Для труб діаметром 63 мм кількість випробовуваних зразків може бути зменшена до п'яти.
Для проведення випробувань потрібен спеціальний навантажувальний пристрій, що дозволяє створювати й підтримувати в зразках постійне статичне зусилля розтягу протягом усього часу випробування.
Схематичне зображення випробуваного пристрою із навантажувальним пристроєм показано на рисунку М.1.
1 - стрілковий індикатор; 2 - важіль для передачі сили; 3 - прилад для обліку часу;
4 - контрольний вантаж; 5 - зразок; 6 - випробоване середовище; 7 - теплоізольована ванна;
8 - насос для циркуляції рідини
Рисунок М.1 - Схема випробування зразків зварного шва на тривалий розтяг
Допускається використання навантажувального пристрою, що дозволяє створювати навантаження в зразках шляхом їх попередньої (5-20 %) деформації й закріплення в спеціальних струбцинах. Випробування в цьому випадку проводиться при релаксації напружень.
Випробування всіх зразків повинно виконуватися за однією з вище наведених схем навантаження. Порівнювати результати випробувань, проведених за різними схемами навантаження, не допускається.
Перед навантаженням зразки кондиціонують при температурі (23±2) °С з наступним зануренням у випробувальне середовище.
Навантаження зразків здійснюється плавно після вирівнювання температури у випробуваній ванні або до занурення зразків у ванну.
Як випробувальне середовище рекомендується використання дистильованої води з 2 % вмістом змочувальної поверхнево-активної речовини типу ОП-7 або ОП-10 згідно з ГОСТ 8433. Варто забезпечувати незмінну концентрацію змочувальної речовини з точністю ±5 %.
Випробування на тривалий розтяг можуть проводитися при різних температурах навколишнього середовища й різних навантаженнях. Випробувальні напруження варто вибирати з таким розрахунком, щоб у зразках почали проявлятися тільки крихкі злами, а час випробування (до виявлення зламів на кожному зразку неозброєним оком) був мінімальним.
Умови випробування зразків наведені в таблиці М.1.
Таблиця М.1
|
Мінімальне випробуване навантаження, Н/мм |
Температура середовища, °С |
Мінімальна витримка, год |
|
4,0 |
95 |
30 |
|
4,0 |
80 |
500 |
Якщо протягом мінімального часу випробувань незначних зламів не з'явилося, варто встановлювати більші величини випробуваного навантаження або деформації.
ДОДАТОК Н
(довідковий)
МЕТОДИКА ВИПРОБУВАНЬ ЗВАРНИХ З'ЄДНАНЬ НА СТІЙКІСТЬ ДО УДАРУ
Сутність методу полягає в нанесенні удару падаючим вантажем циліндричної форми з висоти (2,0±0,01) м по поверхні кришки сідельного відводу з наступним визначенням герметичності зразка. Схема випробувань представлена на рисунку Н.1.
Рисунок Н.1 - Схема випробування на стійкість до удару
Зразок повинен представляти собою сідельний відвід, приварений посередині поліетиленового патрубка, довжина вільних кінців якого повинна дорівнювати номінальному зовнішньому діаметру труби з похибкою в межах ±10 мм.
Перед випробуваннями зразки кондиціонують при температурі (23±2) °С не менше 2 год. Випробування проводять за температури (23±2) °С.
Зварений зразок надягають на сталеве осердя, встановлене на твердій опорі. Діаметр осердя вибирається за таблицею И.1 додатка И цих Норм відповідно до діаметра труби.
Зразок фіксують таким чином, щоб удар падаючим вантажем був спрямований паралельно осі труби, вісь бойка перетиналася з віссю горловини сідельного відводу й удар припадав на середину кришки. Після нанесення першого удару зразок розвертають на 180°, щоб наступний удар нанести із протилежної сторони.
Після нанесення двох ударів зразок візуально оглядають на наявність видимих руйнувань. При відсутності видимих руйнувань виконують випробування зразка на герметичність. Визначення герметичності проводять за температури (23±5) °С. Як робоче середовище використовують повітря або азот. Апаратура для випробування на герметичність повинна відповідати ГОСТ 24157.
