Місця перехрещення службових проходів і доріг для транспортних засобів повинні бути позначені відповідно до Правил дорожнього руху.
Відстань від краю службового проходу до проїжджої частини дороги повинна бути не менше 0,8 м.
2.17 Залізничні колії на складах палива повинні підтримуватися в
справному стані і забезпечувати безпечну експлуатацію їх в усі пори року.
Для піднімання на підвищені колії і спускания з них працівників повинні бути влаштовані сходи з перилами на початку, у кінці підвищеної колії, а також через кожні 100 м по довжині колії.
2.20 Залізничні колії і стрілочні переводи в зимовий період повинні
регулярно очищатися від снігу і льоду на відстань не менше 2 м від зовнішньої
грані голівки рейки.
2.23 Склади палива повинні бути забезпечені первинними засобами
пожежогасіння відповідно до НАПБ Б.03.001-2004 "Типові норми належності
вогнегасників", затверджені наказом МНС України від 02.04.2004 №151,
зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за №554/9153, і НАПБ
Б.01.008-2004 "Правила експлуатації вогнегасників", затверджені наказом МНС
України від 02.04.2004 №152, зареєстровані в Міністерстві юстиції України
29.04.2004 за №555/9154.
3 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ НАВАНТА-ЖУВАЛЬНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ, ШТАБЕЛЮВАННЯ I ЗБЕРІГАННЯ ТВЕРДОГО ПАЛИВА
3.1 Навантажувально-розвантажувальні роботи на складах палива повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности", НАОП 5.1.11-1.22-90 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розвантажувальних
роботах на залізничному транспорті" (ЦМ-4771), затверджені Міністерством
шляхів сполучення СРСР 15.02.90, з додержанням вимог ДНАОП 0.00-1.03.
Сторонні особи не повинні перебувати в небезпечній зоні під час роботи крана.
3.5 Майданчики для складування вугілля і торфу повинні бути очищені,
освітлені й обладнані пожежними гідрантами.
3 майданчиків відкритого складування повинен влаштовуватися стік води за межі території складу.
Ґрунти, які містять органічні речовини (бітуми, колчедани), не допускається використовувати для підштабельної основи.
Застосування асфальту, асфальтобетону і дерев'яних настилів для покриття майданчиків не дозволяється.
3.6 Не дозволяється розміщувати штабелі вугілля і торфу під комунікаціями
(газопроводи, лінії електропередач) і над місцями розміщення підземних споруд і
комунікацій (тунелі, галереї, трубопроводи, кабелі).
3.7 Вугілля і торф різних марок і видів повинні складуватися в окремі
штабелі.
Не дозволяється складувати знов привезене на склад вугілля в старі відвали, які пролежали на складі понад один місяць.
Наземні кагати для зберігання вугілля висотою до 1м можуть бути розташовані з до держаниям габариту 2С.
Не дозволяється розташовувати кагати з обох боків залізничної колії, на якій здійснюється рух маневрових составів.
3.10 Для торфу висота штабелів не повинна перевищувати 3 м, довжина
основи - 80 м, ширина -15 м.
Штабелі повинні розміщуватися попарно, з розривами між кожною парою -4 м і між суміжними парами - не менше 20 м.
Між торцями штабелів повинні влаштовуватися розриви: для кускового торфу -10 м, для фрезерного торфу - 20 м.
Для вугілля висота штабеля не повинна перевищувати 5 м, довжина основи- 200 м, ширина основи - 30 м.
Не дозволяється довгий час зберігати вугілля в купах, не укладаючи його в штабель.
3.14 Під час укладання вугілля в штабель за допомогою грейферного крана
необхідно розкривати заповнений грейфер на висоті не більше 2 м над поверхнею
штабеля.
3.15 Навантаження і розвантаження вугілля, що змерзлось, або
торфобрикетів, які злиплись, здійснюються під керівництвом чергового по складу
або бригадира із застосуванням пневматичного інструменту, вібророзпушувачів та інших механізмів.
Нижні кінці труб повинні розташовуватися від підошви штабеля на відстані 1/4 висоти штабеля.
Труби повинні бути пронумеровані.
3.18 Систематично, не рідше одного разу на місяць, необхідно перевіряти
температуру палива в штабелі шляхом опускания в трубу термометра на 15-20
хвилин.
Якщо температура зовнішнього повітря нижча від 40°С, заміри температури в штабелі роблять кожні 10 днів, якщо температура навколишнього повітря перевищує 40°С, температуру в штабелі необхідно контролювати щоденно.
Результати контрольних замірів температури в кожній трубі повинні заноситися до Журналу контролю температури палива.
Небезпечним осередком щодо самонагрівання та самозаймання палива вважається місце всередині штабеля, де температура підвищилась до 60°С і вище.
3.19 Якщо температура палива перевищує 60°С, необхідно ущільнити
штабель на ділянці виникнення осередку можливого самозаймання або видалити
розігріте вугілля (торф), негайно засипати місце, що звільнилось, свіжим вугіллям
(торфом) і ущільнити його.
3.20 Видалене зі штабеля розігріте вугілля охолоджується шляхом
розкидання його на запасному майданчику шаром до 0,5 м. Після охолодження
дозволяється закладка такого вугілля в штабель. Воно мае бути використане в
першу чергу.
3.21 Не дозволяється приймати на склад паливо (вугілля, торф) з осередком
самозаймання.
3.22 Не дозволяється гасити або охолоджувати вугілля водою
безпосередньо в штабелях.
Вугілля, яке зайнялося, необхідно гасити водою тільки після видалення його із штабеля.
3.23 Якщо виявлено займання брикетованого торфу в штабелях, необхідно
осередки займання залити водою з додаванням змочувача або закидати сирою
торф'яною масою, після чого розібрати вражену частину штабеля. Фрезерний
торф, який загорівся, необхідно видалити, а місце, що звільнилося, заповнити
сирим торфом і ущільнити.
3.24 Після розвантаження палива з піввагона зачищати піввагон від
залишків вантажу необхідно з відведеною стрілою крана.
3.25 Для розвантаження вугілля із піввагонів люки необхідно відчиняти за
допомогою спеціальних пристроїв, які дозволяють працівникові перебувати під
час цієї операції на безпечній відстані. Після розвантаження вугілля люки
піввагонів зачиняються за допомогою спеціальних люкопідйомників або інших
пристроїв.
Якщо для розвантаження піввагони встановлені на підвищених коліях, розташованих на висоті більше 2,5 м, люки необхідно відчиняти, перебуваючи на спеціальних містках.
за допомогою ножиць для різки дроту звільняють запобіжні сектори від закруток з дроту;
штангою по черзі „відбивають" запобіжні сектори одного запірного крюка, а потім другого. При цьому робітник повинен стояти на рівній площадці з твердим покриттям з боку від люка, який відкривається, на відстані 1 м;
штангою по черзі „відбивають" запорні крюки - спочатку дальній від працівника, а потім ближній.
У такому самому порядку відкривають усі наступні люки піввагона.
Для спускания у бункер необхідно застосовувати драбину. Робота в бункері повинна виконуватися групою не менше трьох працівників із застосуванням лямкового запобіжного пояса з мотузкою.
3.33 Під час формування штабелів палива (вугілля, торф, дрова) необхідно
забезпечити до держания габариту наближення споруд.
Основи штабелів повинні розташовуватися не ближче 2,0 м від зовнішньої грані голівки найближчої до штабеля рейки при висоті штабеля до 1,2 м і не ближче 2,5 м при більшій висоті штабеля.
3.36 Перед укладанням дров площадка під штабель повинна бути очищена
від снігу, кори, трісок, старої деревини, сміття і ущільнена.
У разі великих накопичень відходів під штабелями їх покривають шаром піску, гравію або землі.
3.37 Лісоматеріали повинні складуватися за розробленими й узгодженими з
відомчою пожежною охороною технологічними картами.
Штабелі повинні формуватися в групи.
Кількість штабелів у групі не повинна перевищувати 12 при граничній довжині групи - 50 м і за ширини -15 м.
Розриви між штабелями в одній групі повинні бути не менше 2 м, а між групами - 2,5 м.
3.40 До штабелів лісоматеріалів повинен бути забезпечений вільний доступ.
Не дозволяється складати лісоматеріали, устаткування тощо в
протипожежних розривах між штабелями.
Не дозволяється розташовувати пакети лісоматеріалів у проїздах і під'їздах до вододжерел.
Тепловози, що заїжджають на територію складу палива, повинні бути обладнані іскрогасниками.
3.41 Під час формування штабелів дров необхідно дотримуватися таких
вимог:
колоди і прокладки слід укладати симетрично до поздовжньої осі штабеля;
відстань між прокладками за шириною штабеля повинна бути на 0,5 м менша від довжини найкоротших колод;
міжрядкові прокладки за висотою штабеля слід розташовувати в одній вертикальній площині;
кінці прокладок, які укладаються вздовж штабеля в одну нитку, повинні перекриватися не менше ніж на 1 м;
прокладки необхідно прирубувати до колод у ряду, щоб забезпечити по змозі більш повне взаємне прилягання їх;
глибина зарубок не повинна перевищувати 1/3 товщини прокладок;
висота шарів колод між прокладками для ялини та інших порід деревини з шорсткою міцною корою повинна бути не більше 1,2 м; для сосни та інших порід з гладкою немщною корою - не більше 0,9 м; для колод змішаних порід - не більше 0,9 м;