Починаючи з 2003 р.
журнал «Охорона праці» постійно
знайомить читачів з новими
розробками начальника
Регіонального
навчально-методичного центру
Подільського ЕТЦ П. ХРАПАКА та
результатами їх впровадження.
Сьогодні автор розширює діапазон
дії своїх новацій, що дає
можливість значно знизити рівень
не лише смертельного, а й
загального виробничого
травматизму. Але про це, як кажуть, з
перших уст.
Ідея гарантувати (технічно
регламентувати) безпечне виконання
робіт заволоділа мною ще у 2000 році.
Людство вступило в чергове
тисячоліття, фантастика стає
реальністю, можливості людини
сягають на тисячоліття вперед. Чому
ж допускається загибель людей, у т.
ч. на виробництві, адже в країні
діють тисячі нормативних актів з
охорони праці та промислової
безпеки?
Ризик... Проведені дослідження
підтверджують, що за певних
обставин люди ризикують навіть
тоді, коли ризик є невиправданим,
коли ризикувати немає жодної
необхідності. Запобігти ж ризику
можна.
Уже наприкінці 2002 р. був
розроблений, а на початку 2003 р. у ВАТ
«ЕК «Хмельницькобленерго»
впроваджений Технічний регламент
підприємства з безпечного
виконання робіт щодо усунення
дефектів на роз’єднувачах у
розподільних мережах. Технічний
регламент схвалено
Держнаглядохоронпраці і
запропоновано Мінпаливенерго для
впровадження в інших обленерго
України. Це сталося всього через
кілька місяців після впровадження
регламенту в
«Хмельницькобленерго», коли ще не
було жодних результатів. Була
гостра необхідність призупинити
масовий травматизм в
енергопостачальних компаніях
України.
Новація викликала жвавий інтерес
фахівців не лише в Україні,
оскільки грунтується на
дослідженнях, урахуванні глибоких
психологічних аспектів проблеми,
дає відповідь на запитання, в чому
природа ризику, що йому передує,
спонукає до порушень. І ось
результат: якщо за останні 8 років
до впровадження Технічного
регламенту (до 2003 р.) у
«Хмельницькобленерго» було
допущено 9 нещасних випадків
ураження електрострумом напругою 10
кВ під час виконання даного виду
робіт (70% від усіх уражень струмом),
то після впровадження таких
нещасних випадків взагалі не
допущено.
У статті «Технічний регламент:
безпека без ілюзій» (журнал
«Охорона праці», № 8, 2003 р.)
стверджувалося, що впровадження
Технічного регламенту сприятиме
недопущенню електротравматизму і
при інших видах робіт. І це
підтвердилося. Вже в 2004 р. на
енергетичних підприємствах
Мінпаливенерго вперше за останні
десятиліття досягнуто зниження
рівня смертельного травматизму на
17%, у 2005 р. рівень
електротравматизму на цих
підприємствах знизився у 2,7 разу, а
в «Хмельницькобленерго» не було
допущено електротравм взагалі.
У 2004 р. досить актуальною була
розробка Технічного регламенту
підприємства з безпечного
виконання робіт у колодязях,
камерах, колекторах, інших
підземних спорудах та замкнутих
просторах. Вибухи, отруєння,
асфіксії десятиліттями забирали
життя співгромадян під час
виконання робіт у підземних
спорудах, і не лише на виробництві.
Ми змусили замкнутий простір стати
безпечним! Технічний регламент
схвалено Хмельницькою
облдержадміністрацією, його
впровадження на підприємствах
області дало можливість викорінити
причини травматизму у цій галузі.
Регламент був опублікований у
журналі «Охорона праці» (№ 11, 2004 р.),
і вже у 2005 р. Держнаглядохоронпраці
вперше не приймав рішення щодо
оголошення надзвичайного стану
нагляду, як це було в попередні роки
після низки гучних групових
нещасних випадків у замкнутих
просторах.
Характерною особливістю новації
було те, що в ній набула подальшого
розвитку ідея органічного
поєднання технічних та
психологічних аспектів у вирішенні
проблеми. У Технологічній карті,
яка є додатком до Технічного
регламенту, тут вперше поряд з
небезпечними факторами, які можуть
впливати на працівника в процесі
роботи, в окремому розділі наведено
психологічні аспекти, що
спонукають до порушень і можуть
бути причинами нещасних випадків.
Надзвичайна дієвість такого
підходу випробувана часом.
Органічне поєднання технічних та
психологічних аспектів сприяє
миттєвому уявленню працівником
можливих наслідків ризику,
викликає відчуття небезпеки,
боротьбу в його свідомості на
користь безпеки праці.
В умовах різкого збільшення
обсягів будівельно-монтажних
робіт нагальною стала проблема
недопущення відповідного
зростання рівня травматизму в
будівництві. Нова розробка мусила
враховувати специфіку
багатопрофільного будівельного
виробництва, адже на будівельному
майданчику, як правило, працюють
різні організації, спеціалізовані
та комплексні бригади, ряд робіт
власник намагається вести
господарським способом, частково
виконувати функції генпідрядника...
А тут ще й дефіцит фахівців та
робітників будівельних професій. У
таких умовах йшов пошук спільного
знаменника, точніше — визначника
безпеки виробництва. Зупинилися на
ідеї, що в центрі розробки мусить
бути найболючіше — допуск до
безпечного виконання робіт на
основі проекту виконання робіт
(ПВР). Алгоритм допуску поєднував
проблеми підготовки виробництва та
персоналу, визначав рівень
розробки ПВР, функції керівників
та спеціалістів у проведенні
аудиту з охорони праці, роль
майстра у цій системі.
Рівень розробки ПВР явно не
задовольняв. Нас вкотре підтримала
облдержадміністрація. Досвід
впровадження Алгоритму допуску до
безпечного виконання робіт на
будівельному майданчику на КП
«Цивільжитлобуд» схвалила рада з
питань безпечної життєдіяльності
населення при Хмельницькій
облдержадміністрації.
Впровадження Алгоритму поширилося
як на великих, так і на малих
будівельних підприємствах.
Смертельний травматизм на
будівельних майданчиках
призупинено!
У статті «Так і повинно бути»
(журнал «Охорона праці», № 2, 2007 р.)
стверджувалося, що такий підхід
дасть можливість знизити рівень
травматизму щонайменше удвічі. На
одній із нарад начальник
теруправління Держгірпромнагляду
по Хмельницькій області А. Гольник,
аналізуючи рівень травматизму,
повідомив, що за 8 місяців на
підприємствах області допущено 9
нещасних випадків зі смертельними
наслідками проти 19 за аналогічний
період минулого року. Такого
зниження рівня травматизму в
області досягнуто вперше!
Але на цьому можливість методу
технічного регламентування не
вичерпана. Не помилюся, якщо скажу,
що впровадження Технічних
регламентів сьогодні —
найдемократичніший метод
викорінення першопричин
травматизму. Технічний регламент
може бути впроваджений лише з
ініціативи підприємства. Це дає
можливість керівникам,
спеціалістам, безпосереднім
виконавцям робіт зважити всі «за»
та «проти», перебороти інертність,
дійти висновку, що альтернативи
немає. Інша справа, що для такої
ініціативи потрібно готувати
грунт, вміти її викликати, сприяти
впровадженню новації. У цьому і
суть демократичності ідеї.
В Україні, як і в світовій практиці,
рівень ризику визначається
кількістю смертельних нещасних
випадків на 10 тис. працюючих.
Зниження рівня смертельного
травматизму більш як у два рази,
безумовно, успіх. Але ми пішли далі,
адже загальний травматизм також
небажаний, і його рівень знижується
надто повільно. Виявляється, що
метод технічного регламентування
досить ефективний і тут. Наведу
лише один приклад. В інспекції
завершено розробку і ведуться
роботи з впровадження Технічного
регламенту з безпечного виконання
механоштампувальних робіт на низці
підприємств машинобудівної галузі.
Так, тут не було смертельних
нещасних випадків, але є інша
статистика. На Красилівському
агрегатному заводі — 50, а в окремі
роки 100% нещасних випадків
траплялися саме з
штампувальниками. Ще більш
критична ситуація на
Красилівському машинобудівному
заводі. У ВАТ
«Кам’янецьподільськавтоагрегат»
за останні 14 років допущено два
нещасних випадки, і сталися вони
саме під час виконання
штампувальних робіт. Тому
необхідність впровадження
Технічного регламенту очевидна. На
Красилівському агрегатному заводі
Подільським ЕТЦ вже проведено
експертне обстеження пресового
устаткування, нещодавно завершено
навчання із здобуттям професії
«штампувальник» працівників цеху
№ 74. Перевірка знань проводилася за
участю інспектора теруправління
Держгірпромнагляду. Таке ж
навчання штампувальників провели
на Кам’янець-подільському ДП «НТК
«Завод точної механіки». На
Красилівському машинобудівному
заводі, заводі точної механіки як
перший крок до впровадження
Технічного регламенту автором
розробки погоджено Алгоритм
допуску до безпечного виконання
механоштампувальних робіт.
Результати впровадження
Технічних регламентів перевершили
всі очікування, і я сподіваюсь, що
це лише проміжний результат.
На знімку:
засідання круглого столу
з впровадження Технічного
регламенту з керівниками
підрозділів Хмельницької АЕС: П.
Храпак (ліворуч) та начальник
навчально-тренувального
центру
станції В. Ісупов.
