Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
ДСТУ Б В.2.6-183:2011
/ 16

  1. Зварні шви стінок резервуарів і стикові шви окрайок у зоні сполучення зі стінкою підлягають радіографічному контролю.

  2. Радіографічний контроль проводять після візуального контролю зварних з’єднань.

  3. Під час контролю перетину швів резервуара рентгенівські плівки розміщують Т-подібно або хрестоподібно - по дві плівки на кожний перетин швів.

  4. Довжина знімка повинна бути не менше ніж 240 мм, ширина - згідно з ГОСТ 7512, а чутливість знімків повинна відповідати 3-му класу.

  5. При проведенні радіографічного контропю оцінка внутрішніх дефектів зварних швів резервуарів здійснюється згідно з ГОСТ 23055.

Допустимі види і розміри дефектів у залежності від класу небезпеки резервуарів визначають згідно з ГОСТ 23055:

  • для резервуарів IV класу небезпеки - за 6-м класом з’єднань;

  • для резервуарів НІ класу небезпеки - за 5-м класом з’єднань;

  • для резервуарів I, II класів небезпеки - за 4-м класом з’єднань.

Непровари і несплавлення у швах не допускаються.

  1. Об’єми фізичного контролю зварних швів (у відсотках довжини шва) стінок у залежності від класу небезпеки резервуарів повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 20.

Таблиця 20

Зона контролю

Клас небезпеки резервуара

IV

Ill

II

І

1000-9000 м3

10000-20000 м3

Вертикальні зварні з’єднання у поясах:

1, 2

20

25

50

100

100

3, 4

5

10

25

50

100

5, 6

5

10

25

50

всі інші

—

—

5

10

25

Горизонтальні зварні з’єднання між поясами:

1 -2

3

5

10

15

20

2-3

1

2

5

5

10

3-4

—

—

2

2

5

всі інші

—

—

—

2

2

Примітка 1. При виборі зон контролю пріоритетними повинні бути місця перетину швів.

Примітка 2. Монтажні стики резервуарів об’ємом від 1000 м3 і більше, які складаються з рулонних полотнищ, підлягають контролю по всій довжині (100 %).

    1. Ультразвукова дефектоскопія застосовується для виявлення внутрішніх і поверхневих дефектів у зварних швах та в колошовній зоні основного металу.

    2. Оцінка якості зварних швів за результатами ультразвукового контролю повинна вико­нуватися згідно зі СНиП 3.03.01.

    3. Результати випробувань і контролю якості зварних з’єднань оформлюються актами встановленої форми, які є обов’язковим додатком до супроводжувальної документації на резер­вуари.

  2. СТРОК СЛУЖБИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РЕЗЕРВУАРІВ

    1. Загальний строк служби резервуарів повинен забезпечуватись:

      1. вибором вихідних матеріалів;

      2. урахуванням температурних, силових і корозійних впливів;

      3. оптимальними конструктивними рішеннями металоконструкцій, основ і фундаментів;

      4. нормуванням дефектів зварних з’єднань і допусків на виготовлення і монтаж конструкцій;

      5. визначенням способів захисту від корозії і регламенту обслуговування.

      6. Розрахунковий строк служби статично навантажуваних резервуарів повинен регламен­туватись корозійним зношенням конструкцій.

      7. За наявності антикорозійного захисту несучих і огороджувальних конструкцій строк служби резервуара повинен забезпечуватись обраною системою захисту від корозії, яка має гарантований строк служби не менше ніж 10 років, тобто збігається зі строком проведення пов­ного технічного діагностування.

      8. У разі застосування системи антикорозійного захисту з гарантованим строком служби менше 10 років як для захищених, так і не захищених від корозії елементів резервуара необхідно передбачати збільшення їх товщини за рахунок припуску на корозію с, який залежить від ступеня агресивності продукту, що зберігається, і визначається за формулою:

с = Аїс-л, (6)

де Afc - величина втрати товщини металу під час експлуатації між гарантованим строком служби захисного покриття і настанням строку повного технічного діагностування, мм;

п - число повних технічних діагностувань за весь загальний строк служби резервуара.

