Захист від небезпечних геологічних процесів будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах

Майданчики над старими очисними виробками, які пройдені на глибині від 20 т (але не менше 25 м) до 50 м+h з достовірним контуром старих гірничих виробок і сис­темою розробки без ціликів у виробленому просторі, потрібно відносити до ІУ групи територій за максимальними величинами деформацій. У випадку їх підробки іншими пластами до очікуваних (імовірних) деформацій додаються викликані активізацією процесу зсуву і розраховані від раніше або від останнього відпрацьованого пласта.

7 За межу зони впливу старих очисних виробок, пройдених на малих глибинах, при кутах падіння пластів а = 35° приймається контур, що знаходиться на відстані 15м у плані від межі очисних виробок у бік падіння пласта і проходить не далі проек­ції ізогіпси, проведеної на глибині 20 т або 50 + h. У межі очисних виробок включа­ються і підготовчі, якщо ширина цілика між ними і очисними виробками менше 0,1Н, де Н - відстань по вертикалі від земної поверхні до покрівлі цілика.

8 При кутах падіння пластів а >35° на земній поверхні можливе утворення провалів, якщо вертикальна висота ціликів, залишених на виходах пластів під наноси, менше 60 м.

В окрему групу включаються пласти, відстань між якими за нормаллю до на­пластування менше 70 т (де т - потужність нижче розміщеного пласта , м). Пласти, у яких на виходах під наноси залишені цілики заввишки більше 60 м, при розділенні на групи не враховуються.

Проектування будинків над рештами пластів групи у зоні впливу над старими очисними виробками допускається лише за умови проведення інженерно-вишукувальних робіт у старих виробках та над ними на глибині 60 м + h.

9 За межі зони впливу старих очисних виробок, пройдених на малих глибинах, при кутах падіння пластів а > 35° приймається на плані контур:

за простяганням - лінія, проведена паралельно межі очисної виробки на відстані l_n;

при первинній розробці l_n= h, але не менше 20 м;

при повторній - l_n = 0,1H_h +h, але не менше 20 м, де h - потужність наносів, а H_h - глибина нижньої межі виробки, при Н _h > 50 м приймається Н _h = 60м;

ДБН В, 1.1-5-2000 Ч.1 С.45

зі сторони лежачого боку - лінія, проведена на відстані в плані від виходу грунту пласта під наноси l_h = h, але не менше 20 м;

зі сторони висячого боку - лінія, проведена на відстані від виходу покрівлі пласта під наноси l_в = ( 60+h)сtgа + h = 20 м, де а - кут падіння пластів.

10 Проектування будинків на майданчиках, розташованих над старими підготов­чими та розкривними виробками, пройденими на глибинах менше Н_k +h, допускає­ться тільки за умови проведення інженерно-вишукувальних робіт з виявлення пустот.

Для підготовчих та розкривних виробок, пройдених у пологих пластах з кутами падіння а = 35°, Н_k = 15 h_в K_n де h_в - висота виробки (за відсутності даних приймає­ться h_в =2,5 м); Кn - коефіцієнт, рівний 1,2 для тонкошарових, слабких та вивітрених порід (вуглисті сланці, аргіліти); для міцних монолітних порід Кn = 0,7, для підго­товчих та розкривних виробок, пройдених з а > 35°, із яких можливий перепуск порід з падіння у пустоти, зв'язані з цими виробками, Н_k = 80 м.

11 Проектування будинків над виробками, пройденими на глибинах до 80 м під пливунами, допускається, якщо у висновку спеціалізованої організації зазначається, що на земній поверхні не будуть утворюватися провали внаслідок виносу слабозцементованих порід у гірничі виробки.

12 Із забудови, як правило, виключаються майданчики над розвіданими та лікві­дованими вертикальними виробками, що мають вихід на земну поверхню, та навколо них у радіусі 20 м.

У виключних випадках будівництво на таких ділянках допускається за спеціаль­ним проектом та за висновком спеціалізованих організацій із заходами, що виключа­ють можливість утворення провалів.

ДБН В. 1.1 -5-2000 Ч.1 С.46

ДОДАТОК 5

(рекомендований)

захист БУДИНКІВ ВІД ПРОНИКНЕННЯ МЕТАНУ

1 За ступенями небезпеки виділення метану земна поверхня гірничих відводів газових вугільних шахт розподіляється на безпечні, загрожуючі та небезпечні ділянки (зони) (додаток 1).

2 Висновок про ступінь небезпеки ділянок забудови по виділенню метану вида­сться шахтами (об'єднаннями).

Проектні і проектно-вишукувальні організації при інженерно-геологічних ви­шукуваннях під забудову на загрожуючих по виділенню метану ділянках повинні ви­конувати роботи з виявлення виділення метану на поверхню ділянок забудови у по­слідовності, яка викладена в розділі 2 "Інструкції щодо захисту будинків від проник­нення метану".

3 Будівництво нових будинків на ділянках, які є загрожуючими і небезпечними по виділенню метану на поверхню, дозволяється тільки за проектами, що передбача­ють заходи захисту будинків від проникнення метану.

4 Захист будівель від проникнення в них метану забезпечують одним із заходів:

- вентиляцією підвалів і підпідлогового простору;

- обладнанням дренажу під підлогою;

- дренуванням газу на шляху його руху до будинку.

5 Вентиляція підвалів і підпідлогових просторів в загрожуючих і небезпечних зонах повинна забезпечуватися з допомогою приточно-витяжних отворів, розміще­них в протилежних частинах будинку.

Перекриття над підвалом і підпідлоговим простором повинно бути утеплене, газонепроникне і вогнестійке. Границя вогнестійкості для нових будинків - не менше 1 години.

В підвалах, які знаходяться поза будинками, один із вентиляційних отворів по­винен розміщуватися в його перекритті. Приміщення підвалів, які не захищені від проникнення метану, забороняється використовувати під склади та інші підсобні приміщення. В них повинен бути забезпечений вільний доступ осіб, які виконують контроль наявності метану.

6 Способи забезпечення газонепроникності перекриттів і підлог по грунту ре­комендується вибирати, керуючись таблицею 5.1.

Таблиця 5.1

Види ізоляції

Кількість наметів

або шарів

Загальна товщина,

м

1 Штукатурна:

- з асфальтового розчину

- з асфальтової мастики

3

3

12

10

2 Лита з асфальтової мастики

2

10

3 Обклеювальна бітумна

5

-

4 Пластмасова листова

1

-

ДБН В.1.15-2000 Ч.1 С.47

При спорудженні газонепроникних перекриттів і підлог особливу увагу необ­хідно приділяти ізоляції від проникнення газу вздовж вводу комунікацій.

Влаштування газової ізоляції повинно відповідати “Правилам производства и приемки работ, кровли, гидроизоляции, пароизоляции и теплоизоляции”.

7 Для виключення проникнення газу в будинки, які мають підлоги по грунту, а також у підвали, підпідлогові простори або технічні коридори використовуються дре­нажі, які влаштовуються по всій площі будинків під газонепроникною підлогою.

Дренаж влаштовується з шару щебеню крупністю не менше 20 мм, товщина шару не менше 0,3 мм. В шарі щебеню укладаються перфоровані азбестоцементні або пластмасові дренажні труби діаметром 80-90 мм на відстані одна від одної не більше Зм. Труби розміщуються з нахилом так, щоб кінці, які сполучаються з атмосферою, знаходилися у верхніх точках. Ці кінці з'єднуються між собою трубою-колектором діаметром 150-200 мм, яка у свою чергу з'єднуються з витяжною трубою діаметром 150 - 200 мм. Перфоровані отвори діаметром 10-15 мм в дренажних трубах влашто­вуються з інтервалом 100-150 мм (10 штук на метр) у шаховому порядку.

8 Дренування газу на шляху його руху до будинку виконується дегазаційними свердловинами. Параметри буріння, конструкція свердловин і у випадку необхідності режим вакуумування встановлюються для конкретних гірничо-геологічних умов за рекомендаціями спеціалізованих організацій.

9 Витяжні труби з підвалів, підпідлогових просторів і газових дренажів повинні проходити зовні будинків і бути виведеними не менше ніж на метр вище найбільш виступної частини даху. На висоті 1,5 м від рівня землі на витяжних трубах встанов­люються штуцери, які закриваються, для контролю складу газу.

ДБН В. 1. 1-5-2000 Ч.1 С.48

ДОДАТОК 6

( обов'язковий)

особливостІ ПРОЕКТУВАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД З

УРАХУВАННЯМ ЇХ ВИРІВНЮВАННЯ ПІДДОМКРАЧУВАННЯМ

1 Вирівнювання будинків і споруд, окремих конструктивних елементів і техноло­гічного обладнання допускається здійснювати з допомогою гідравлічних домкратів.

2 Принципові конструктивні вирішення у типових проектах та проектах прив'яз­ки будинків і споруд, що розробляються з урахуванням їх вирівнювання, слід узгоджу­вати з організацією, яка спеціалізується у цій галузі, а також із замовником і територі­альним проектним інститутом з проблеми.

3 При проектуванні безкаркасних будинків і споруд із можливістю їх вирівню­вання домкратами у фундаментній частині слід передбачати прорізи (для розміщення домкратів) та горизонтальний розділовий шов між частиною, що піднімається, та опо­рною частиною будинку чи споруди. При цьому повинен бути забезпечений вільний доступ до місць установки вирівнювальних пристроїв. Висота приміщення у місцях розміщення пристроїв від підлоги до виступних конструкцій стелі повинна бути не менше 1,8 м.

В проектах будинків і споруд, які підлягають вирівнюванню, слід передбачати при їх будівництві закладення марок, необхідних для проведення інструментальних геодезичних спостережень у період експлуатації.

4 Шахти ліфтів слід проектувати, як правило, з можливістю індивідуального ко­ригування їх вертикального положення незалежно від передбачуваних робіт із вирів­нювання будинків у цілому.

З цією метою необхідно влаштовувати під обв'язувальною балкою шахти ліфта прорізи для встановлення домкратів, а також зазори між поверховими конструкціями перекриття і шахтою ліфта.

Опирання шахти ліфта слід проектувати на окремо розташованих фундаментах або на горизонтальній замкнутій у плані будинку залізобетонній рамі, яка піднімаєть­ся за необхідності разом з будинком.

5 Системи теплопостачання, внутрішнього водопроводу і каналізації необхідно проектувати з урахуванням конструктивних заходів, які забезпечують нормальну екс­плуатацію трубопроводів у процесі вирівнювання будинку чи споруди:

прокладання трубопроводів, як правило, поза прорізами, призначеними для розміщення вирівнювальних пристроїв;

кріплення стояків та розвідних трубопроводів до конструкцій будинку чи спору­ди, розташованих вище горизонтального розділового шва, між опорною частиною бу­динку чи споруди та тією, що піднімається;

влаштування отворів для пропуску трубопроводів через стіни і фундаменти і забезпечення зазорів між трубопроводами та будівельними конструкціями;

влаштування компенсаторів, що забезпечують горизонтальні та вертикальні переміщення трубопроводів;

встановлення запірних вентилів на всіх стояках водопроводу холодної і гарячої води.

6 При проектуванні будинків і споруд з каркасною конструктивною схемою, яка підлягає вирівнюванню, необхідно у конструктивному вирішенні колон, фундаментів та вузлів кріплення зв'язків до колон у блоках жорсткості передбачати можливість встановлення вирівнювальних пристроїв та опорних пристосувань для них у відпові­дності з технологією вирівнювання.

