1. Методи контролювання якості стрічково-мастикових захисних покривів (холодного нанесення) захисних покривів на основі мастики та полімерної стрічки наведені в розділі 12.

  1. Нанесення стрічкових полімерних покривів

    1. Вимоги до полімерних липких стрічок та обгорток наведені в таблиці 7.

Вимоги до покривів на основі полімерних липких стрічок класу Б конструкцій 7, 8 та 11 згідно з ДОТУ 4219 наведені в таблиці 8.

Примітка. Характеристики окремих стрічкових матеріалів зарубіжного виробництва наведені в додатку Г. Розрахунок витрати стрічкових матеріалів наведено в додатку Д.



Таблиця 7 - Вимоги до полімерних липких стрічок та обгорток

Назва показника

Значення

Метод випробування (вимірювання)

Ширина рулону, мм, не менше

Згідно з НД

Лінійкою згідно 3

ДОТУ ГОСТ 427

Товщина, мм, не менше: - стрічки - обгортки

0,6

0,6

Товщиноміром або штангенцир­кулем згідно з ДОТУ ГОСТ 166

Товщина основи, мм, не менше: - стрічки - обгортки

Згідно з НД Те саме

Те саме

Опір розриву, МПа, не менше

18,0

Згідно з ГОСТ 11262 на розривній машині

Відносне подовження за розриву, %, не менше

200

Те саме




Таблиця 8 - Вимоги до захисного покриву на основі полімерних липких стрічок класу Б згідно з ДОТУ 4219

Назва показника

Значення

Метод випробування

Зовнішній вигляд покриву

Відсутність гофрів, зморщок, складок тощо

Згідно з НД на покрив

Товщина покриву мм, не менше, для труб діаметром, мм, не більше:

  • конструкції 7, 8

  • конструкція 11

1,2-273

1,8-530

2,4-720

1,2-273

1,2-530

1,8-720

Товщиноміром

Діелектрична суцільність, кВ/мм товщини

5,0

Згідно зДСТУ 4219 (додаток В)

Адгезія до сталі, Н/мм, не менше1):

- за температури 20 °С

ттах

2,5

0,5

Згідно зДСТУ 4219 (додаток Е)

Адгезія липкої обгортки до стрічки, Н/мм, не менше1):

- за температури 20 °С

ттах

0,5

0,3

Згідно зДСТУ 4219 (додаток Е)

Ударна міцність за температури 20 °С, Дж, не менше

8,0

Згідно зДСТУ 4219 (додаток А)

Перехідний питомий електричний опір покриву в 3 % розчині NaCI за температури 20 °С, Ом м2, не менше, початковий:

108

Згідно зДСТУ 4219 (додаток Г) або додат­ком Л цього стандарту

1> Адгезію покриву визначають через добу після нанесення покриву у шурфі або згідно з вимогами чинних НД на покрив.



  1. Підготування сталевої поверхні трубопроводу для нанесення стрічкового покриву прово­дять згідно з вимогами розділу 6 цього стандарту та чинних НД на даний матеріал.

  2. Нанесення стрічкового захисного покриву

    1. Клейові ґрунтівки, захисні стрічки і обгортки наносять на поверхню трубопроводу, як правило, за один прохід самохідними ізоляційними машинами або комбайнами.

    2. Перед початком робіт очисну, ізоляційну машини або комбайн потрібно оглянути, перевірити укомплектованість робочим інструментом, а потім випробувати на холостому ходу.

    3. Ізоляційна машина або комбайн обов’язково повинні бути заземлені, а також обладнані спеціальним пристроєм для зняття статичної електрики з поверхні стрічки.

    4. Для кожного типу захисної стрічки використовують відповідні клейову ґрунтівку та обгортку. Застосування клейових ґрунтівок з невідповідними характеристиками забороняється.

    5. Ґрунтівка повинна бути нанесена без пропусків, пухирів, згустків, підтікань. Рівномірне покривання очищеної поверхні трубопроводу ґрунтівкою повинно забезпечуватися її перемішу­ванням перед нанесенням, рівномірне розподілення ґрунтівки - встановленим обертовим рушни­ком на ізоляційній машині або комбайні. Ґрунтівку, за потреби, безпосередньо перед нанесенням допускається розвести відповідним розчинником, але не більше ніж 10 % від об’єму, що разво­диться. Шар ґрунтовання повинен бути суцільним та без патьоків, згущень та пухирів.

Примітка. Витрати ґрунтівок наведені в додатку Д.

  1. Захисні полімерні стрічки треба наносити на попередньо нанесену на трубопровід невисохлу ґрунтівку.

  2. Захисні полімерні стрічки і обгортки треба наносити без гофрів, перекосів, зморщок, відвисань, з величиною напустки суміжних витків у разі одношарового намотування не менше ніж ЗО мм, у разі двошарового покриву виток, який наносять, повинен перекривати попередній виток на 50 % його ширини плюс ЗО мм.

  3. Рулони полімерних стрічок і обгорток перед використанням повинні бути відторцьовані.

  4. Для забезпечення щільного прилягання полімерних стрічок і обгорток по всій поверхні, що захищається, та створення герметичності в напустці потрібно забезпечити постійний натяг матеріалу з зусиллями від 1 кгс/см до 2,5 кгс/см.

Зусилля натягу вимірюють динамометром.

  1. VM = SN= irDtgyN;


  2. П

    (1)

    (2)

    (3)

    не більше 50 м/хв).

    еред нанесенням стрічок і обгорток ізоляційну машину треба відрегулювати по діаметру трубопроводу, ширині і величині напустки. Робочі параметри машини (кут нахилу шпуль, швидкість руху , число оборотів ланцюгового ободу ) визначають за формулами: де у - кут нахилу шпуль до осі трубопроводу, град;

В - ширина полімерної стрічки або обгортки, м;

П - величина напустки витків полімерної стрічки, м;

D - зовнішній діаметр трубопроводу, м;

VM - швидкість руху ізоляційної машини, м/хв;

S - крок намотування полімерної стрічки, м;

N - число оборотів ланцюгового ободу зі шпулями, об/хв;

V - лінійна швидкість намотування стрічки (приймається

  1. При установленні на шпулю нового рулону стрічки кінець нанесеного полотна потрібно підняти на (10 - 15) см або згідно з вимогами чинних НД і під нього підкласти початок рулону, що розмотується. Ці кінці потрібно розгладити на поверхні, яка ізолюється, потім притримувати до напустки їх наступним витком стрічки.

  2. Захисні обгортки, що не мають міцного зчеплення з захисним покривом трубопроводу, повинні бути закріплені наприкінці полотнища, а за потреби - через кожних (10 - 12) м. Для закріплення обгорток застосовують спеціальні бандажі, клей тощо.

  3. Натяг стрічки і стан ходових коліс потрібно перевіряти і за потреби здійснювати їх регулювання (наладку) кожний раз перед нанесенням стрічки.

  4. Поверхню трубопроводу потрібно захищати від попадань на неї мастила із трансмісії та води із системи охолодження очисної та ізоляційної машин.

  5. Трубопровід з нанесеними захисними полімерною стрічкою та обгорткою, крім класу УФ, потрібно протягом однієї зміни укласти в траншею, дно якої повинно бути вирівняно, та присипати або повністю засипати ґрунтом.

Якщо специфіка ділянки (наприклад, на переходах) не дозволяє виконати укладання трубо­проводу в траншею протягом однієї зміни, потрібно до закінчення робіт захистити покрив від прямого впливу сонячного випромінювання.

В цьому випадку безпосередньо перед укладанням та футеруванням перевіряють суцільність покриву і міцність (вибірково) адгезивного зв’язку захисної стрічки з металом трубопроводу.

  1. Методи контролювання якості захисних покривів на основі полімерних липких стрічок наведені в розділі 12.

  1. НАНЕСЕННЯ ЗАХИСНИХ ПОКРИВІВ НА ТРУБИ ТА ТРУБНІ СЕКЦІЇ В БАЗОВИХ УМОВАХ

    1. Нанесення захисних покривів на основі поліуретанів та епоксидних смол

      1. Підготування поверхні труб та трубних секцій

Поліуретанові та епоксидні захисні покриви повинні наноситися на поверхню, підготовлену відповідно до вимог розділу 7 цього стандарту та чинних НД на відповідний матеріал.

    1. Нанесення захисного покриву

      1. Нанесення поліуретанових та епоксидних покривів на труби та трубні секції в базових умовах проводять аналогічно до вимог 7.1 цього стандарту.

      2. Кінці труб або трубних секцій мають бути вільними від покриву на відстані від 100 мм до 150 мм. Край покриву повинен мати плавний перехід під кутом не більше ніж 30° до металевої поверхні труби.

  1. Нанесення комбінованих захисних покривів на основі мастики та полімерної стрічки

    1. Підготування поверхні труб та трубних секцій

Підготування металевої поверхні труб та трубних секцій для нанесення комбінованого за­хисного покриву здійснюється відповідно до розділу 6 цього стандарту та чинних НД на даний матеріал.

    1. Нанесення комбінованих захисних покривів

      1. Покрив наносять на попередньо осушену та очищену поверхню труб або трубних секцій.

