---

об'єктiв повиннi бути достатнiми для:

- загальної оцiнки природних умов територiй та ступеня їх

придатностi для рiзних видiв освоєння;

- характеристики зсувної, зсувонебезпечної та обвалонебезпеч-

ної обстановки та кiлькiсної оцiнки стiйкостi територій;

- прогнозу змiн природних умов, зсувної та обвальної небезпе-

ки вiд впливу будiвництва та експлуатацiї;

- прийняття принципових iнженерних рiшень щодо iнженерного

захисту об'єктiв та обмежень основного будiвництва;

- видачi рекомендацiй щодо технологiчної послiдовностi та че-

рговостi освоєння територiй;

- видачi рекомендацiй щодо конструкцiй фундаментiв об'єктiв

будiвництва, можливостi сумiщення функцiй захисних споруд i

конструкцiй об'єктiв, якi захищаються.

2.7 Необхiднiсть додаткового виконання спецiальних видiв ви-

шукувань, режимних спостережень, науково-дослiдних робiт та рiзних

- 5 -

ДБН В.1.1-3-97

видiв моделювання повинна бути обгрунтована.

На територiях iз складними iнженерно-геологiчними i гiдроло-

гiчними умовами в проектах слiд передбачати виконання науково-дос-

лiдних робiт, експериментальнi споруди та заходи щодо iнженерного

захисту.

З ВИЗНАЧЕННЯ СТIЙКОСТI СХИЛIВ, ВЕЛИЧИН ЗСУВНОГО ТИСКУ

ТА НАВАНТАЖЕНЬ ВIД ОБВАЛIВ

Основнi вимоги

3.1 Розрахунками необхiдно встановлювати;

- маси порiд, що змiщуються або пiдготовленi до змiщення по

схилах;

- вiдношення дiючих на певнi частини схилiв у зазначений час

зсувних та затримуючих сил (в т.ч. коефiцiєнти стiйкостi);

- рiзницi мiж зсувними та затримуючими силами за певними по-

верхнями на рiзних рiвнях.

3.2 Вплив водоносних горизонтiв, якi дренуються на схилах, на

стiйкiсть схилiв необхiдно враховувати за умов зволоження порiд,

зважування, фiльтрацiйного тиску, суфозiйного виносу.

3.3 Гiдрологiчнi розрахунки слiд виконувати з урахуванням

швидкостi абразiї (ерозiї), швидкостi змiни рiвня води на базисi

ерозiї, величин водозбiрних басейнiв, стiк iз яких направлений на

дiлянку схилу, що розглядається, з метою виявлення можливостi

зволоження порiд на схилах масиву, надходження води в трiщини та

у вiдкладення схилiв.

3.4 Сейсмiчнi впливи необхiдно враховувати окремо, визна-

чаючи змiну напружено-деформованого стану та мiцнiсних властивос-

тей грунтiв при проходженнi в них сейсмiчних хвиль, а також сейс-

мiчних навантажень вiд мас грунтiв, будинкiв та споруд.

3.5 При пiдготовцi розрахункових схем стiйкостi схилiв i ве-

личин зсувного тиску, розробцi алгоритмiв розрахунку та побудовi

математичних моделей схилiв слiд ураховувати всi природнi та тех-

ногеннi навантаження i впливи, дiапазони їх змiн, а також можливi

дiапазони змiн мiцнiсних характеристик грунтiв та умов, за яких

цi змiни можуть виникнути.

При цьому особливу увагу слiд придiляти положенню горизон-

тiв, що пiдпадають пiд зовнiшнi впливи (основних деформованих го-

ризонтiв, послаблених поверхонь та зон), їх розмiрам та

орiєнтацiї.

Визначення стiйкостi схилiв i величин зсувного тиску

3.6 Оцiнку стiйкостi територiй необхiдно проводити:

- при розробленнi схем iнженерного захисту об'єктiв за опор-

ними створами для кожної iз видiлених iнженерно-геологiчних

дiлянок;

- при розробленнi робочих проектiв iнженерного захисту та

проектiв забудови за iнженерногеологiчними розрiзами, кiль

кiсть та положення яких в просторi визначаються в залежностi

вiд конкретних iснуючих i прогнозованих природних умов, виду

i мiсцеположення захисних та об'єктiв, якi захищаються, ха-

рактеру забудови.

- 6 -

ДБН В.1.1-3-97

3.7 Методи розрахунку стiйкостi схилiв слiд вибирати в за-

лежностi вiд iнженерно-геологiчних умов дiлянок схилiв i виду де-

формацiй зсувних грунтiв.

Розрахунковi схеми повиннi враховувати:

- потужностi зон деформованих горизонтiв, зони стиску, роз-

ривнi порушення та iн.;

- типи зсувних деформацiй схилiв за механiзмом змiщення;

- основнi зсувоутворюючi фактори та їх вплив на утворення,

розвиток та активiзацiю зсувiв;

- рiзнi види навантажень та впливiв (постiйних i тимчасо-

вих), їх сполучень (основнi, особливi);

- вилив iснуючих будинкiв та споруд i тих, що проектуються,

на стiйкiсть схилiв;

- змiну протягом часу мiцнiсних характеристик грунтiв з

урахуванням можливостi змiни їх вологостi, дiї пiдземних

вод, навантажень на поверхнi схилу та iн.

3.8 Розрахунки iнженерного захисту та зсувних (зсувонебез-

печних) схилiв, якi сформованi шаруватою товщею пiщаних, глинис-

тих i скельних грунтiв, слiд виконувати за схемами плоского, змi-

шаного та глибокого зрушення по плоскiй, ламанiй або змiшанiй

площинах ковзання, мiсцеположення яких вибирають в найбiльш слаб-

ких шарах, прошарках, по контактних площинах, методом пiдбору,

виходячи з умов створення максимальних впливiв на захиснi споруди

та заходи.

При наявностi у схилах шарiв глинистих грунтiв з показником

консистенцiї бiльше 0,4, крiм зазначених вище розрахункiв, слiд

передбачати можливiсть формування в глинистих грунтах зон дефор-

мованих горизонтiв та змiщення по них вищерозташованих мас грун-

тiв або видавлювання цих грунтiв iз основ схилiв.

3.9 При розрахунку iнженерного захисту об'єктiв слiд розгля-

дати положення поверхнi ковзання нижче розрахункової або зон де-

формованих горизонтiв, в т.ч. i пiд нижнiми кiнцями опор.

3.10 При оцiнцi стiйкостi схилiв слiд виконувати фiльтрацiй-

нi розрахунки мiцностi грунтiв схилу на дiлянках височування гру-

нтових вод, на межах неоднорiдних грунтiв i по контактах грунтiв

та дренажних обсипок.

3.11 Зсувний тиск на затримуючi споруди (Е) допускається

визначати за формулою

Yc

Е = F - ------ R , (1)

Yн F

де F - зсувнi зусилля вiд ваги грунтового масиву з ураху-

ванням дiї розмiщених у зонi зрушення будинкiв та

споруд, фiльтрацiйного тиску та iн.;

F - коефiцiєнт умов роботи;

Yн - коефiцiєнт надiйностi, що враховує ступiнь вiдповi-

дальностi будинкiв та споруд;

Yс - коефiцiєнт сполучення навантажень;

R - опiр грунтового масиву змiщенню.

Вiдношення YнK/Yс характеризує мiнiмальний запас затримую-

чих сил по вiдношенню до сил зрушення i називається нормованим

значенням коефiцiєнта стiйкостi схилу (укосу) Кst.

- 7 -

ДБН В.1.1-3-97

При настаннi граничних станiв значення Кst при основних

сполученнях навантажень для зсувних та зсувонебезпечних схилiв

повинно дорiвнювати вiдповiдно для захисних споруд першого ступе-

ня вiдповiдальностi - 1,35 та 1,25; другого - 1,3 та 1,2; третьо-

го - 1,25 та 1,15; четвертого - 1,2 та 1,1. При особливих сполу-

ченнях навантажень: для першого - 1,3 та 1,2; другого -1,25 та

1,15; третього - 1,2 та 1,1; четвертого- 1,15 та 1,05.

3.12 При визначеннi опору грунтового масиву змiщенню (R) на

зсувних схилах необхiдно враховувати стан грунтiв у зонах дефор-

мування або по поверхнях ковзання та прогноз змiни їх мiцнiсних

характеристик на термiн служби iнженерного захисту об'єктiв.

На зсувних схилах зсувний тиск на будiвельний перiод, що не

перевищує 1 мiсяця, слiд визначати з урахуванням тертя та повного

зчеплення грунтiв, а на експлуатацiйний перiод слiд ураховувати

тiльки опiр тертю. На зсувонебезпечних схилах зсувний тиск слiд

визначати з урахуванням тертя та структурного зчеплення грунтiв.

Величину структурної мiцностi грунтiв слiд визначати метода-

ми польових дослiджень на зрiз у свердловинах або в гiрничих ви-

робках.

Визначення обвалонебезпечностi схилiв та навантажень вiд

обвалiв.

3.13 Оцiнка обвалонебезпечностi схилiв установлюється на ос-

новi розрахункiв, за якими необхiдно визначати:

- обвальнi маси порiд, якi пiдготовленi до змiщення;

- шляхи, якi проходять обвальнi породи:

- швидкiсть змiщень порiд при обвалах;

- енергiю, що видiляється при обвалах.

3.14 Маси порiд, якi пiдготовленi до змiщення, повиннi виз-

начатися в залежностi вiд структури масивiв, геоморфологiчних

умов iз застосуванням схем масивiв, що розподiленi на блоки, схем

граничної рiвноваги.

3.15 Розрахунок поверхонь, на якi можуть дiяти обвальнi по-

роди, необхiдно виконувати на основi аналiзу протяжностi та

конфiгурацiї дiлянок схилiв нижче мiсця вiдриву обвальних порiд i

швидкостей їх руху по схилах.

3.16 Оцiнки та розрахунки обвальностi повиннi проводитись

на математичних моделях, що враховують просторовiсть явищ. Осно-

вою для розрахункiв повиннi служити iнженерно-геологiчнi карти,

якi вiдображають особливостi просторового положення вiдокремлених

вiд схилiв блокiв, iз реально iснуючими та потенцiйно можливими

поверхнями та зонами ослаблення. За топографiчними матерiалами

розраховуються об'єми порiд, якi можуть приходити в рух, площi,

на яких будуть змiщатися породи, мiсця їх вiдкладень, шляхи та

траєкторiї перемiщення, швидкостi та руйнiвнi сили руху.

- 8 -

ДБН В.1.1-3-97

4 ЗАХОДИ ЩОДО IНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ОБ'ЄКТIВ ВIД ЗСУВНИХ

ТА ОБВАЛЬНИХ ПРОЦЕСIВ

4.1 У проектi iнженерного захисту об'єктiв, окрiм загальних

вимог до складу проекту згiдно зi СНіП 1.02.01-85, слiд передба-

чати:

- тривалiсть, послiдовнiсть та термiни виконання кожного

елемента комплексу;

- нагляд за станом будинкiв, споруд i схилiв;

- випробування, за необхiдностi, будинкiв та споруд та (або)

їх елементiв i фрагментiв;

- випробовування окремих опор глибокого закладання згiдно з

ГОСТ 5686-94 при шарнiрному з'єднаннi опор з вищерозташова-

ними конструкцiями;

- випробовування групи опор глибокого закладання разом з

фрагментами конструкцiй, що їх об'єднують, при жорсткому

з'єднаннi опор з вищерозташованими конструкцiями;

- спецiальний режим експлуатацiї територiй, будинкiв та спо-

руд.

4.2 Iнженерний захист об'єктiв не повинен значно погiршувати

iснуючi умови, що склались пiд впливом природних i техногенних

факторiв на територiях, якi захищаються, та прилеглих.

У разi необхiдностi проект повинен передбачати заходи, що

запобiгають або знижують до допустимого рiвня негативний вплив

iженерного захисту згiдно з ДБН А.2.2-1-95.

Затримуючi протизсувнi споруди та фундаменти

4.3 Затримуючi протизсувнi споруди повиннi забезпечувати мо-

жливiсть сприйняття зсувного тиску за рахунок реактивного опору

стiйкого грунту по поверхнях опор глибокого закладання, а також

не допускати продавлювання та переповзання через них грунту зсув-

ного масиву.

4.4 Конструктивнi рiшення затримуючих протизсувних споруд i

мiсця їх розташування на схилах потрiбно вибирати в залежностi

вiд величин зсувних тискiв та їхнiх розподiлiв уздовж схилiв, по-

тужностей зсувних товщ, конфiгурацiй та станiв схилiв пiд час бу-

дiвництва, iнженерно-геологiчних i гiдрогеологiчних умов зсувних

та зсувонебезпечних територiй, планувальних рiшень мiсцевостi та

iз урахуванням додатка 4.

4.5 Фундаменти будинкiв та споруд І-ІІІ ступенiв вiдповiда-

льностi повиннi, як правило, служити затримуючими протизсувними

спорудами та проектуватись iз урахуванням додатка 4.

На зсувонебезпечних територiях допускається не влаштовувати

затримуючi протизсувнi фундаменти в будинках 4 спорудах II - III

ступенiв вiдповiдальностi, якщо до початку їх будiвництва та на

перiод експлуатацiї стiйкiсть схилiв забезпечується iснуючим iн-

женерним захистом.

4.6 До остаточного розроблення робочих креслень затримуючих

протизсувних споруд i фундаментiв І-ІІ ступенiв вiдповiдальностi

слiд проводити натурнi випробування їх дослiдних елементiв або

фрагментiв. При цьому їх розрахунки слiд виконувати iз урахуван-

ням додатка 6.

- 9 -

ДБН В.1.1-3-97

4.7 У разi необхiдностi за даними випробувань слiд коригува-

ти конструкцiї споруд, а їх розрахунки виконувати з урахуванням

додатка 6.

Підтримуючi протизсувнi споруди та фундаменти

4.8 Пiдтримуючi протизсувнi споруди повиннi забезпечувати

самостiйно або разом з iншими засобами iнженерного захисту можли-

вiсть сприйняття зсувного тиску.

Пiдтримуючi протизсувнi споруди слiд улаштовувати, як прави-

ло, в тих частинах зсувних та зсувонебезпечних схилiв, де по мож-

ливих поверхнях ковзання вертикальне навантаження створює затри-

муючi сили бiльшi нiж зсувнi.

Пiдтримуючi протизсувнi споруди слiд виконувати у виглядi

пiдпiрних стiн контрбанкетiв або контрфорсiв.

4.9 Розрахунками слiд установлювати розмiри, форму та розмi-

щення в планi пiдтримуючих споруд.

При визначеннi розмiрiв i мiсць розмiщення контрбанкетiв

слiд ураховувати, що вони повиннi поширюватись за межi нижнiх

границь можливих зсувних деформацiй, щоб уникнути змiщення грун-

тiв по нових поверхнях ковзання.

При вiдносно невисоких схилах улаштування суцiльних контрба-

нкетiв недоцiльне. У цих випадках їх потрiбно влаштовувати пере-

ривчастими по ширинi схилу, тобто переходити до конструкцiй кон-

трфорсiв.

Для укрiплення схилiв повиннi застосовуватись, як правило,

кам'яно-грунтовi або повнiстю кам'янi контрфорси.

4.10 При розмiщеннi на схилах будинкiв (споруд), якi вимага-

ють пiдсилення, можуть застосовуватись бетоннi контрфорси, що ук-

рiплюють одночасно схили та будинки (споруди).

При укрiпленнi високих схилiв слiд застосовувати контрфорси

з каменю та щебеню. Такi контрфорси можуть служити для вiдведення

вод, що виклинюються. У цьому випадку вони є контрфорсними дрена-

жами.

4.1 1 Пiдтримуючi протизсувнi фундаменти можуть виконуватись