---

1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах

однієї області і які не віднесені до водних об'єктів

загальнодержавного значення;

2) підземні води, які не можуть бути джерелом

централізованого водопостачання.

Стаття 6. Власність на води (водні об'єкти)

Води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і

надаються тільки у користування.

Народ України здійснює право власності на води (водні

об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної

Республіки Крим і місцеві Ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними

об'єктами) можуть надаватися відповідним органам державної

виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3530-VI

( 3530-17 ) від 16.06.2011 )

Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України в галузі

регулювання водних відносин

До відання Верховної Ради України в галузі регулювання водних

відносин належить:

1) законодавче регулювання водних відносин та визначення

основних напрямів державної політики в цій галузі;

2) розпорядження водним фондом України;

3) затвердження загальнодержавних, міждержавних програм

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

4) встановлення правового режиму використання і охорони вод

та відтворення водних ресурсів у зонах надзвичайних екологічних

ситуацій;

5) регулювання розподілу зборів за спеціальне

водокористування;

6) визначення повноважень місцевих Рад і органів державної

виконавчої влади щодо використання і охорони вод та відтворення

водних ресурсів;

7) вирішення інших питань у галузі законодавчого регулювання

водних відносин.

( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1990-III

( 1990-14 ) від 21.09.2000, N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006 )

Стаття 8. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки

Крим у галузі регулювання водних відносин

До компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим у

галузі регулювання водних відносин на території Автономної

Республіки Крим належить:

1) затвердження республіканських (Автономної Республіки Крим)

програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) координація діяльності районних і міських (міст

республіканського Автономної Республіки Крим значення) рад з

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

3) затвердження проектів зон санітарної охорони

господарсько-питних водозаборів;

4) прийняття у встановленому порядку рішень про віднесення

водних об'єктів місцевого значення до об'єктів

природно-заповідного фонду чи відповідних категорій особливої

охорони;

5) встановлення правил користування маломірними суднами на

водних об'єктах;

6) встановлення у разі потреби більш суворих, ніж у цілому на

території України, нормативів якості води у водних об'єктах

місцевого значення;

7) прийняття за погодженням з державними органами охорони

здоров'я та охорони навколишнього природного середовища під час

виникнення аварійних ситуацій рішень про скидання стічних вод з

накопичувачів у водні об'єкти, якщо це не призведе до перевищення

нормативів екологічної безпеки водокористування;

8) вирішення інших питань у галузі регулювання водних

відносин, визначених законом.

( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1990-III

( 1990-14 ) від 21.09.2000, N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006,

N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, N 2756-VI ( 2756-17 ) від

02.12.2010; в редакції Закону N 3530-VI ( 3530-17 ) від

16.06.2011 )

Стаття 8-1. Компетенція обласних, Київської та

Севастопольської міських рад у галузі

регулювання водних відносин

До компетенції обласних, Київської та Севастопольської

міських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території

належить:

1) забезпечення реалізації державної політики у галузі

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) розпорядження водними об'єктами місцевого значення;

3) погодження державних цільових, міждержавних програм

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, участь

у їх виконанні;

4) розроблення, затвердження та виконання регіональних

програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

5) видача дозволів на спеціальне водокористування з водних

об'єктів місцевого значення;

6) погодження розміщення підприємств та інших об'єктів,

діяльність яких пов'язана з використанням водних ресурсів і може

негативно впливати на їх стан;

7) координація діяльності районних і міських рад з

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

8) затвердження проектів зон санітарної охорони

господарсько-питних водозаборів;

9) прийняття у встановленому порядку рішень про віднесення

водних об'єктів місцевого значення до об'єктів

природно-заповідного фонду чи відповідних категорій особливої

охорони;

10) встановлення правил користування маломірними суднами на

водних об'єктах;

11) встановлення у разі потреби більш суворих, ніж у цілому

на території України, нормативів якості води у водних об'єктах

місцевого значення;

12) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності

підприємств, установ і організацій у разі порушення ними вимог

водного законодавства;

13) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків

аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою

дією, із залученням підприємств, установ і організацій в порядку,

передбаченому законодавством;

14) прийняття за погодженням з державними органами охорони

здоров'я та охорони навколишнього природного середовища під час

виникнення аварійних ситуацій рішень про скидання стічних вод з

накопичувачів у водні об'єкти, якщо це не призведе до перевищення

нормативів екологічної безпеки водокористування;

15) організація інформування населення про стан водних

об'єктів, його зміну та здійснення водоохоронних заходів;

16) здійснення контролю за використанням і охороною вод та

відтворенням водних ресурсів;

17) вирішення інших питань у галузі регулювання водних

відносин, визначених законом.

