Страница 31: ДБН В.2.1-10-2009. Об'єкти будівництва та промислова продукція будівельного призначення основи та фундаменти будинків і споруд основи та фундаменти споруд основні положення проектування (29850)

ДОДАТОК Л

(довідковий)

ОСНОВНІ ЛІТЕРНІ ПОЗНАЧЕННЯ

КОЕФІЦІЄНТИ НАДІЙНОСТІ

γf - за навантаженням;

γm - за матеріалом;

γg - за ґрунтом;

γn - за призначенням споруди;

γc - коефіцієнт умов роботи;

γГ - за розрахунковою моделлю (розрахунковою схемою)

ХАРАКТЕРИСТИКИ ҐРУНТІВ

- середнє значення характеристики;

Хn - нормативне значення;

X - розрахункове значення;

α - довірча ймовірність (забезпеченість) розрахункових значень;

ρ - щільність;

ρd - щільність у сухому стані;

ρbf- щільність зворотної засипки;

е - коефіцієнт пористості;

w - вологість природна;

wp- вологість на границі пластичності (розкочування);

w - вологість на границі текучості;

weq - кінцева (усталена) вологість;

wsat - вологість, що відповідає повному водонасиченню;

wsl - початкова вологість просідання;

wsw- вологість набрякання;

wsh - вологість на межі усадки;

Sr - коефіцієнт водонасичення;

IL- показник текучості;

γ- питома вага;

γsb- питома вага з урахуванням зважуючої дії води;

psl- початковий тиск просідання;

psw- тиск набрякання;

εsl- відносне просідання;

εsw- відносне набрякання;

εsh- відносна лінійна усадка;

εsf - відносний суфозійний стиск;

Iвід- відносний вміст органічної речовини;

Dpd- ступінь розкладання органічної речовини;

с- питоме зчеплення;

φ- кут внутрішнього тертя;

Е- модуль деформації;

ν- коефіцієнт відносності поперечної деформації (коефіцієнт Пуассона);

Rc- межа міцності на одноосьовий стиск скельних ґрунтів;

cv- коефіцієнт консолідації;

ξ = - коефіцієнт бічного розширення.

НАВАНТАЖЕННЯ, НАПРУЖЕННЯ, ОПОРИ

F- сила, розрахункове значення сили;

f- сила на одиницю довжини;

Fv, Fh- вертикальна і горизонтальна складові сили;

Fs,a,Fs,r- сили, що діють по площині ковзання, відповідно зрушувальні та утримувальні (активні і реактивні);

N- сила, нормальна до підошви фундаменту;

n- те саме, на одиницю довжини;

G- власна вага фундаменту;

q- рівномірно розподільне вертикальне привантаження;

р- середній тиск під підошвою фундаменту;

σ- нормальне напруження;

τ- дотичне напруження;

и- надлишковий тиск у поровій воді;

σz - вертикальне нормальне напруження сумарне повне;

σzg- те саме від власної ваги ґрунту;

σzp- те саме від зовнішнього навантаження (тиску фундаменту);

R- розрахунковий опір ґрунту основи (межа лінійної залежності "навантаження-осідання");

R0 - розрахунковий опір ґрунту (для попереднього призначення розмірів фундаментів);

Fu- сила граничного опору основи, що відповідає вичерпанню її несучої здатності.

ДЕФОРМАЦІЇ ОСНОВ І СПОРУД

s- осідання основи;

- середнє осідання основи;

ssl- просідання;

hsw- підйом основи при набряканні ґрунту;

ssh- осідання основи в результаті висихання набряклого ґрунту;

ssf- суфозійне осідання;

Δs- різниця осідань (просідань);

і- крен фундаменту (споруди);

θ- відносний кут закручування;

и- горизонтальне переміщення;

su- граничне значення деформації основи;

su,s- те саме за технологічними вимогами;

su,f - те саме за умовами міцності, стійкості і тріщиностійкості конструкцій;

aE - коефіцієнт мінливості стисливості основи.

ГЕОМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

b- ширина підошви фундаменту;

В- ширина підвалу;

Вк- ширина котловану;

Bw- ширина джерела замочування ( площі, що замочується);

l- довжина підошви фундаменту;

η = l/b - співвідношення сторін підошви фундаменту;

А- площа підошви фундаменту;

L- довжина будинку;

d, dn, d1 - глибина закладання фундаменту відповідно від рівня планування, від поверхні природного рельєфу і приведена від підлоги підвалу;

db- глибина підвалу від рівня планування;

df, dfn - глибина сезонного промерзання ґрунту відповідно розрахункова і нормативна;

dw- глибина розташування рівня підземних вод;

λ = dlb- відносне заглиблення фундаменту;

h- товщина шару ґрунту;

Нс- глибина стисливої товщі;

Hsl- товщина шару просідаючих ґрунтів (просадочна товща);

hsl,p - те саме від зовнішнього навантаження;

hsl,g - те саме від власної ваги ґрунту;

Hsw- товщина зони набрякання;

Нsh- те саме усадки;

z- глибина (відстань) від підошви фундаменту;

ξ = 2z/b- відносна глибина;

DL- відмітка планування;

NL- відмітка поверхні природного рельєфу;

FL- відмітка підошви фундаменту,

В.С- нижня межа стисливої товщі;

B.SL- те саме товщі просідання;

B.SW- нижня межа зони набрякання;

B.SH- те саме зони усадки;

WL- рівень підземних вод.

ЗУСИЛЛЯ ВІД ЗОВНІШНІХ НАВАНТАЖЕНЬ І ВПЛИВІВ У ПЕРЕРІЗІ ЕЛЕМЕНТА

М- згинальний момент;

N- поздовжня сила;

Q- поперечна сила;

Т- крутний момент.

ДОДАТОК М

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 ДСТУ 1.5:2003 Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів (ISO/IEC Directives - Part.2:200, NEQ)

2 ДК 004-2003 Український класифікатор нормативних документів (ICS:200, IDT)

3 СП 50-101-2004 Проектирование и устройство оснований и фундаментов зданий и сооружений. НИИОСП. Москва. 2005 г. (Проектування і влаштування основ і фундаментів будівель і споруд. НИИОСП. Москва, 2005 р.)

ДОДАТОК Н

(довідковий)

Визначення несучої здатності паль за властивостями ґрунтової основи розрахунком

Н.1 ПАЛІ-СТОЯКИ

Н.1.1 Несучу здатність Fd , кН, забивної палі, палі-оболонки, набивної і бурової паль, що спираються на скельний ґрунт, а також забивної палі, що спирається на малостисливий ґрунт (примітка до 8.5.1.3), слід визначати за формулою

Н.1.2 Розрахунковий опір ґрунту R під нижнім кінцем палі-стояка, кПа, слід приймати:

а) для всіх видів забивних паль, що спираються на скельні і малостисливі ґрунти, R = 20000 кПа;

б) для набивних і бурових паль та паль-оболонок, що заповнюються бетоном і закладених у невивітрилий скельний ґрунт (без слабких прошарків) не менше ніж на 0,5 м, за формулою

в) для паль-оболонок, що рівномірно спираються на поверхню невивітрилого скельного ґрунту, прикритого шаром нескельних ґрунтів, що не розмиваються, товщиною не менше трьох діаметрів палі-оболонки, – за формулою

Примітка. За наявності в основі набивних, бурових паль і паль-оболонок вивітрилих, а також розм'якшуваних скельних ґрунтів їх границю міцності на одновісне стискання слід приймати за результатами випробувань штампами або за результатами випробувань паль і паль-оболонок статичним навантаженням.

