Випробовувальний стенд і площина вимірювання мають бути такі самі, як описано в 5.1.2. Для послідовних вимірювань повного тиску в п’яти точках у цій площині треба використовувати трубку Літо. Ці п’ять точок потрібно розподіляти так, як зображено на рисунку 2. Одна точка розташована на осі повітроводу, чотири інші розміщені на двох взаємно перпендикулярних діаметрах на відстані від осі повітроводу, що дорівнює 0,4 діаметра поперечного перерізу. Повний тиск є середнім арифметичним значенням п’яти зареєстрованих результатів вимірювання тиску.
У разі прямокутного поперечного перерізу вимірювання потрібно робити на діагоналях, причому значення довжини діагоналей використовують як розміри, спираючись на які визначають розміщення чотирьох додаткових точок, як показано на рисунку 2.
Для. кожного випробовуваного пристрою входу-виходу повітря реєструють результати для не менше ніж чотирьох значень витрати потоку повітря, регулярно розподілених на робочому діапазоні.
Вимірювання статичного тиску psна першому випробовувальному стенді В
Цей випробовувальний стенд потрібно застосовувати для пристроїв входу-виходу повітря, призначених для встановлювання в змішувальних камерах. Випробовувальний стенд повинен мати таку конструкцію, як зображено на рисунку 3, згідно з формулою:
Фс<ІК
А 5р’
де qv — об'ємна витрата повітряного потоку;
А — площа внутрішнього поперечного перерізу камери (А = WH) ps— потрібний тиск;
р — густина повітря.
Пристрій для входу-виходу повітря, який має проходити випробовування, потрібно встановити в короткому випробовувальному повітроводі, розміри якого дорівнюють номінальному розміру пристрою входу-виходу повітря, а довжина дорівнює D або 0,15 м (більшому з цих двох параметрів). Випробовувальний повітровід потрібно виготовляти з конічним входом.
Необхідний тиск потрібно вимірювати за допомогою не менше ніж одного настінного відбірника статичного тиску, розташованого в межах 0,05 м від внутрішньої поверхні встановлювальної плити пристрою входу-виходу повітря. '
Усередині камери потрібно передбачити вирівнювальні секції, щоб забезпечити у випробову- вальній камері за умови знятої встановлювальної пластини відносно однорідний потік, вільний від завихрень.
Для кожного випробовуваного пристрою входу-виходу повітря реєструють результати для не менше ніж чотирьох значень витрати потоку повітря, що регулярно розподілені на робочому діапазоні.
Виміряний тиск ps дорівнює повному тиску pt.
Відображення повного тиску pt
Вносять поправку на умови стандартного повітря згідно з такою формулою:
1.2
Pt1,2 “ Pl ■
Р
Наводять дані у вигляді графіка, який показує повний тиск як функцію від витрати потоку повітря.
Альтернативний метод: Відображення статичного тиску ps. Вносять поправку на умови стандартного повітря згідно з такою формулою:
1,2
Ps1,2 Ps •
р
Наводять дані у вигляді графіка, який показує статичний тиск як функцію від витрати потоку повітря.
Альтернативний метод: Відображення коефіцієнта втрати Коефіцієнт втрати С, можна обчислити, виходячи з наступних відповідних співвідношень, що базуються на значеннях тиску, виміряних, як описано в 5.1.2, 5.1.3 та 5.1.4.
£ = (див. 5.1.3 та 5.1.4),
Pd
£ = •^ + 1 (див. 5.1.2),
Pd
де Рі і ps— виміряні величини, a pd обчислюють за формулою:
pd = ₽W
де р і cjv визначено за тих самих умов випробовування.
Вимірювання тиску, потрібного для пристрою входу-виходу випускного повітря
Процедура
Тиск, що потрібний для пристрою входу-виходу повітря для заданої величини витрати потоку, залежить від типу і розміру пристрою, а також від профілю швидкостей перед пристроєм і за ним. Потрібно застосовувати стандартний випробовувальний повітровід безпосередньо за пристроєм входу-виходу повітря. Якщо приєднувальний повітровід, або вирівнювач потоку, або клапан, або ці деталі разом становлять невід'ємну частину пристрою входу-виходу повітря, тоді стандартний випробовувальний повітровід треба застосовувати безпосередньо за такою невід'ємною складовою частиною.
Випробовувальна частина має складатися щонайменше з вентилятора, засобів регулювання витрати повітряного потоку, витратоміра й стандартного випробовувального повітроводу для пристрою входу-виходу повітря. Випробовування треба проводити за ізотермічних умов.
Випробовуваний пристрій потрібно встановити на поверхні, що моделює стіну або стелю, застосовуючи для кріплення метод, рекомендований виробником. Для круглих та прямокутних пристроїв входу-виходу повітря ця поверхня має виступати за межі пристрою не менше ніж на 2 De з усіх його боків.
Для щілинних або подібних їм пристроїв входу-виходу повітря ця поверхня має виступати з усіх боків пристрою принаймні на ширину щілини, помножену на два.
Для спеціальних пристроїв входу-виходу повітря (наприклад, світильників із відводом тепла), де швидкість не перевищує 1 м/с у площині поверхні стелі, виступова поверхня не потрібна.
Випробовування тиску на окремо взятому пристрої входу-виходу випускного повітря або на пристрої входу-виходу повітря в з'єднанні зі з’єднувальними повітроводами, вирівнювачем потоку та/або клапаном потрібно проводити, щоб визначити тиск для заданої витрати потоку повітря. Пристрій входу-виходу повітря потрібно встановити на одному із двох випробовувальних стендів, які описано в 5.2.2 (див. рисунок 4) або 5.2.4 (див. рисунок 5).
Щоб визначити мінімальний тиск, вимірювання треба проводити із клапаном у нормально розімкнутому положенні. Випробовування тиску на пристроях входу-виходу повітря треба чітко співвідносити з кожним положенням під час налаштування.
Щоб визначити потрібний тиск на випробовувальному стенді С, можна застосовувати два методи: перший — вимірюванням статичного тиску (див. 5.2.2), другий — безпосереднім вимірюванням повного тиску (див. 5.2.3).
Вимірювання статичного манометричного тиску psна першому випробовувальному стенді С для пристрою входу-виходу випускного повітря (за винятком пристроїв перенесення повітря)
Пристрій входу-виходу повітря треба встановити у випробовувальному повітроводі, розміри якого в поперечному перерізі дорівнюють номінальному розміру пристрою, або розмірам повітроводу, який рекомендовано виробником. Цей повітровід має бути прямий на ділянці довжиною не менше ніж 7,5 De від будь-якої частини пристрою входу-виходу випускного повітря.
Випробовувальний стенд повинен мати конструкцію, яка б у загальних рисах відповідала зображеній на рисунку 4. Для того щоб утворити площину вимірювання в прямій частині повітроводу з постійною площею поперечного перерізу, вимірювати потрібно за пристроєм із кроком не менше ніж 1 De, доки швидкість змінювання результатів не наблизиться до нульового значення.
Траверс статичного тиску потрібно прокладати на двох взаємно перпендикулярних діаметрах, щоб отримати максимальні та мінімальні значення. Виміряний тиск в обраній точці випробовування в площині вимірювання не повинен відрізнятися більше ніж на 10 % як від максимального, так і від мінімального значення в межах площини вимірювання тиску.
Для кожного випробовуваного пристрою входу-виходу повітря реєстують результати для не менше ніж чотирьох значень витрати потоку повітря, що регулярно розподілені на робочому діапазоні.
Отримують значення потрібного статичного тиску для пристрою, psD, зробивши поправку на зміну статичного тиску вздовж повітроводу згідно з рівнянням:
PsD=|Ps|-(0,02/-/Dh)Pd.
де |ps| —абсолютна величина статичного манометричного тиску, виміряна на осі повітроводу в перерізі, де його зміна перестає бути помітною;
L — відстань між пристроєм входу-виходу повітря й перерізом, де виконують вимірювання; Dh — гідравлічний діаметр повітроводу;
pd —динамічний тиск, який відповідає середній швидкості у випробовувальному повітроводі.
Повний тиск pt у площині вимірювання дорівнює сумі виміряного статичного манометричного тиску ps і динамічного тиску pd згідно з формулою:
Примітка. ps має від’ємне значення.
