---

к_р(0) = 0,1 - 0,1 (0-55О)/65О

для 20 °С < 0 < 200 °С;

для 200 °С<0<4ОО °С;

для 400 °С<0<55О °С;

для 550 °С<0< 1200 °С;

2. попередньо напружена арматура (дріт і канати згідно з ГОСТ 7348 та ГОСТ 13840 відпо­відно):

/<р(9)=1,0

к_р (0) = 1,0 - 0,45 (0 - 100)/250 к_р(Є) = 0,55 - 0,455 (0 - 350)/200 кр(0) = 0,1 - 0,1 (0-55О)/65О

для 20 °С < 0 < 100 °С;

для 100 °С<0<35О °С;

для 350 °С<0<55О °С;

для 550 °С<0< 1200 °С;

1 - арматура; 2 - попередньо напружена арматура (стрижні); 3 - попередньо напружена арматура (дріт і канати)

Рисунок 8.1 - Крива для критичної температури ненапруженої і попередньо напруженої
арматури 0_СГ, що відповідає коефіцієнтам зниження

к з (Є_Сг) = a_s>ff/f_yk (20 °С) або к_р (0_СГ) = о _pfl/f_pk (20 °С)

1. обчислюють напруження сталі cr_s для впливів під час пожежі E_{d fj}-.

Ed,fi fyk (20°С) req /о n

°s,fi 7 ■

‘-d Y s ^'s.prov

де y_s - коефіцієнт надійності для арматури (розділ З ДБН В.2.6-98);

A_sreq ~ площа необхідного армування за граничними станами першої групи;

^As,prov ~ площа наявного армування;

E_dfl/^d визначають за 5.4.2.

2. обчислюють критичну температуру арматури 0_СГ відповідно до коефіцієнта зниження M^ecr) = ^as,ff /^fyk (²⁰ °^с) (рисунок 8.1, крива 1) для ненапруженої або к_р(Є_сг) = <з _pfj/f_pk (20 °С) (рисунок 8.1, крива 2 або 3) для попередньо напруженої арматури;

3. уточнюють мінімальну відстань до осі арматури, що наведена в таблицях для нової критичної температури 0_СГ, використовуючи наближену формулу (8.3), де Да - зміна відстані до осі арматури в мм.

Да = 0,1 (500-0_СГ). (8.3)

b_mOd ^b_min +0,8(400 +0_СГ), мм, (8.4)

де b_m|_n - мінімальний розмір b, що наведений у таблицях для нормованої вогнестійкості.

Як альтернатива збільшенню ширини за формулою (8.4) уточнюють відстань до осі арматури для отримання температури, необхідної для діючого напруження. Це вимагає використання точ­нішого методу, аніж той, що наведений у додатку А.

Рисунок 8.2 - Переріз елементів конструкцій, номінальна відстань до осі арматури а

_а _ Л>1^а1 ^{+ A}s2 ^а2 ⁺---^+Asn ^ап _ ІЛ,а,

^ат л л —л v'Ti ’ (°-Э)

As1 ⁺^s2 ⁺--⁺^5П Z^^Ati

де A_si - площа поперечного перерізу /-го сталевого стрижня (попередньо напруженого арматурного елемента, канату);

а, - відстань до осі /-го сталевого стрижня (попередньо напруженого арматурного елемента, канату).

Якщо армування виконують зі сталей з різними характеристичними значеннями міцності, A_si у формулі (8.5) замінюють на A_sif_ykj (або A_sif_pki).

Рисунок 8.3 - Відстані до осі арматури а_т

Примітка. Рекомендовано використовувати температурні криві та спрощені методи розрахунку.

8.3 Балки

в

а - постійна ширина; б - змінна ширина; в - двотавровий переріз
Рисунок 8.4 - Визначення розмірів різних типів балочних перерізів

^eff -d-і +0,5d₂bmin - де b_min - мінімальне значення ширини балки за таблицею Д.З.

Це правило не діє, якщо фіктивний поперечний переріз (С на рисунку 8.5), що задовольняє мінімальні вимоги вогнестійкості та включає повне армування, входить до існуючого поперечного перерізу.

н

(8.7)

= а 1,85-—

. ^гпіп

апруженої арматури збільшують:

^aeff

де d_eff - визначають за формулою (8.6);

Ь_тіп - мінімальна ширина балки, що наведена в таблиці Д.1.

В-В

Рисунок 8.5 - Двотаврова балка зі збільшеною шириною стінки b_w, що відповідає вимогам фіктивного поперечного перерізу

С - фіктивний поперечний переріз.

У таблиці Д.1 наведені мінімальні значення відстані до осі арматури і мінімальні значення ширини балки для нормованої вогнестійкості від R30 до R240.

• виконані конструктивні вимоги;

• перерозподіл згинального моменту для розрахунку за нормальної температури не перевищує 15 %. В іншому разі їх приймають як вільно обперті балки.

Примітка. Таблицю Д.2 використовують для проектування нерозрізних балок, в яких перерозподіл згинального моменту становить більше 15 % за наявності достатньої здатності повороту на опорах в умовах визначеного вогневого впливу. Ретельніші розрахунки базуються на спрощених методах розрахунку (наприк­лад, додаток В), за необхідності, для уточнення значень відстані до осі арматури і довжини обриву верхньої й нижньої арматури.

As,reqM=A_S

,req(0) (1-2,5x//_eff), (8.8)

де x - відстань від розглянутого перерізу до центральної лінії опори, якщо х < 0,3/_eff;

As,req (°) - площа верхнього армування на опорі згідно з ДБН В.2.6-98;

A_s,req (X)- Мінімально необхідна площа верхнього армування перерізу на відстані х від центральної лінії опори, але не менше Д₅(х), що вимагає ДБН В.2.6-98;

l_eff - розрахункова довжина прольоту. Якщо розрахункова довжина прилеглих прольотів більша, тоді треба використовувати це значення.

0»3/_eff ОД/eff 0,3 l_eff

1 - епюра згинальних моментів від впливу пожежі за t = 0; 2 - обвідна епюра діючих згинальних моментів згідно з ДБН В.2.6-98; 3 - епюра згинальних моментів під час пожежі; 4 - обвідна епюра згинальних моментів, що враховується у формулі (8.8).

Рисунок 8.6 - Обвідна епюра згинальних моментів на опорах під час пожежі

1. міцність на згин на крайній опорі не забезпечують ані з'єднання, ні балка (для цього пункту ДБН В.2.6-98 забезпечує міцність на згин завдяки з'єднанню, що передає момент) та

2. V_ed >2/3i/_{Rd maK} на першій проміжній опорі, де - розрахункова поперечна сила за нормальної температури і і/ду_іГГіак — розрахунковий опір стінок дії поперечної сили згідно з роз­ділом 6 ДБН В.2.6-98.

8.3.4 Балки, що зазнають впливу пожежі з усіх сторін

Таблиці Д.1 - Д.З використовують, якщо:

• значення висоти балки становить не менше значення мінімальної ширини, що необхідна для відповідної межі вогнестійкості;

• площа поперечного перерізу балки не менша за

4_е=2/А. (В9)

min ' ^г

де b_mlf) -наведене в таблицях Д,1 -ДЗ,ДОДАТОК А

(ДОВІДКОВИЙ)

ТЕМПЕРАТУРНІ КРИВІ

А.1 В додатку наведені розрахункові температурні криві для балок (рисунки А.2 - А.9).

А.2 Рисунки побудовані на основі таких значень:

• теплоємність бетону з вологістю 1,5 % наведена в 6.3.2. Температурні номограми визначені для вологості більше 1,5 %;

• нижня межа теплопровідності бетону є такою, що наведена в 6.3.3

Примітка. Нижню межу теплопровідності визначають з порівняння температур, що отримані під час вогневик випробувань різних типів залізобетонних конструкцій; нижня межа дає достовірніші значення тем­ператури бетонних конструкцій ніж верхня, що отримана за результатами випробувань стялезалізобетонник конструкцій.

• ступінь чорноти поверхні бетону становить 0,7, як наведено в 5.2.3;

• коефіцієнт конвекції становить 25 Вт/(м²' К).

А.З Рисунок А.1 показує розташування температурних кривих у поперечному перерізі балок, враховуючи симетрію.

X

1 - площа з температурними кривими; 2 - повний поперечний переріз.

Рисунок А.1 - Площа поперечного перерізу, для якого наведені температурні криві