H.2 ВИСЯЧІ ЗАБИВНІ ПАЛІ ВСІХ ВИДІВ І ПАЛІ-ОБОЛОНКИ, ЩО ЗАНУРЮЮТЬ БЕЗ ВИЙМАННЯ ҐРУНТУ

Н.2.1 Несучу здатність Fd, кН, висячої забивної палі і палі-оболонки, що занурюють без виймання ґрунту, і працюють на стискувальне навантаження, слід визначати як суму сил розрахункових опорів ґрунтів основи під нижнім кінцем палі і на її бічній поверхні за формулою

Для попередніх розрахунків допускається fi приймати за таблицею Н.2.2 в залежності від глибини залягання шару і показника текучості ґрунту.

Н.2.2 У формулі (Н.2.1) підсумовувати опори ґрунту слід по всіх шарах ґрунту, пройдених палею, за винятком випадків, коли проектом передбачається планування території зрізанням або можливий розмив ґрунту. У цих випадках слід підсумовувати опори всіх шарів ґрунту, розташованих відповідно нижче за рівень планування (зрізання) і дна водоймища після його місцевого ' розмиву при розрахунковому паводку.

Примітка 1. Несучу здатність забивних булавоподібних паль слід визначати за формулою (Н.2.1), при цьому за периметр u на ділянці стовбура слід приймати периметр поперечного перерізу стовбура палі, на ділянці розширення – периметр поперечного перерізу розширення.

Розрахунковий опір fi ґрунту на бічній поверхні таких паль на ділянці розширення, а в піщаних ґрунтах – і на ділянці стовбура слід приймати таким же, як для паль без розширення; у глинистих ґрунтах опір fi на ділянці стовбура, розташованого в створі розширення, слід приймати таким, що дорівнює нулю.

Примітка 2. Розрахункові опіри ґрунтів R i fi у формулі (Н.2.1) для лесових пилуватих ґрунтів при глибині занурення паль більше ніж 5 м слід приймати за значеннями, вказаними в таблицях Н.2.1, Н.2.2 для глибини 5 м. Крім того, для цих ґрунтів у разі можливості їх замочування розрахункові опори R і fi, вказані в таблицях Н.2.1 і Н.2.2, слід приймати за показником текучості, що відповідає повному водонасиченню ґрунту.

Таблиця Н.2.1 – Значення розрахункових опорів під нижнім кінцем забивних паль і паль-оболонок, що занурюють без виймання ґрунту

Примітка 1. Значення R над рискою наведені для піщаних ґрунтів, під рискою – для глинистих.

Примітка 2. У таблицях Н.2.1 і Н.2.2 глибину занурення нижнього кінця палі і середню глибину розташування шару ґрунту при плануванні території зрізанням, підсипанням, намиванням до 3 м слід приймати від рівня природного рельєфу, а при зрізанні, підсипанні, намиванні – від 3 м до 10 м від умовної позначки, розташованої відповідно на 3 м вище за рівень зрізання або на 3 м нижче за рівень підсипання. Глибину занурення нижнього кінця палі і середню глибину розташування шару ґрунту у водоймищі слід приймати від рівня дна після загального розмиву розрахунковим паводком, на болотах – від рівня дна болота.

При проектуванні шляхопроводів через виїмки глибиною до 6 м для паль, що забиваються молотами без підмивання або влаштуванням лідерних свердловин, глибину занурення в ґрунт нижнього кінця палі в таблиці Н.1 слід приймати від рівня природного рельєфу в місці спорудження фундаменту. Для виїмок глибиною більше 6 м глибину занурення паль слід приймати, як для виїмок глибиною 6 м.

Примітка 3. Для проміжних глибин занурення паль і проміжних значень показника текучості IL глинистих ґрунтів значення R i fi в таблицях Н.2.1 і Н.2.2 визначають інтерполяцією.

Примітка 4. Для щільних піщаних ґрунтів, ступінь щільності яких визначена за даними статичного зондування, значення R за таблицею Н.2.1 для паль, занурених без використання підмиву або лідерних свердловин, слід збільшити на 100 %. При визначенні ступеня щільності ґрунту за даними інших видів інженерних досліджень і відсутності даних статичного зондування для щільних пісків значення R за таблицею Н.2.1 слід збільшити на 60 %, але не більше ніж до 20 000 кПа.