      2. Підготування труб для нанесення захисного покриву (сушіння, очищення і нанесення бітумно-мастикового покриву) проводять з використанням автоматизованих ліній ізоляції. На трубу, що обертається і поступально переміщується по лінії, послідовно наносять: ґрунтівку, шар бітумно- полімерної мастики, армувальне склополотно, захисну стрічку і обгортку. Склополотно наносять без гофрів, зморщок і складок з напусткою не менше ніж ЗО мм і натягом, потрібним для повного його занурення в шар бітумно-полімерної мастики. Захисний покрив повинен бути рівномірним за товщиною, не мати пропусків, тріщин, гофрів, напливів. Кінцеві ділянки труб або трубних секцій довжиною від 150 мм до 200 мм повинні залишатися неізольованими для наступного зварювання труб у трасових умовах.

  1. Нанесення захисних стрічково-мастикових покривів (холодного нанесення)

    1. Підготування поверхні труб та трубних секцій

Підготування поверхні труб та трубних секцій для нанесення стрічково-мастикового покриву здійснюється відповідно до розділу 6 цього стандарту та чинних НД на відповідний матеріал.

    1. Нанесення захисного покриву

      1. Стрічку наносять на труби або трубні секції, що обертаються і поступально переміщу­ються по лінії ізоляції, методом спіральної намотки.

      2. Зусилля натягу повинне відповідати вимогам чинних НД на відповідний матеріал.

      3. Кінці труб і трубних секцій довжиною від 150 мм до 200 мм повинні залишатися без покриву.

  1. Нанесення покриву з екструдованого поліетилену

    1. Конструкція покривів з екструдованного поліетилену повинна відповідати вимогам ДОТУ 4219.

    2. При екструзійному нанесенні покриву використовують гранульований поліетилен висо­кого та низького тиску та його співполімери. При цьому в конструкції покриву обов’язково перед­бачається шар, що підклеює (адгезив).

Примітка. Конструкція тришарового покриву з екструдованого поліетилену відрізняється від двошаро­вого наявністю ґрунтувального шару.

    1. Як ґрунтівку застосовують порошкові або рідкі епоксидні композиції, як адгезив - спів­полімери етилену з ефірами акрилової кислоти, адгезійно-активні композиції на основі севілену.

    2. Для нанесення основного шару покриву можна застосовувати термо- та світлостабілі- зовані композиції поліетилену, які забезпечують отримання покриву з показниками властивостей, що відповідають вимогам ДОТУ 4219.

    3. Під час ізолювання методом екструзії труби по рольгангу повинні проходити через сушильну піч для видалення з їхньої поверхні вологи і надходити у камеру дробометного або дробоструминного очищення.

    4. Для нагрівання до температури від 170 °С до 200 °С труби надходять до прохідної газової печі або проходять через кільцевий індуктор (високочастотний тощо).

    5. При нанесенні поліетиленового покриву методом поперечної екструзії на труби, що рівномірно обертально-поступально рухаються, через щілинну головку першого екструдера по­винна наноситися стрічка клейового шару (адгезиву) товщиною від 0, 25 мм до 0,4 мм і шириною від 100 мм до 250 мм.

    6. Поверх клейового шару з другого екструдера більшої потужності також через щілинну головку потрібно нанести в кілька шарів основний покрив з термо- і світлостабілізованого полі­етилену.

    7. Температура ізоляційних матеріалів на виході із щілинних головок екструдерів повинна становити від 180 °С до 240 °С. Товщину поліетиленового покриву регулюють кількістю шарів стрічки, що навивається, частотою обертання труби та швидкістю осьового переміщення труб по рольгангу. Товщина стрічки поліетилену, що виходить із головки екструдера, повинна становити від 0,5 мм до 0,8 мм.

    8. Для ущільнення поліетиленового покриву використовують притискний валик з силікону або спеціального поролону, який забезпечує прилягання покриву до нерівностей труби, особливо в зоні зварного шва, а також монолітність покриву й вирівнює його поверхню.

    9. Покрив методом поздовжньої екструзії "панчохою" для труб діаметром до 500 мм наносять за допомогою кільцевої двощілинної головки. Подання ізоляційних матеріалів у дво- щілинну головку забезпечується двома або трьома екструдерами залежно від діаметра труб і продуктивності ізоляційної установки.

    10. Температурний режим роботи екструдерів і кільцевої головки аналогічний режиму нане­сення покриву методом поперечної екструзії. Для забезпечення оптимальних умов формування адгезійного зв’язку між клейовим шаром (адгезивом) і поверхнею труби застосовується вакууму­вання головки.

    11. Після нанесення поліетиленового покриву його охолоджують до температури від 40 °С до 80 °С, зрошуючи труби холодною водою. Далі охолоджені труби надходять на ділянку контролю якості покриву.

    12. Кінці труб (трубних секцій) довжиною (120 ±20) мм повинні залишатися без покриву.

  1. Нанесення стрічкових полімерних покривів

    1. Підготування металевої поверхні труб та трубних секцій