У наведеній нижче таблиці надано класифікацію рівнів жорсткості для механічних випробувань:
Таблиця 8.3/1
|
Клас |
Рівні жорсткості |
Опис |
|
|
Вібрація (випробування 11 1) |
Удар (випробування 11.2) |
||
|
М1 |
|
|
Цей клас призначено для місць із низьким рівнем вібрації та незначними ударами, наприклад для ЗВ, розміщених на підтримувальних системах, які піддаються впливу вібрації або ударів, зокрема від машин і транспортних засобів, що близько рухаються, або які сталися в результаті якоїсь дії, наприклад гупання дверима тощо. |
Кінець таблиці 8.3/1
|
Клас |
Рівні жорсткості |
Опис |
|
|
Вібрація (випробування 11 1) |
Удар (випробування 11.2) |
||
|
М2 |
1 |
1 |
Цей клас призначено для місць із суттєвими чи високими рівнями вібрації та ударів, наприклад переданих від машин і транспортних засобів, що близько рухаються, або близьких до тяжких машин, стрічкових конвеєрів. |
|
М3 |
2 |
2 |
Цей клас призначено для місць, де рівень вібрації та ударів високий або дуже високий, наприклад для ЗВ, установлених безпосередньо на машинах і стрічкових конвеєрах. |
У 11.1 описано два випробування на вібрацію (випадкову й синусоїдну). Загалом, потрібно запобігти одночасному призначенню обох випробувань у Рекомендації OIML.
У зв'язку з тим, що фактичні умови дій вібрації випадкові, випадкове випробування має бути методом, що найбільше застосовують. Тому вибір випадкової вібрації під час випробовуванння є найприйнятнішим у Рекомендаціях OIML.
Випробування на синусоїдну вібрацію треба застосовувати в тих випадках, коли ЗВ буде підпадати тільки під вплив синусоїдних коливань.
Для вибору відповідного випробування (випадкового або синусоїдного) також див. ІЕС 60068-3-8 [16]; а також 4.2, 7, 8.3 та 8.4 цього стандарту.
Синусоїдна та випадкова вібрація — різні фізичні процеси, які по-різному впливають на ЗВ. Розробник конкретного документа повинен знати, що немає ніякої еквівалентності між випробуваннями на синусоїдну та випадкову вібрацію. Рекомендовано не шукати жорсткої залежності між синусоїдною та випадковою вібрацією і навпаки.
Рівні жорсткості для електричних випробувань
Вибір рівнів жорсткості для електричних випробувань залежить від очікуваних умов навколишнього середовища та застосування (див. 8.1.3) ЗВ, моделі яких застосовують під час за- тверждення типу. Умови навколишнього середовища, у зв’язку з тим, що це стосується електричних величин, визначаються очікуваними завадами навколишнього середовища, а також:
завадами від мережі живлення та ліній даних;
випромінюваними завадами через електричні та магнітні явища в навколишній зоні;
завадами через дії персоналу.
Кожну із зазначених вище завад можна поділити за рівнями інтенсивності. Бажано обмежити кількість рівнів, наскільки це можливо.
У наведеній нижче таблиці наведено класифікацію електричних випробувань.
Таблиця 8.4/1
|
Клас |
Опис |
|
Е1 |
Цей клас призначено для ЗВ, які застосовують у місцях з електромагнітними завадами, що відповідно знаходяться в житлових, комерційних та освітлених промислових будівлях з малим енергоспоживанням. |
|
Е2 |
Цей клас призначено для ЗВ, які застосовують у місцях з електромагнітними завадами, що відповідно знаходяться у промислових будівлях. |
Залежність між класами та рівнями жорсткості, що використовують, наведено в таблиці 8.4/2.
