Примітка. Вказівки Н.3.2 відносяться до випадків, коли забезпечується заглиблення паль у ґрунт, прийнятий за основу їх нижніх кінців, не менше ніж на діаметр палі (або розширення для палі з розширенням), але не менше ніж на 2 м.
Таблиця Н.3.2 – Значення коефіцієнтів α1, α2, α3, α4
|
Коефіцієнти |
Розрахункові значення кута внутрішнього тертя ґрунту φI, град. |
||||||||
|
|
23 |
25 |
27 |
29 |
31 |
33 |
35 |
37 |
39 |
|
α1 |
9,5 |
12,6 |
17,3 |
24,4 |
34,6 |
48,6 |
71,3 |
108,0 |
163 |
|
α2 |
18,6 |
24,8 |
32,8 |
45,5 |
64,0 |
87,6 |
127,0 |
185,0 |
260 |
|
α3 при h/d, м: |
|
||||||||
|
4,0 |
0,78 |
0,79 |
0,80 |
0,82 |
0,84 |
0,85 |
0,85 |
0,85 |
0,87 |
|
5,0 |
0,75 |
0,76 |
0,77 |
0,79 |
0,81 |
0,82 |
0,83 |
0,84 |
0,85 |
|
7,5 |
0,68 |
0,70 |
0,71 |
0,74 |
0,76 |
0,78 |
0,80 |
0,82 |
0,84 |
|
10,0 |
0,62 |
0,65 |
0,67 |
0,70 |
0,73 |
0,75 |
0,77 |
0,79 |
0,81 |
|
12.5 |
0,58 |
0,61 |
0,68 |
0,67 |
0,70 |
0,73 |
0,75 |
0,78 |
0,80 |
|
15,0 |
0,55 |
0,58 |
0,61 |
0,65 |
0,68 |
0,71 |
0,73 |
0,76 |
0,79 |
|
17,5 |
0,51 |
0,55 |
0,58 |
0,62 |
0,66 |
0,69 |
0,72 |
0,75 |
0,78 |
|
20,0 |
0,49 |
0,53 |
0,57 |
0,61 |
0,65 |
0,68 |
0,72 |
0,75 |
0,78 |
|
22,5 |
0,46 |
0,51 |
0,55 |
0,60 |
0,64 |
0,67 |
0,71 |
0,74 |
0,77 |
|
25,0 і більше |
0,44 |
0,49 |
0,54 |
0,59 |
0,63 |
0,67 |
0,70 |
0,74 |
0,77 |
|
α4 при d1 м: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,8 і менше |
0,34 |
0,31 |
0,29 |
0,27 |
0,26 |
0,25 |
0,24 |
0,23 |
0,22 |
|
4,0 |
0,25 |
0,24 |
0,23 |
0,22 |
0,21 |
0,20 |
0,19 |
0,18 |
0,17 |
|
Примітка. Для проміжних значень φI, h/d і d значення коефіцієнтів α1, α2, α3 і α4 визначають інтерполяцією. |
Таблиця Н.3.3 – Розрахунковий опір R, кПа, під нижнім кінцем набивних і бурових паль із розширенням і без розширення і паль-оболонок, які закладають із вийманням ґрунту і заповнюють бетоном
|
Глибина закладання нижнього кінця палі h, м |
Розрахунковий опір R, кПа, під нижнім кінцем набивних і бурових паль із розширенням і без розширення і паль-оболонок, які закладають із вийманням ґрунту і заповнюють бетоном, при глинистих ґрунтах, за винятком лесових з показником текучості ІL, |
||||||
|
|
0,0 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
|
3 |
850 |
750 |
650 |
500 |
400 |
300 |
250 |
|
5 |
1000 |
850 |
750. |
650 |
500 |
400 |
350 |
|
7 |
1150 |
1000 |
850 |
750 |
600 |
500 |
450 |
|
10 |
1350 |
1200 |
1050 |
950 |
800 |
700 |
600 |
|
12 |
1550 |
1400 |
1250 |
1100 |
950 |
800 |
700 |
|
15 |
1800 |
.1650 |
1500 |
1300 |
1100 |
1000 |
800 |
|
18 |
2100 |
1900 |
1700 |
1500 |
1300 |
1150 |
950 |
|
20 |
2300 |
2100 |
1900 |
1650 |
1450 |
1250 |
1050 |
|
30 |
3300 |
3000 |
2600 |
2300 |
2000 |
– |
– |
|
40 |
4500 |
4000 |
3500 |
3000 |
2500 |
– |
– |
|
