• вести журнал вимірювань ширини розкриття тріщин і розвитку тріщин по довжині та глибині (за необхідності);

  • виконувати періодичну фотофіксацію розвитку тріщин;

  • встановлювати періодичність вимірювань в залежності від швидкості розвитку деформацій, сезону та зміни водно-кліматичних умов, особливо для здимальних ґрунтів, яким властиві явища усадки-набрякання.

  1. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАННЯ

    1. У процесі робіт з вимірювання деформацій основи фундаментів будинків і споруд вико­нують камеральну обробку отриманих результатів: перевірку польових журналів; вирівнювання геодезичних мереж; складання відомостей відміток і переміщень, напрямків (кутів), величин крену та переміщень деформаційних марок, установлених на будинках або спорудах, для кожного циклу спостережень; оцінку точності проведених вимірювань, включаючи порівняння отриманих похибок (або неув’язок) з допустимими для даного методу і класу точності вимірювань; графічне оформ­лення результатів вимірювання.

    2. За результатами вимірювань деформацій основи фундаментів складають технічний звіт, який повинен включати:

  • пояснювальну записку;

  • опис мети вимірювання деформацій на даному об’єкті;

  • конструктивні особливості будинку (споруди) та його фундаментів;

  • характеристики геологічної будови основи та фізико-механічних властивостей ґрунтів;

  • геологічний розріз основи фундаменту;

  • схему створеної опорної геодезичної мережі;

  • схеми розташування, розміри та опис конструкцій встановлених реперів, опорних і орієнтир­них знаків, деформаційних марок, пристроїв для вимірювання величин розвитку тріщин;

  • план будинку або споруди із вказівкою місць розташування деформаційних марок;

  • застосовану методику вимірювання;

  • матеріали обчислень, порівняння та оцінки точності, каталоги координат та висот пунктів;

  • таблицю переміщень деформаційних марок та ґрунтових реперів;

  • графіків і епюр горизонтальних, вертикальних переміщень, кренів і розвитку тріщин у часі;

  • перелік факторів, що сприяють виникненню деформацій;

  • відомості про метрологічну атестацію засобів вимірювання;

  • за необхідності, згідно з додатковими вимогами замовника видаються результати спосте­режень в тривимірній моделі;

  • висновок за результатами спостережень.

  1. ОЦІНКА ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ

    1. Попереднє визначення точності вимірювань вертикальних і горизонтальних деформацій виконують залежно від очікуваної величини переміщень, яка встановлюється проектом, відповідно до таблиці 8.1.

Таблиця 8.1

Розрахункова величина вертикальних або горизонтальних переміщень, передбачених проектом, мм

Допустима похибка при вимірюванні переміщень для періоду, мм

будівельного

експлуатаційного

ґрунти

піщані

глинисті

піщані

глинисті

До 50

1

1

1

2

Понад 50 до 100

2

1

1

2

Понад 100 до 250

5

2

1

2

Понад 250 до 500

10

5

2

5

Понад 500

15

10

5

10



На підставі визначеної згідно з таблицею 8.1 допустимої похибки встановлюють клас точності вимірювання вертикальних і горизонтальних переміщень фундаментів будинків і споруд відповідно до таблиці 8.2

.



Таблиця 8.2

Клас точності вимірювань

Допустима похибка при вимірюванні переміщень, мм

вертикальних

горизонтальних

І

1

2

II

2

5

III

5

10

IV

10

15



За відсутності даних про розрахункові величини деформацій основи фундаменту клас точ­ності вимірювання вертикальних і горизонтальних переміщень встановлюють:

  1. - для унікальних будинків і споруд та будинків і споруд, що тривалий період (більше ніж 50 років) знаходяться в експлуатації, а також зведених на скельних і напівскельних ґрунтах;

  2. - для будинків і споруд, розташованих на піщаних, глинистих й інших стискальних ґрунтах;

  3. - для будинків і споруд, розташованих на насипних, просідаючих, заторфованих та інших сильно стискальних ґрунтах;

  4. - для земляних споруд.

  1. При вимірюваннях методом тригонометричного нівелювання допустимі похибки вимірю­вань відстаней і вертикальних кутів в залежності від обраного класу точності вимірювання не повинні перевищувати величин, наведених у таблиці 8.3.

Таблиця 8.3

Клас точності вимірювання

Допустимі похибки вимірювань

відстаней, мм, при значенні вертикальних кутів

вертикальних кутів при їх значеннях

до 10°

від 10° до 40°

до 10°

від 10° до 40°

II

7

1

2,5"

1,5"

III

15

3

5,0"

3,0"

IV

35

8

12,0"

10,0"



  1. При вимірюванні способом рухомої візирної цілі кількість прийомів і допустимі середні квадратичні похибки вимірювань малих кутів повинні відповідати наведеним у таблиці 8.4.

Таблиця 8.4

Відстань від опорного знака до марки, м

Допустима середня квадратична похибка вимірювань кута

Кількість прийомів для теодоліту, оснащеного:

оптичним мікрометром

окулярним мікрометром

100 та менше

2,0"

3

2

200

1,0"

6

4



При вимірюванні переміщень методом окремих напрямків необхідна кількість кругових прийомів і відповідні похибки вимірювань не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 8.5.

    Таблиця 8.5

    Теодоліт

    Необхідна кількість кругових прийомів

    Допустимі похибки вимірювань

    замикання горизонту

    коливання напрямків в окремих прийомах

    коливання подвійної колімаційної помилки у прийомі

    середня квадратична похибка напрямку

    Високоточний

    9

    3"

    3"

    10"

    0,5"

    Точний

    12

    4"

    4"

    10"

    1,0"



    1. При застосуванні методу тріангуляції вимірювання горизонтальних кутів допускається виконувати з похибкою, що не перевищує наведену в таблиці 8.6.

