ПІДПРИЄМСТВА, БУДІВЛІ І СПОРУДИ ПО ЗБЕРІГАННЮ ТА ПЕРЕРОБЦІ ЗЕРНА

Опалення і вентиляція

6.22 Проектування опалення, вентиляції і кондиціонування повітря виробничих будівель і споруд підприємств, а також викидів вентиляційного повітря в атмосферу слід проводити у відповідності з діючими нормативними документами, СНіП 2.04.05 з урахуванням вимог цього підрозділу.

6.23 Розрахункові параметри повітря в приміщеннях підприємств слід приймати з урахуванням норм технологічного проектування та інших нормативних документів.

6.24 У виробничих будівлях слід передбачати, як правило, влаштування повітряного опалення, суміщеного з припливною вентиляцією у виробничих приміщеннях, і центрального водяного опалення в адміністративних і побутових приміщеннях.

ДБН В.2.2-8-98 С.29

6.25 Як теплоносій у системі опалення і вентиляції підприємств слід застосовувати гарячу воду. Допускається при економічному обгрунтуванні застосовувати пару.

6.26 Не слід передбачати опалення робочих будівель елеваторів і силосних корпусів, складів си­ровини і готової продукції, зерноскладів.

6.27 Температуру теплоносія в системах опалення з місцевими нагрівальними приладами і тепло­постачання вентиляційних установок слід приймати за СНіП 2.04.05.

6.28 Для обігрівання працівників у приміщеннях (кабінах), розташованих на верхніх поверхах робочих будівель елеваторів, допускається передбачати електричне опалення за допомогою стаціонарно встановлених електропечей потужністю до 1 кВт заводського виготовлення в закритому металевому кожусі.

6.29 Очищення зовнішнього припливного повітря від пилу слід передбачати (у відповідності з вимогами технології) в приміщеннях зерноочисних, розмелювальних, вибійних (пакувальних), лущиль­них цехів (відділень) і комбікормових цехів.

6.30 У приміщеннях електрощитів за необхідності слід передбачати механічну припливну і витяжну вентиляцію, розраховану на видалення лишків тепла.

6.31 Припливне повітря, що подається в приміщення електрощитів і диспетчерської, за необхідності повинно очищуватись в повітряних фільтрах. Вентиляційні камери повинні бути герметичними і мати доступ для обслуговування фільтрів.

Допускається передбачати рециркуляцію повітря в приміщеннях електрощитів у холодний і пере­хідний періоди року.

6.32 У прохідних тунелях елеваторів і зерноскладів слід передбачати витяжну вентиляцію з одно­кратним повітрообміном.

6.33 Необхідно передбачати використання тепла конденсату від технологічних споживачів пару для приготування води на технологічні і побутові потреби.

6.34 В електрощитових і машинних відділеннях ліфтів необхідно підтримувати температуру не нижче 5⁰С. Для цієї мети в неопалюваних будівлях допускається застосування електропечей потужністю до 1 кВт заводського виготовлення.

7 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ І ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ

7.1 Споживачів електричної енергії всіх підприємств за надійністю електропостачання, як правило, належить відносити до другої категорії.

Категорія електропостачання об'єктів, що мають насосні станції, повинна бути не менше категорії їх надійності; при цьому одно з джерел живлення допускається приймати потужністю, що забезпечує потреби тільки насосної станції, з урахуванням вимог СНіП 2.04.02.

7.2 Електричні установки будинків і споруд слід проектувати з урахуванням умов навколишнього середовища і класифікації приміщень і електроустановок за вибухонебезпекою, пожежонебезпекою та небезпекою ураження людей електричним струмом у відповідності з вимогами ПУЕ, а також норм технологічного проектування, затверджених в установленому порядку.

7.3 Захист від блискавки будівель і споруд слід проектувати з урахуванням вимог РД 34.21.122.

7.4 Розрахунковий коефіцієнт попиту, коефіцієнт потужності і річне число годин використання максимуму силових і освітлювальних електричних навантажень слід приймати у відповідності з таб­лицею 5.

С.30 ДБН В.2.2-8-98

Таблица 5

Підприємства, будівлі, приміщення

(цехи чи відділення)

і обладнання

Коефіцієнти Річне число годин використання

максимуму

електричних силових навантажень

попиту

потужності

Підприємства по виробництву

борошна:

- сортового помелу

0,70-0,75

0,80

7200

- відпадку

0,75-0,80

0,80

7200

Підприємства по виробництву крупи

0,65-0,70

0,80

7200

Підприємства по виробництву комбікормів

0,55-0,65

0,80

7200

Цехи відходів

0,40-0,50

0,75

3000

Склади готової продукції

0,40-0,50

0,75

5000

Зарядні станції

0,70-0,75

0,80

3000-3500

Елеватори

0,45-0,75

0,75

5000

Вентиляція сантехнічна

0,70

0,80

4000-5000

Повітряні компресорні станції

0,70-0,80

0,80

6000

Ремонтно-механічні майстерні

0,25

0,75

3000

Склади механізовані

0,40-0,50

0,75

2000

Котельні і насосні (крім пожежних насосів)

0,50-0,60

0,75

2000

Примітка 1. При наявності даних розрахунки слід виконувати за методом коефіцієнтів використання і максимуму.

Примітка 2. Коефіцієнти попиту наведені для розрахунків потрібної потужності на шинах 0,40 кВ трансформаторних підстанцій.