Примітка. Для пальових фундаментів опор мостів значення, наведені в таблиці Н.3.3, слід: а) підвищувати (при розташуванні у водоймі)на величину 1,5γwhw, де γw – питома вага води – 10 кН/м3; hw – глибина шару води у водоймі від її рівня при розрахунковому паводку до рівня дна водойми, а за можливості розмивання – до рівня дна після загального розмивання; б) знижувати при коефіцієнті пористості ґрунту е > 0,6, при цьому коефіцієнт пониження m слід визначати інтерполяцією між значеннями m = 1,0 при е = 0,6 і m = 0,6 при е = 1,1 |
Н.3.3 Розрахунковий опір R, кПа, ґрунту під нижнім кінцем палі-оболонки, що закладають без видалення ґрунту або із збереженням ґрунтового ядра висотою не менше трьох діаметрів оболонки на останньому етапі її занурення і не заповнюють бетоном (за умови, що ґрунтове ядро утворено з ґрунту, що має ті ж характеристики, що і ґрунт, прийнятий за основу кінця палі-оболонки), слід приймати за таблицею Н.2.1 з коефіцієнтом умов роботи, що враховує спосіб закладання паль-оболонок відповідно до чергового числа 4 таблиці Н.2.3, причому розрахунковий опір у вказаному випадку відноситься до площі поперечного перерізу палі-оболонки нетто.
Н.3.4 Несучу здатність Fdu, кН, набивної і бурової паль і палі-оболонки, що працюють на висмикувальні навантаження, слід визначати за формулою
Н.4 ПАЛІ ОПОР ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ
Н.4.1 Несучу здатність забивних висячих і набивних паль, що працюють на стискувальне навантаження, слід визначати відповідно за формулами (Н.2.1) і (Н.3.1) з урахуванням вказівок, наведених в Н.4.3 і Н.4.4; при цьому коефіцієнт умов роботи γс у формулах (Н.2.1) і (Н.3.1) слід приймати:
для нормальних проміжних опор1,2
в інших випадках1,0.
Н.4.2 Несучу здатність забивних і набивних паль, що працюють на висмикування, слід визначати за формулами (Н.2.4) і (Н.3.3) з урахуванням додаткових вказівок, наведених у Н.4.3, Н.4.4; при цьому коефіцієнт умов роботи γс у формулах (Н.2.4) і (Н.3.3) слід приймати для опор:
нормальних і проміжних1,2
анкерних і кутових1,0
великих переходів:
якщо вага паль і ростверка дорівнює розрахунковому
висмикувальному навантаженню1,0
якщо вага паль і ростверка складає 65% і менше
розрахункового висмикувального навантаження0,6
в інших випадкахінтерполяцією.
Н.4.3 Розрахункові опори ґрунту під нижнім кінцем забивних паль R і на бічній поверхні забивних паль fi у фундаментах опор повітряних ліній приймаються за таблицями Н.2.1 і Н.2.2, причому у фундаментах нормальних опор розрахункові значення fi для глинистих ґрунтів при їх показнику текучості IL ≥ 0,3 слід підвищувати на 25 %.
Н.4.4 Розрахункові опори ґрунту на бічній поверхні забивних паль fi, обчислені у відповідності з вимогами Н.4.3, повинні бути помножені на додаткові коефіцієнти умов роботи γс, наведені в таблиці Н.4.1.
Таблиця Н.4.1 – Додаткові коефіцієнти умов роботи
|
Вид фундаменту, характеристики ґрунту і навантаження |
Додаткові коефіцієнти умов роботи γс при довжині палі |
|||
|
|
l ≥ 25d |
l < 25d і відношенні |
||
|
|
|
|
|
|
|
1. Фундамент під нормальну проміжну опору при розрахунку: а) одиночних паль на висмикувальні навантажен-ня: у піщаних ґрунтах і супісках |
0,9 |
0,9 |
0,8 |
0,55 |
|
у глинах і суглинках при IL ≤ 0,6 |
1,15 |
1,15 |
1,05 |
0,7 |
|
те саме, при IL > 0,6; |
1,5 |
1,5 |
1,35 |
0,9 |
|
б) одиночних паль на стискувальні навантаження і паль у складі куща на висмикувальні навантажен-ня: у піщаних ґрунтах і супісках |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
|
у глинах і суглинках при IL ≤ 0,6 |
1,15 |
1,15 |
1,15 |
1,15 |
|
те саме, при IL > 0,6 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
|
2. Фундамент під анкерну, кутову кінцеву опори, під опори великих переходів при розрахунку: а) одиночних паль на висмикувальні навантажен-ня: у піщаних ґрунтах і супісках |
0,8 |
0,8 |
0,7 |
0,6 |
|
у глинах і суглинках; |
1,0 |
1,0 |
0,9 |
0,6 |
|
б) паль у складі куща на висмикувальні наванта-ження: у піщаних ґрунтах і супісках |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
|
у глинах і суглинках; |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
в) на стискувальні навантаження у всіх ґрунтах |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
У таблиці прийняті познаки: d – діаметр круглого, сторона квадратного або більша сторона прямокутного перерізу палі; H – горизонтальна складова розрахункового навантаження; N – вертикальна складова розрахункового навантаження. Примітка. При зануренні одиночної палі з нахилом у бік дії горизонтальної складової навантаження при куті нахилу до вертикалі більше 10° додатковий коефіцієнт умов роботи слід приймати як для вертикальної палі, що працює у складі групи за поз. 1 б) або 2 б). |
Н.5 ГВИНТОВІ ПАЛІ
Н.5.1 Несучу здатність Fd, кН, гвинтової палі з діаметром лопаті d ≤ 1,2 м і довжиною l < 10 м, що працює на стискувальне або висмикувальне навантаження, слід визначати за формулою (Н.5.1), а при діаметрі лопаті d > 1,2 м і довжині палі l > 10 м – тільки за даними випробувань гвинтової палі статичним навантаженням:
Примітка 1. При визначенні несучої здатності гвинтових паль при дії вдавлювальних навантажень характеристики ґрунтів у таблиці Н.5.2 відносяться до ґрунтів, що залягають під лопаттю, а при роботі на висмикувальні навантаження – над лопаттю палі.
Примітка 2. Глибина закладання лопаті від рівня планування має бути не менше 5d при глинистих ґрунтах і не менше 6d – при піщаних ґрунтах (де d – діаметр лопаті).
Примітка 3. Розрахункові значення кута внутрішнього тертя φI і зчеплення ґрунту сI основи при розрахунках за формулою (Н.5.1) повинні визначатися відповідно до вимог 8.5.2.19.
Таблиця Н.5.1 – Коефіцієнт умов роботи гвинтових паль γс
|
Ґрунти |
Коефіцієнт умов роботи гвинтових паль γс при навантаженнях |
||
|
|
стискувальних |
висмикувальних |
знакозмінних |
|
1. Глини і суглинки: |
|
|
|
|
а) тверді, напівтверді і тутопластичні |
0,8 |
0,7 |
0,7 |
|
б) м'якопластичні |
0,8 |
0,7 |
0,6 |
|
в) текучопластичні |
0,7 |
0,6 |
0,4 |
|
2. Піски і супіски |
|
|
|
|
а) піски маловологі і супіски тверді |
0,8 |
0,7 |
0,5 |
|
б) піски вологі і супіски пластичні |
0,7 |
0,6 |
0,4 |
|
в) піски водонасичені і супіски текучі |
0,6 |
0,5 |
0,3 |
