Споруди для регулювання поверхневого стоку належить розраховувати на пропускання витрат води в залежності від класу наслідків (відповідальності) захисних споруд. Беруться до уваги витрати дощових і талих вод, які надходять до захисних споруд через тимчасові та постійні водотоки.
1.23 Планування і проектування комплексів заходів інженерного захисту територій та споруд від підтоплення та затоплення мають виконуватися із додержанням вимог інтегрованого керування водним балансом територій.
Для цього оцінюються:
- оптимальність заходів у регіональній системі захисту від підтоплення та затоплення, а також у комплексі із заходами захисту від інших небезпечних геологічних процесів (зсувів, ерозії, суфозії);
- можливість використання дренажних вод та поверхневих стічних вод у різних сферах господарювання;
- доцільність будівництва споруд для захисту від підтоплення та затоплення одночасно з іншими інженерними спорудами та мережами.
2 МАТЕРІАЛИ ІНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ ТА ВИХІДНІ ДАНІ
2.1 Інженерно-геологічні вишукування при проектуванні заходів інженерного захисту територій та споруд від підтоплення та затоплення повинні виконуватися як у складі комплексних інженерних вишукувань, так і самостійно – відповідно до порядку розроблення проектної документації згідно з ДБН А.2.2-3.
Вишукування у районах із складними інженерно-геологічними умовами та спеціальні види інженерних вишукувань виконуються спеціалізованими організаціями відповідно до норм про територіальну діяльність (ДБН А.2.3-1).
Складні умови осушення ґрунтів визначаються за наявності:
- ґрунтів з особливими властивостями (просадні, що набухають тощо);
- ризику розвитку небезпечних геологічних процесів (карст, зсуви, осідання тощо);
- спрацьовування територій;
- двох або більше водоносних горизонтів (чергування водоносних і водотривких шарів ґрунтів);
- близького залягання водотривких шарів ґрунтів від підошов споруд.
- Основні вимоги до матеріалів інженерно-геологічних вишукувань містяться у державних будівельних нормах ДБН А.2.1.1.
- Під час проведення комплексних інженерних вишукувань у складі проектів інженерного захисту територій та споруд від підтоплення та затоплення виконуються:
- вивчення кліматичних умов (з урахуванням матеріалів СНиП 2.01.01), видів та причин підтоплення, ступеня підтоплюваності території (додатки Б, В, Д);
- збір необхідних вихідних матеріалів та даних;
- прогноз підйому рівня ґрунтових вод;
- гідрологічні розрахунки;
- попередні розрахунки навантажень на споруди інженерного захисту (приплив до дренажних систем тощо).
Найдокладніше повинні бути висвітлені гідрогеологічні та гідрологічні умови території, а саме:
- розташування рівня ґрунтових вод у період до будівництва, на час проведення інженерних вишукувань;
- джерела та чисельні оцінки природного живлення ґрунтових вод та техногенної інфільтрації;
- коефіцієнти фільтрації, водовіддачі, нестачі насичення й анізотропії, висота капілярного підняття;
- розташування водотривких та слабкопроникних шарів ґрунтів;
- розташування існуючих водотоків, їх гідрологічний режим у сучасному стані та на перспективу з урахуванням зміни містобудівної ситуації;
- сезонні і багаторічні коливання рівнів поверхневих та ґрунтових вод;
- можливі зміни рівня ґрунтових вод на площадках будівництва;
- хімічний склад ґрунтових вод, їх агресивність стосовно будівельних матеріалів.
Після визначення хімічного складу ґрунтових вод необхідно отримати висновок щодо необхідності влаштування очисних споруд у місцях скиду перехопленого ґрунтового потоку в дощові мережі, водойми.
2.4 Порівняльна оцінка варіантів інженерного захисту та оцінка оптимальності заходів (1.23) мають виконуватися з використанням додаткових матеріалів інженерних вишукувань (за окремим завданням) у складі:
- характеристики граничних умов (живлення та розвантаження ґрунтових вод);
- оцінки можливостей використання природних факторів (поглинання, улаштування самопливних систем тощо);
- вихідних даних для балансових розрахунків;
- плану розташування мережі спостережних свердловин;
- інженерно-геодезичних планів розміщення підземних комунікацій та існуючих дренажних споруд;
- характеристики ефективності роботи існуючих дренажних споруд;
- оцінки умов відведення дренажних вод.
2.5 Оцінка можливих природних сезонних і багаторічних коливань рівня ґрунтових вод виконується на підставі таких даних:
- режимні спостереження Державної стаціонарної гідрогеологічної мережі;
- спостереження у системі моніторингу небезпечного підняття рівнів ґрунтових вод на територіях міст і селищ;
- інженерні вишукування різних років на досліджуваній території.
- Ступінь потенційної підтоплюваності території оцінюється за якісним прогнозом з урахуванням інженерно-геологічних і гідрогеологічних умов території, конструктивних і технологічних особливостей споруд (тих, що знаходяться в експлуатації або проектуються), у тому числі інженерних комунікаційних мереж.
- При проектуванні інженерного захисту відповідальних будівель та споруд (клас наслідків ССЗ, ДБН В.1.2-14) має виконуватися кількісний прогноз зміни рівнів ґрунтових вод з урахуванням техногенних факторів. Для цього вимагаються спеціальні комплексні дослідження балансу підземних вод на прилеглих територіях, в тому числі не менше ніж річний цикл стаціонарних спостережень за режимом підземних вод, математичне моделювання гідродинамічних процесів. До таких робіт залучаються науково-дослідні та територіальні вишукувальні організації.
- Вихідні дані для проектування заходів і споруд інженерного захисту від підтоплення та затоплення, окрім результатів комплексних інженерних вишукувань, зазначених у 2.3, повинні включати:
- генеральний план забудови, характеристику будівель та споруд за поверховністю, капітальністю, класах наслідків (відповідальності);
- креслення щодо проходження підземних комунікаційних мереж (у тому числі водонесучих: побутова каналізація, водопроводи, тепломережі тощо) із зазначенням заглиблення та основних параметрів, конструктивних особливостей фундаментів, пальових полів, огороджувальних і інших споруд;
- матеріали щодо розташування мереж поверхневого водовідведення та дренажів, їх характеристики: заглиблення, наявність колодязів і насосних станцій, розташування та глибини каналів, водовідвідних канав, водойм тощо;
- показники ефективності роботи існуючих систем поверхневого водовідведення та дренажів: водозбірна площа, радіус дії тощо.
3 ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ
3.1 Запобіжні заходи для попередження підтоплення та затоплення територій та споруд полягають в усуненні причин і факторів підвищення рівня ґрунтових вод або в штучному підвищенні відміток поверхні території.
Запобіжні заходи належить вживати на всіх потенційно підтоплюваних територіях. На підтоплених територіях ці заходи вживаються, коли за попередньою оцінкою вони визначені як ефективні та екологічно небезпечні.
Запобіжні заходи від підтоплення та затоплення мають включатися до комплексу робіт з інженерної підготовки території до забудови. На забудованих територіях та в інших окремих випадках запобіжні заходи вживаються самостійно.
3.2 Головними видами запобіжних заходів є наступні:
- штучне підвищення планувальних відміток поверхні території;
- нормативне ущільнення ґрунту при засипанні котлованів та траншей;
- забезпечення належного відведення стоку поверхневих вод;
- забезпечення ретельного виконання робіт із будівництва водонесучих мереж, штучних водомістких об'єктів;
- улаштування гідроізоляції фундаментів, заглиблених споруд і комунікацій;
- улаштування протифільтраційних екранів під промисловими накопичувачами та завіс навколо них;
- будівництво берегових, головних, перехоплюючих та інших видів дренажів (розділ 4) для запобігання підтопленню території.
- Штучне підвищення планувальних відміток поверхні території впроваджують, як правило, на заплавних та заболочених ділянках, які за цільовим призначенням підлягають освоєнню і забудові. Штучне підвищення здійснюють шляхом підсипання або намивання ґрунту з обов'язковим попереднім відсипанням дренуючого шару. До складу супроводжувальних робіт включають розчищення та спрямлення русел рік і струмків, облаштування їх берегів.
- Вибір планувальних відміток поверхні залежить від прогнозних максимальних відміток рівня ґрунтових вод з урахуванням гідрологічного режиму річок і водоймищ, у зоні впливу яких знаходиться територія.
Розрахунковий максимальний рівень води річок і водоймищ приймається з імовірністю перевищення в залежності від класу наслідків (відповідальності) будівель та споруд, які проектуються на освоюваній території.
Відмітки підсипання або намивання території повинні призначатися з метою забезпечення:
- граничної глибини залягання ґрунтових вод (таблиця 1) за умови будівельного освоєння підземного простору;
- вертикального планування і улаштування поверхневого водовідведення;
- розвитку самопливних каналізаційної та водостічної мереж;
- закладання колекторів різного призначення, транспортних тунелів, підземних переходів;
- нормального існування деревинно-чагарникової рослинності.