Зразки піддають випробованому тиску поступово протягом 15-60 с від початку навантаження, і витримують при цьому тиску не менше 24 год або до моменту втрати герметичності. Для випробування зразки занурюють у водяну ванну. Порушення герметичності визначають за показниками манометрів або за пухирцями повітря або азоту.
ДОДАТОК П
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
ЗМІСТ
с.
1 Сфера застосування1
2 Нормативні посилання2
3 Терміни та визначення понять7
4 Познаки та скорочення12
Частина І. Проектування14
5 Загальні положення14
6 Труби, деталі з'єднувальні та матеріали18
7 Проектування зовнішніх газопроводів із поліетиленових труб20
7.1 Траса газопроводу із поліетиленових труб20
7.2 Розміщення арматури на газопроводах24
7.3 Застосування переходів "поліетилен-сталь" та газопроводів-вводів поліетиленових труб до будинків24
7.4 Проектування газопроводів із поліетиленових труб на підроблюваних територіях, у районах з просадковими ґрунтами та ґрунтами, що набухають та спучуються28
7.5 Розрахунки трубопроводів із поліетиленових труб на міцність та стійкість до впливу навколишнього середовища30
8 Реконструкція підземних сталевих трубопроводів із використанням поліетиленових труб42
8.1 Проектування робіт з реконструкції підземних сталевих газопроводів із використанням поліетиленових труб42
8.2 Організація робіт53
Частина II. Будівництво61
9 Будівництво зовнішніх газопроводів із поліетиленових труб61
9.1 Проведення вхідного контролю труб та деталей з'єднувальних із поліетилену61
9.2 Транспортування та зберігання труб та деталей з'єднувальних із поліетилену66
9.3 Правила проведення земляних робіт71
9.4 Зварювання газопроводів із поліетиленових труб71
9.5 З'єднання поліетиленових труб зі сталевими85
9.6 Правила проведення монтажних робіт91
9.7 Будівництво переходів газопроводів із поліетиленових труб через штучні та природні перешкоди98
9.8 Баластування та закріплення газопроводів із поліетиленових труб99
9.9 Очищення внутрішньої поверхні газопроводів із поліетиленових труб102
10 Контролювання якості будівельно-монтажних робіт при будівництві газопроводів із поліетиленових труб102
10.1 Основні заходи при контролюванні якості102
10.2 Технічні вимоги до контролю якості зварних з'єднань поліетиленових труб103
10.3 Методи контролювання зварних з'єднань106
10.4 Спеціальні методи контролювання111
11 Випробування та приймання газопроводів із поліетиленових труб та сталевих газопроводів після реконструкції з використанням поліетиленових труб113
12 Вимоги безпеки й охорони довкілля116
Додаток А
Параметри технологічного режиму зварювання нагрітим інструментом встик117
Додаток Б
Основні розміри фланців сталевих119
Додаток В
Порядок оформлення контрольних зразків зварних з'єднань120
Додаток Г
Критерії оцінки зовнішнього вигляду зварних з'єднань121
Додаток Д
Методика визначення зовнішнього вигляду й розмірів зварних з'єднань125
Додаток Е
Методика випробувань зварних з'єднань на осьовий розтяг127
Додаток Ж
Методика випробувань зварних муфтових з'єднань на сплющування129
Додаток И
Методика випробувань сідельних відводів на відривання132
Додаток К
Методика випробувань стикових з'єднань на статичний вигин134
Додаток Л
Методика випробувань зварних з'єднань на стійкість до постійного внутрішнього тиску136
Додаток М
Методика випробувань зварних з'єднань на тривалий розтяг137
Додаток Н
Методика випробувань зварних з'єднань на стійкість до удару139
Додаток П
Бібліографія141
Код УКНД: 23.040.45, 91.140.40
Ключові слова: газопостачання, поліетиленові газопроводи, проектування, будівництво, реконструкція, труби поліетиленові, деталі з'єднувальні, терморезисторне зварювання, зварювання нагрітим інструментом, механічні з'єднання, поліетилен, методи випробувань.
