НПАОП 60.1-1.01-04. Правила охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті


11.3.13 Не дозволяється під час забивання обсадних труб виконувати інші роботи під піднятою і незакріпленою забивною "бабою". 

11.3.14 Підіймальний гак повинен мати безпечний автоматичний затвор, що запобігає можливому зіскакуванню стропів елеватора і вертлюга.

11.3.15 Перед опусканням або підійманням колони обсадних труб керівник, відповідальний за виконання робіт, зобов'язаний перевірити справність щогли бурового агрегата й іншого устатковання, інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і стан фундаментів. Виявлені несправності усувають до початку опускання або підіймання труб.

11.3.16 Секції колони обсадних труб при їхньому підійманні з містків повинні вільно проходити в бурову щоглу.

11.3.17 Підіймання і опускання труб виконують елеваторами, що мають у вушках штирі для запобігання випаданню строп.

Не дозволяється під час опускання і підіймання обсадних труб допускати розгойдування секції колони обсадних труб, а також утримувати труби від розгойдування безпосередньо руками. Для цього застосовують м'який сталевий або прядив'яний канат.

11.4 Вимоги безпеки під час експлуатації талевих канатів

11.4.1 Талеві канати, а також канати для підйому і опускання щогл та вантажів повинні мати не менш ніж триразовий запас міцності відносно найбільшого проектного навантаження.

11.4.2 Талевий канат закріпляють на барабані лебідки спеціальними пристроями, передбаченими конструкцією барабана.

У всіх випадках під час спуско-підіймальних операцій на барабані лебідки повинно залишатися не менше трьох витків каната.

11.4.3 За справним станом канатів установлюється систематичний контроль.

Усі робочі канати перед початком зміни оглядаються бурильником. Крім того, талеві канати для підйому вишок піддаються щодекадному огляду всієї довжини старшим буровим майстром із занесенням результатів у буровий журнал та разовому огляду по всій довжині після роботи на граничних навантаженнях.

11.4.4 Канат, який застосовується для спуско-підіймальних операцій, повинен бути замінений новим, якщо він відповідає нормам бракування сталевих канатів, викладеним у ДНАОП 0.00-1.03-02

11.4.5 Нерухомий (мертвий) кінець талевого каната закріпляють не менше ніж трьома гвинтовими затискачами.

11.4.6 Зрощування каната плетінням вільних кінців виконують так, щоб довжина плетіння дорівнювала 22 діаметрам троса і була не менше 300 мм.

11.5 Вимоги безпеки під час цементування свердловин

11.5.1 До початку цементування свердловин всю установку (насоси, трубопроводи, шланги, заливальні головки тощо) випробовують тиском, що у 1,5 рази перевищує робочий.

11.5.2 Не дозволяється знаходитися стороннім особам біля заливальних агрегатів.

11.5.3 Після закінчення цементування для спостереження за тиском залишають чергового.

11.6 Вимоги безпеки під час обслуговування бурових насосів

11.6.1 Бурові насоси і їх обв'язку (компенсатори, трубопроводи, шланги і сальники) перед експлуатацією випробовують тиском, що у 1,5 рази перевищує робочий.

11.6.2 Не дозволяється вмикати насоси із закритими пусковими засувками холостого викиду.

11.6.3 Запобіжне кріплення нагнітального шланга повинне виключати можливість його замотування навколо робочої труби і падіння разом із сальником у випадку самовільного відгвинчування останнього.

11.6.4 Не дозволяється ремонтувати трубопроводи, шланги і сальники під час подачі рідини, а також утримувати руками нагнітальний шланг.

11.7 Вимоги щодо блискавкозахисту

11.7.1 Металеві бурові щогли самохідних і пересувних бурових установок для блискавкозахисту повинні мати заземлення не менше ніж у двох точках і окремо від контуру захисного заземлення. Опір заземлювальних пристроїв повинен бути не більше 10 Ом.

Вимоги до блискавкозахисту повинні відповідати РД 34.21.122-87 "Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений", затвердженої Міненергоатом СРСР 1987 р. 

11.7.2 Не дозволяється під час грози знаходитися на відстані ближче 10 м від пристроїв заземлення блискавкозахисту.

12 ВИМОГИ ДО САНІТАРНО-ПОБУТОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

12.1 Структурні підрозділи, які виконують водопровідно-каналізаційні роботи відповідно до СНиП 2-09.04-87, повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями і обладнанням.

12.2 Санітарно-побутові приміщення водопровідно-каналізаційних споруд повинні бути обладнані системами опалення та вентиляції відповідно до СНиП 2.04.05-91 і утримуватися в чистоті. Виробничі приміщення і устатковання водопровідно-каналізаційних споруд повинні утримуватися в справному стані, не захаращуватися, своєчасно прибиратися від розлитих рідин (мастила, води, кислот), очищатися від льоду і снігу.