ДБН В.1.1-5-2000 Ч.1 С.49

Кріплення підкранових балок до колон не повинні перешкоджати їх рихтуванню у вертикальній і горизонтальній площинах.

Кріплення до колон зв'язків і огороджувальних конструкцій, а також величина зазору між торцями стінових панелей повинні допускати взаємні вертикальні перемі­щення конструкцій при вирівнюванні будинку.

Кріплення плит покриття будинку повинні бути піддатливими у вертикальній площині та жорсткими - у площині диску покриття.

7 Плитні і масивні фундаменти під споруди і обладнання, які підлягають вирівнюванню домкратами, слід проектувати з улаштуванням:

розділового шва між нижньою (опорною) і верхньою цокольною частинами фундаменту;

прорізів в опорних або цокольних частинах фундаменту для розміщення дом­кратів;

страхувальних елементів, які виконують у процесі експлуатації та під час роботи з вирівнювання роль зв'язків між цокольною та опорною частинами фундаменту.

8 У період вирівнювання будинків та споруд необхідно передбачати постійні спостереження за станом конструкцій об'єктів, що вирівнюються.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.50

ДОДАТОК 7

(рекомендований)

ОСНОВНІ ВИМОГИ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ БУДИНКІВ

І СПОРУД 3 УРАХУВАННЯМ ЇХ ВИРІВНЮВАННЯ

ВИБУРЮВАННЯМ ГРУНТУ ОСНОВИ

1 Вирівнювання шляхом горизонтального вибурювання (часткового виймання) грунту з-під підошви фундаментів допускається застосовувати для будинків і споруд, що нахилились і мають стрічкові, плитні чи окремо розташовані фундаменти з глиби­ною закладання не більше 3-3,5м від денної поверхні і при середньому тиску під пі­дошвою фундаменту не менше 0,2МПа. Необхідною умовою для застосування даного способу вирівнювання також є відсутність підземних вод на глибині до 1,5м від підо­шви фундаментів.

2 Основа будинку або споруди вважається придатною для вирівнювання, якщо вона складена грунтами з модулем деформації Е = 25 МПа. При Е >25 МПа слід пе­редбачати ґрунтову подушку завтовшки не менше їм із глинистого грунту з модулем деформації 10 = Е < 25 МПа. Грунтова подушка повинна бути за товщиною і в плані будинку рівномірною за щільністю та однорідністю.

3 На вводах комунікаційних мереж (газ, водопровід та ін.) необхідно передбачи­ти компенсуючі пристрої або гнучкі вставки, що гарантують нормальну експлуатацію мережі при нерівномірних осіданнях основи і при вирівнюванні будинку. Випуски ка­налізації слід розташовувати вище підошви фундаментів.

Підошва фундаменту відсіків будинку повинна бути на одній відмітці.

4 Вирівнювання будинків і споруд у залежності від їх конструктивного рішення, технічних характеристик обладнання, взаємного розміщення будинків і комунікацій та ін. допускається передбачати зовні або всередині.

При проектуванні будинків з можливістю їх вирівнювання зовні в проекті по­винні міститися вказівки про влаштування вздовж будинку чи споруди траншеї, на дні якої повинні бути прокладені колії для переміщення бурового обладнання. При вирів­нюванні зсередини будинку в одному з приміщень підвалу влаштовується один чи де­кілька приямків (їх кількість призначається в залежності від розмірів будинку в плані), розміри яких повинні бути достатніми для розміщення бурового обладнання.

5 У проектах будинків і споруд, що підлягають вирівнюванню, слід передбачати при будівництві закладання марок для проведення інструментальних спостережень у період експлуатації при виконанні робіт з вирівнювання.

6 У випадку, коли несуча здатність будинку чи споруди, які вирівнюються, недо­статня для сприйняття дій, що виникають під час вибурювання, необхідно передбача­ти підсилення конструкцій фундаменту і, за необхідності, надземної частини.