5.14 Як огороджувальні конструкції для каркасних будинків слід застосовувати уніфіковані великорозмірні стінові панелі, забезпечувати їх піддатливе кріплення до елементів каркаса таким чином, щоб навантаження на огороджувальні конструкції при деформації каркаса були мінімальними або зовсім виключались.
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.21
5.15 Самонесучі кам'яні стіни із обпиранням на рандбалки зовні осей колон слід проектувати з розрізкою біля колон каркаса будинку та гнучким кріпленням до елементів каркаса. Внутрішні стіни, що проходять по осях та рядах колон основного каркаса будинку, слід кріпити до колон гнучкими анкерами і передбачати зазори не менше 20 мм у місцях примикання до зовнішніх стін, плит і ригелів покриття та у місцях перетину їх технологічними і санітарно-технічними трубопроводами.
Несучі та огороджувальні конструкції вбудованих приміщень не слід жорстко зв'язувати з несучими та огороджувальними конструкціями основного будинку і здійснювати з улаштуванням умовно-шарнірних вузлів у місцях примикання вбудованих і основних конструкцій.
Прибудови до основного будинку повинні відокремлюватися від нього деформаційними швами (4.11).
При очікуваному прогині та інших складних схемах можливого деформування будинку (прогин-вигин, поворот диска перекриття, покриття та ін.) ширина деформаційних швів повинна визначатися розрахунком для забезпечення можливості вільного взаємного деформування примикаючих частин будинку.
5.16 Жорсткі підлоги по грунту (бетонні, ксилолітові та ін.) необхідно проектувати з розрізанням їх на карти зі сторонами не більше 6м. Шви між картами слід закладати еластичним заповнювачем (бітумною мастикою, пороізоловим джгутом та ін.).
5.17 Стіни сходових кліток, технологічних етажерок та інших вбудованих приміщень допускається використовувати як блоки жорсткості, що забезпечують просторову стійкість будинку (відсіку).
5.18 Розміри отворів у перекриттях під технологічне обладнання та прокладку комунікацій слід призначати з урахуванням їх можливих зміщень при деформаціях основи. Необхідно передбачати можливість рихтування обладнання при розвитку нерівномірних осідань основи в результаті замочування грунтів.
5.19 У виробничих будинках як підйомно-транспортні засоби слід віддавати перевагу підвісному та наземному підйомно-транспортному обладнанню. У будинках із мостовими кранами слід застосовувати розрізні підкранові балки.
Для забезпечення нормальної роботи кранів необхідно передбачати можливість рихтування колон підкранових конструкцій та регулювання підвісок.
5.20 Габарити наближення кранів до елементів будинку необхідно призначати з урахуванням можливих рихтовок кранових колій. Допускається збільшення висоти надкранової частини колони або застосування металевих підкранових балок із зниженою опорною частиною.
5.21 Величина нахилу підкранової колії мостових кранів, який викликаний деформаціями земної поверхні, не повинна перевищувати граничних значень у напрямках: поперечному i = 4 х 10-3 ; поздовжньому i = 6 х 10-3.
5.22 Технологічне обладнання із значними стаціонарними вібраційними (металообробні верстати, ковальсько-пресове обладнання, вибивні грати ливарних цехів, центробіжні вентилятори тощо) слід за можливості розміщувати на ділянках цехів, де немає потенційних джерел замочування грунтів (водонесучих трубопроводів, водомісткого обладнання та ін.), у яких під впливом вібрації можливе порушення герметичності стиків, з'єднань, засувок тощо. У всіх випадках слід застосовувати демпфуючі пристрої, що знижують вплив вібрації на обладнання і трубопроводи, які є потенційно можливими джерелами замочування грунту.
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.22
6 БЕЗКАРКАСНІ БУДИНКИ
6.1 Проектування безкаркасних будинків повинно виконуватися, як правило, з використанням способів будівництва, що передбачають повне усунення властивостей просідання грунтів або прорізку товщі просідання палями чи глибокими фундаментами. При цьому проектування наземної частини будинку може здійснюватися як для будівництва у звичайних грунтових умовах.
Проектування безкаркасних будинків на основі комплексу заходів допускається,
коли використання перелічених вище способів будівництва неможливе за обгрунтованими техніко-економічними міркуваннями.
6.2 Будинки для спорудження із застосуванням комплексу заходів слід проектувати, як правило, за жорсткими конструктивними схемами:
- панельні - з поперечними, поздовжніми та торцевими несучими стінами і перекриттями з панелей, обпертих не менше ніж по трьох сторонах розміром на конструктивну чарунку; із внутрішніми та зовнішніми поздовжніми і торцевими несучими стінами, поперечними діафрагмами жорсткості і перекриттями з довгомірних настилів або панелей, що обпираються, в основному, по двох сторонах;
- великоблокові та цегляні - з поздовжніми несучими стінами і обпиранням елементів перекриттів по двох сторонах на поздовжні стіни. Допускаються конструктивні схеми великоблокових та цегляних будинків на поперечних несучих та поздовжніх самонесучих стінах із обпиранням перекриттів по двох сторонах.