12.3 Розміри санітарно-побутових приміщень і їх обладнання залежить від груп виробничих процесів і кількості працюючих.

12.4 Оздоблюються побутові і виробничі приміщення вологостійкими матеріалами, які дозволяють легко видаляти забруднення.

12.5 Виробничі приміщення водопровідно-каналізаційних споруд повинні бути забезпечені кип'яченою водою, умивальниками і аптечкою. Кип'ячена вода повинна мати температуру не вище 20° C і не нижче 8° C і зберігатися в щільно закритих бачках із фонтануючими насадками, обладнаними чохлами. Бачки необхідно щодня очищати, промивати і наповнювати свіжою кип'яченою водою.

12.6 Якщо водопровідна вода відповідає вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Мін'юсті України 15.04.97 за N 136/1940, дозволяється вживання некип'яченої води з дозволу органів санітарного нагляду.

12.7 Умивальники розташовують у безпосередній близькості, але не далі 30 м від робочих місць і забезпечують милом і іншими миючими засобами.

12.8 Санітарно-побутові приміщення забезпечуються аптечкою з необхідним набором медикаментів і перев'язувального матеріалу.

12.9 Якщо роботи виконуються на відкритому повітрі або в неопалювальних приміщеннях, тоді для обігрівання робітників виділяють спеціальні приміщення, які розташовані не далі 150 м від місця роботи.

12.10 Хімчистка, прання і ремонт спецодягу забезпечується роботодавцем відповідно до ДНАОП 0.00-4.26-96.

12.11 У приміщеннях водопровідно-каналізаційних споруд на видному місці вивішуються адреси і телефони лікувальних (медпункту, медамбулаторії) і пожежних установ (пожежного депо, пожежного поїзда).

13 ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

13.1 Будівництво водопровідних і каналізаційних споруд проводиться за проектами, які розробляються на основі вимог норм і правил пожежної безпеки та мають позитивний експертний висновок відповідного органу державного пожежного нагляду.

13.2 Для всіх будівель та приміщень виробничого та складського призначення водопровідно-каналізаційних споруд залізниці повинні бути визначені:

а) категорія щодо вибухової та пожежної небезпеки відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затвердженого МВС СРСР 27.02.86, із змінами від 11.05.87 N 1;

б) клас вибухонебезпечної або пожежонебезпечної зони відповідно до ДНАОП 0.00-1.32-01, який необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також на межах зон всередині приміщення та зовні.

13.3 Усі будівлі і приміщення виробничого та складського призначення водопровідно-каналізаційних споруд повинні бути забезпечені справними засобами пожежогасіння та інвентарем.

13.4 Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні постійно утримуватися у справному стані та відповідати вимогам НАПБ.

13.5 Обслуговуючий персонал зобов'язаний чітко знати і виконувати встановлені правила пожежної безпеки, не допускати дій, які можуть призвести до пожежі.

13.6 Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки під час експлуатації і ремонту водопровідно-каналізаційних споруд покладається: 

а) в структурному підрозділі - на начальника дистанції цивільних споруд і водопостачання;

б) на дільниці і в майстерні водопостачання - на старшого майстра, майстра і бригадира водопостачання;

в) на очисних спорудах водопостачання і каналізації - на завідуючого або майстра очисних споруд.

13.7 Не дозволяється користування відкритим вогнем і паління в приміщеннях резервуарів і решіток водопровідних і каналізаційних насосних станцій; в приміщеннях, де знаходяться хлораторні і амонізаційні установки, не дозволяється підігрів балонів відкритим вогнем.

13.8 Працівникам, які користуються акумуляторними ліхтарями напругою до 12 В під час роботи в колодязях, камерах і колекторах, забороняється заміна акумуляторного ліхтаря іншим джерелом світла з відкритим вогнем.

13.9 Не дозволяється паління біля відкритого колодязя, запалювання сірників, а також застосування вогню як у самому колодязі, так і над відкритим люком.

13.10 Під час експлуатації будівель виробничого та складського призначення, в усіх приміщеннях повинні дотримуватись вимоги Правил пожежної безпеки в Україні.

14 ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙ

14.1 Роботами з ліквідації аварій на буровій установці керує працівник, відповідальний за виконання робіт.

14.2 До початку робіт з ліквідації аварії керівник робіт перевіряє справність щогли, устатковання, талевої системи, спуско-підіймального інструменту і контрольно-вимірювальних приладів.

14.3 Перед початком робіт з ліквідації аварії бригаді бурової установки проводять цільовий інструктаж з безпечного ведення робіт під час ліквідації аварій на цій буровій.