  1. Розрахунковий строк служби циклічно навантажуваних резервуарів регламентується корозійним зношенням, а також зародженням малоциклових тріщин від утоми.

  2. За відсутності тріщиноподібних експлуатаційних дефектів розрахунковий строк служби резервуарів обумовлюється кутастістю f, вертикальних зварних швів стінки (таблиця 13, п. 5).

Для резервуарів II і III класів небезпеки (об’ємом від 5000 м3 до 50000 м3) за визначеним строком служби 40 років і при річній циклічності заповнення - спорожнення резервуара у середньому не більше 100 (за 10-річний період експлуатації) довговічність від утоми резервуара буде забезпечена на весь строк служби при таких значеннях кутастості:

  • f. It, < 0,33-для 1 -4 поясів; (7)

  • fi I tj <0,4-для решти поясів; (8)

При річній циклічності завантаження більше 100 (повних циклів) для забезпечення довго­вічності від утоми протягом загального строку служби резервуара необхідно допустимі значення ( / f, для кожного поясу стінки визначити розрахунком.

    1. Для резервуарів І і IV класів небезпеки довговічність стінки від утоми повинна визначатись розрахунками з урахуванням конкретних (заданих) умов навантаження і фактичних відхилень форми стінки по поясах.

    2. На підставі результатів випробувань уточнюється режим експлуатаційного навантаження (максимальний і мінімальний рівні наповнення продукту, частота навантаження) і строк служби резервуара.

    3. Строк служби резервуара повинен бути обґрунтований виконанням вимог нормативних документів за регламентом обслуговування і ремонту, включаючи діагностування металокон­струкції основи, фундаменту і всіх видів обладнання, що забезпечує його безпечну експлуатацію.

  2. Забезпечення безпечної експлуатації резервуарів

    1. Строк служби резервуарів призначається замовником або визначається при проектуванні за техніко-економічними показниками, узгодженими з замовником. Строк служби резервуара вклю­чає і регламентні роботи з обслуговування і ремонту резервуарів. Неможливість або економічна недоцільність ремонту резервуара визначає закінчення строку його експлуатації.

    2. Експлуатація резервуарів повинна здійснюватись відповідно до інструкції з нагляду і обслуговуванню, затвердженої керівником експлуатуючого підприємства.

    3. Загальний строк служби резервуара повинен забезпечуватися проведенням регуляр­ного дворівневого діагностування з оцінкою технічного стану і проведенням (за необхідності) ремонтів.

Дворівневе діагностування резервуарів включає:

  • часткове діагностування (без виведення з експлуатації);

  • повне діагностування (з виведенням із експлуатації, очищенням і дегазацією).

  1. Періодичність часткового або повного діагностування залежить від особливості конст­рукції і конкретних умов експлуатації резервуара. Конкретні строки діагностування резервуара призначаються експертною організацією згідно з ДСТУ-Н Б А.3.1-10.

  2. Після введення в експлуатацію перше часткове діагностування повинно проводитись для:

  • резервуарів І і II класів небезпеки - через три роки;

  • резервуарів III класу небезпеки - через чотири роки;

  • резервуарів IV класу небезпеки - через п’ять років.

  1. Повне технічне діагностування повинно проводитися з інтервалом не більше 10 років.

10 ВИПРОБУВАННЯ І ПРИЙМАННЯ РЕЗЕРВУАРІВ

  1. Після закінчення монтажу резервуари всіх типів проходять гідравлічні випробування, а резервуари РВС додатково випробовують на внутрішній надлишковий тиск і відносне розрідження. Після випробувань резервуари передаються замовнику для виконання антикорозійного захисту і монтажу обладнання.

  2. Гідравлічні випробування РВСП і РВСПП необхідно проводити до встановлення ущіль­нювальних затворів.

  3. Види випробувань у залежності від типу резервуарів наведені в таблиці 21.

Таблиця 21

Вид випробувань

РВС

РВСП

РВСПП

1 Випробування герметичності корпусу резервуара при заповненні водою

+

+

+

2 Випробування міцності корпусу резервуара при гідростатичному навантаженні

+

+

+ >

3 Випробування герметичності стаціонарного покриття РВС надлишковим тиском повітря

+

— і

4 Випробування стійкості корпусу резервуара створенням відносного розрідження всередині резервуара

+

—

—

5 Випробування плавучості і роботоздатності понтона або плаваючого покриття

—

+

6 Випробування роботоздатності рухомих сходів

—

—

+

7 Випробування стійкості основи резервуара з визначенням абсолютного і нерівномірного осідання по контуру днища, крену резервуара, профілю центральної частини днища

+

+

+

Примітка. Знак"+" означає, що випробування проводять, знак - не проводять.

  1. Для проведення випробувань резервуара будь-якого типу повинна бути розроблена програма випробувань, яка включає:

  • етапи випробувань із зазначенням рівня наливання (зливання) води і часу витримки;

  • значення надлишкового тиску і відносного розрідження, часу витримки;

  • схему проведення візуального огляду і вказівки щодо вимірювання необхідних геометрич­них параметрів елементів конструкцій резервуара і фундаменту;

  • обробку результатів випробувань, проведення перевірочних розрахунків (за необхідності), надання висновку щодо придатності і режиму експлуатації резервуара.

  1. Випробування проводять наливанням води до проектного рівня наповнення продуктом або до рівня контрольного патрубка, що передбачений для обмеження висоти наповнення резер­вуара. Наливати воду необхідно послідовно ступенями з проміжками часу, які необхідні для витримки і проведення контрольних оглядів та вимірів відповідно до програми випробувань.

  2. Резервуари для зберігання рідини, густина яких перевищує густину води, або при розта­шуванні на майданчику, де немає можливості заповнювати їх водою, за узгодженням з органами держнагляду допускається випробовувати іншою рідиною. До проведення випробувань корпусу резервуара на міцність і стійкість всі зварні шви стінки, днища, покриття, врізок люків і патрубків у стінку та покриття, а також сполучення стінки з покриттям та днищем повинні бути прокон­трольовані на герметичність.

  3. Випробування необхідно проводити за температури оточуючого повітря не нижче +5 °С. За температури нижче -5 °С допускається проводити випробування тільки за умови розроблення програми випробувань, в якій передбачаються заходи, що виключають замерзання води у трубах, засувках, а також обмерзання стінки резервуара.

  4. По мірі заповнення резервуара водою необхідно вести нагляд за станом конструкцій і зварних швів.

При виявленні течі з-під краю днища або в разі з’явлення мокрих плям на поверхні вимощення, випробування необхідно припинити, воду злити, з’ясувати і ліквідувати причину течі.

Якщо в процесі випробувань будуть виявлені свищі, течі або тріщини в стінці резервуара (незалежно від величини дефекту), випробування необхідно припиняти, а воду зливати при виявленні дефекту:

  • в 1-му поясі - повністю;

  • в 2 - 6-му поясах - на один пояс нижче розташування дефекту;

  • в 7-му поясі і вище - до 5-го поясу.

  1. Резервуар, заповнений водою до верхньої проектної позначки, витримують (за відсутності в проекті інших вказівок) під навантаженням:

  • 24 год - при об’ємі до 10 000 м3;

  • 48 год - при об’ємі більше 10 000 м3 до 20 000 м3;

  • 72 год - при об’ємі більше 20 000 м3.

  1. Стаціонарне покриття резервуара РВС без понтона на надлишковий тиск випробовують при заповненому водою резервуарі до позначки на 10 % нижче проектної з витримкою під наван­таженням протягом ЗО хв. Тиск створюється подачею води при герметично закритих люках, що є на покритті.

У процесі випробування резервуара надлишковим тиском проводять візуальний контроль 100 % зварних швів стаціонарного покриття.

  1. Корпус резервуара на стійкість перевіряють створенням відносного розрідження в сере­дині резервуара при рівні наливання води 1,5 м із витримкою резервуара під навантаженням протягом ЗО хв.

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →