Зварні шви стінок резервуарів і стикові шви окрайок у зоні сполучення зі стінкою підлягають радіографічному контролю.
Радіографічний контроль проводять після візуального контролю зварних з’єднань.
Під час контролю перетину швів резервуара рентгенівські плівки розміщують Т-подібно або хрестоподібно - по дві плівки на кожний перетин швів.
Довжина знімка повинна бути не менше ніж 240 мм, ширина - згідно з ГОСТ 7512, а чутливість знімків повинна відповідати 3-му класу.
При проведенні радіографічного контропю оцінка внутрішніх дефектів зварних швів резервуарів здійснюється згідно з ГОСТ 23055.
Допустимі види і розміри дефектів у залежності від класу небезпеки резервуарів визначають згідно з ГОСТ 23055:
для резервуарів IV класу небезпеки - за 6-м класом з’єднань;
для резервуарів НІ класу небезпеки - за 5-м класом з’єднань;
для резервуарів I, II класів небезпеки - за 4-м класом з’єднань.
Непровари і несплавлення у швах не допускаються.
Об’єми фізичного контролю зварних швів (у відсотках довжини шва) стінок у залежності від класу небезпеки резервуарів повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 20.
Таблиця 20
|
Зона контролю |
Клас небезпеки резервуара |
||||
|
IV |
Ill |
II |
І |
||
|
1000-9000 м3 |
10000-20000 м3 |
||||
|
Вертикальні зварні з’єднання у поясах: 1, 2 |
20 |
25 |
50 |
100 |
100 |
|
3, 4 |
5 |
10 |
25 |
50 |
100 |
|
5, 6 |
|
5 |
10 |
25 |
50 |
|
всі інші |
— |
— |
5 |
10 |
25 |
|
Горизонтальні зварні з’єднання між поясами: 1 -2 |
3 |
5 |
10 |
15 |
20 |
|
2-3 |
1 |
2 |
5 |
5 |
10 |
|
3-4 |
— |
— |
2 |
2 |
5 |
|
всі інші |
— |
— |
— |
2 |
2 |
Примітка 1. При виборі зон контролю пріоритетними повинні бути місця перетину швів.
Примітка 2. Монтажні стики резервуарів об’ємом від 1000 м3 і більше, які складаються з рулонних полотнищ, підлягають контролю по всій довжині (100 %).
Ультразвукова дефектоскопія застосовується для виявлення внутрішніх і поверхневих дефектів у зварних швах та в колошовній зоні основного металу.
Оцінка якості зварних швів за результатами ультразвукового контролю повинна виконуватися згідно зі СНиП 3.03.01.
Результати випробувань і контролю якості зварних з’єднань оформлюються актами встановленої форми, які є обов’язковим додатком до супроводжувальної документації на резервуари.
СТРОК СЛУЖБИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РЕЗЕРВУАРІВ
Загальний строк служби резервуарів повинен забезпечуватись:
вибором вихідних матеріалів;
урахуванням температурних, силових і корозійних впливів;
оптимальними конструктивними рішеннями металоконструкцій, основ і фундаментів;
нормуванням дефектів зварних з’єднань і допусків на виготовлення і монтаж конструкцій;
визначенням способів захисту від корозії і регламенту обслуговування.
Розрахунковий строк служби статично навантажуваних резервуарів повинен регламентуватись корозійним зношенням конструкцій.
За наявності антикорозійного захисту несучих і огороджувальних конструкцій строк служби резервуара повинен забезпечуватись обраною системою захисту від корозії, яка має гарантований строк служби не менше ніж 10 років, тобто збігається зі строком проведення повного технічного діагностування.
У разі застосування системи антикорозійного захисту з гарантованим строком служби менше 10 років як для захищених, так і не захищених від корозії елементів резервуара необхідно передбачати збільшення їх товщини за рахунок припуску на корозію с, який залежить від ступеня агресивності продукту, що зберігається, і визначається за формулою:
с = Аїс-л, (6)
де Afc - величина втрати товщини металу під час експлуатації між гарантованим строком служби захисного покриття і настанням строку повного технічного діагностування, мм;
п - число повних технічних діагностувань за весь загальний строк служби резервуара.
Розрахунковий строк служби циклічно навантажуваних резервуарів регламентується корозійним зношенням, а також зародженням малоциклових тріщин від утоми.
За відсутності тріщиноподібних експлуатаційних дефектів розрахунковий строк служби резервуарів обумовлюється кутастістю f, вертикальних зварних швів стінки (таблиця 13, п. 5).
Для резервуарів II і III класів небезпеки (об’ємом від 5000 м3 до 50000 м3) за визначеним строком служби 40 років і при річній циклічності заповнення - спорожнення резервуара у середньому не більше 100 (за 10-річний період експлуатації) довговічність від утоми резервуара буде забезпечена на весь строк служби при таких значеннях кутастості:
f. It, < 0,33-для 1 -4 поясів; (7)
fi I tj <0,4-для решти поясів; (8)
При річній циклічності завантаження більше 100 (повних циклів) для забезпечення довговічності від утоми протягом загального строку служби резервуара необхідно допустимі значення ( / f, для кожного поясу стінки визначити розрахунком.
Для резервуарів І і IV класів небезпеки довговічність стінки від утоми повинна визначатись розрахунками з урахуванням конкретних (заданих) умов навантаження і фактичних відхилень форми стінки по поясах.
На підставі результатів випробувань уточнюється режим експлуатаційного навантаження (максимальний і мінімальний рівні наповнення продукту, частота навантаження) і строк служби резервуара.
Строк служби резервуара повинен бути обґрунтований виконанням вимог нормативних документів за регламентом обслуговування і ремонту, включаючи діагностування металоконструкції основи, фундаменту і всіх видів обладнання, що забезпечує його безпечну експлуатацію.
Забезпечення безпечної експлуатації резервуарів
Строк служби резервуарів призначається замовником або визначається при проектуванні за техніко-економічними показниками, узгодженими з замовником. Строк служби резервуара включає і регламентні роботи з обслуговування і ремонту резервуарів. Неможливість або економічна недоцільність ремонту резервуара визначає закінчення строку його експлуатації.
Експлуатація резервуарів повинна здійснюватись відповідно до інструкції з нагляду і обслуговуванню, затвердженої керівником експлуатуючого підприємства.
Загальний строк служби резервуара повинен забезпечуватися проведенням регулярного дворівневого діагностування з оцінкою технічного стану і проведенням (за необхідності) ремонтів.
Дворівневе діагностування резервуарів включає:
часткове діагностування (без виведення з експлуатації);
повне діагностування (з виведенням із експлуатації, очищенням і дегазацією).
Періодичність часткового або повного діагностування залежить від особливості конструкції і конкретних умов експлуатації резервуара. Конкретні строки діагностування резервуара призначаються експертною організацією згідно з ДСТУ-Н Б А.3.1-10.
Після введення в експлуатацію перше часткове діагностування повинно проводитись для:
резервуарів І і II класів небезпеки - через три роки;
резервуарів III класу небезпеки - через чотири роки;
резервуарів IV класу небезпеки - через п’ять років.
Повне технічне діагностування повинно проводитися з інтервалом не більше 10 років.
10 ВИПРОБУВАННЯ І ПРИЙМАННЯ РЕЗЕРВУАРІВ
Після закінчення монтажу резервуари всіх типів проходять гідравлічні випробування, а резервуари РВС додатково випробовують на внутрішній надлишковий тиск і відносне розрідження. Після випробувань резервуари передаються замовнику для виконання антикорозійного захисту і монтажу обладнання.
Гідравлічні випробування РВСП і РВСПП необхідно проводити до встановлення ущільнювальних затворів.
Види випробувань у залежності від типу резервуарів наведені в таблиці 21.
Таблиця 21
|
Вид випробувань |
РВС |
РВСП |
РВСПП |
|
1 Випробування герметичності корпусу резервуара при заповненні водою |
+ |
+ |
+ |
|
2 Випробування міцності корпусу резервуара при гідростатичному навантаженні |
+ |
+ |
+ > |
|
3 Випробування герметичності стаціонарного покриття РВС надлишковим тиском повітря |
+ |
|
— і |
|
4 Випробування стійкості корпусу резервуара створенням відносного розрідження всередині резервуара |
+ |
— |
— |
|
5 Випробування плавучості і роботоздатності понтона або плаваючого покриття |
— |
|
+ |
|
6 Випробування роботоздатності рухомих сходів |
— |
— |
+ |
|
7 Випробування стійкості основи резервуара з визначенням абсолютного і нерівномірного осідання по контуру днища, крену резервуара, профілю центральної частини днища |
+ |
+ |
+ |
|
Примітка. Знак"+" означає, що випробування проводять, знак - не проводять. |
|||
Для проведення випробувань резервуара будь-якого типу повинна бути розроблена програма випробувань, яка включає:
етапи випробувань із зазначенням рівня наливання (зливання) води і часу витримки;
значення надлишкового тиску і відносного розрідження, часу витримки;
схему проведення візуального огляду і вказівки щодо вимірювання необхідних геометричних параметрів елементів конструкцій резервуара і фундаменту;
обробку результатів випробувань, проведення перевірочних розрахунків (за необхідності), надання висновку щодо придатності і режиму експлуатації резервуара.
Випробування проводять наливанням води до проектного рівня наповнення продуктом або до рівня контрольного патрубка, що передбачений для обмеження висоти наповнення резервуара. Наливати воду необхідно послідовно ступенями з проміжками часу, які необхідні для витримки і проведення контрольних оглядів та вимірів відповідно до програми випробувань.
Резервуари для зберігання рідини, густина яких перевищує густину води, або при розташуванні на майданчику, де немає можливості заповнювати їх водою, за узгодженням з органами держнагляду допускається випробовувати іншою рідиною. До проведення випробувань корпусу резервуара на міцність і стійкість всі зварні шви стінки, днища, покриття, врізок люків і патрубків у стінку та покриття, а також сполучення стінки з покриттям та днищем повинні бути проконтрольовані на герметичність.
Випробування необхідно проводити за температури оточуючого повітря не нижче +5 °С. За температури нижче -5 °С допускається проводити випробування тільки за умови розроблення програми випробувань, в якій передбачаються заходи, що виключають замерзання води у трубах, засувках, а також обмерзання стінки резервуара.
По мірі заповнення резервуара водою необхідно вести нагляд за станом конструкцій і зварних швів.
При виявленні течі з-під краю днища або в разі з’явлення мокрих плям на поверхні вимощення, випробування необхідно припинити, воду злити, з’ясувати і ліквідувати причину течі.
Якщо в процесі випробувань будуть виявлені свищі, течі або тріщини в стінці резервуара (незалежно від величини дефекту), випробування необхідно припиняти, а воду зливати при виявленні дефекту:
в 1-му поясі - повністю;
в 2 - 6-му поясах - на один пояс нижче розташування дефекту;
в 7-му поясі і вище - до 5-го поясу.
Резервуар, заповнений водою до верхньої проектної позначки, витримують (за відсутності в проекті інших вказівок) під навантаженням:
24 год - при об’ємі до 10 000 м3;
48 год - при об’ємі більше 10 000 м3 до 20 000 м3;
72 год - при об’ємі більше 20 000 м3.
Стаціонарне покриття резервуара РВС без понтона на надлишковий тиск випробовують при заповненому водою резервуарі до позначки на 10 % нижче проектної з витримкою під навантаженням протягом ЗО хв. Тиск створюється подачею води при герметично закритих люках, що є на покритті.
У процесі випробування резервуара надлишковим тиском проводять візуальний контроль 100 % зварних швів стаціонарного покриття.
Корпус резервуара на стійкість перевіряють створенням відносного розрідження в середині резервуара при рівні наливання води 1,5 м із витримкою резервуара під навантаженням протягом ЗО хв.
