біговими доріжками може бути зменшена до 4 м, а над місцями для стрибків у висоту, у довжину і для потрійного стрибка - до 5 м.

Розміри майданчиків для окремих видів легкої атлетики слід приймати згідно з 6 таблиці 1, а їх пропускну спроможність, наведену у таблиці 1, збільшувати на 25 %. Розрахункову довжину доріжки для бігу по колу слід приймати не менше 160 м, не більше 200 м (оптимально). Протяжність кожного прямого відрізка і кожного повороту повинна бути не менше 35 м. Доріжка для бігу по прямій повинна передбачатися завдовжки не менше 75 м (для бігу на дистанцію 60 м); за завданням на проектування допускається передбачати довжину доріжки 125-130 м (для бігу на дистанції до 110 м включно).

Кількість окремих бігових доріжок завширшки 1,25 м кожна повинна прийматися для бігу по прямій - шість, а для бігу по колу - чотири. Доріжка для бігу по прямій може суміщуватися з прямими відрізками доріжки для бігу по колу. В разі реконструкції існуючих приміщень і призначенні їх для змагань нижче загальнодержавного масштабу допускається:

а) зменшення кількості окремих доріжок для бігу по прямій до чотирьох;

б) зменшення ширини окремих доріжок для бігу по колу до 0,8 м;

в) протяжність бігу по кожному повороту, виходячи із ширини приміщення, яке реконструюється, приймати менше 35 м. В разі призначення залу тільки для навчально-тренувальних занять кількість окремих доріжок як для бігу по прямій, так і для бігу по колу може бути зменшена до двох.

По всій довжині поворотів кругової бігової доріжки повинні влаштовуватися віражі, що мають у найбільш крутій частині уклон не менше 10° і не більше 18°.

Загальну пропускну спроможність за зміну залів для легкої атлетики треба приймати, як суму пропускної спроможності бігових доріжок і місць для окремих видів легкої атлетики, що не су-міщуються одне з одним і використовуються одночасно.

В разі розміщення доріжки для навчально-тренувальних занять для бігу по прямій в окремому приміщенні (у тому числі суміжному з основним об'ємом залу і відокремленому від нього тільки опорами) висоту цього приміщення слід приймати 4 м.

У складі будинків спортивно-демонстраційних залів для легкої атлетики для розминки перед змаганнями допускається передбачати приміщення завширшки не менше 6 м (у будівельних осях), заввишки не менше 4 м і довжиною, що дорівнює довжині основного залу, але не менше 75 м.

3.8 У спортивно-демонстраційних залах відповідно до розрахункової висоти трибуни висота залу повинна бути збільшена.

3.9 Спортивні зали для важкої і легкої атлетики, для спортивної гімнастики і футболу слід розміщувати на першому поверсі, а в зали для легкої атлетики і для футболу, крім того, повинен бути забезпечений в'їзд вантажних автомашин.

3.10 Конструкція підлоги залів повинна виконуватися відповідно до вимог СНіП 2.03.13. У підлозі залів для легкої атлетики слід передбачати яму (ями) із піском для приземлення при стрибках у довжину і потрійному стрибку, а в підлозі залів для спортивної гімнастики біля гімнастичних снарядів - ями для приземлення з м'яким заповнювачем. В універсальних залах для спортивної гімнастики і спортивних ігор, а також в разі вимушеного розміщення залу для спортивної гімнастики не на першому поверсі ями біля гімнастичних снарядів допускається не передбачати.

3.11 У спортивному корпусі з залом для тенісу за кількості майданчиків у ньому два і більше слід передбачати приміщення розміром 18 х 12 м, заввишки 6м із тренувальною стінкою заввишки не менше 3 м. Пропускна спроможність приміщення - 4 люд. за зміну.

С. 14 ДБН В.2.2-13-2003

3.12 Приміщення для індивідуальної силової підготовки розміром 12х6 м, заввишки 3 м слід передбачати в спортивних корпусах із залом для легкої атлетики або футболу і спортивних корпусах із трьома і більше залами для інших видів спорту; за кількості залів у них не менше трьох допускається зменшити розмір приміщення до 9 х 4,5 м, заввишки 3 м.

3.13 У спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних будинках (крім будинків із залом для легкої атлетики) слід передбачати зал для розминки перед змаганнями і для навчально-тренувальних занять із спортивних ігор розміром 30 х 18 м, заввишки 8 м (із роздягальнями, душовими і туалетами). У випадку призначення для змагань із спортивних ігор (крім футболу) розмір залу повинен прийматися 42 х24 х 10 м, а для тенісу – 68 х 42 х 10 м.

Ковзанки зі штучним льодом

3.14 Відкриті і криті ковзанки зі штучним льодом для хокею і фігурного катання слід передбачати універсальними (для поперемінного використання з обох видів спорту).

Будівельні розміри і пропускну спроможність відкритих і критих ковзанок із штучним льодом для швидкісного бігу на ковзанах і відкритих ковзанок для фігурного катання і хокею слід приймати за 8, 11 і 13 таблиці 1.

Будівельні розміри і пропускну спроможність залів критих ковзанок для фігурного катання і хокею слід приймати за таблицею 2.

В спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних критих ковзанках відповідно до розрахункової висоти трибуни висота залу ковзанки (принаймні над трибуною) повинна бути збільшена. В разі призначення залів критих ковзанок для змагань та інших видів спорту, що потребують більшої висоти, висота залу повинна бути збільшена не менше ніж у межах арени для цих видів спорту.

3.15 У складі будинків критих ковзанок слід передбачати хореографічний клас розміром 12 х 12 м, заввишки не менше 4,8 м із пропускною спроможністю 30 люд. за зміну (із роздягальнями, душовими і туалетами), а також два приміщення розміром 12 х 6 м кожне для індивідуальної акробатичної підготовки заввишки не менше 6 м та індивідуальної силової підготовки заввишки не менше 3 м.

Допускається додатково передбачати навчальний льодовий майданчик тільки для фігурного катання розміром 30 х 20 м, що визначається завданням на проектування. У будинках спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних ковзанок слід передбачати зал для розминки і навчально-тренувальних занять із спортивних ігор розміром 30 х 18 м і заввишки 8 м (із роздягальнями, душовими і туалетами). У цьому випадку приміщення для акробатичної індивідуальної підготовки не передбачається.

За місткості ковзанки понад 2000 глядачів (не рахуючи місць у партері) допускається додатково передбачати влаштування критої ковзанки для навчально-тренувальних занять з фігурного катання на ковзанах і хокею з розміром площі льоду 61 х 30 м (із роздягальнями, душовими і туалетами).

3.16 Зали критих ковзанок слід розташовувати на першому поверсі із забезпеченням в'їзду в них вантажних автомашин.

3.17 У будинках спортивно-видовищних критих ковзанок слід передбачати майданчик для виступів балету на льоду розміром 45 х 24 м, який допускається розміщувати поперек арени для хокею (по короткій осі). У цьому випадку за межами арени впритул до неї повинен передбачатися додатковий майданчик для виходу (виїзду) фігуристів завдовжки 24 м (по 12 м в обидва боки від короткої осі) і завширшки 15 м, а додатковий навчальний майданчик для фігурного катання розміром 30 х 20 м (див. 3.15) може не передбачатися.

3.18 За межами охолоджувальної плити в критих ковзанках повинні влаштовуватися канали для відведення води від танення льоду. У спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних критих ковзанках ширину каналу слід приймати не менше 0,7 м, а місткість - не менше 45 м3. Допускається передбачати у каналі пристрій для прискорення розтоплювання льоду; у цьому випадку об'єм каналу може бути зменшений. Канали повинні перекриватися знімними щитами врівень з підлогою.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 15

3.19 У зручному зв'язку з ковзанкою (ковзанками) слід передбачати приміщення для двох машин із догляду за льодом розміром (у чистоті) 9 х 6,5 м, заввишки 3,9 м. Прорізи для виїзду з приміщення повинні мати висоту не менше 2,4 м, ширину не менше 3,5 м. У приміщенні слід передбачати приямки з пристроями для танення крижаної стружки розміром 3 х 1 м, глибиною 1 м. Приямки повинні закриватися ґратами врівень з підлогою.

Спортивні басейни

3.20 Розміри і пропускну спроможність ванн для спортивного плавання слід приймати згідно із таблицею 3.

Розміри ванн для стрибків у воду і розташування пристроїв для стрибків слід приймати у відповідності з заданим складом пристроїв, керуючись вимогами, наведеними на рисунку Л.2 додатка Л. Пропускну спроможність кожного пристрою для стрибків слід приймати 6 люд. за зміну, при цьому вишка незалежно від кількості платформ на ній повинна прийматися за один пристрій.

Поле для водного поло повинно мати розмір 30 х 20 м і глибину не менше 1,8 м. Пропускна спроможність його 25 люд. за зміну.

