Роботи з контролю виконують після витримки достатнього часу, потрібного для ущільнення насипного ґрунту, але не раніше ніж через 14 діб після засипання траншеї.
Контроль захисних покривів ділянок трубопроводів, зварних стиків, місць підключення з’єднувальних кабелів установок катодного, дренажного і протекторного захисту, пунктів вимірювання, а також вузлів запірної арматури тощо полягає у визначенні їх суцільності по всій поверхні та оцінюванні відповідності суцільності та адгезії встановленим значенням для покривів основного об’єкта.
Захисні покриви трубопроводів при надземному прокладанні контролюють за зовнішнім виглядом, товщиною, суцільністю і адгезією.
Адгезію покривів перевіряють:
у базових умовах - не менше ніж на 1 % труб або не менше ніж на одній трубі з партії, або в місцях, які за візуальним оглядом контролю потребують додаткової перевірки;
у трасових умовах - не менше ніж на одному надземному переході і в місцях, які за візуальним оглядом контролю потребують додаткової перевірки.
При нанесенні лакофарбових покривів контролюють:
стан поверхні - візуально;
товщину - згідно з 12.4.4;
адгезію лакофарбових покривів - не менше ніж на 1 % труб або не менше ніж на одній трубі партії і в місцях, які за візуальним оглядом контролю потребують додаткової перевірки, згідно з 12.4.6.
При нанесенні полімерних покривів контролюють:
стан поверхні - візуально згідно з12.4.3;
товщину - згідно з 12.4.4;
суцільність - згідно з 12.4.5 ;
адгезію - не менше ніж на 1 % труб і в місцях, які за візуальним оглядом контролю потребують додаткової перевірки, згідно з 12.4.6.
При нанесенні металевих покривів контролюють:
суцільність - візуально;
товщину - згідно з 12.4.4;
адгезію - не менше ніж на 1 % труб і в місцях, які за візуальним оглядом контролю потребують додаткової перевірки, згідно з 12.4.6.
При контролюванні покривів з консистентних мастил перевіряють:
суцільність - візуально;
товщину - згідно з 12.4.4.
НАНЕСЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО ЗАХИСНОГО ПОКРИВУ НА МАГІСТРАЛЬНІ ТРУБОПРОВОДИ ТА КІЛЬЦЕВІ ЗВАРНІ СТИКИ
Загальні положення
Нанесення внутрішнього захисного покриву проводять при застосуванні нових труб і трубопроводів, які знаходились в експлуатації у заводських, базових або трасових умовах з метою їх захисту від дії транспортованих агресивних середовищ та зменшення наростання внутрішньої поверхні трубопроводу, гідравлічного опору середовища та збільшення пропускної здатності трубопроводу.
Захист кільцевих зварних стиків (далі - зварних стиків) проводять у базових та трасових умовах.
Нанесення внутрішніх захисних покривів на зварні стики нових труб з заводським або базовим внутрішнім покривом можна проводити у базових та трасових умовах.
Нанесення внутрішніх захисних покривів на труби, які були в експлуатації, проводять у базових умовах, а на зварні стики - у базових та трасових умовах.
Перед нанесенням покривів на внутрішню поверхню труб на ділянці трубопроводу, що підлягає капітальному ремонту або реконструкції, проводять:
вирізання труб або секцій труб;
транспортування труб або секцій труб на трубозаготівельну базу.
Захист внутрішньої поверхні сталевих труб від корозії виконують лакофарбовими, порошковими та металевими покривами.
Примітка. Оптимальним захистом від корозії внутрішніх поверхонь трубопроводів є покриви на основі ЛФМ.
Вибір типу та конструкції захисного покриву проводять залежно від умов експлуатування та температури транспортованих газу, нафти та нафтопродуктів.
Захист зварних стиків проводять лакофарбовими та металевими покривами, захисними втулками.
Технологія нанесення захисних покривів на внутрішню поверхню нових труб та зварних стиків ЛФМ повинна містити такі операції:
вхідний контроль якості труб згідно з чинними НД на труби;
попереднє нагрівання труб за потреби для сушіння або термознежирювання;
очищення внутрішньої поверхні до потрібного ступеня очищення;
нагрівання труб до заданої температури для сушіння (за потреби);
підготування ЛФМ;
нанесення і формування системи захисних покривів;
контролювання якості системи захисних покривів;
ремонт дефектних місць покриву.
Технологія нанесення захисних покривів на внутрішню поверхню труб, що були в експлуатації, та зварних стиків у базових та трасових умовах повинна містити такі операції:
вхідний контроль якості труб згідно з чинними НД на труби;
очищення внутрішньої поверхні труб з урахуванням особливостей забруднення труб після експлуатування та зони зварного стику після зварювання;
підготування ЛФМ;
нанесення захисного покриву або системи захисних покривів згідно з робочим проектом;
контролювання якості нанесення захисного покриву або системи захисних покривів;
ремонт дефектних місць покриву.
Вимоги до ізоляційних матеріалів та лакофарбових покривів для захисту від корозії внутрішньої поверхні труб наведені в 13.2, 13.3.
Технологія підготування внутрішньої поверхні труб до фарбування наведена в 13.4.
Нанесення захисних покривів на внутрішню поверхню труб у базових умовах проводять методами:
безповітряного розпилення ЛФМ на основі епоксидних смол та поліуретанів;
пневматичного розпилення порошкових полімерних покривів.
Дозволяється застосовувати метод пневматичного розпилення ЛФМ.
Допускається проводити нанесення системи захисних покривів на внутрішню поверхню труб у трасових умовах методом безповітряного розпилення ЛФМ на основі епоксидних смол та поліуретанів після монтажу трубопроводу на невеликих ділянках, проходження яких дозволяють технологічні параметри установки для нанесення захисного покриву.
Технології нанесення внутрішніх покривів у базових та трасових умовах наведені в 13.5-13.6.
Ремонт захисного покриву внутрішньої поверхні труб здійснюють відповідно до вимог чинних НД на захисний покрив.
Технології захисту зварних стиків від внутрішньої корозії наведені в 13.7, 13.8.
Під час захисту зварних стиків від внутрішньої корозії в трасових умовах потрібно забезпечити:
підготування поверхні зварного стику;
нанесення системи захисних покривів;
контролювання якості нанесення системи захисних покривів на 10 % ізольованих стиків.
При захисті зварних стиків у базових та трасових умовах застосовують методи:
безповітряного розпилення ЛФМ на основі епоксидних смол та поліуретанів;
газотермічного нанесення захисних покривів цинку або алюмінію;
захисних втулок.
Контролювання якості системи захисних покривів внутрішньої поверхні труб проводять згідно з вимогами 13.9.
Дозволяється проводити захист внутрішньої поверхні труб та зварних стиків будь-якими іншими захисними покривами та методами, що задовольняють вимогам ДОТУ 4219 та цього стандарту.
Для захисту ділянок, що не підлягають фарбуванню, використовують фольгу алюмінієву згідно з ГОСТ 618, спеціальні пристрої із фторопластів тощо.
На ділянки, що не мають покриву, на кінцях труб наносять покрив для консервації на період транспортування й зберігання (на вимогу замовника).
Вимоги до ізоляційних матеріалів
Ізоляційні матеріали повинні відповідати чинній нормативно-технічній документації. Відповідність властивостей ізоляційних матеріалів чинним НД та нормативно-технічній документації повинна гарантуватися постачальниками матеріалів і підтверджуватися документами про якість та/або сертифікатами виробника. За потреби здійснюють вхідний контроль згідно з ГОСТ 24297.
Вимоги до захисних покривів для внутрішніх поверхонь трубопроводів
Під час вибору типу захисного покриву враховують експлуатаційні умови, корозійну активність та температуру транспортованих газу та нафти, фізико-механічні і захисні властивості покриву і технологічні особливості його нанесення. Захисні покриви повинні відповідати вимогам ДСТУ 4219 та цього стандарту.
Для захисту від корозії внутрішньої поверхні труб рекомендується застосовувати епоксидні, поліуретанові, цинкнаповнені та інші матеріали, які відповідають умовам роботи при транспортуванні газу, нафти і нафтопродуктів та мають документи про якість та/або сертифікати відповідності, і дозволені до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
Для збільшення стійкості і запобігання пористості покривів рекомендується застосовувати багатошарові покриви на основі ЛФМ.
Для захисту внутрішньої поверхні трубопроводів застосовують покриви, конструкції яких наведені в таблиці 10.
Таблиця 10 - Конструкції внутрішніх захисних покривів
|
Умови нанесення покриву |
Тип захисного покриву |
Кількість шарів |
Сумарна товщина покриву, мкм |
|
Базові |
Лакофарбові покриви на основі двокомпонентних епоксидних, модифікованих епоксидних і фенольних матеріалів, що містять розчинник |
2-5 |
Згідно з НД на покриви |
|
Базові |
Лакофарбові покриви на основі однокомпонентних поліуретанових, двокомпонентних епоксидних, модифікованих епоксидних і фенольних матеріалів: - з високим вмістом сухого залишку (більше 70 %); - що не містять розчинник |
1 -2 1 |
60- 150, або згідно з НД на покриви |
|
Базові |
Порошкові покриви на основі полімерних епоксидних і модифікованих епоксидних матеріалів, які наносять по рідкій адгезійній ґрунтівці |
1 (грунтівка) 1 (порошок) |
Згідно з НД на покриви |
Вимоги до захисних покривів на основі епоксидних смол та поліуретанів наведені в таблиці 11 цього стандарту.
Таблиця 11 - Вимоги до захисних покривів внутрішніх поверхонь сталевих труб на основі епоксидних смол та поліуретанів
|
Назва показника |
Значення |
Метод випробування |
|
Зовнішній вигляд |
Відсутність пухирів, напливів, пропусків, сторонніх включень тощо |
Згідно з НД на покрив |
|
Адгезія до сталі в діапазоні температур від 20 °С ДО Ттах , бал, не більше |
1 |
Згідно 3 ГОСТ 15140 |
|
Адгезія до сталі після витримування у воді протягом 240 год, бал, не більше, за температур: 20 °С 50 °С |
2 2 |
Згідно 3 ГОСТ 15140 |
|
Адгезія1) до сталі (метод Х-подібного надрізу), бал, не більше |
1 |
Згідно з додатком М цього стандарту |
|
Еластичність під час вигинання, мм, не більше |
10 |
Згідно з ГОСТ 6808 |
|
Водопоглинання вільної плівки після витримування у воді за температури (80 ±5) °С протягом 48 год, %, не більше |
5,0 |
Згідно 3 ГОСТ 21513 |
|
Твердість покриву за маятниковим приладом Б, умов, од., не менше |
0,5 |
Згідно з ГОСТ 5233 |
|
Стійкість до впливу води за температури (20 ±5) °С протягом 240 год |
Відсутність відшаровування, здуття |
Згідно з ГОСТ 9.403 |
|
Стійкість до впливу розчинника |
Відсутність відшаровування, зморщок, здуття |
Згідно з ГОСТ 9.403 |
Кінець таблиці 11
|
Назва показника |
Значення |
Метод випробування |
|
Стійкість до впливу сольового туману за температури (25 ±3) °С протягом 240 год |
Відсутність відшаровування, здуття |
Згідно з ГОСТ 9.401 |
|
Шорсткість покриву Rz , мкм, не більше |
15 |
Згідно з ГОСТ 2789 |
|
Т При визначенні величини адгезії покривів товщиною понад 250 мкм. |
||
Очищення внутрішньої поверхні сталевих труб перед нанесенням захисного покриву
Технічні вимоги до підготування поверхні труб для нанесення захисних покривів наведені в розділі 6. Знежирення внутрішньої поверхні проводять до ступеня 1, очищення від оксидів до ступеня 2 згідно з ГОСТ 9.402 та таблицею 1 цього стандарту.
Особливості підготування поверхні сталевих труб, які були в експлуатуванні перед нанесенням захисного покриву
Поверхня труби, що підлягає протикорозійному захисту, повинна бути сухою та очищена від бруду і пилу. Наявність вологи не допускається. Видалення вологи здійснюють нагріванням труби до температури від 60 °С до 80 °С або продуванням теплого (не більше ніж 60 °С) повітря.
За наявності на поверхні труби масляної плівки або масляних плям трубу піддають знежиренню термічним способом. Оброблення поверхні проводять знежирювальними складами з наступною їх нейтралізацією.
Нафтогазопровідні труби після експлуатування перед очищенням внутрішньої поверхні згідно з 13.4 цього стандарту піддають обробленню гострою парою або миттю в ваннах лужними розчинами з наступним промиванням чистою водою з метою видалення:
