Страница 4: ДСТУ Б В.2.6-200:2014. Конструкції металеві будівельні. Вимоги до монтажу (67325)

При натягуванні болтів за їх головку величина крутного моменту збільшується на 5%. Натягування болтів за кутом повороту гайки виконується в наступній послідовності:

1. затягнути вручну всі болти в з'єднанні до упору монтажним ключем з довжиною рукоятки 0,3 м;

2. повернути гайки болтів на кут (180° ± 30)°.

1. при кількості болтів у з'єднанні, що не перевищує 5, контролюються всі болти, при кількості болтів від 6 до 20 - не менше 5 і при більшій кількості - не менше 25 % від загальної кількості болтів у з'єднанні;

2. якщо при контролі виявиться, що натяг хоча б одного болта не задовольняє вимогам 8.3.1.19, тоді контролю підлягають всі болти з'єднання; при цьому натяг болтів доводиться до необхідної ве­личини;

3. фактичний момент закручування повинен бути не менше за розрахункове значення, визначе­не за формулою (1) і не перевищувати його більше ніж на 20 %; при цьому допускається відхил кута повороту гайки в межах ± ЗО °. Зменшення проектного натягу болтів не дозволяється.

4. при виявленні хоча б одного болта, що не задовольняє цим вимогам, контролю підлягає под­воєна кількість болтів. У разі виявлення при повторній перевірці хоча б одного болта з меншим зна­ченням фактичного моменту закручування або з меншим кутом повороту гайки перевіряються всі болти з доведенням моменту закручування або кута повороту гайки до необхідної величини;

5. порядок натягування болтів забезпечує щільний дотик поверхонь контакту з'єднуваних еле­ментів у стягуваних пакетах. Щуп завтовшки 0,3 мм не повинен входити в зазори між деталями з'єднання безпосередньо поблизу болтів. Допускається проходження щупа між деталями з'єднання на глибину до зони дії шайби.

М = nkPd, Н-м, (2)

де п - коефіцієнт приймається 1,06 при натягу високоміцних болтів; при контролі натягу - 1,0;

к - середнє значення коефіцієнта закручування, наведене для кожної партії болтів у сертифікаті підприємства-виробника або таке, що визначається при виконанні робіт за допомогою контрольних приладів;

Р - розрахункове зусилля натягу болта, наведене в робочих кресленнях КМ, КМД;

d - номінальний діаметр болта, мм.

Можливий відхил фактичного моменту закручування від моменту, що обчислюється за форму­лою (2), у більшу сторону на величину до 10 % від значення моменту закручування.

1. якість підготовки (розконсервування) болтів;

2. якість підготовки контактних поверхонь фланців;

3. відповідність встановлюваних болтів, гайок, шайб вимогам стандартів на вироби, а також ви­могам робочих креслень КМ, КМД;

4. наявність шайб під гайками і головками болтів;

5. довжина частини болта, що виступає над гайкою;

6. наявність клейма монтажника, що виконав складання з'єднання.

Підготовлені таким чином металеві вироби до їх встановлення зберігаються в закритих ящиках не більше 10 днів. При перевищенні цього терміну металеві вироби оброблюються повторно.

1. високоміцні болти і гайки укладаються в сітчастий контейнер, який встановлюється у ванну з киплячим розчином миючого засобу (МС-15, концентрація 15 г/дм³; МС-8, концентрація 20 г/дм³; кальцинована сода, концентрація ЗО г/дм³) і витримуються протягом 20 хв;

2. наноситься покриття шляхом 3-4-кратного занурення контейнера з гарячими очищеними кріпильними виробами (кожне занурення від 1 хв до 2 хв у ванну з розплавленим парафіновим скла­дом від 70 °С до 80 °С), який містить наступні компоненти за масою:

• парафін марки Т (90±1,0) % (ГОСТ 23683);

• атактичний поліпропілен (10±0,5) %;

3. видаляється контейнер з ванної із розплавленим парафіновим складом і охолоджується до температури навколишнього середовища;

4. оброблені кріпильні вироби викладаються в тару для подачі на робоче місце.

На тарі вказується типорозмір оброблених кріпильних виробів, дата обробки, номери сер­тифікатів і партій. Кріпильні вироби з покриттям можна зберігати в захищеному від атмосферних впливів місці до 4-х місяців. Кріпильні вироби, промиті в миючому розчині, можна зберігати за тих самих умов не більше 10 діб.

1. технологічних процесів та їх послідовності;

2. застосування матеріалів;

3. застосування з'єднувальних елементів;

4. інструменту та обладнання;

5. контролю якості виконаних робіт;

6. вимог з охорони праці, наведених в ДСТУ Б А.3.1-21.

Характерною особливістю таких СМ3 є те, що для їх виконання достатньо одностороннього підходу до елементів конструкцій, що з'єднуються.

Таблиця 2 - Види спеціальних монтажних з'єднань типу 1

Кінець таблиці 2

8.4.2.2 Основні конструктивні форми СМ3 наведені на рисунку 1.

а - фрагмент конструкції покриття зі сталевим профільованим настилом і схема дії сил на опорах (1 - з'єднан­ня в середній ділянці; 2 і 3 - з'єднання відповідно вздовж поздовжніх і поперечних полиць; 4 - з'єднання в місці закінчення поздовжніх і поперечних полиць); b - схема з'єднань вздовж поздовжніх полиць (1 і 1' - при розта­шуванні полиць внапусток в нижньому і верхньому положеннях відповідно для утеплених і холодних покриттів; 2 і 2' - простий стоячий і лежачий фальці; 3 і 3' - варіанти подвійного фальця); с - елементи, стійкі до зсуву (1 і 1' - на високоміцних дюбелях; 2 - на контактному зварюванні; 2' - на дуговому зварюванні); d - фрагмент три­шарової стінової панелі на самозасвердлюваних гвинтах

Рисунок 1 - Конструктивні форми СМ3

в.4.2.4 Для самонарізних і самозасвердлюваних гвинтів тимчасовий опір сталі опорного еле­мента, що допускається, не повинен перевищувати 450 Н/мм².

Товщина приєднуваного елемента визначається довжиною стрижня гвинта і може досягати 230 мм, наприклад, для тришарових стінових панелей.

Товщина опорного сталевого елемента для самонарізних гвинтів діаметром від 5 мм до 6 мм обмежується граничною величиною, яка складає від 2,0 d до 3,0 d.

1. самонарізні гвинти з діаметром 6 мм;

2. шайби металеві для болтів М6;

3. неметалеві ущільнювачі або східчасті ущільнювачі для гвинтів;

4. заклепки комбіновані завдовжки 8 мм, 10 мм і 12 мм;

5. машини свердлувальні;

6. шуруповерта електричні для загвинчування металевих виробів з різьбленням до 6 мм;

7. свердла для утворення отворів відповідно до вимог таблиці 3.