Усьому світу відомі імена В. Всрнадського, Ю. Кондратюка, І Пулюя, але два останніх так і не дочекалися визнання за свого життя.
В Україні народилися сім лауреатів Нобелівської премії, але жоден з них не одержав цю престижну премію як громадянин України, а найгірше те, що вони у цьому не винні.
Україна і зараз володіє потужним творчим потенціалом, частина якого розкривається, дістає своє застосування у більш благодатних умовах інших країн. Проте Україні ще є що зберігати. її творчий потенціал невичерпний.
Україна завжди славилася досить активним винахідництвом. За радянських часів до патентного відомства колишнього СРСР третина заявок на винаходи від загальної кількості надходила з України. Багато заявок на винаходи і зараз патентуються у Москві.
Українська держава вживає цілу низку заходів, спрямованих на посилення охорони інтелектуальної діяльності та інтелектуальної власності. За роки незалежності прийнято нове законодавство України про інтелектуальну власність.
Високий рівень інтелектуальної діяльності в країні зумовлює її політичну, економічну, територіальну незалежність. Держава, що опирається на потужний інтелектуальний потенціал, почувається у світовому співтоваристві набагато впевненіше. Інтелектуальний потенціал зумовлює рівень виробництва, побуту, добробуту народу. Півдснноазіатські країни давно взяли курс на використання досяг-
Право інтелектуальної власності в Україні
нень науки. Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Малайзія та деякі інші країни цього регіону вважають за основне джерело багатства працю, особливо працю, поєднану із використанням досягнень науки та нових технологій у промисловості і сільському господарстві.
За даними ООН найкращі досягнення в економіці за останні роки належать Китаю. Швидких темпів економічного розвитку і приросту досягли країни, шо займають послідовний ряд перших 15 місць за цими показниками: Китай, В'єтнам, Сінгапур, Таїланд, Малайзія, Південна Корея, Індонезія, Тайвань, Папуа-Нова Гвінея, М'янма, Шрі-Ланка, Туніс, Уганда, Індія, Філіппіни.
Усі цивілізовані народи ставлять науку та її носіїв на вищий суспільний щабель. На те є причина. Вона полягає у тому, що кожний народ посідає те місце у світі, на якому стоїть його наука. І чим вищий цей щабель, тим більше пошани, тим більше економічних успіхів має народ.
Ще не так давно валовий національний продукт Південної Кореї у розрахунку на душу населення обчислювався десятками доларів на рік. Рівень досить бідної країни. За останні роки цей показник перевищив 4 тисячі доларів. Зазначені успіхи були досягнуті в основному за рахунок раціонального використання науково-технічних досягнень. Ще за радянських часів ми пишалися новою і справді прогресивною технологією — безперервним розливом сталі. До 90—100 відсотків сталеплавильних заводів світу перейшли на цей прогресивний спосіб розливки сталі. Батьківщиною розробки цієї технології була Україна, проте в ній спосіб не дістав широкомасштабного використання.
Відомо, що інтелектуальний рівень того чи іншого суспільства формується з трьох складових — освіти, культури (у самому широкому значенні цього слова) і науки. У Південній Кореї із 100 випускників середніх шкіл ще 10 років тому до вищих навчальних закладів вступали 80. В Україні із 100 випускників середніх шкіл до вищих навчальних закладів вступали лише 22. За останні роки ця цифра збільшилася приблизно до 37 за рахунок комерційних вищих навчальних закладів.
Україна була і залишається потужною інтелектуальною державою, її інтелектуальний рівень зумовлював досить високий науко
РОЗДІЛ 2
128
во-технічний рівень виробництва та інших сфер суспільно-корисної діяльності. За рядом показників Україна посідає провідні місця в науці — математиці, інформатиці, фізиці, матеріалознавстві та в деяких інших напрямах. Є певні успіхи в медичній та гуманітарних науках. Президент НАН України Б. Є. Патон не раз підкреслював, що лише та держава і те суспільство спроможні досягти високого економічного, соціального і культурного рівня, зрештою, жити відповідно до сучасних цивілізованих стандартів, які мають високо-розвинену науку, забезпечують основні національні потреби країни, її національну безпеку у широкому розумінні цього терміна.
