Будинки і споруди спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

3.144 Кількість людей на 1 м ширини шляхів евакуації з трибун відкритих спортивних споруд слід приймати за таблицею 18.

Загальна кількість глядачів, що евакуюються, яка припадає на один евакуаційний люк, не повинна перевищувати 1500 люд. за І-ІІ ступеня вогнестійкості трибун.

За III ступеня вогнестійкості трибун кількість глядачів, що евакуюються, наведена вище, повинна бути зменшена на 30%, а за IIIa-V ступенів вогнестійкості - на 50 %.

Таблиця 18

Ступінь вогнестійкості

трибун

Розрахункова кількість глядачів на 1 м ширини шляху евакуації з трибун

відкритих спортивних споруд, люд.

Шлях евакуації

по сходах проходу трибун, які ведуть

По проходу вздовж рядів трибун або через люк під час евакуації в них із проходів трибун, які ведуть

униз

уверх

униз

уверх

І та II

600

825

620

1230

III, IIIa, III6, IV

420

580

435

860

V

300

415

310

615

3.145 Шляхи евакуації глядачів із зального приміщення і з будинку в цілому повинні забезпечувати евакуацію за необхідний час, наведений у таблиці 19.

Таблиця 19

Ступінь вогнестійкості

будинку

Необхідний час евакуації, хв.

із зального приміщення (t_нб.буд ) за його об'єму*⁾ , тис.м³

із будинку

в цілому

(t_нб.буд )***⁾

до 5

10

20

40

60**⁾

І та II

2

3

3,5

4

4,5

6

III, IIIa, III6, IV

1,4

2,1

2,45

2,65

3,15

4,2

V

1

1,5

1,75

Не нормується

3

^*) За об’єм зального приміщення слід приймати його будівельний об’єм без будівельного об’єму трибун.

При проміжних значеннях об’єму (у межах до 60 тис.м³) необхідний час евакуації із зального приміщення t_нб.буд. слід визначати за інтерполяцією.

В разі розташування евакуаційних виходів із зальних приміщень (об’ємом 60 тис. м³ та менше) вище позначки арени на половину і більше висоти приміщення необхідний час евакуації t_нб.буд. повинен прийматися вдвічі меншим від зазначеного в таблиці.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 53

Закінчення таблиці 19

**⁾ За об'єму зального приміщення W понад 60 тис.м³ необхідний час евакуації з нього t_нб.буд. слід приймати за формулою t_нб.буд. = 0,115 , але не більше 6 хв.

Необхідний час евакуації з будинку t_нб.буд. з таким зальним приміщенням не повинен перевищувати 10 хв.

Необхідний час евакуації t_нб.буд, розрахований за формулою, повинен зменшуватися на 35 % в разі розташу­вання евакуаційних виходів на половині висоти приміщення і на 65 % за їх розташування на висоті, що складає 0,8 висоти зального приміщення. При проміжних або менших значеннях необхідний час слід приймати за інтерполяцією, а при більших - за екстраполяцією.

***⁾ Час евакуації по незадимлюваних сходових клітках в розрахунок часу евакуації з будинку t_нб.буд ­не приймається.

3.146 Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше:

а) 1 м - горизонтальних проходів, пандусів і сходів на трибунах критих і відкритих спортивних споруд;

б) 1,35 м - евакуаційних люків із трибун критих спортивних споруд;

в) 1,5 м - евакуаційних люків із трибун відкритих спортивних споруд.

Поверхня покриття на шляхах евакуації глядачів не повинна бути слизькою (у тому числі у відкритих спорудах під впливом дощу і снігу).

За розрахункової ширини проходів (сходів) блоків місць для глядачів або люків на трибунах відкритих і критих спортивних споруд понад 2,5 м слід передбачати розділювальні поручні на висоті не менше 0,9 м. За розрахункової ширини люка або сходів до 2,5 м допускається влаштування люків або сходів завширшки понад 2,5 м; при цьому розділювальні поручні не передбачаються.

3.147 Кількість глядачів, що евакуюються через кожний вихід (люк, двері) із зального при­міщення (об'ємом понад 600 тис.м³), повинна бути не більше 600.

3.148 Евакуаційні виходи із приміщень для глядачів (крім санітарних вузлів і приміщення для куріння) повинні бути розосередженими; за наявності тільки двох виходів із приміщення (трибуни, партеру) відстань між ними повинна бути не меншою половини довжини приміщення.