6.3 Всі несучі елементи будинку, їх з'єднання і стики мають бути розраховані і сконструйовані на сприйняття додаткових зусиль, спричинених просіданням грунтів основи.
6.4 Конструкції будинків, що зводяться із застосуванням комплексу заходів, для забезпечення їх міцності, стійкості та експлуатаційної надійності повинні розраховуватися та проектуватися на дії деформацій основи у відповідності з 4.3, а також зусиль, які можуть виникати при вирівнюванні будинку (відсіку) у випадку понаднормативного крену або при замиканні деформаційних швів.
6.5 При розробці проектів для будівництва на товщах, де відсутнє просідання від власної ваги грунту, необхідно передбачати усунення властивостей просідання грунтів від зовнішнього навантаження у верхній зоні основи hsl , p шляхом ущільнення важкими трамбівками або влаштуванням грунтових подушок, улаштуванням фундаментів у витрамбованих котлованах, хімічним або термічним закріпленням грунтів, прорізанням товщі підземними поверхами або глибокими фундаментами із забивних, набивних або інших типів паль, стовпів або стрічок із закріпленого грунту, зниженням тиску на грунт під підошвами фундаментів до величини початкового тиску просідання та ін. (група складності умов будівництва 1-В). При повному усуненні властивостей просідання грунтів у верхній зоні проектування виконується як для звичайних грунтових умов.
Неповне усунення властивостей просідання грунтів в межах зони hsl , p на майданчиках з групами складності умов будівництва 1-А, 1-Б може допускатися тільки за умови, що сумарні величини осідань і просідань, їх нерівномірність і розрахункова величина крену будинку або споруди при замочуванні грунтів основи не перевищать гранично допустимих величин за умови забезпечення міцності та стійкості будинків, а також вимог до нормальної експлуатації інженерного обладнання (ліфтів, підйомників, високоточної апаратури тощо).
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.23
6.6 Розрахунок і проектування конструкцій будинків, призначених для будівництва на товщах, де можлива просадка від власної ваги грунту, повинні виконуватись на дії деформацій земної поверхні у відповідності з 4.3. При цьому просідання грунтів від зовнішнього навантаження слід, як правило, усувати методами, переліченими у 6.5.
6.7 При частковому усуненні просадочності грунтів у зоні h sl , p необхідно, крім впливів від викривлення земної поверхні, враховувати можливе просідання грунту в шарі, що лежить між підошвою ущільненого грунтового шару і нижньою межею зони h sl , p .
6.8 При розробці проектів будинків для будівництва на основі комплексу заходів повинен виконуватись розрахунковий прогноз експлуатаційного стану будинку при локальному замочуванні грунтів його основи зверху або при підвищенні рівня підземних вод. При цьому головним показником нормального експлуатаційного стану будинку (поруч з забезпеченням вимог щодо міцності, стійкості та тріщиностійкості несучих та огороджувальних конструкцій) є його можливий крен, величина якого не повинна перевищувати граничних значень для даного типу будинку.
У випадках, коли прогнозований експлуатаційний стан будинку (його відсіку) не відповідає вимогам забезпечення допустимих величин його крену, будівництво слід здійснювати на основі інших способів, а за неможливості застосування таких способів до складу проекту слід включати додатковий розділ, що містить інженерні заходи щодо вирівнювання будинку або його відсіку (додаток 4).
6.9 Величина можливого крену будинку жорсткої конструктивної схеми або його відсіків іsl , g у випадку замочування основи зверху (при повному усуненні просадочності грунтів у верхній зоні основи hsl , p) обчислюється за формулою:
i sl , g =s'sl , g ??a / r , (2)
де s'sl , g - величина можливого просідання грунтів від власної ваги в межах товщі просідання Нsl ;
??a - коефіцієнт умов роботи, що враховує спільну роботу будинку (відсіку) з його основою, визначається за формулами:
??a = ( r / L )2 при L > r , (3)
??a= 1 при L ?? r .
При частковому усуненні просадочності грунтiв у зоні hsl , p величина можливого крену будинку або його відсіку обчислюється за формулою (рисунок 5):
isl = s'sl ,g ??a / r+s'sl ,p ??b / L , (4)
де s'sl ,p - величина неусунутої частини просідання грунтів у зоні hsl ,p ;
??b - коефіцієнт умов роботи, що враховує спільну роботу будинку (відсіку) з його просідаючою основою, визначається за формулами:
??b = (r1 /L)2 при L > r1 , (5)
??b=1 при L ?? r1 , r1= h sl ,p m r
mr - визначається за таблицею 2.1 додатка 2 в залежності від будови товщі.
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.II C.24
6.10 Величину можливого крену будинку (його відсіку) або споруди при довгочасному прогнозі підвищення рівня підземних вод за період експлуатації допускається прогнозувати за різницею величин осідання (просідання) земної поверхні на території забудови згідно зі схемою на рисунку 5 за формулою
isl ,g = (ssl ,g ,2 – s sl ,g ,1) / LB ,
де LB - відстань між п'єзометричними свердловинами або інженерно-геологічними виробками, за даними яких прогнозується підвищення рівня підземних вод і величини осідання земної поверхні у період експлуатації будинку;
ssl ,g ,1 , s sl ,g ,2 - розрахункові величини просідань земної поверхні від власної ваги
грунтів товщі, що лежать вище того, що встановився, або максимального (за прогнозом) рівня підземних вод.
6.11 Для будинків, оснащених ліфтами, при будівництві на основі комплексу заходів слід дотримуватись умови
іТ ?? ін , (7)
де iТ = ?? /Hбуд - величина гранично допустимого крену ліфтової шахти, яка
жорстко зв'язана з конструкціями будинку і дорівнює розрахунковій величині крену і = і0+ іsl ,g+ isl ,p (6.9, 6.10);
?? - величина максимально допустимого відхилення від вертикалі ліфтової шахти;
Нбуд - висота будинку (відсіку) від підошви фундаменту до рівня карниза (парапету), мм;
ін = 0,0002 - величина максимального (гранично допустимого) крену напрямних кабіни ліфта.
Примітка. Величина ?? встановлюється за згодою підприємств, що експлуатують ліфти.
Якщо прогнозований розрахунком крен ліфтової шахти іТ > ін, проектування будинків має виконуватись з улаштуванням відокремлених ліфтових шахт, які не зв'язані з конструкціями будинку і мають ніші у його фундаменті для встанов домкратів, з допомогою яких спочатку здійснюється рихтування шахт до величини іТ ?? ?? /Hбуд , після чого робиться ревізія та регулювання напрямних кабіни до величини ін ?? 0,0002.
Якщо обчислений за 6.9, 6.10 загальний крен будинку (відсіку) і > іи, слід у проектах передбачати інженерні заходи, які компенсують або ліквідують наднормативниий крен з допомогою одного з перевірених методів вирівнювання згідно з додатком 4 із доведенням розрахункової величини крену будинку (відсіку) до умови і ?? іи, де іи - значення граничного крену будинку згідно з таблицею 3.5 додатка 3 або за іншими обгрунтованими даними.
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.25
1 - будинок що проектується; 2- прогнозоване осідання земної поверхні; 3 - зони просідання грунту від власної ваги (нижче РПВ); 4 - прогнозований рівень підземних вод; 5 - рівень капілярного підняття РПВ; 6 - осі інженерно-геологічних виробок, за даними яких прогнозується значення просідань поверхні при підвищенні РПВ; іsl ,g - кут нахилу земної поверхні (будинку); L - довжина будинку; Нбуд - висота будинку
Рисунок 5 - Розрахункова схема до обчислення величини можливого крену будинку при підвищенні рівня підземних вод
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.26
6.12 Довжини відсіків будинків L, що будуються у грунтових умовах, де відсутнє просідання від власної ваги грунту (із групами складності умов будівництва 1-А, 1-Б) і де воно має місце (із групами складності умов будівництва 2-А, 2-Б, 2-В), слід приймати кратними довжинам житлових секцій, але не більше величини
L ?? 1,35Нбуд . (8)
У грунтових умовах, коли відсутнє просідання від власної ваги грунту, з групою складності умов будівництва 1-В довжина відсіків може прийматися як для будинків, що споруджуються у звичайних грунтових умовах.
6.13 Деформаційні шви між відсіками будинку повинні забезпечувати їх вільний крен при нерівномірних деформаціях основи.
Ширину деформаційних швів для забезпечення незалежної роботи відсіків слід призначати з розрахунку на горизонтальні переміщення і крени окремих частин (відсіків) будинку при просіданні грунтів від власної ваги і приймати рівною:
на рівні фундаменту при r ?? L
; (9)
на рівні фундаменту при L / 2 ?? r < L
; (10)
на рівні карниза
(11)
де L - довжина будинку (відсіку);
??u - значення відносної горизонтальної деформації.
6.14 У місцях розташування деформаційних швів повинні передбачатися парні утеплені поперечні стіни, що мають опір теплопередачі не менше 0,8 R0ТР зовнішньої стіни.
З фасадної сторони шви повинні бути закриті нащільником та утеплені легко- стисливим матеріалом, який не перешкоджає взаємному зміщенню зовнішніх стін при нерівномірних деформаціях основи.
