Страница 7: ДБН В.1.2-2:2006. НАВАНТАЖЕННЯ І ВПЛИВИ Норми проектування (29646)

Для багатошарових конструкцій tw, tc, , визначаються розрахунком. Конструкції, виготовлені з декількох матеріалів, близьких за теплофізичними параметрами, допускається розглядати як одношарові.

При наявності вихідних даних про температуру конструкцій у стадії експлуатації будівель з постійними технологічними джерелами тепла значення tw, tc, , слід приймати на основі цих даних.

Для будівель і споруд у стадії зведення tw, tc, , визначаються, як для неопалюваних будинків на стадії їхньої експлуатації.

1. Середньодобові температури зовнішнього повітря в теплу tew і холодну tec пору року допускається приймати такими, що дорівнюють відповідно 28 °С і мінус 20 °С. В опалюваних виробничих будівлях на стадії експлуатації для конструкцій, захищених від впливу сонячної радіації, допускається приймати tew=22 °С.
2. Прирости і (°С) слід визначати за формулами:

,(11.3)

,(11.4)

де  – коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні конструкції, що приймається за СНиП ІІ-3-79*;

Smax – максимальне значення сумарної (прямої і розсіяної) сонячної радіації, Вт/м2, що приймається за табл. 11.3;

k – коефіцієнт, що приймається за табл. 11.4;

k1 – коефіцієнт, що приймається за табл. 11.5.

Таблиця 11.3

Таблиця 11.4

Таблиця 11.5

11.7Початкову температуру, що відповідає замиканню конструкції або її частини в закінчену систему, у теплу t0w і холодну t0c пору року допускається приймати такою, що дорівнює t0w=15 °С та t0c= 0 °С.

При наявності даних про календарний термін замикання конструкції, порядок виконання робіт тощо початкову температуру допускається уточнювати згідно з цими даними.

1. Коефіцієнт надійності за навантаженням для граничних значень температурних кліматичних впливів і слід приймати таким, що дорівнює 1,1.
2. Коефіцієнти надійності за навантаженням для експлуатаційного і квазіпостійного температурних кліматичних впливів і слід приймати таким, що дорівнює 1,0.

12 ІНШІ НАВАНТАЖЕННЯ І ВПЛИВИ

У необхідних випадках, що передбачаються нормативними документами або встановлюються залежно від умов зведення та експлуатації споруд, слід враховувати інші навантаження, не включені в ці норми (спеціальні технологічні навантаження; впливи зволоження і усадок; вітрові впливи, що викликають аеродинамічно нестійкі коливання типу галопування, бафтингу).

Додаток А (довідковий)

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

ГОСТ 25546 Крани вантажопідйомні. Режими роботи (Краны грузоподъемные. Режимы работы)

ГОСТ 27751 Надійність будівельних конструкцій і основ. Основні положення з розрахунку (Надежность строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету)

СНиП ІІ-3-79* Будівельна теплотехніка (Строительная теплотехника)

Додаток Б(довідковий)

ПОЯСНЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ. ПОЗНАЧЕННЯ

Довговічність – властивість об'єкта виконувати необхідні функції до моменту настання граничного стану при встановленій системі обслуговування і ремонту.

Навантажувальний ефект (згідно з ГОСТ 27751) – зусилля, напруження, деформації, розкриття тріщин, що викликані силовими впливами.

Граничний стан (згідно з ГОСТ 27751) – стан, при якому конструкція, основа (будівля чи споруда в цілому) перестають задовольняти заданим експлуатаційним вимогам чи вимогам при виконанні робіт (зведенні).

Розрахункова ситуація – враховуваний при розрахунку комплекс умов, що визначає розрахункові вимоги до конструкцій. Розрахункова ситуація характеризується розрахунковою схемою конструкції, видами навантажень, значеннями коефіцієнтів умов роботи і коефіцієнтами надійності, переліком граничних станів, які слід розглядати у даній ситуації.

Силовий вплив (згідно з ГОСТ 27751) – вплив, під яким розуміються як безпосередні силові впливи від навантажень, так і впливи від зміщення опор, зміни температури, усадки та інших подібних явищ, що викликають реактивні сили.

Основне навантаження – навантаження, яке з'являється як результат природних явищ або людської діяльності.

Постійне навантаження (постійне навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) – навантаження, яке діє практично не змінюючись протягом терміну служби споруди і для якого можна нехтувати зміною його значення у часі щодо середнього.

Змінне навантаження (тимчасове навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) – навантаження, для якого не можна нехтувати зміною його значення у часі щодо середнього.

Тривале навантаження (тривале навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) – змінне навантаження, тривалість дії якого може наближатися до встановленого терміну експлуатації конструкції Tef.