Про достовірність наведених висновків свідчать такі дані На початку XX ст. лише 10 відсотків валового внутрішнього продукту в розвинених країнах забезпечувалося за рахунок науково-технічної діяльності. За висновками авторитетних спеціалістів у кінці XX ст. цей показник зріс до 80 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок раціонального використання досягнень інтелектуальної діяльності.
Це ще раз підтверджує пріоритетність інтелектуальної діяльності для соціально-економічного розвитку України. Адже в XXI ст. весь внутрішній валовий продукт у високорозвинених країнах практично одержуватиметься за рахунок раціонального використання результатів інтелектуальної діяльності.
При цьому слід мати на увазі, що зростання ролі і значення інтелектуальної діяльності для соціально-економічного розвитку України йде не лише за рахунок природничо-технічних наук. Зростає значення гуманітарних наук і не лише у їх впливі на формування морального обличчя суспільства в цілому. Гуманітарні науки стають основою для розвитку культури, яка в останні десятиріччя стала активно індустріалізуватися і приносити підприємцям вагомі прибутки. Має місце активне поєднання здобутків науки і техніки з досягненнями літератури, мистецтва та культури в цілому. Зростає шоу-бізнес, значення якого не можна ігнорувати. Україна тут також має безперечні усггіхи. Шоу-бізнес — це не лише спосіб чи форма задоволення естетичних потреб населення, це, передусім, робочі місця, зайнятість, одержання економічної вигоди, впровадження досягнень культури в побут і життя тощо.
ІЦРЩ Право інтелектуальної власності в Україні
9 4-114
129
Одним із способів перетворення наукових досягнень у безпосередню продуктивну силу е винахідництво. Це основна рушійна сила науково-технічного прогресу. Його значення в умовах незалежності України не зменшилося. Винахідництво потребує всілякої підтримки з боку держави. Україна й зараз може похвалитися досить значними винаходами та іншими науково-технічними досягненнями.
США дуже цікавлять результати наукових досліджень українського генетика Юрія Глеби. Він уже багато років веде свої наукові досліди там. Кримський винахідник Валентин Ставинський запропонував нові технології зрошування сільськогосподарських угідь, які здатні революціонізувати цей досить складний і дорогий процес. Український винахідник Михайло Матіяш запропонував унікальний спосіб підняття підводного човна «Курськ».
Перспективні розробки технологій виплавки такого рідкісного металу, як титан. Для Його виробництва Україна має і сировинну базу, і напрацьований науково-виробничий потенціал.
Значні досягнення нашої країни у розробці та виготовленні газових турбін і агрегатів для перекачування газу і вироблення електроенергії. Україна в особі Сумського ВП ім. Фрунзе (нагнітаючі і газоперекачувальні агрегати, блокові електростанції), запорізьких МКЮ «Прогрес» і підприємства «Мотор-Січ» (авіаційні двигуни і агрегати на їх базі), харківського «Турбоатома» (газові турбіни великої потужності), миколаївських НВП «Машпроект» і ВО «Зоря» (корабельні і стаціонарні газові турбіни та агрегати на їх базі) має могутній науково-технічний і виробничий потенціал і входить до числа країн-грандів, виробників газових турбін і газотрубної техніки. Українські газові турбіни та їх розробники й виробники відомі в усьому світі. До них виявляють великий інтерес.
Україна має також потужний науково-технічний і виробничий потенціал з вироблення військової техніки та військової зброї. Добре відомі ракети дніпропетровського заводу «Південмаш». На міжнародний ринок Україна виходить зі своїми танками та стрілецькою зброєю.
ДІЛ 2
Іараз в Україні є багато технічних ідей, які потребують практич-
0 застосування і здатні принести не дише значні прибутки, а й тяти науково-технічний престиж України в очах світу. Іноземні
1 ми, шо поставляють комп'ютери в Україну, не скупляться на ламу і похвалу своїх виробів. Проте всі ці іноземні, щедрі на ламу, фірми могли залишитися далеко позаду, якби в Україні лося налагодити виробництво комп'ютерного модуля «Ю-55». *то нагадати, що Україна була однією із трьох країн світу, де ви-овлено перший персональний комп'ютер.
На думку Президента Українського союзу промисловців і під-яємців А. Кінаха, майбутнє української промисловості — у такій адукції, як комп'ютерна техніка. Україна має прогресивний ком-угєрний модуль «Ю-55», а налагодити виробництво його не мо-. А. Кінах наводить приклад одного з індійських міст — Банде-э, що експортує до різних країн програмне забезпечення комп'ю->ів на суму 700 мільйонів доларів1. Чому б не використати досвід ІЇйського міста і не налагодити виробництво найновіших ком-отерів у нас, в Україні?
Наведений перелік ідей і розробок (а ще більший — не наведе-й) свідчить, з одного боку, про невичерпність такого джерела ржавного багатства, як інтелектуальна діяльність, а з іншого, —
0 непробивну стіну холодної байдужості чиновників до проблем,
1 розв'язання яких залежить доля України. Поки не буде встанов-на відповідальність чиновників за долю тієї чи іншої справи, до х пір у державі належного порядку не буде.
У державі багато органів, які мають ніби-то займатися проблеми науково-технічного прогресу. Та, на жаль, організація вико-(стання творчих здобутків в Україні пущена на самоплив. Твор-[й потенціал України використовується не в повну міру,
все ж Україна має безперечні успіхи у сфері науки, літератури мистецтва. Досягнення в галузі культури відомі всьому світу. Зро-ає значення для соціально-економічного розвитку зазначених орм суспільно-корисної діяльності.
'рядовий кур'єр. — 2000. — 23 серпня.
зо
_Право інтелектуальної власності в Україні
131
2.5. Державне управління інтелектуальною власністю
Передусім слід підкреслити, що будь-яке регламентування творчої діяльності, якою є саме інтелектуальна діяльність, об'єктивно не припустиме. Творчий процес людини поки що регулювати тим чи іншим чином неможливо. Тому може йтися лише про управління у сфері суспільних відносин, що складаються в процесі створення, використання, поширення та захисту результатів інтелектуальної діяльності.
Основні засади державного управління інтелектуальною діяльністю визначаються Конституцією України. Держава забезпечує вільний і всебічний розвиток особистості (ст. 23). Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35). Конституція України надає кожному, хто проживає в її межах, право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Також кожному держава гарантує свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, а також захист авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, шо виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може їх використовувати або поширювати без згоди особи, яка має право на зазначені результати, за винятками, встановленими законом.
Держава всіляко сприяє розвиткові науки та будь-якій іншій інтелектуальній діяльності. За Конституцією України, відповідно до п. 6 ст. 85, Верховна Рада України затверджує програми науково-технічного розвитку в державі. Що стосується інших видів інтелектуальної діяльності (наукова, літературна, художня, виконавська тощо), то відповідне регламентування ці питання дістали у Конституції України також. Кабінет Міністрів України відповідно до п. ст. 116 Конституції України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України.
Безпосереднє керівництво інтелектуальною діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України, який визначає державну політику в цій
ЗЗДІА 2
у ю у N° 13 2000 132
133
3 4 2000 № 997 їх РОЗДІЛ 2
— розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до його компетенції, вносить їх на розгляд Міністра освіти і науки України;
— забезпечує функціонування системи експертизи заявок на об'єкти інтелектуальної власності;
— бере участь у роботі з удосконалення системи обліку, звітності і державної статистики у сфері інтелектуальної власності;
— визначає порядок державної сертифікації діяльності у сфері інтелектуальної власності;
— здійснює державну реєстрацію та ведення державних реєстрів щодо об'єктів інтелектуальної власності;
— видає в установленому порядку охоронні документи на об'єкти інтелектуальної власності;
— здійснює реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти штелектуальної власності, що охороняються на території України, та ліцензійних договорів;
— координує діяльність щодо передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності, в тому числі створені повністю або частково за рахунок державного бюджету;
— організовує розгляд заяв і скарг щодо видачі охоронних документів на об'єкти інтелектуальної власності, а також інших звернень фізичних та юридичних осіб з питань інтелектуальної влас-ності;
— координує роботу з інформаційного забезпечення діяльності у сфері інтелектуальної власності, здійснює нормативно-методичне керівництво у цій сфері, забезпечує комплектування національного фонду патентної документації;
— вносить в установленому порядку до Міністерства освіти і науки України пропозиції щодо участі України в роботі міжнародних організацій з питань інтелектуальної власності, здійснює міжнародне співробітництво, бере участь у підготовці та укладенні міжнародних угод з питань інтелектуальної власності;