Безпосереднє вимірювання повного тиску на першому випробовувальному стенді С для пристрою входу-виходу випускного повітря
Цей випробовувальний стенд має бути такий самий, як зображено на рисунку 4 та описано в 5.2.2. Вимірювати повний і манометричний тиск треба в тих самих п’яти точках у площині вимірювання, як визначено в 5.1.3, а для послідовних площин — як визначено в 5.2.2.2. Якщо максимальна розбіжність значень статичного тиску для цих п’яти точок вимірювання не перевищує дві десяті середнього значення статичного тиску, виміряного в повітроводі, повний тиск ptm, використовуваний для обчислення повної втрати тиску, є середнім арифметичним значенням результатів повного тиску, отриманих для кожної з п’яти точок.
Для кожного випробовуваного пристрою входу-виходу повітря реєструють результати для не менше ніж чотирьох значень витрати потоку повітря, що регулярно розподілені на робочому діапазоні.
Отримані значення потрібного повного тиску, для пристрою (p[D), вносять поправкою на зміну повного тиску вздовж повітроводу з рівняння:
Pd = |Pt| ~ (0,02 L / Dh)pd.
Вимірювання статичного тиску на першому випробовувальному стенді D для пристрою входу-виходу випускного повітря
Цей випробовувальний стенд повинен мати таку конструкцію, як зображено на рисунку З, згідно з такою формулою:
А V 5р ’
де qv — об’ємна витрата повітряного потоку;
А — площа внутрішнього поперечного перерізу камери (Д = WH) (див. рисунок 5);
|ps| — абсолютна величина тиску, який необхідний для пристрою;
р — густина повітря.
Пристрій входу-виходу повітря, який має проходити випробовування, треба встановити в короткому випробовувальному повітроводі, розміри якого дорівнюють номінальному розміру пристрою входу-виходу повітря, а довжина дорівнює De або 0,15 м (більшому із цих двох параметрів).
Потрібний тиск треба вимірювати за допомогою не менше ніж одного настінного відбірника статичного тиску, розташованого в межах 0,05 м від внутрішньої поверхні встановлювальної плити пристрою входу-виходу повітря.
Усередині камери треба передбачити вирівнювальні секції, щоб забезпечити у випробувальній камері, за умови знятої встановлювальної пластини, відносно однорідний потік без завихрень.
Для кожного випробовуваного пристрою входу-виходу повітря реєстують результати для не менше ніж чотирьох значень витрати потоку повітря, що регулярно розподілені на робочому діапазоні.
Виміряний тиск ps вважається таким, що дорівнює повному тиску pt.
Відображення повного тиску рх
Вносять поправку щодо умов стандартного повітря згідно з такою формулою:
1,2
Pt1,2 - Рі ■
Р
Наводять дані у вигляді графіка, який показує повний тиск як функцію від витрати потоку повітря.
Альтернативний метод: Відображення статичного тиску ps. Вносять поправку щодо умови стандартного повітря згідно з такою формулою:
1,2
Ps1,2 - Ps ■
Р
Відображають дані у вигляді графіка, який показує статичний тиск як функцію від витрати потоку повітря.
Альтернативний метод: Відображення коефіцієнта втрати ф Коефіцієнт втрати С, можна обчислити, виходячи з наступних відповідних співвідношень, що базуються на значеннях тиску, виміряних, як описано в 5.2.2, 5.2.3 та 5.2.4.
= N_fi + 0,002—
Pd I DhJ
= N-0,02
Pd Dh
(Див. 5.2.2),
(див. 5.2.3),
Pd
(див. 5.2.4),
де ps і Pt — виміряні величини, a pd обчислюють за формулою: де р і gv визначено за тих самих умов випробовування.
Вимірювання швидкості повітря vkй відповідної площі Акдля пристрою входу-виходу повітря (необов’язкова процедура)
Принцип
Це випробовування проводять, маючи на меті виміряти швидкість повітря vk і, виходячи з неї, визначити відповідну площу Ак для випробуваного пристрою входу-виходу повітря.
Випробовувальний стенд
Випробовувальний стенд і спосіб установлювання на ньому пристрою входу-виходу повітря мають бути такими самими, як ті, що використовувалися для вимірювання зміни тиску залежно від витрати потоку (див. рисунки 1 або 3 для пристрою входу-виходу припливного повітря й рисунки 4 і 5 для пристроїв входу-виходу випускного повітря).