Короткочасне навантаження (короткочасне навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) – змінне навантаження, яке реалізується багато разів протягом терміну служби споруди і для якого тривалість дії набагато менша від Tef.

Епізодичне навантаження (особливе навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) – навантаження, яке реалізується надзвичайно рідко (один чи декілька разів протягом терміну служби споруди) і тривалість дії якого обмежується в часі коротким терміном. Як правило, епізодичними є аварійні навантаження і впливи.

Характеристичне значення навантаження (нормативне навантаження з повним значенням за 1.2 СНиП 2.01.07-85) – основне значення навантаження, що встановлено в цих нормах.

Граничне розрахункове значення навантаження (розрахункове навантаження за 1.3а СНиП 2.01.07-85) – значення навантаження, що відповідає екстремальній ситуації, яка може виникнути не більш як один раз протягом терміну експлуатації конструкції, та використовується для перевірки граничних станів першої групи, вихід за межі яких еквівалентний повній втраті працездатності конструкції.

Експлуатаційне розрахункове значення навантаження (розрахункове навантаження за 1.3в СНиП 2.01.07-85) – значення навантаження, що характеризує умови нормальної експлуатації конструкції. Як правило, експлуатаційне розрахункове значення використовується для перевірки граничних станів другої групи, пов'язаних з труднощами нормальної експлуатації (виникнення неприпустимих переміщень конструкції, неприпустима вібрація та неприпустимо велике розкриття тріщин у залізобетонних конструкціях тощо).

Циклічне розрахункове значення навантаження – значення навантаження, яке використовується для розрахунків конструкцій на витривалість і визначається як гармонійний процес, еквівалентний за результуючою дією на конструкцію реальному випадковому процесу змінного навантаження.

Квазіпостійне розрахункове значення навантаження (нормативне навантаження з пониженим значенням за 1.2 СНиП 2.01.07-85) – розрахункове значення навантаження, яке використовується для врахування реологічних процесів, що відбуваються під дією змінних навантажень, і визначається як рівень такого постійного впливу, що еквівалентний за результуючою дією до фактичного випадкового процесу навантаження.

Основні сполучення навантажень (основні сполучення за 1.11а СНиП 2.01.07-85) – сполучення навантажень або відповідних їм зусиль і/або переміщень для перевірки конструкцій в стабільних і в перехідних розрахункових ситуаціях.

Аварійні сполучення навантажень (особливі сполучення за 1.11б СНиП 2.01.07-85) –сполучення навантажень або відповідних їм зусиль і/або переміщень для перевірки конструкцій в аварійних розрахункових ситуаціях.

Встановлений термін експлуатації конструкції Tеf – розрахунковий термін функціонування об'єкта, що визначається під час проектування.

Періодичність перевищення вимог жорсткості Тn – термін, протягом якого в середньому один раз можна порушити умови другого граничного стану.

Коефіцієнт  – відносний час, протягом якого можуть бути порушені вимоги другого граничного стану. Наприклад, для деяких об'єктів протягом 2% від часу експлуатації може бути допущено перевищення прогинів, які нормуються з технологічних міркувань.

Додаток В(довідковий)

ПРИБЛИЗНІ ТЕРМІНИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД (у роках)

Примітка. Наведені значення не призначені для нарахування амортизаційних відрахувань або для інших цілей, що відрізняються від оцінки надійності.

Додаток Г(довідковий)

МОСТОВІ ТА ПІДВІСНІ КРАНИ РІЗНИХ ГРУП (приблизний перелік)

Додаток Д (обов'язковий)

НАВАНТАЖЕННЯ ВІД УДАРУ КРАНА ОБ ТУПИКОВИЙ УПОР

Нормативне значення горизонтального навантаження F, кН, спрямованого уздовж кранової колії і викликане ударом крана об тупиковий упор, слід визначати за формулою

,

де  – швидкість пересування крана в момент удару, прийнята такою, що дорівнює половині номінальної, м/с;

f – можливе найбільше осідання буфера, прийняте для кранів із гнучким підвісом вантажу вантажопідйомністю не більш як 50 т груп режимів роботи 1К-7К і 0,2 м – в інших випадках;

т – приведена маса крана, що визначається за формулою

,

тут тb – маса моста крана, т;

mc – маса візка, т;

mq – вантажопідйомність крана, т;

k – коефіцієнт;

k = 0 – для кранів із гнучким підвісом;

k = 1 – для кранів із жорстким підвісом вантажу;

l – проліт крана, м;

l1 – наближення візка, м.

Розрахункове значення розглядуваного навантаження з урахуванням коефіцієнта надійності за навантаженням (див. 4.8) приймається не більшим від граничних значень, наведених у таблиці: