Таблиця Н.5.2 – Коефіцієнти α1, α2
Розрахункове значення кута внутрішнього тертя в робочій зоні φI, град. |
Коефіцієнти |
Розрахункове значення кута внутрішнього тертя в робочій зоні φI , град. |
Коефіцієнти |
||
|
α1 |
α2 |
|
α1 |
α2 |
13 |
7,8 |
2,8 |
24 |
18,0 |
9,2 |
15 |
8,4 |
3,3 |
26 |
23,1 |
12,3 |
16 |
9,4 |
3,8 |
28 |
29,5 |
16,5 |
18 |
10,1 |
4,5 |
30 |
38,0 |
22,5 |
20 |
12,1 |
5,5 |
32 |
48,4 |
31,0 |
22 |
15,0 |
7,0 |
34 |
64,9 |
44,4 |
H.6 ЗАБИВНІ І НАБИВНІ ПАЛІ ПРИ ГЛИБИНІ ЗАНУРЕННЯ ВІД 2 м ДО 3 м
Н.6.1 При розрахунку несучої здатності паль за формулою (Н.2.1) розрахункові опори ґрунту R, кПа, під нижнім кінцем забивних паль при глибині занурення від 2 м до 3 м слід приймати за таблицею Н.6.1, а на бічній поверхні fi, кПа, – за таблицею Н.6.2.
Н.6.2 Розрахункові опори ґрунту R, кПа, під нижнім кінцем набивних і бурових паль з ущільненим забоєм при глибині закладання паль від 2 м до 3 м слід приймати за таблицею Н.6.3; при цьому для щільних піщаних ґрунтів табличні значення слід збільшити в 1,3 раза. Розрахункові опори fi, кПа, на бічній поверхні набивних і бурових паль допускається приймати за таблицею Н.6.2 з додатковим коефіцієнтом умов роботи 0,9.
Н.6.3 Несучу здатність палі-колони із занурюваними в ґрунт залізобетонними консолями, що працює на стискувальне навантаження, слід визначати як суму опорів ґрунту під нижнім її кінцем, під консолями і на бічній поверхні за формулою
Н.6.4 Несучу здатність паль таврового і двотаврового перерізів при дії вертикальної складової навантаження слід визначати за формулою (Н.2.1), приймаючи в ній значення fi на бічній поверхні полиці і стінки за таблицею Н.6.2.
Примітка. При розрахунку несучої здатності паль таврового і двотаврового перерізів, що використовують для будівель з каркасом з трьохшарнірних рам, допускається враховувати вплив горизонтальної складової розпору на розрахункові опори на бічній поверхні паль.
Таблиця Н.6.1 – Розрахункові опори ґрунтів під нижнім кінцем забивних паль при глибині занурення від 2 м до 3 м
Глибина занурення палі, м |
Коефіцієнт пористості е |
Розрахункові опори ґрунтів під нижнім кінцем забивних паль при глибині занурення від 2 м до 3 м R, кПа |
|||||||||
|
|
піщаних |
глинистих при показнику текучості IL |
||||||||
|
|
крупних |
середньої крупн. |
дрібних |
пилуватих |
0,0 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
0,8 |
1,0. |
2 |
≤0,55 |
8300 |
3900 |
2500 |
1500 |
6500 |
3900 |
2000 |
1000 |
600 |
300 |
|
0,70 |
6400 |
3000 |
1900 |
1200 |
5400 |
3200 |
1700 |
900 |
500 |
250 |
|
1,00 |
– |
– |
– |
– |
3200 |
1900 |
1000 |
600 |
300 |
150 |
Кінець таблиці Н.6.1
Глибина занурення палі, м |
Коефіцієнт пористості е |
Розрахункові опори ґрунтів під нижнім кінцем забивних паль при глибині занурення від 2 м до 3 м R, кПа |
|||||||||
|
|
піщаних |
глинистих при показнику текучості IL |
||||||||
|
|
крупних |
середньої крупн. |
дрібних |
пилуватих |
0,0 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
0,8 |
1,0. |
3 |
<0,55 |
8500 |
4100 |
2700 |
1600 |
6600 |
4000 |
2100 |
1100 |
650 |
350 |
|
0,70 |
6600 |
3200 |
2100 |
1300 |
5500 |
3300 |
1800 |
1000 |
550 |
250 |
|
1,00 |
– |
- |
- |
– |
3300 |
2000 |
1100 |
700 |
350 |
200 |
Примітка. Для проміжних значень ІL і е значення R визначають інтерполяцією. |
Таблиця Н.6.2 – Розрахункові опори ґрунту на бічній поверхні забивних паль при глибині занурення від 2 м до 3 м
Середня глибина розташування шару ґрунту hit м |
Коефіцієнт пористості ґрунту в шарі е |
Розрахункові опори ґрунту на бічній поверхні забивних паль, у тому числі таврового і двотаврового перерізів при глибині занурення від 2 м до 3 м fi, кПа |
|||||||||
|
|
піщаних |
глинистих при показнику текучості IL |
||||||||
|
|
крупних |
середньої крупн. |
дрібних |
пилуватих |
0,0 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
0,8 |
1,0 |
2 |
≤0,55 |
80 |
65 |
55 |
45 |
46 |
39 |
32 |
25 |
18 |
11 |
|
0,70 |
60 |
50 |
40 |
30О |
45 |
37 |
30 |
23 |
16 |
90 |
|
1,00 |
– |
– |
– |
– |
– |
32 |
23 |
15 |
10 |
6 |
3 |
≤0,55 |
85 |
70 |
60 |
50 |
68 |
53 |
40 |
29 |
20 |
13 |
|
0,70 |
65 |
55 |
45 |
35 |
65 |
50 |
37 |
26 |
18 |
11 |
|
1,00 |
– |
– |
– |
– |
60 |
45 |
32 |
21 |
13 |
7 |
Примітка. Для проміжних значень hi, е і IL значення fi визначають інтерполяцією. |
Таблиця Н.6.3 – Розрахункові опори під нижнім кінцем набивних і бурових паль при глибині їх закладання від 2 м до 3 м і розрахункові опори під консолями паль-колон
Ґрунти |
Коефіцієнт пористості е |
Розрахункові опори під нижнім кінцем набивних і бурових паль R, кПа, при глибині їх закладання від 2 м до 3 м і розрахункові опори під консолями паль-колон Rcon, кПа |
|||
|
|
піщаних ґрунтів |
|||
|
|
крупних |
середньої крупн. |
дрібних |
пилуватих |
|
|
глинистих ґрунтів при показнику текучості ІL |
|||
|
|
0,0 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
Піски середньої щільності |
0,55-0,8 |
2000 |
1500 |
800 |
500 |
Супіски і суглинки |
0,5 |
800 |
650 |
550 |
450 |
|
0,7 |
650 |
550 |
450 |
350 |
|
1,0 |
550 |
450 |
350 |
250 |
Глини |
0,5 |
1400 |
1100 |
900 |
700 |
|
0,6 |
1100 |
900 |
750 |
600 |
|
0,8 |
700 |
600 |
500 |
400 |
Н.7 ПАЛІ У СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ
Н.7.1 У сейсмічних районах слід використовувати пальову основу фундаментів без з'єднання паль із ростверком за рахунок влаштування проміжної подушки.
При застосуванні паль і розрахунку їх несучої здатності на стискувальне або висмикувальне навантаження Feq значення R i fi слід множити на знижуючі коефіцієнти умов роботи ґрунту основи γeq1 i γeq2, наведені в таблиці Н.7.1.
Значення R слід також множити на коефіцієнт умов роботи: γeq3 = 0,9.
Н.7.2 Опір ґрунту fi на бічній поверхні палі до розрахункової глибини hd слід приймати таким, що дорівнює нулю.
Н.7.3 Розрахункова глибина hd, до якої не враховується опір ґрунту на бічній поверхні палі, визначається за формулою (Н.7.1), але приймається не більше 3/αε:
Н.7.4 Визначення розрахункової глибини hd при дії сейсмічних навантажень слід виконувати, приймаючи значення розрахункового кута внутрішнього тертя φ, зменшеними для розрахункової сейсмічності 7 балів – на 2°, 8 балів – на 4°, 9 балів – на 7°.
Н.7.5 При розрахунку пальових фундаментів мостів вплив сейсмічної дії на умови закладання паль у водонасичених пилуватих пісках, у глинистих ґрунтах із показником текучості IL > 0,5 слід враховувати шляхом пониження на 30 % значень коефіцієнтів пропорційності К, наведених для цих ґрунтів у підрозділу Н.8.
Н.7.6 У розрахунках несучої здатності паль при дії горизонтального навантаження слід враховувати короткочасний характер дії сейсмічного навантаження шляхом підвищення несучої здатності паль при розрахунках однорядних фундаментів на навантаження, що діють у площині, перпендикулярній до ряду, на 10 %, в інших випадках – на 30 %.
Таблиця Н.7.1 – Коефіцієнти умов роботи γеq1 та γeq2
Розраху-нкова сейсміч-ність будівель і споруд, балів |
Коефіцієнт умов роботи γеq1 для коригування значень R для ґрунтів |
Коефіцієнт умов роботи γeq2 для коригування значень fi для ґрунтів |
|||||||||
|
піщаних щільних |
піщаних середньої щільності |
глинистих при показнику текучості |
піщаних щільних і середньої щільності |
глинистих при показнику текучості |
||||||
|
мало-воло-гих і воло-гих |
наси-чених водою |
малово-логих і вологих |
наси-чених водою |
IL<0 |
0≤IL≤0,5 |
малово-логих і вологих |
насиче-них водою |
IL<0 |
0≤IL< <0,75 |
0,75≤ ≤IL<1 |
7 |
1,0 0,9 |
0,9 – |
0,95 0,85 |
0,8 – |
1,0 1,0 |
0,95 0,9 |
0,95 0,85 |
0,9 – |
0,95 – |
0,85 0,8 |
0,75 0,75 |
8 |
0,9 0,8 |
0,8 – |
0,85 0,75 |
0,7 – |
0,95 0,95 |
0,9 0,8 |
0,85 0,75 |
0,8 – |
0,9 0,8 |
0,8 0,7 |
0,70 0,65 |
9 |
0,8 0,7 |
0,7 – |
0,75 0,6 |
– |
0,9 0,85 |
0,85 0,7 |
0,75 0,65 |
0,7 – |
0,85 0,65 |
0,7 0,6 |
0,6 – |
Примітка 1. Значення γеq1 і γeq2, вказані над рискою, відносяться до забивних паль, під рискою – до набивних. Примітка 2. Значення коефіцієнтів γеq1 і γeq2 слід множити на 0,85, 1,0 або 1,15 для будівель і споруд, що зводяться в районах з повторюваністю 1, 2, 3 відповідно (окрім транспортних і гідротехнічних). Примітка 3. Несучу здатність паль-стояків, що спираються на скельні і великоуламкові ґрунти, визначають без введення додаткових коефіцієнтів умов роботи γеq1 і γeq2. |