3.5 Штучне підвищення поверхні території не повинно порушувати умов природного дренування підземних вод і створювати підпори на шляху поверхневого та підземного стоку з прилеглих територій. У руслах ярів та балок необхідно прокладати дренажі та водовідвідні мережі і лише після цього засипати або замивати їх ґрунтом. Невеликі струмки та водовідвідні канави треба замикати у колектори, обладнані супутніми дренажами. При розрахунках колекторів поверхневого водовідведення та дренажів мають враховуватися обсяги сумарного стоку з водозбірної території за періоди максимальної водності.
При підготовці підвищення території рослинний шар ґрунтів належить зняти та забезпечити його зберігання для рекультивації.
Необхідність осушення ґрунтів штучного підсипання або намивання визначається за гідрогеологічними розрахунками. Коли освоюються великі площі, в основі штучних ґрунтів належить застосовувати систематичний дренаж або фільтруючий шар пісків. Для намивання території в першу чергу використовують піщані ґрунти, отримані при поглибленні або розчищенні русел річок та каналів.
Належить отримати спеціальний висновок про можливість використання ґрунтів для штучного підсипання або намивання.
Вертикальне планування територій штучного підсипання або намивання має виключати можливість застоювання води в зниженнях поверхні ґрунту.
- Ущільнення ґрунту при засипанні котлованів та траншей належить виконувати за проектом будівництва відповідно до вимог будівельних норм.
- Заходи з улаштування поверхневого водовідведення на територіях міст та селищ розробляються у складі проектів інженерної підготовки територій.
Проектування дощоприймачів, зливостоків, зливоспусків, відстійників, дюкерів, насосних станцій, очисних споруд, водовипусків та інших споруд відведення поверхневого стоку належить виконувати згідно з вимогами до проектування зовнішніх мереж каналізації (СНиП 2.04.03).
На територіях багатоповерхової капітальної забудови та у промислових зонах необхідно влаштовувати зливову каналізацію закритого типу. Застосування відкритих лотоків, канав, кюветів допускається на ділянках малоповерхової садибної забудови, а також у парках, скверах, у зонах відпочинку з улаштуванням містків або труб на перетинах з вулицями, проїздами, тротуарами та доріжками.
3.8 Для запобігання витокам води із водонесучих мереж та водомістких споруд належить ретельно виконувати відповідний комплекс проектних, монтажних і експлуатаційних робіт, додержуватися конструктивних і технологічних рішень, спрямованих на мінімізацію витоків. Особлива увага при цьому приділяється:
- забезпеченню надійності основ трубопроводів та споруд;
- забезпеченню захисту від зовнішніх навантажень;
- застосуванню стійких до корозії матеріалів (з урахуванням шкідливої дії рідин всередині трубопроводу і зовнішньої води);
- поділу водонесучих мереж на ремонтні ділянки із запірною арматурою для відключення у періоди ремонтів;
- запобіганню надлишковому тиску, а також гідравлічним ударам на самопливно-напірних трубопроводах (слід передбачувати розвантажувальні камери або апаратуру для захисту від надлишкового тиску);
- використанню для герметизації стикових з'єднань трубопроводів ущільнювальних кілець, герметиків;
- забезпеченню герметизації вводів трубопроводів у колодязі;
- застосуванню систем виявлення місць прориву.
Ефективне запобігання витокам у ґрунти забезпечується прокладанням трубопроводів у напівпрохідних та прохідних тунелях, обладнаних супутнім дренажем або гідроізоляцією. Застосування таких тунелів рекомендується в умовах лесових ґрунтів, для щільної мережі комунікацій. Витоки з поодиноких трубопроводів невеликих діаметрів перехоплюють із застосуванням ущільненого глинистого екрана вздовж лінії трубопроводу та супутнього дренажу. Доцільним є використання полімерних матеріалів для трубопроводів, бітумізації тощо.
3.9 На стадії будівельно-монтажних та ремонтних робіт на водонесучих комунікаціях особлива увага приділяється:
- дотриманню проектних уклонів (укладання безнапірних трубопроводів із зворотнім уклоном є недопустимим);
- ретельній герметизації стиків трубопроводів та вводів їх у колодязі, герметизації самих колодязів;
- забезпеченню ретельної підготовки основ трубопроводів і водомістких споруд;
- забезпеченню ретельного зворотного засипання траншей, уникненню пошкоджень укладе них трубопроводів.
