Захист від небезпечних геологічних процесів будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах

11 Проектування будинків із застосуванням регульованого замочування слід ви­конувати з урахуванням того, щоб зона розвитку просідань не досягала основ існуючиx сусідніх будинків і споруд.

Зона розвитку просідань у сторони від будинку, що проектується, повинна ви­значатися за формулою

,

де h - відстань від підошви ущільненого шару до нижньої межі товщі просі­дання, м;

 - кут розтікання води в сторони, який приймається для супісків і лесів 35° і для лесоподібних суглинків 50°.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.46

Відстань від раніше споруджених будинків способом регульованого замо­чування повинна складати не менше 0,5 l_Н для будинків без ліфтів та 0,7 l_Н - для бу­динків з ліфтами.

12 Виконання робіт з усунення просадочності основ методом регульованого за­мочування повинно здійснюватись спеціалізованими організаціями.

Примітка. Застосування способів будівництва за умовами пунктів 1-12 даного дода­тка повинне здійснюватися з обов'язковим врахуванням вимог розділу 3.

Ущільнення товщі грунтовими палями або армування вертикальними елементами підвищеної жорсткості

13 Спосіб застосовується при товщах просідаючих грунтів до 25 м, відсутності у межах товщі шарів піску та при оптимальній вологості грунту (на 0,02 - 0,04 нижче вологості на межі розкочування).

14 При проектуванні грунтових масивів, армованих елементами підвищеної жорсткості, з метою захисту таких елементів від навантажуючого тертя, яке може ви­никати при просіданні грунтової оточуючої товщі, слід передбачати водозахисні екра­ни у виді трьох рядів грунтонабивних паль по всьому периметру армованого масиву та грунтову подушку, що його перекриває.

З цією метою допускається застосовувати компенсаційні траншеї, які влашто­вуються по периметру армованого масиву.

Стовпи і стрічки із закріпленого грунту

15 Фундаментні конструкції у виді стовпів або стрічок із закріпленого грунту застосовуються, як правило, з повною прорізкою усіх шарів просідаючих та інших видів грунтів, характеристики міцності яких знижуються при замочуванні. Спирання кінців стовпів та стрічок повинно передбачатися на малостисливі грунти (скельні, великоуламкові з піщаним заповнювачем, щільні та середньої щільності, піщані, пилу­вато-глинисті, глинисті твердої та напівтвердої консистенцій).

16 Застосування висячих стовпів та стрічок допускається за умови повної прорізки ними всіх шарів просідання грунтів, якщо на необхідній глибині відсутні скельні та інші малостисливі грунти. У цих випадках будинки і споруди повинні проектувати­ся з урахуванням можливих нерівномірних осідань стовпів або стрічок від зовнішніх навантажень.

У грунтових умовах, де можливе просідання від власної ваги грунту, слід врахо­вувати також сили негативного тертя об їх бокову поверхню при локальному замочу­ванні грунтів зверху із зовнішніх джерел та при можливому підвищенні рівня підзем­них вод під частиною будинку або споруди.

Пальові фундаменти у просідаючих грунтах

17 Пальові фундаменти в просідаючих грунтах слід проектувати з повною прорізкою усіх шарів просідаючих та інших видів грунтів, характеристики міцності яких знижуються при замочуванні. Спирання кінців паль слід, як правило, передбачати малостисливі грунти (скельні, великоуламкові з піщаним заповнювачем, щільні та редньої щільності, піщані, пилувато-глинисті та глинисті твердої консистенції).

При цьому пилувато-глинисті грунти повинні мати показники текучості:

- І_L <0,6 для всіх типів паль в грунтових умовах де відсутнє просідання від власної ваги грунту;

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.47

- І_L < 0,4 для забивних паль і І_L < 0,2 для буронабивних паль в грунтових умовах, де можливе просідання від власної ваги грунту, якщо s_{sl ,g}  s_u ;

- І_L <0,2 для забивних паль і І_L  0 для буронабивних паль в грунтових умовах де можливе просідання від власної ваги грунту, якщо s_{sl ,g}  s_u ;

- s_u - граничне значення сумісної деформації основи палі, пальового фундаменту та споруди, яке приймається згідно з таблицею 3.5 даного додатка.

Спирання кінців паль на пухкі водонасичені піски, пилувато-глинисті грунти при І_L >0,5 не допускається.

18 Допускається застосовувати висячі палі за умови повної прорізки просідаючих грунтів у тих випадках, коли палі-стояки не можна влаштовувати через відсутність на необхідній глибині скельних чи малостисливих грунтів. Будинки і споруди слід проектувати у таких випадках з урахуванням нерівномірного осідання пальового фундаменту, викликаних силами негативного тертя по боковій поверхні паль при підвищенні рівня підземних вод або при замочуванні грунтів із зовнішнього джерела під частиною будинку або споруди. При цьому слід передбачати у проектах водозахисні заходи, а також розрізку будинків і споруд на окремі відсіки згідно з 4.7-4.9.

19 При просіданні грунтів від власної ваги більше 30см слід враховувати можливість горизонтальних переміщень пальових фундаментів, розташованих на криволінійній ділянці воронки просідання.

20 За наявності техніко-економічного обгрунтування допускається з метою зниження (виключення) дії сил негативного тертя влаштовувати палі у грунтовому масиві, раніше ущільненому попереднім замочуванням, або огородженому водозахисним екраном з кількох рядів грунтових паль, що влаштовані у шаховому порядку.

21 Влаштування похилих паль діаметром меншим ніж 250 мм у просідаючих грунтах, де можливе просідання від власної ваги грунту, не допускається, а при більших діаметрах - тільки при обгрунтуванні несучої здатності за матеріалом паль.

Прорізка товщі просідання підземними поверхами

22 За наявності техніко-економічного, містобудівного та екологічного обгрунтування доцільно у проектах багатоповерхових будинків влаштовувати підземний поверх або декілька поверхів, які прорізають товщу просідання, із спиранням фундамен­тів на непросідаючий грунт.

При просадочних товщах великої потужності допускається часткова їх прорізка підземними поверхами з улаштуванням під ними ущільненої грунтової чи піщаної по­душки, пальових фундаментів або ущільнених (закріплених) грунтових масивів, що прорізають усю товщу просідання.

23 Техніко-економічне, містобудівне та екологічне обгрунтування доцільності влаштування підземних поверхів (поверхів) повинне включати врахування таких фак­торів, як: оцінка водно-вологісних, температурних, гравітаційних, динамічних впливів на геологічне середовище; економія території забудови (за рахунок переміщення у підземні поверхи традиційно наземних об'єктів: гаражів, спортивних залів, об'єктів торгівлі, складів, трансформаторних підстанцій тощо); зменшення протяжності доріг та інженерних мереж, а також виключення здорожчуючих конструктивних і водозахи­сних заходів, які забезпечують експлуатаційну надійність об'єкта будівництва при традиційних способах його проектування і будівництва.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.48

24 Фундаменти підземних поверхів можуть проектуватися стрічковими, стовп­частими, плитними, у виді перехресних балочних систем, а також комбінованими за­лежно від конструктивно-планувальної схеми споруди і схеми передачі навантаження на грунти основи.

25 Розрахунки заглиблених конструкцій підземних поверхів, що проектуються у грунтових умовах, де можливе просідання від власної ваги грунтів, повинні викону­ватися з урахуванням можливості розвитку сил негативного тертя по зовнішніх пло­щинах заглиблених конструкцій внаслідок осідання оточуючого просідаючого грунту під дією його власної ваги при замочуванні зверху або при підвищенні рівня підзем­них вод.

Часткове усунення властивостей просідання грунтів у верхній зоні основи і влаштування зворотних засипок

26 При проектуванні будинків і споруд із застосуванням комплексу заходів по­винна виконуватися підготовка основи шляхом ущільнення верхньої частини товщі просідання важкими трамбівками, влаштування грунтової подушки, а також у виді двошарового ущільнення (поєднання ущільнення важкими трамбівками з улаштуван­ням грунтової подушки).

27 Часткове усунення властивостей просідання грунтів у верхній зоні товщі просідання h_{sl ,p} допускається застосовувати тільки у поєднанні з водозахисними та конструктивними заходами.

28 Ущільнення важкими трамбівками грунтів зі ступенем вологості s_r  0,7 та щільністю р_d  1,55 т/м³ передбачається з метою:

- усунення властивостей просідання грунтів у межах усієї або частини верхньої зони просідання від зовнішнього навантаження;

- створення в основі будинку або споруди суцільного маловодопроникного екра­на, який перешкоджає замочуванню зверху просідаючих грунтів нижнього шару;

- підвищення щільності та характеристик міцності, а також зменшення стисли­вості грунтів за можливого їх водонасичення.

Ущільнення важкими трамбівками може застосовуватися у залежності від ваги трамбівки і висоти її скидання при розташуванні майданчика, що ущільнюється, на сейсмонебезпечній відстані від існуючих будинків і споруд з урахуванням їх техніч­ного стану, а також наявності інженерних комунікацій, виконаних з чавунних, кера­мічних азбестоцементних та залізобетонних труб.

29 Грунтові подушки застосовуються у випадках, коли ущільнення важкими трамбівками неможливе:

- при ступені вологості просідаючих грунтів в основі фундаментів S_r > 0,7 для створення в основі фундаментів ущільненого шару більшої товщини ніж при ущіль­ненні важкими трамбівками;

- при розташуванні будівельного майданчика на відстані, що менше допустимої за умови безпеки навколишньої забудови при динамічних впливах від ущільнення важкими трамбівками (пункт 28);

- за відсутності механізмів для застосування важких трамбівок.

30 При підготовці ущільненого масиву великої товщини у залежності від наявно­го обладнання, величини товщі просідання і конструктивного рішення об'єкта потріб­но передбачати влаштування двошарової основи, що складається із нижнього шару грунту, ущільненого важкими трамбівками або грунтонабивними палями, і верхнього у виді грунтової подушки.

Ущільнення важкими трамбівками та влаштування грунтових подушок повинні виконуватися у відповідності з чинними нормами виконання робіт.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.49

Застосування стрічкових, плитних та інших фундаментів мілкого закладання без повного або часткового усунення властивостей просідання грунтів у зоні h_sl,p не до­пускається.

31 Грунтові подушки слід влаштовувати з однорідних глинистих та суглинистих грунтів оптимальної вологості, яка дорівнює вологості на межі розкочування. При во­логості нижчій за оптимальну більше ніж на 0,05 (абсолютне значення) слід виконува­ти дозволоження грунту до оптимальної вологості.

32 Зворотну засипку пазух котлованів і траншей слід виконувати після влашту­вання фундаментів і перекриттів над підвалами. Засипку слід доводити до відміток, що гарантують надійне відведення поверхневих вод. У зимових умовах грунт для за­сипки пазух має бути талим.

33 При виконанні робіт з улаштування зворотної засипки та її ущільнення необ­хідно забезпечувати збереження гідроізоляції фундаментів і стін заглиблених частин будинку або споруди, а також розташованих поряд підземних комунікацій (трубопро­водів, кабелів та ін.).

Водозахисні заходи

34 Водозахисні заходи при проектуванні будинків і споруд на просідаючих грун­тах передбачаються для запобігання або зниження ймовірності замочування грунтів основи. З цією метою водонесучі мережі та пристрої у будинках і спорудах необхідно проектувати доступними для контролю за їх технічним станом та для можливого їх огляду та ремонту.

35 До складу водозахисних заходів входять:

- компоновка генерального плану;

- вертикальне планування території, що забудовується;

- влаштування під будинками екранів із ущільненого грунту (при будівництві на основі комплексу заходів);

- якісне ущільнення зворотної засипки пазух котлованів і траншей;

- влаштування вимощень по зовнішньому периметру будинків і споруд;

- прокладання зовнішніх і внутрішніх водонесучих комунікацій із заходами що­до запобігання можливості витікання з них води в грунт та забезпечення контролю комунікацій, їх ремонту, скиду аварійних вод;

- розміщення газонів та зелених насаджень із наданням необхідних уклонів озе­лененої поверхні для забезпечення стікання води при поливанні від будинку до кюве­тів та скиду у каналізацію;

- за наявності гідрогеологічного прогнозу про очікуване підвищення рівня під­земних вод - створення системи п'єзометричних свердловин для систематичного кон­тролю та оцінки швидкості і ступеня рівномірності (нерівномірності) його підвищен­ня з улаштуванням дренажних та інших систем для запобігання підтопленню основ фундаментів, підвалів, приямків, підпідлогових просторів та інших заглиблених при­міщень і зниження нерівномірності підйому підземних вод.

36 Вимощення, які влаштовуються по периметру будинків та споруд, слід, як правило, суміщувати з тротуарами та під'їздами. Ширина вимощення повинна бути не менше 2 м на майданчиках з грунтовими умовами, де можливе просідання від власної ваги грунту, і не менше 1,5 м, якщо таке просідання відсутнє, властивості просідання грунтів усунені або товща просідання прорізана палями.

У всіх випадках вимощення повинні перекривати пазухи котлованів або траншей не менше ніж на 0,3 м.

37 Водозахист грунтів основи будинків і споруд при проектуванні внутрішніх мереж водопроводу і каналізації повинен містити: влаштування водонепроникних підлог у підвалах

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.50

та підпідлогових просторах будинків; те ж саме у приміщеннях із регульованим розливом технологічних та побутових вод, застосування компенсаторів або гнучких стиків трубопроводів у місцях перетину деформаційних швів.

Внутрішні трубопроводи повинні прокладатися вище рівня підлоги підвалів бу­динків і споруд із пристосуваннями або компенсаторами, які виключають можливість пошкодження трубопроводів при нерівномірному осіданні фундаментів. Вони мають бути доступними для огляду та ремонту.

38 За відсутності просідання від власної ваги грунту на майданчиках із групами складності будівництва 1-Б, 1-В у підвальних поверхах будинків допускається про­кладання транзитних водонесучих мереж та мереж каналізації, а також випуски у ка­налізацію вище підлоги підвалу.