14.4 Не дозволяється одночасно натягувати труби домкратом і лебідкою верстата.

14.5 Під час роботи з домкратами необхідна правильна їх установка.

Не дозволяється:

а) застосовувати різні прокладки між головками домкратів і лафетами або хомутами;

б) виправляти перекоси домкратів, що знаходяться під навантаженням;

в) наближатися до домкратів на відстань менше 1 м.

14.6 Обертання гвинтів домкратів роблять одночасно. Під час обертання гвинтів необхідно стежити за їх рівномірним підійманням або опусканням. У випадку появи перекосу домкрата під час підйому труб домкрат звільняють і приводять його в нормальне положення.

14.7 Працівник, що приводить насос гідравлічного домкрата у дію, під час підйому труб повинен знаходитися у безпечному місці (укритті).

14.8 Під час з'єднання ловильних бурильних труб із трубами, що залишилися в свердловині, а також у разі розгвинчування їх, вживають заходів проти падіння труб у свердловину.

14.9 Щоб самохідна бурова установка не була зсунута з місця зусиллями, що передаються на щоглу, установку надійно закріплюють.

14.10 У разі великих навантажень, що передаються на щоглу і інше бурове устатковання, усіх працівників, крім тих, що безпосередньо зайняті ліквідацією аварії, відводять на безпечну відстань від гирла свердловини.

15 ВИМОГИ ЩОДО ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ

15.1 Основні положення

15.1.1 Наряд - це письмове розпорядження на виконання роботи, яке визначає місце, час початку та закінчення роботи, умови її безпечного проведення, склад бригади і осіб, відповідальних за безпечну організацію і виконання роботи.

15.1.2 За нарядом повинні виконуватися:

роботи з технічного огляду водопровідно-каналізаційних мереж;

роботи з профілактичного та аварійного прочищення каналізаційної мережі;

роботи, пов'язані з необхідністю спускання в водопровідно-каналізаційні колодязі, камери, колектори;

роботи з усунення аварій на водопровідно-каналізаційних мережах;

роботи з ремонту технологічного обладнання в заглиблених шахтах насосних станцій і в камерах.

15.1.3 Наряд на роботу виписується в двох примірниках, заповнюється під копірку. Записи повинні бути виконані чітко, розбірливо і ясно; добре читатись в обох примірниках. Не дозволяється заповнення наряду олівцем та виправлення написаного тексту.

15.1.4 Нумерація нарядів проводиться щомісячно, починаючи з першого номера.

15.2 Особи, які забезпечують безпечну організацію виконання робіт

15.2.1 Працівники, які забезпечують безпечну організацію і виконання робіт:

керівник, який видає наряд;

безпосередній керівник робіт;

члени бригади.

15.2.2 Керівник, який видає наряд, визначає обсяги роботи і визначає:

заходи з підготовки безпечного виконання робіт;

достатність кваліфікації працівника, який виконує обов'язки безпосереднього керівника робіт і членів бригади;

чисельний склад бригади, який визначається, виходячи з умови забезпечення можливості виконання даної роботи і необхідності нагляду за бригадою з боку безпосереднього керівника робіт.

15.2.3 Право видачі нарядів на виконання робіт надається посадовій особі із числа інженерно-технічних працівників, виконробів, майстрів (старших майстрів) дистанцій цивільних споруд і водопостачання, зайнятих на експлуатації і будівництві водопровідно-каналізаційних споруд.

Список відповідальних керівників, яким надається право видачі нарядів, затверджується наказом дистанції цивільних споруд і водопостачання після перевірки знань у них згідно з ДНАОП 0.00-4.12-99 і цими Правилами у повному обсязі. 

15.2.4 Безпосередній керівник робіт призначається керівником, який видає наряд, із числа бригадирів відповідної спеціалізації або найбільш досвідчених членів бригади, який має кваліфікаційний розряд не нижче п'ятого.

Список працівників, які можуть призначатись безпосередніми керівниками робіт, затверджується наказом дистанції цивільних споруд і водопостачання.

Працівники, які можуть призначатись безпосередніми керівниками робіт, повинні пройти навчання і перевірку знань згідно з ДНАОП 0.00-4.12-99 і цими Правилами в комісії дистанції цивільних споруд і водопостачання. 

15.2.5 Безпосередній керівник робіт організовує:

проведення необхідного інструктажу з питань охорони праці на робочому місці;

правильність підготовки робочого місця;

забезпечення заходів безпеки, необхідних для виконання робіт.

Безпосередній керівник робіт організовує виконання вимог безпеки і додержання дисципліни членами його бригади, слідкує за справністю інструменту та іншого ремонтного оснащення.