При проектуванні універсальних ванн (для поперемінного використання за двома або трьома видами спорту) розмір і пропускну спроможність слід приймати за найбільшим з показників для цих видів.

Таблиця 3

Призначення ванни

Розміри ванни, м

Глибина води, м

Пропускна

спроможність, люд./зміну

довжина*)

ширина

у мілкій частині

у глибокій частині

Спортивне плавання

50

25

2,1

Виходячи

з уклону дна не менше 0,01,

але не більше 5 м

96

25

16

48

11

32

8,5

24

33,33**)

21

80

*) Відхилення в довжині ванн (у тому числі універсальних) допускається тільки у бік збільшення в межах до:

а) 0,03 м у ваннах завдовжки 50 м;

б) 0,02 м у ваннах завдовжки 33,33 м і 25 м.

**) Наведений розмір слід приймати для ванн, призначених для водного поло.

Примітка. Ширину доріжки для плавання приймають 2,5 м. За крайніми доріжками до стінок ванни повинні передбачатися вільні смуги води завширшки до 0,5 м.

3.21 У ваннах для спортивного плавання по одній або обох торцевих стінках (за глибини води біля стінки не менше 1,8 м) слід передбачати стартові тумбочки заввишки 0,5-0,75 м над рівнем води, а по обох поздовжніх стінках - уступ для відпочинку і переливний жолоб для скидання води.

3.22 В усіх ваннах слід передбачати сходи для виходу з води. У ваннах для спортивного плавання завдовжки 50 м слід передбачати по троє, а завдовжки 25 і 33,33 м - по двоє сходів з кожної поздовжньої сторони, розташовуючи їх у нішах не виступаючими з площини стінок ванн. У ваннах для стрибків у воду допускається влаштування одних сходів.

3.23 У поздовжніх стінках відкритих ванн цілорічної дії слід влаштовувати випливи (канали з водою) із душових. Ширина випливу повинна передбачатися 1,8 м, а глибина (за межами будинку) - не менше 0,9 м. Над випливами в стіні будинку слід передбачати гідравлічні затвори, а на обхідній доріжці - перехідні містки. Випливи слід влаштовувати окремими для чоловіків і жінок.

3.24 У ваннах для стрибків у воду й у глибокій частині універсальних ванн, які призначаються для стрибків, уклон дна слід приймати відповідно до рисунка Л.2 додатка Л. У решті ванн уклон дна до місць випуску води слід приймати не менше 0,01, але не більше 0,045.

С. 16 ДБН В.2.2-13-2003

3.25 По периметру ванн слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 1,5 м у критих і не менше 2 м у відкритих ваннах (рахуючи від зовнішньої грані стінки ванни), а по зовнішній межі обхідної доріжки критих спортивних ванн передбачати влаштування стаціонарних лавок завширшки не менше 0,3 м і завдовжки з розрахунку 0,5 м на одного, хто займається, за зміну.

Ширину обхідної доріжки, що передбачається уздовж стінок ванн із стартовими тумбочками, слід приймати не менше 3 м; ширина обхідної доріжки уздовж стінок з пристроями для стрибків повинна прийматися з урахуванням габаритів цих пристроїв і забезпечення підходів до них, але не менше 4 м у ваннах із не виступаючими над водою стінками і 3,5 м - із виступаючими стінками. В разі розташування ванни для спортивного плавання і ванни для стрибків у воду торцями одна до одної обхідну доріжку між ними слід приймати завширшки 5 м. Ширину обхідних доріжок 25-метрових ванн, розташованих у залах завдовжки 30 м (у будівельних осях), допускається зменшувати до:

а) 1 м - уздовж торцевих стінок без стартових тумбочок;

б) 2,2 м - уздовж торцевих стінок зі стартовими тумбочками (коли стінка виступає над рівнем води).

Поверхня обхідної доріжки повинна бути неслизькою і мати уклон 0,01-0,02 у бік трапів.

У залах критих ванн поверхня обхідної доріжки і лавок повинна обігріватися. В разі покриття поверхні обхідних доріжок синтетичними матеріалами з низькою теплопровідністю, а також у пониженій частині обхідної доріжки біля ванн для навчання плаванню, обігрів, як правило, не передбачається (див. 3.64).

По зовнішньому периметру обхідних доріжок відкритих ванн слід передбачати стаціонарну огорожу, що унеможливлює доступ до ванн сторонніх осіб.