3.149 У відкритих і критих спорудах шлях евакуації через люки повинен бути горизонтальним або по пандусу (влаштування сходів не допускається).

3.150 Дверні прорізи (у тому числі й у люках) на шляху евакуації глядачів повинні бути з дверними полотнами, що обладнані пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах.

3.151 В усіх критих спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних спорудах слід пе­редбачати системи оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7.

3.152 Зберігання вибухонебезпечних і легкозаймистих матеріалів слід передбачати в окремому будинку не нижче II ступеня вогнестійкості.

4 ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ

4.1 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди повинні обладнуватися системами госпо­дарсько-питного і протипожежного водопроводу і каналізації, приєднаними до зовнішніх мереж населеного пункту або власного водозабірного вузла згідно з вимогами СНіП 2.04.01, СНіП 2.04.02, СНіП 2.04.05, СНіП 3.05.01, СНіП 3.05.04, ДержСанПіН 383, СанПіН 42-121-4130 та локальних очисних споруд.

За відсутності в населеному пункті централізованого водопостачання слід використовувати місцеві джерела, вода в яких задовольняє вимоги ГОСТ 2874.

На стартах гірськолижних трас і біля стартових майданчиків трамплінів водопостачання до­пускається передбачати тільки для питних цілей із доставкою води в герметично закритих посу­динах.

Зовнішні санітарні вузли з вигребами допускаються:

С. 54 ДБН В.2.2-13-2003

- при стрілецьких галереях тирів, що входять до складу стрільбищ;

- при окремо розташованих відкритих тирах;

- при відкритих площинних спорудах, що мають до 300 місць для глядачів;

- біля стартів спортивних гірськолижних трас і біля стартових майданчиків трамплінів.

4.2 У спортивних і фізкультурно-оздоровчих спорудах необхідно передбачати заходи, що забезпечують воді, яку подають до ванн басейнів, такі додаткові якості:

а) кольоровість не більше 5;

б) вміст завислих речовин:

1) у відкритих ваннах - не більше 2 мг/л;

2) у критих ваннах - не більше 1 мг/л;

в) прозорість (по хресту) - на всю глибину ванни.

Для поливання відкритих площинних споруд і території, а також для створення льоду сезонних ковзанок допускається використання джерел води непитної якості, які відповідають вимогам ГОСТ 2761.

4.3 Гаряче водопостачання слід передбачати для забезпечення господарсько-побутових і технологічних потреб спортивних споруд.

Централізоване гаряче водопостачання веслувальних баз сезонної дії, як правило, не передбачається; у цьому випадку для приготування гарячої води на потреби буфету повинні передбачатися електричні водонагрівачі.

На лижних базах, які не використовуються у літню пору для інших видів спорту, при індивідуальних котельнях допускається подавання гарячої води передбачати тільки в опалювальний сезон.

4.4 Гаряча вода для господарсько-побутових потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874. Підведення гарячої води слід передбачати до душових, кабінету лікаря, кімнат медичної сестри і для надання першої медичної допомоги, а також до масажних, побутових приміщень для робітників, роздягалень для осіб, які займаються, кімнат інструкторського і тренерського складу, лабораторій аналізу води у ваннах басейнів, приміщень для прибирального інвентарю, а також до інших приміщень згідно з технологічним завданням. На технологічні потреби гаряча вода повинна подаватися для заповнення і поповнення ванн басейнів, підготування поверхні льоду ковзанок, для буфетів, для прискорення танення льоду в каналах біля охолоджувальної плити спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних критих ковзанок (у нічний час) і в приямках для крижаної стружки у приміщеннях для стоянки машин з догляду за льодом, а в разі влаштування контрастної ванни в лазні сухого жару - для її заповнення.

4.5 Влаштування внутрішнього господарсько-питного і протипожежного водопроводу і норми витрати води за добу і години максимального водоспоживання, а також влаштування каналізації повинно відповідати вимогам СНіП 2.04.01 з додатковим урахуванням норм водоспоживання згідно з таблицею 20. При підрахунку добової і максимальної годинної витрати слід враховувати кількість і тривалість змін.

Для приміщень, захищених автоматичними установками пожежегасіння, згідно з вимогам 3.137 інтенсивність зрошення слід приймати за ДБН В.2.5-13.

4.6 Розрахункову витрату води на зовнішнє та внутрішнє пожежегасіння будинків критих спортивних споруд слід приймати згідно з вимогами СНіП 2.04.01 та СНіП 2.04.02, а для відкритих спортивних споруд:

а) 15 л/с - за місткості трибун від 5 до 10 тис. глядачів;

б) 20 л/с - за місткості трибун понад 10 до 20 тис. глядачів;

в) 25 л/с - за місткості трибун понад 20 тис. глядачів.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 55

Таблиця 20

Споживачі

Норми витрати води споживачами, л

за добу найбільшого водоспоживання.

Загальна

(гаряча та холодна)

за годину найбільшого водоспоживання

загальна

(гаряча та холодна)

холодна

1

2

3

4

1. Особи, що займаються, та інструкторсько-тренерський склад

(з урахуванням приймання душу) на 1 люд.:

а) у басейнах (у тому числі для оздоровчого плавання і навчання плаванню);

б) у решті спортивних споруд

100

50

9

4,5

4

2

2. Особи, що займаються в тирах, на веслуваль­них базах без душових, спорудах для фізкуль­турно-оздоровчих занять (крім басейнів) і від­відувачі масового катання на ковзанах і лижах на 1 люд.

15

3

1

3. Питні потреби на стартах гірськолижних трас і трамплінів для стрибків на лижах (див. 4.1) на 1 люд.

0,5

-

0,5

4. Ванни басейнів:

а) поповнення ванни за рециркуляції *⁾

б) за безперервного протоку

3 розрахунку 10 % об'єму води ванни

Виходячи з повного водообміну відповідно до вимог 4.16

5. Поливання відкритих споруд на 1 м² поверхні:

а) покриттів відкритих площинних споруд (крім трав'яних і синтетичних)

б) трав'яних покриттів

в) синтетичних покриттів

г) розплідника для вирощування дерну

д) штучних покриттів полотна трамплінів для стрибків на лижах

1,5

3

0,5

4-6

0,25-0,5

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

6. Миття трибун при відкритих спортивних спорудах**⁾ на 1 м поверхні

1

-

-

7. Створення крижаного покриття ковзанок на 1 м² поверхні:

а) початкове заливання площі, відведеної під ковзанку

б) нарощування шару льоду до розрахункової товщини

в) підготування поверхні ковзанки

50

20

0,5

-

-

-

-

-

-

*⁾ Подавання води до ванни повинно провадитися рівномірно протягом усього робочого часу.

**⁾ В розрахунок приймається площа горизонтальної проекції трибун.

Примітка. Норми водоспоживання в буфетах і медичним персоналом приймають згідно зі СНіП 2.04.01.

При цьому медичний персонал прирівнюється до обслуговуючого персоналу громадських будинків.

4.7 Витрати гарячої води слід визначати згідно з вимогами СНІП 2.04.01 з урахуванням витрат, наведених у таблиці 21.

С. 56 ДБН В.2.2-13-2003

Таблиця 21

Споживачі *⁾

Одиниця виміру

Норми витрати води, л

за добу найбільшого водоспоживання

за годину найбільшого водоспоживання

1. Особи, що займаються в спорудах із душовими:

а) у відкритих і критих басейнах (у тому числі для оздоровчого плавання і навчання плаванню)

1 люд.

60

5

б) в решті відкритих і критих споруд

- “ -

30

2,5

2. Особи, що займаються в дитячих групах до 14 років:

а) у критих спорудах

- “ -

20

2

б) у відкритих спорудах

- “ -

30

2,5

3. Підготування поверхні льоду критих і відкритих ковзанок із штучним льодом

1 м²

0,8

-

*⁾ Норми витрати гарячої води рештою споживачів слід приймати згідно з вимогами СНіП 2.04.01.

4.8 У санітарних вузлах і душових із кількістю приладів більше двох (унітазів і пісуарів або душових піддонів відповідно) і на обхідних доріжках ванн критих і відкритих басейнів слід передбачати влаштування трапів і встановлення поливальних кранів діаметром 20 мм з підведенням холодної і гарячої води. Поливальні крани для відкритих ванн слід встановлювати в опалюваних приміщеннях.

4.9 Поливальні крани діаметром 50 мм з підведенням холодної і гарячої води повинні встановлюватися в опалюваному приміщенні і розташовуватися:

біля найближчих виходів на лід сезонних ковзанок для заправки гарячою водою автоцистерн або інших машин з догляду за льодом;

у приміщенні для машин з догляду за льодом;

навколо льодового поля для створення льоду в критих ковзанках виходячи з радіуса обслуговування не більше 30 м.