8 ОСВІТЛЕНІСТЬ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

8.1 Для виробничих і інших приміщень слід передбачати освітленість згідно з вимогами СНіП 11-4. Рекомендується також передбачати суміщене освітлення, а в окремих випадках - тільки штучне.

8.2 При проектуванні освітлення будівель і споруд слід передбачати:

- розряди зорових робіт і освітленість приміщень - згідно з таблицею 6;

- для виробничих приміщень млинів, крупозаводів і диспетчерських приміщень, як правило, - світильники з люмінесцентними лампами;

- для комбікормових заводів та інших будівель і приміщень, як правило, - світильники з лампами розжарювання (допускається застосування розрядних ламп високого тиску);

- для ремонтного освітлення - переносні світильники, установлення штепсельних роз'єд­нувачів і спеціальної мережі напругою до 36 В, підключеної до стаціонарних знижувальних трансформаторів. Для цих цілей допускається застосування акумуляторних ліхтарів.

ДБН В.2.2-8-98 С.31 Таблица 6

Приміщення Розряд зорової

роботи

Освітленість, лк, при лампах

розжарювання

газорозрядних

Елеватори Поверхи головок норій, поверхи сепараторів

VIIIa

30

75

Ваговий поверх

VI

50

100

Решта поверхів робочої будівлі,

надсилосний і підсилосний поверхи,

приймальні пристрої, галереї, сушарка

VIIIб

20

50

Цех відходів

VIIIб

20

50

Млини і крупозаводи

Вибійні відділення

VI

50

100

Приміщення розфасувальних автоматів

у дрібну тару

Va

150

200

Решта приміщень розмелювальних,

шеретувальних і зерноочисних відділень

VI

100

150

Приміщення для лагодження мішків

Vб

100

150

Корпуси готової продукції

VIIIб

20

50

Комбікормові заводи

Поверхи головок ваг багатокомпонентних

дозаторів

Va

100

200

Решта поверхів виробничих корпусів

VIIIa

30

75

Корпуси сировини і готової продукції

VIIIб

20

50

Авто- і залізничні ваги

Va

100

200

Механізовані склади зерна

VIIIa

20

-

Примітка 1. Поверхня, для якої нормується освітленість у виробничих приміщеннях, - 0,8 м від рівня

підлоги.

Примітка 2.Коефіцієнт запасу К₃ (СНіП II-4) приймається при штучному освітленні і лампах розжа­рювання для виробничих приміщень 1,5, для решти - 1,3, при газорозрядних лампах -відповідно 2,0 і 1,5.

Примітка 3. При застосуванні промислового телебачення освітленість повинна прийматись 100-150 лк.

9 ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

9.1 До складу передпроектної (ТЕО, ТЕР) чи проектно-кошторисної документації на нове бу­дівництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння підприємств повинен бути включений розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (ОВНС), розроблений згід­но з ДБН А.2.2-1.

У матеріалах ОВНС повинні бути враховані умови СНіП 1.02.01 до розділу "Охорона навко­лишнього природного середовища", який при цьому окремо не розробляється.

9.2 Обсяг і зміст матеріалів ОВНС визначається в кожному конкретному випадку замовником і генпроектувальником за участю місцевих органів екологічної безпеки України при складанні Заяви про наміри і представлення в органи місцевої влади.

Для видів діяльності і об'єктів, що представляють підвищену екологічну небезпеку (додаток 4 до ДБН А.2.2-1), розділ ОВНС виконується в повному обсязі згідно з розділом 2 ДБН А.2.2-1.

Ступінь екологічної небезпеки підприємств визначається в кожному конкретному випадку орга­нами екологічної безпеки.

C.32 ДБН В.2.2-8-98

9.3 При складанні розділу ОВНС необхідно керуватися законами України "Про охорону навко­лишнього середовища", "Про екологічну експертизу", вимогами земельного законодавства України та іншими законодавчими актами і нормативними документами щодо охорони навколишнього сере­довища і раціонального використання природних ресурсів.

9.4 Вихідні дані для проектування екологічних заходів, в тому числі матеріали інженерних вишуку­вань, повинні враховувати специфіку об'єкта проектування, якісні і кількісні характеристики забрудню­ючих речовин, які виділяються підприємством у процесі експлуатації.

Перелік вихідних даних для розробки розділу ОВНС рекомендується приймати з урахуванням даних додатка 2 "Пособия по составлению раздела проекта" (рабочего проекта) "Охрана окружаю­щей природной среды" до СНіП 1.02.01.

9.5 При розробці проектної документації необхідно враховувати вимоги безпеки середовища перебування. Проектні рішення повинні бути ув'язані з екологічними, соціальними і економічними інтересами суспільства при додержанні вимог екологічних норм, стандартів і лімітів використання природних ресурсів з урахуванням, за необхідності, перспективи розширення об'єкта за рахунок при­леглих територій.

Для запобігання забрудненню навколишнього середовища в розділах проекту необхідно передба­чати заходи щодо очищення, нейтралізації і утилізації відходів виробництва у відповідності з вимогами нормативних документів.

9.6 Розділ ОВНС розробляється на основі узагальнення і аналізу технічних рішень і природоохо­ронних заходів, передбачених у відповідних розділах проектної документації з урахуванням вихідних даних за 9.4.