( Кодекс доповнено статтею 8-1 згідно із Законом N 3530-VI

( 3530-17 ) від 16.06.2011 )

Стаття 9. Компетенція районних Рад у галузі регулювання

водних відносин

До відання районних Рад у галузі регулювання водних відносин

на їх території належить:

1) координація роботи сільських, селищних, міських (міст

районного підпорядкування) Рад під час проведення ними

міжтериторіальних водогосподарських і водоохоронних заходів та

подання їм відповідної методичної допомоги;

2) погодження розміщення підприємств, будівель, споруд та

інших об'єктів, діяльність яких пов'язана з використанням водних

об'єктів місцевого значення і може завдати їм шкоди;

3) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків

аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою

дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи

підприємств, установ і організацій;

4) організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню

прибережних захисних смуг вздовж річок, морів та навколо водойм;

5) внесення у встановленому порядку пропозицій щодо

оголошення водних об'єктів об'єктами природно-заповідного фонду до

Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних Рад;

6) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності

підприємств та інших об'єктів у разі порушення ними вимог водного

законодавства в межах своєї компетенції;

7) встановлення правил загального водокористування в порядку,

визначеному статтею 47 цього Кодексу;

8) здійснення контролю за використанням і охороною вод та

відтворенням водних ресурсів;

9) організація інформування населення про стан водних

об'єктів, про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть

негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються

для поліпшення стану вод;

10) вирішення інших питань у галузі регулювання водних

відносин у межах своєї компетенції.

( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V

( 997-16 ) від 27.04.2007 )

Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських та

районних у містах Рад у галузі регулювання водних

відносин

До відання сільських, селищних, міських та районних у містах

Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

1) здійснення заходів щодо раціонального використання і

охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) контроль за використанням і охороною вод та відтворенням

водних ресурсів;

3) встановлення правил загального користування водними

об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу;

4) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності

підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного

законодавства в межах своєї компетенції;

5) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків

аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою

дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи

підприємств, установ і організацій;

6) організація інформування населення про стан водних

об'єктів, а також про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть

негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються

для поліпшення стану вод;

7) вирішення інших питань у галузі регулювання водних

відносин у межах своєї компетенції.

( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V

( 997-16 ) від 27.04.2007 )

Стаття 11. Участь громадян та їх об'єднань, інших громадських

формувань у здійсненні заходів щодо використання

і охорони вод та відтворення водних ресурсів

Громадяни та їх об'єднання, інші громадські формування у

встановленому порядку мають право:

1) брати участь у розгляді місцевими Радами та іншими

державними органами питань, пов'язаних з використанням і охороною

вод та відтворенням водних ресурсів;

2) за погодженням з місцевими Радами та іншими державними

органами виконувати роботи по використанню і охороні вод та

відтворенню водних ресурсів за власні кошти та за добровільною

участю членів об'єднань громадян;

3) брати участь у проведенні спеціально уповноваженими

державними органами управління у галузі використання і охорони вод

та відтворення водних ресурсів перевірок виконання

водокористувачами водоохоронних правил і заходів та вносити

пропозиції з цих питань;

4) проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати

її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати

рішення щодо розміщення, проектування та будівництва нових і

реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів,

пов'язаних з використанням вод, у порядку, що визначається

законодавством;

5) здійснювати громадський контроль за використанням і

охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

6) одержувати у встановленому порядку інформацію про стан

водних об'єктів, джерела забруднення та використання вод, про

плани і заходи щодо використання і охорони вод та відтворення

водних ресурсів;

7) подавати до суду позови про відшкодування збитків,

заподіяних державі і громадянам внаслідок забруднення, засмічення

та вичерпання вод;

8) здійснювати інші функції щодо використання і охорони вод

та відтворення водних ресурсів відповідно до законодавства.

Розділ IІ. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ

ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ

РЕСУРСІВ

Глава 2. ДЕРЖАВНІ, ЦІЛЬОВІ, МІЖДЕРЖАВНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ

ПРОГРАМИ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА

ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

( Назва глави 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV

( 3421-15 ) від 09.02.2006 )

Стаття 12. Державні, цільові, міждержавні та регіональні

програми використання і охорони вод та відтворення

водних ресурсів

Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

розробляються з метою здійснення цілеспрямованої і ефективної

діяльності щодо задоволення потреб населення і галузей економіки у

воді, збереження, раціонального використання і охорони вод,

запобігання їх шкідливій дії.

Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

розробляються на основі даних державного обліку вод, водного

кадастру, схем використання і охорони вод та відтворення водних

ресурсів тощо.

Розробка та реалізація цих програм здійснюється за рахунок

Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та

місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій,

позабюджетних фондів, добровільних внесків організацій і громадян,

інших коштів.

( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV