15.33.6 Для запобігання спінення бітуму та дьогтю під час випарювання їх необхідно інтенсивно перемішувати в котлах (механічними мішалками, рецирку-

ДБН В.2.3-4-2000 c.85

ляційними системами тощо). При необхідності в бітум вводять протипінні речовини. Котли заповнюються бітумом і дьогтем не більше, ніж на 2/3 їх об'єму.

15.33.7 Приготування сумішей передбачає попереднє дозування за фракціями кам'яних матеріалів та мінерального порошку, "сухе" їх змішування з подальшим введенням в'яжучого, і "мокре" змішування всіх компонентів.

15.33.8 Похибка дозування компонентів асфальто- та дьогтебетонних сумішей не повинна перевищувати для щебеню (гравію) та піску ±3 %, мінерального порошку та бітуму (дьогтю) ±1,5 % за масою.

15.33.9 При приготуванні асфальтобетонних сумішей у змішувачі періодичної дії дозволяється "мокре" змішування кам'яних матеріалів та бітуму з подальшим введенням мінерального порошку.

15.33.10 При використанні для приготування сумішей барабана-змішувача висушування, нагрівання і змішування матеріалів здійснюють безпосередньо в барабані.

15.33.11 Холодні асфальто-, дьогте-, дьогтеполімербетонні суміші можуть укладатися в конструктивні шари відразу після приготування, тобто як гарячі суміші.

Зберігають холодні суміші на складі або майданчику (взимку обов'язково вкриті), що має водовідвід. Охолодження сумішей до 30-40 °С здійснюють шляхом їх переміщення з одного місця на інше екскаватором або навантажувачем. Висота штабелю не повинна бути більше 2 м.

Холодна дьогтебетонна суміш в холодну погоду повинна мати температуру не вище 25 °С, а влітку не більше 30 °С. Термін зберігання холодної дьогтебетонної суміші - до 3 місяців.

15.34 Покриття та основи з асфальтобетонних, дьогтебетонних та дьогтеполімер-

бетоних сумішей необхідно влаштовувати силами атестованих дорожньо-будівельних підрозділів на основі проекту виконання робіт, погодженого з відповідними технічними і екологічними службами.

15.34.1 Покриття та основи з асфальтобетонних, дьогтебетонних та дьогтеполімербетонних сумішей слід влаштовувати в суху погоду. Укладання холодних та гарячих сумішей слід проводити весною та влітку при температурі повітря не нижче 5 °С, восени - не нижче 10 °С.

Дозволяється проводити роботи з використанням гарячих сумішей при температурі повітря не нижче 0 °С при дотриманні таких вимог:

- товщина шару повинна бути не менше 4 см для асфальтобетону і 5 см для дьогтебетону; :

- необхідно використовувати асфальтобетонні суміші з ПАР або активованими мінеральними порошками;

- влаштовувати слід, як правило, тільки нижній шар основи;

- якщо взимку та навесні по нижньому шару будуть переміщатися транспортні засоби, його слід влаштовувати із щільних асфальтобетонних сумішей; І

- верхній шар покриття дозволяється влаштовувати на свіжоукладеному нижньому шарі при охолодженні його не менше, ніж до 20 °С.

Укладання холодних сумішей слід закінчити орієнтовно за 2 тижні до початку періоду осінніх дощів в даній місцевості. |

ДБН В.2.3-4-2000 c.86

На підходах до населених пунктів ближче 1,5 км при влаштуванні покриття із за-стосуванням кам'яновугільних дьогтів і смол на них обов'язково повинен бути влашто-ваний захисний шар із асфальтобетонної суміші товщиною не менше 4 см або подвійна поверхнева обробка з використанням бітуму.

15.34.2 Перед влаштуванням шару дорожнього одягу по існуючому покриттю необхідно відновити монолітність старого покриття відповідними ремонтними методами (ліквідувати його дефекти у вигляді тріщин, вибоїв). При глибині колії на старому покритті понад 1 см його слід попередньо вирівняти шляхом влаштування вирівнюючого шару, термопрофілюванням чи фрезуванням.

15.34.3 Основу, на яку укладається суміш, необхідно очистити від пилу та бруду. Вологу основу потрібно висушити. Не пізніше, ніж за 6 годин до початку укладання суміші шар, розташований нижче, оброблюють (підгрунтовують) органічними в’яжучими: бітумною емульсією, рідким чи в'язким бітумом, дьогтями марки Д-3 або Д-4, ВДП-3 або ВДП-4. В'яжучі нагрівають до температури, вказаної в таблицях 15.3 та 15.4.

Норму витрат в'яжучого (л/м2) призначають:

- при підгрунтовці необроблених матеріалів - 0,5-0,8, а оброблених органічними в’яжучими- 0,2-0,3;

- при підгрунтовці 60 % бітумною емульсією шару з необроблених мінеральних матеріалів - 0,6-0,9, а з оброблених органічними в'яжучими - 0,3-0,4.

Підгрунтовку нижнього шару можна не виконувати, якщо його влаштовано з асфальто- або дьогтебетонної суміші та матеріалів, просочених органічними в'яжучими не пізніше, як за 2 доби до укладання нового шару, якщо він не забруднений та якщо по ньому не пересувався технологічний та інший транспорт.

15.34.4 Укладання асфальтобетонних, дьогтебетонних, дьогтеполімербетонних сумішей виконують асфальтоукладачем. В нижніх шарах покриття та в основі дозволяє-ться, як виняток, укладання сумішей автогрейдером з використанням упорного бруска. При малих обсягах робіт та в місцях, недосяжних для асфальтоукладача, дозволяється ручне укладання сумішей.

15.34.5 Довжина ділянки укладання суміші (асфальтоукладачем) залежить від температури повітря, швидкості вітру і призначається в межах (30-200) м. На відкритій місцевості довжина ділянки у (1,5-2) рази коротша, ніж на ділянках, захищених від вітру (забудовані та лісні ділянки, глибокі виїмки).

15.34.6 Для досягнення проектної товщини конструктивного шару з гарячої суміші товщина шару після асфальтоукладача з працюючим трамбувальним брусом та пасивною вигладжувальною плитою повинна бути на (15-20) % більша проектної, після асфальтоукладача з працюючим трамбуючим брусом та віброплитою - на (10-15) %, після авто-грейдера або ручного укладання - на (25-30) % .

Для холодної асфальтобетонної суміші, що укладається асфальтоукладачем з вимкненими ущільнюючими органами та при ручній укладці, товщина шару повинна бути на (60-70) % вище проектної. Для укладання шарів товщиною понад 8 см потрібно використовувати асфальтоукладачі з активними ущільнюючими органами.

15.34.7 На ділянках з поздовжнім похилом понад 40 %о укладання суміші здійснюється знизу вгору.

ДБН В.2.3-4-2000 c.87

15.34.8 Ущільнення суміші починають безпосередньо після укладання, дотримуючись температурних режимів, наведених в таблицях 15.3 та 15.4.

15.34.9 Ущільнення асфальтобетонної суміші, що містить бітум, модифікований полімерами або гумовим дрібняком, слід починати тільки гладковальцьовими котками масою 10-13т.

15.34.10 Для збільшення зчеплення шин автомобіля з поверхнею покриття слід занурювати чорний щебінь в неущільнений шар суміші. І

15.34.11 Занурення щебеню включає його розподіл по шару суміші та ущільнення котками. Розсипання щебеню по шару суміші здійснюють після 2-3 проходів котка масою 6-8 т шаром в одну щебінку чорного щебеню (гарячого або холодного).

Норма витрат чорного щебеню залежить від розміру його фракцій:

5-10 мм - 6-8 кг/м2

10-15 мм - 7-10 кг/м2

15-20 мм - 9-12 кг/м2

15.34.12 Температура асфальтобетонної суміші перед розподілом чорного щебеню не повинна бути нижчою наведеної в таблиці 15.3 більше, як на 20 °С.

15.34.13 Після розподілу чорний щебінь втоплюють в недоущільнений шар укочуванням котками.

15.35 В процесі будівництва асфальто-, дьогте-, дьогтеполімербетонних покриттів та основ здійснюють вхідний і операційний контроль якості робіт, результати якого відображають в журналах приготування сумішей, укладання і ущільнення їх по змінах.

15.35.1 При приготуванні асфальто-, дьогте-, дьогтеполімербетонних сумішей контролюють:

- постійно температуру органічного в'яжучого, мінеральних матеріалів та готової асфальтобетонної суміші в кузові кожного автомобіля;

- не рідше одного разу за зміну фізико-механічні властивості і склад суміші за ГОСТ 9128 і ГОСТ 12801;

- не рідше одного разу за зміну фізико-механічні показники органічних в'яжучих;

- не рідше одного разу за 10 змін фізико-механічні показники мінеральних матеріалів (зерновий склад, марку за дробимістю, вміст пилуватих і глинистих часток, в тому числі глини у грудках, кількість лещадних часток);

- якість та дозування вихідних матеріалів та готової суміші.

15.35.2 В процесі влаштування покриття та основи, додатково до 15.5 контролю-ють:

- температуру суміші в кожному автомобілі на місці укладання;

- фізико-механічні властивості асфальто-, дьогте-, дьогтеполімербетонних сумішей за показниками випробування кернів на кожні 9000 м2 покриття;

- зчеплення шарів покриття (керн не повинен розділятися при ударі молотком масою 1 кг), керни відбирають для гарячих сумішей через добу, а холодних - через 15 діб на відстані не менше 1 м від краю покриття.

15.35.3 Коефіцієнт ущільнення конструктивних шарів дорожнього одягу повинен

бути не нижче:

0,98 - для щільного асфальтобетону з гарячих і теплих сумішей типів А і Б;

0,97 - для щільного асфальтобетону з гарячих і теплих сумішей типів В, Г і Д, пористого і високопоритого асфальтобетону;

ДБН В.2.3-4-2000 c.88

0,96 - асфальтобетонних покриттів з холодних сумішей.

Цементобетонні основи і покриття

15.36 При влаштуванні цементобетонних монолітних покриттів та основ слід керуватись нижченаведеними вимогами та ВБН В.2.3-218-008.

15.36.1 Влаштування цементобетонних монолітних покриттів та основ виконують із застосуванням бетоноукладачів на колісно-рейковому ходу чи бетоноукладачів з рухомою опалубкою.

Бетоноукладач з рухомою опалубкою застосовують переважно для влаштування одношарових покриттів (основ) без швів розширення і без армування поперечних швів сгиснення. При використанні дрібнозернистого бетону потрібно застосовувати колісно-рейковий комплект бетоноукладальних машин.

15.36.2 Бетонна суміш, призначена для укладання в покриття (основу), повинна відповідати вимогам ДСТУ Б B.2.7-43.

При проектуванні складу бетонної суміші показники зручноукладальності на місці необхідно встановлювати за таблицею 15.5. Показник жорсткості бетонної суміші повинен бути не менше 15 с і не більше 25 с за ГОСТ 10181.1.

Таблиця 15.5 - Зручноукладальність бетонів

Машини і обладнання для ущільнення

Зручноукладальність за ГОСТ 10181.1

бетонної суміші в покритті (основі)

рухливість, см,

не більше

жорсткість, с,

не менше

Бетоноукладач на колісно-рейковому ходу

( в рейкоформах)

2

4

Бетоноукладач з рухомою опалубкою при швид-

кості руху, м/хв:

до 2

2

4

від 2,0 до 2,5

3

4

від 2,5 до 3,0

4

3

Вібратор та віброрейки

4

3

Вібраційний коток і інше аналогічне обладнання

-

3

Найбільша крупність заповнювача в бетоні не повинна перевищувати: 20 мм - для верхнього шару двошарових покриттів, що бетонуються методом нарощування шарів; 40 мм - для одношарових покриттів; 70 мм - для основ.

15.36.3 Готують бетонну суміш у бетонозмішувачах з примусовим перемішуванням як циклічної, так і безперервної дії. При використанні бетонозмішувачів циклічної дії тривалість перемішування бетонної суміші повинна бути не менше 60 с і уточнюватись дослідним шляхом.

15.36.4 Бетонування покриття з однією і двома смугами руху потрібно виконувати на повну його ширину. При будівництві доріг з двома і більше смугами руху за умов неможливості припинення руху транспортних засобів, допускається бетонування покриття або основи на половину ширини проїзної частини.

ДБН В.2.3-4-2000 c.89

Покриття з трьома і більше смугами руху необхідно бетонувати смугами завширшки 7,5 м при парному числі смуг і 7,5 м та 3,75 м при непарному.

15.36.5 При максимальній денній температурі покриття вище 30 °С або перепаді температури повітря за добу більше 12 °С та відносній вологості повітря менше 50 % бетонування покриття та основи необхідно виконувати у вечірні і нічні години.

15.36.6 При влаштуванні основи з жорстких бетонних сумішей, що ущільнюються укоченням, розподіляти та ущільнювати бетонну суміш треба в один шар при проектній товщині до 20 см включно і в два шари - при товщині понад 20 см.

15.36.7 Розподіляти жорстку суміш треба профілювальником або розподілювачем бетонної суміші. Дозволяється розподіляти суміш автогрейдером в рейкоформах.

15.36.8 Жорстку бетонну суміш необхідно доводити до щільності 0,98 розрахункової згідно з ДСТУ Б В.2.7-43 за допомогою вібраційних котків. Дозволяється застосування котків на пневматичних шинах в комплекті з гладковальцовими котками масою (6-8) т, а також механізмами, що обладнані вібробрусом.

15.37 При будівництві збірних покриттів необхідно виконувати такі роботи:

- грунтування граней плит;

- планування поверхні вернього шару основи або влаштування вирівню-ючого шару по основі;

- укладання або перекладання плит;

- прикочування плит;

- зварювання стикових з'єднань та заповнення швів.

15.37.1 Будівництво збірних покриттів необхідно вести в одну стадію. Залежно від стану земляного полотна, основи, строків відкриття руху автомобілів, а також при необхідності термінового проїзду автотранспорту відповідно до проекту допускається двостадійне будівництво.

При двостадійному будівництві на першій стадії плити укладаються на земляне полотно або основу без зварювання стикових з'єднань та заповнення швів, а також без укріплення узбіч та укосів. На другій стадії проводять перекладання плит відповідно до 15.37 із заміною дефектних плит.

15.37.2 Плити необхідно укладати "від себе" самохідними кранами на спланований шаблоном вирівнюючий шар.