    Таблиця 8.6

    Клас точності вимірювання

    Допустима середня квадратична похибка вимірювань кутів для відстаней, м

    50

    100

    150

    200

    500

    1000

    І

    8"

    4"

    3"

    2"

    1"

    II

    20"

    10"

    7"

    5"

    2"

    Т'

    III

    40"

    20"

    14"

    10"

    4"

    2"

    IV

    60"

    ЗО"

    20"

    15"

    6"

    3"



    1. Граничні похибки вимірювань крену в залежності від висоти Н спостережуваного будинку (споруди) не повинні перевищувати величин: для цивільних будинків і споруд - 0,0001 Н; про­мислових будинків і споруд, димарів, доменних печей, щогл, веж тощо - 0,0005 /-/; фундаментів під машини та агрегати - 0,00001 Н.

    2. При застосуванні фотограмметричного методу вимірювання горизонтальних і вертикальних переміщень та кренів похибка вимірювань довжини базису не повинна перевищувати 1 мм.

    9 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

    1. До самостійної роботи з польового вимірювання деформацій основ будинків і споруд допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичну комісію, навчання та атестовані за правилами технічної безпеки, пожежної безпеки, електробезпеки та охорони праці.

    2. Виконання вимірювань дозволяється за наявності відповідного до погодних умов спец­одягу.

    3. При виконанні польових вимірювань необхідно додержуватись правил техніки безпеки згідно з НПАОП 74.2-1.01.ДОДАТОК А
      (обов’язковий)

    ВИМОГИ ДО ПРОГРАМИ ПРОВЕДЕННЯ ВИМІРЮВАННЯ ДЕФОРМАЦІЙ ОСНОВ
    ФУНДАМЕНТІВ БУДИНКІВ І СПОРУД

    А.1 У програмі проведення вимірювання деформацій основ фундаментів будинків і споруд повинні бути зазначені:

    • мета проведення та завдання вимірювання;

    • характеристики фундаментів будинків і споруд, а також їх конструктивні особливості;

    • інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови основи;

    • розрахункові величини деформацій основи;

    • встановлена циклічність проведення робіт з вимірювання деформацій;

    • частини будинків або споруд, за якими необхідно вести спостереження;

    • для будинків (споруд), що будуються - етапи виконання будівельних робіт, результати візуального огляду котловану та фундаментів;

    • для експлуатованих будинків (споруд) - період експлуатації, результати огляду об’єкта, наявність тріщин і місця закладання маяків;

    • відомості про наявність пунктів державної геодезичної мережі, а також знаків, установлених для цілей будівництва;

    • дані про систему координат і позначок висоти;

    • відомості про раніше виконані роботи з вимірювання деформацій і їх зв’язок з наступними роботами;

    • опис місць закладки геодезичних знаків, обґрунтування вибору типу знаків;

    • попередня схема вимірювальної мережі, розрахунок точності вимірювань деформацій;

    • методи вимірювань та інструменти, що будуть застосовані;

    • порядок обробки результатів вимірювання.

    А.2 У програмі повинна бути встановлена відповідальність проектної (науково-дослідної) організації за проект розміщення знаків; будівельної організації - за установку, схоронність та доступність знаків, які закладаються в будинку (споруді) і на будівельному майданчику; служби геодезії - за безпосередні вимірювання та первинну обробку результатів вимірювань; проектної (науково-дослідної) організації- за складання технічних звітів.

    А.З Додатки до програми робіт складаються з: копії технічного завдання, виданого замовником; схеми проектованих геодезичних мереж, креслень геодезичних знаків та іншої необхідної доку­ментації; календарного плану проведення робіт і подання замовникові звітних матеріалів; кошто­рису витрат на проведення вимірювальних робіт.ДОДАТОК Б
    (довідковий)

    ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ДЕФОРМАЦІЙ ОСНОВИ
    ФУНДАМЕНТІВ БУДИНКІВ (СПОРУД)

    ПОГОДЖЕНО

    ЗАТВЕРДЖЕНО



    найменування організації, посада, прізвище, ініціали керівника, дата

    найменування організації, посада, прізвище, ініціали керівника, дата



    ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
    на виконання вимірювання деформацій основи фундаментів будинків (споруд)

    1. Виконавець роботи

    найменування організації

    1. Замовник

    найменування організації

    1. Найменування об’єкта

    2. Місце розташування об’єкта (згідно з адміністративним розподілом)

    3. Етапи (періоди) будівництва, експлуатації

    4. Дані про призначення та види будинків (споруд), характеристики їх конструктивних особливостей та основних параметрів (включаючи підземні частини)

    5. Відомості про типи, розміри та глибину закладення фундаментів

    6. Інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови основи фундаментів

    7. Відомості про раніше виконані роботи з вимірювання деформацій

    8. Частини будинків (споруд), за якими необхідно вести спостереження

    9. Періодичність і строки проведення вимірювання

    10. Необхідна точність геодезичних вимірювань

    11. Додаткові вказівки

    12. Додатки;

    1. плани першого і нижче розташованих поверхів із вказівкою передбачуваних місць закла­дення деформаційних марок;

    2. розрізи будинків або споруд (поздовжній, поперечний) з осьовими розмірами і позначками висоти;

    3. план розміщення будинків, споруд, інженерних комунікацій на території об’єкта (топогра­фічний, ситуаційний, генплан)