Таблиця 8.4/2
|
Рівні жорсткості та класи |
Випробування |
||
|
Е1 |
Е2 |
Під класи |
Опис |
|
2 |
3 |
12.1.1 |
Випромінення, радіочастоти, електромагнітні поля (загального походження) |
|
3 або 4* |
3 або 4* |
12.1.1 |
Випромінення, радіочастоти, електромагнітні поля (цифрові радіотелефони) |
Кінець таблиці 8.4/2
|
Рівні жорсткості та класи |
Випробування |
||
|
Е1 |
Е2 |
Підкласи |
Опис |
|
2 |
3 |
12.1.2 |
Проводні радіочастотні поля |
|
3 |
3 |
12.2 |
Електростатичний розряд |
|
4 |
5 |
12.3 |
Магнітні поля промислової частоти |
|
2 |
3 |
12.4 |
Пакети імпульсів (перехідні процеси) на сигнальних, контрольних лініях та лініях передавання даних |
|
3** |
3“ |
12.5 |
Сплески на сигнальних, контрольних лініях і лініях передавання даних |
|
1 |
2 |
13.4 |
Провали напруги мережі змінного струму, короткочасні переривання та зміни напруги |
|
2 |
3 |
13.5 |
Пакети імпульсів (перехідні процеси) в мережах змінного та постійного струму |
|
— |
1 |
13.6 |
Провали напруги, короткочасні переривання та зміни напруги мереж постійного струму |
|
— |
1 |
13.7 |
Пульсації в мережі постійного струму |
|
3“ |
3** |
13.8 |
Сплески в лініях мереж живлення змінного та постійного струму |
|
* Див. 8.4.1 *’ У ІЕС 61000-4-5 [31] має назву «Клас пристроїв». |
|||
Умови відповідають основному виданню ІЕС 61000-2-5 [26].
Настанови з вибору рівнів жорсткості для деяких специфічних електричних випробувань наведено у 8.4.1—8.5.2.
Випромінювані та проводні радіочастотні електромагнітні поля (Випробування 12.1.1 та 12.1.2).
Частотні діапазони в 12.1.1, таблиця 2 є типовими для полів, спричинених цифровими радіотелефонами.
Телефон GSM на 2 Вт створює поле напруженістю 10 В/м на відстані 0,6 м. Для GSM на 8 Вт ця відстань становить 1,1м.
Для докладнішої інформації див. таблицю F.1 ІЕС 61000-4-3 [29]. Для цих випробувань вибір рівня жорсткості, вказаний у відповідній рекомендації, не залежить від навколишнього середовища, але використання мобільного телефона поблизу ЗВ зумовлює ризик недостовірності вимірювань внаслідок впливу похибок або завад.
Електростатичний розряд (Випробування 12.2)
Оскільки максимальне значення навантаження на тіло людини не повинно перевищувати 15 кВ за екстремальних умов (дуже низька відносна вологість в поєднанні з синтетичними тканинами та синтетичним взуттям), випробовувати електростатичний розряд із рівнем жорсткості 4 потрібно тільки для ЗВ, які застосовують за відповідних умов. ЗВ, які будуть застосовувати за умов, у яких відносна вологість перевищує 50 %, має бути випробувано відповідно до рівня жорсткості 3.
Магнітні поля промислової частоти (Випробування 12.3)
Це випробування має бути зазначено в Рекомендаціях OIML тільки для тих випадків, коли з урахуванням фізичного принципу дії ЗВ очікують суттєвий вплив потужних магнітних полів на роботу ЗВ (див. також 4.4).
Пакети імпульсів (перехідні процеси) (Випробування 12.4 та 13.5)
Залежно від очікуваного застосування ЗВ, вибір відповідно до рівня жорсткості має бути зроблено у відповідній Рекомендації.
Рівень жорсткості 1 призначено для ЗВ, які застосовують у добре захищених приміщеннях (наприклад комп'ютерні кімнати); рівень жорсткості 2 призначено для ЗВ, які застосовують у приміщеннях з нормальним захистом (клас Е1); рівень жорсткості 3 призначено для ЗВ, які застосовують у приміщеннях без будь-якого спеціального захисту (наприклад виробничий процес, клас Е2).
Сплески (Випробування 12.5 та 13.8)
•Це випробування проводять тільки у тих випадках, коли за типовими ситуаціями можуть очікувати ризик від суттєвого впливу сплесків.
Це особливо стосується випадків зовнішнього встановлення та/чи внутрішнього встановлення з довгими сигнальними лініями (лінії довжиною більше ніж ЗО м або лінії, які частково чи повністю встановлено поза будівлями, незалежно від їхньої довжини).
Отже, випробування на вплив сплесків має бути зазначено у відповідній Рекомендації тільки для ЗВ, під’єднаних до мережі.
Випробування проводять для ліній живлення, ліній зв’язку (інтернет, модем тощо) та інших ліній для контролю даних або сигналу, вказаного вище (лінії від температурних перетворювачів, перетворювачі потоку рідини або газу тощо).
Це випробування також проводять для ЗВ, які живляться від постійного струму, якщо живлення йде від мережі постійного струму (також див. 4.4).
Змінення частоти мережі живлення (Випробування 13.3)
Узагалі, мережі живлення змінного струму загального користування об’єднані, що призводить до деяких змінень у частоті. Тільки у віддалених районах та у випадках використання місцевих генераторів змінення частоти можуть бути суттєвими.
Тому рекомендовано вносити це випробування до Рекомендацій OIML тільки в тих випадках, коли з урахуванням фізичного принципу дії ЗВ очікують суттєвий вплив частоти мережі живлення змінного струму на роботу ЗВ, наприклад у разі, якщо внутрішню основу часу ЗВ отримують із частоти мережі (див. також 4.4).
Провали напруги мережі змінного струму, короткочасні переривання та змінення напруги (Випробування 13.4)
Тривалість переривання живлення половини циклу або менше є характеристикою мереж живлення змінного струму. Відповідно до умов 5.1.1 ЗВ повинен мати рівень несприйнятливості, який відповідає мінімальному рівню жорсткості 2.
Провали напруги та короткочасні переривання живлення є непередбачуваними та, особливо у промисловому середовищі, можуть мати відносно довгу тривалість. Тому прийнятнішим є перевіряння ЗВ, призначених для застосування у промисловому середовищі, на відповідність рівню жорсткості 3 для забезпечення безперервної роботи ЗВ.
Для провалу напруги 3 випробування проводять з рівнем жорсткості 2, а 5 випробувань — з рівнем жорсткості 3. Усі випробування в межах рівня жорсткості мають проводити, тому що можливо більш жорстке випробування є підставою для похибки, що враховують як одну з похибок, описаних у 3.10 (Ь), (с) або (d), тоді як менш жорстке випробування є підставою суттєвої похибки. Отже, випробне обладнання проходить більш жорстке випробування та не проходить випробування а або а та Ь.
Провали напруги, короткочасні переривання та змінення напруги мереж постійного струму (Випробування 13.6)
Практично мережі постійного струму використовують лише у промисловому середовищі, але рівень жорсткості для класу Е1 не було надано в таблиці 8.4/2.
Пульсації в мережі постійного струму (Випробування 13.7)
Зазвичай мережі постійного струму використовують лише у промисловому середовищі, але рівень жорсткості для класу Е1 не було надано в таблиці 8.4/2.
8.5 ЗВ, які живляться від батарей
Є різниця між випробуваннями для ЗВ залежно від засобу живлення:
неперезаряджувальні батареї;
перезаряджувальні батареї; та
батареї дорожнього транспорту.
У разі неперезаряджувальних і перезаряджувальних батарей загального застосування не використовують ніякі стандарти. Ці вимоги коротко описано у 5.5 та випробування у 14.1.
Для ЗВ з живленням від батарей дорожнього транспорту ряд спеціальних випробувань щодо відхилів живлення наведено в 14.2 цього стандарту. Ці випробування засновано на стандартах серії ISO 7637 [41—43]. Відповідно до розділу 4 ISO 7637-1 [41] ця серія стандартів «є основою для взаємної згоди між виробниками транспортних засобів і постачальниками складових, призначена для допомоги, а не для обмежування їх».
, розроблені для роботи на дорожньо-транспортному засобі, можна використовувати на будь-якому транспортному засобі. Тому в пунктах 14.2.2 та 14.2.3 цього стандарту як найкращий рівень показано тільки найвищий рівень жорсткості.
Для цих випробувань вибір рівня жорсткості, який буде зазначено у відповідній Рекомендації, пов’язаний не з відповідним навколишнім середовищем, а тільки із впливом завад та, за наявності, з електромагнітними властивостями конкретного типу транспортного засобу, у якому застосовують ЗВ.
ВИПРОБУВАННЯ РОБОТОСПРОМОЖНОСТІ
(ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ)
Попередні зауваги
Загальні описи випробувальних процедур у цьому стандарті призначено тільки для інформації. Перед проведенням будь-яких випробувань потрібно враховувати публікації ІЕС та ISO..У цьому стандарті, наскільки це було можливо, використано термінологію публікацій ІЕС та ISO.
