1. 3 У центральній горизонтальній системі на квартирних вводах слід запроектовувати теплолічильники класу точності згідно з вимогами Технічного регламенту щодо суттєвих засобів вимірювальної техніки. Квартирний вузол обліку слід розташовувати у доступному місці за межами квартири згідно з ДБН В.2.2-15.

За відсутності технічної можливості облаштування системи централізованого опалення квар­тирними теплолічильниками слід застосовувати прилади-розподілювачі теплової енергії на опалю­вальних приладах для обліку фактичного теплоспоживання квартирами згідно з ДБН В.3.2-2.

Слід застосовувати прилади-розподілювачі теплової енергії на опалювальних приладах згідно з ДСТУ EN 834 та ДСТУ EN 835.

  1. 4 Теплоізоляцію трубопроводів, арматури та обладнання виконують згідно з ДБН В.2.5-67.

  1. Інші типи систем опалення

    1. При виконанні послідовності робіт, зазначеної в 5.1, і недосягненні нормативних темпе­ратур повітря через невідповідні параметри теплоносія на вводі у будівлю рекомендується засто­совувати комбіноване теплозабезпечення будівлі - електродогрівання теплоносія в ІТП або комбіноване опалення квартир - електроопалення приміщень додатково до централізованої систе­ми водяного опалення.

Електричні кабельні системи опалення у будівельних конструкціях, у тому числі нагрівальні плівки, повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-24 та ДБН В.2.5-23.

Інші електроопалювальні прилади повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-23.

    1. Для обліку теплоспоживання централізованою системою водяного опалення при за­стосуванні комбінованого опалення квартир (централізованої системи водяного опалення та квар- тирної/місцевої системи електроопалення) не допускається застосовувати прилади-розподілювачі теплової енергії на опалювальних приладах згідно з ДСТУ EN 834 та ДСТУ EN 835.

    2. При поетапному виконанні заходів з термомодернізації, що передбачають застосуван­ня електроопалення та/або приготування гарячої води для системи ГВП, спочатку слід реалізувати заходи з модернізації системи електропостачання, що передбачають збільшення навантаження ліній живлення квартир/будівлі.

    3. При влаштуванні додаткових опалюваних приміщень рекомендується застосовувати електричну кабельну систему опалення в підлозі згідно з ДБН В.2.5-24.

  1. Модернізація системи гарячого водопостачання

    1. За відсутності системи гарячого водопостачання або наявності непрацездатної систе­ми, що не підлягає відновленню, нову систему проектують та монтують згідно з ДБН В.2.5-64.

    2. При виявленні під час обстеження приєднань водяних теплих підлог до системи ГВП слід їх відрізати з метою запобігання утворенню легіонели та недопущення необлікованого теп­лоспоживання.

    3. При термомодернізації тупикову систему слід переробити у насосну циркуляційну.

    4. Трубопроводи з труб, виготовлених із чорних металів, для подальшої експлуатації не допускаються. їх необхідно замінити.

    5. При модернізації циркуляційної системи з природним спонуканням слід переробити її у насосну циркуляційну.

    6. Циркуляційні стояки слід улаштовувати окремими для кожного водорозбірного стояка у будинку:

  • до чотирьох поверхів;

  • з системою, що має до трьох водорозбірних стояків;

  • без технічного поверху або горища.

Для решти випадків рекомендується влаштовувати циркуляційні стояки для кожного водо­розбірного стояка. Циркуляційні стояки рекомендується прокладати поряд з водорозбірними стоя­ками.

У багатоповерхових будинках, що мають більше ніж чотири поверхи, допускається об'єднувати групи водорозбірних стояків кільцювальними перемичками у водорозбірні секційні вузли з приєднанням кожного водорозбірного секційного вузла одним циркуляційним трубопроводом до збірного циркуляційного трубопроводу системи. У секційні вузли слід об'єднувати від трьох до семи водорозбірних стояків.

  1. За відсутності на подавальному стояку рушникосушильників не слід їх встановлювати ні на подавальному, ні на циркуляційному стояках. Рушникосушильники рекомендується передба­чати згідно з вимогами ДБН В.2.5-64.

  2. Для миттєвого забезпечення нормованої температури води у споживача у будь-яку го­дину доби треба встановлювати на циркуляційних трубопроводах автоматичні термостатичні (ба­лансувальні) клапани.

Рекомендується установлювати на циркуляційних трубопроводах автоматичні термостатичні клапани при кількості водорозбірних стояків три та більше. У системі без кільцювальних перемичок автоматичні термостатичні (балансувальні) клапани слід установлювати на кожному циркуляційно­му стояку. Рекомендоване місце установки - за межами квартир (у підвалі, технічному підпіллі тощо). Допустиме розташування цього клапана на водорозбірному стояку - після останнього відга­луження до водорозбірних точок.

У системі з кільцювальними перемичками автоматичні термостатичні (балансувальні) клапани слід установлювати на водорозбірних стояках після останнього відгалуження до водорозбірних то­чок (перед приєднанням до кільцювальної перемички). Рекомендується розташовувати термоста­тичні (балансувальні) клапани за межами квартир (на горищі або технічному поверсі).

На циркуляційних стояках допускається установка ручних балансувальних клапанів. Рекомен­дується установка ручних балансувальних клапанів при кількості водорозбірних стояків у системі не більше двох.

  1. При заміні водорозбірної арматури рекомендується застосовувати конструкції з аера- торами/розсіювачами.

  2. При виявленні під час обстеження перевищення допустимого тиску води (0,45 МПа) перед водозбірною арматурою слід установити регулятори тиску "після себе" на відповідних відга­луженнях до цієї арматури та/або регулятор тиску "після себе" на вводі холодної води.

  3. Квартирні лічильники води слід установлювати у доступних для обслуговування місцях згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-ХХ.

Лічильники води повинні відповідати Технічному регламенту щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки [ 2 ].

  1. Теплоізоляцію трубопроводів, арматури та обладнання слід виконувати згідно з ДБН В.2.5-64.

  2. Рекомендується застосовувати комбіноване теплозабезпечення системи ГВП - цен­тралізоване теплопостачання та теплопостачання від сонячного колектора, установленого, як пра­вило, на даху будинку з баком-акумулятором, або від теплового насоса.

  3. Рекомендується застосовувати насоси в системах ГВП наступних класів енергоефек- тивності технічного оснащення, автоматизації, моніторингу та управління:

  • насоси з програмованим таймером вмикання/вимивання для класів С та В;

  • насоси автоматично регульовані залежно від потреби для класу А та вище.

Застосовувати нерегульовані циркуляційні насоси не допускається.

    1. Не допускається застосовувати неавтоматичне регулювання температури води у баку-акумуляторі.

    2. Рекомендується застосувати електроводонагрівач з баком-акумулятором, що має функ­цію програмованої заборони нагріву води у періоди максимального навантаження електромережі.

  1. Модернізація системи вентиляції

    1. Система вентиляції повинна забезпечувати мінімально допустимий повітрообмін квар­тири й повинна бути взаємоузгодженою з конструкцією вікон.

    2. Вентиляцію квартири допускається організовувати наступним чином (перелік надано за зростанням енергоефективності):

а) природною витяжною вентиляцією з кухні, вбиральні, сумісного санвузла, ванної кімнати/ду- шової та природним епізодичним припливом зовнішнього повітря через відкриті вікна та балконні двері при провітрюванні квартири або через конструктивно передбачені у вікнах/балконних дверях щілини провітрювання (за відповідної конструкції замків або конструктивно передбачені повітряні канали у рамі/блоці).

Рекомендується додатково застосовувати:

  • віконні контакти/контакти балконних дверей для управління та моніторингу температури повітря у приміщенні (при відчиненні вікна/балконних дверей здійснюється відключення опалю­вального приладу або зменшення тепловіддачі опалювальним приладом);

  • автоматичні регулятори температури повітря на опалювальних приладах з функцією провітрювання (при відчиненні вікна/балконних дверей відбувається автоматичне реагування на різке падіння температури повітря в приміщенні - відключення або зменшення тепловіддачі опалю­вального приладу);

  1. механічною витяжною вентиляцією, що вмикається за потреби (регулювання за вологістю, включеним світлом з таймером затримки виключення, присутністю з таймером затримки, темпера­турою повітря, концентрацією CO тощо) з кухні, вбиральні, сумісного санвузла, ванної кімнати/ду- шової (за наявності окремого витяжного каналу) та природним припливом зовнішнього повітря через конструктивно передбачені у вікнах/балконних дверях регульовані гратки із зворотними кла­панами або через регульовані повітрозабірні пристрої в зовнішніх стінах (наприклад, із зовнішньою граткою або повітрозабірною щілиною, глушником, зворотним клапаном, фільтром, запірно-регу­лювальним пристроєм).

Повітрозабірні пристрої в зовнішніх стінах допускається встановлювати:

  • на рівні опалювального приладу;

  • під підвіконням;

  • з боків верхньої частини вікна;

  • над вікном (не рекомендується).

Іззовні рекомендується застосовувати приховані конструкції повітрозабірних/повітровипускних пристроїв:

  • у віконних відкосах,

  • під віконним відливом;

  1. механічною припливно-витяжною вентиляцією з рекуперацією теплоти повітря, що вида­ляється (окрему для приміщень або загальну для квартири, або загальну для будинку).

  1. 3 Застосовувати втиснювальну вентиляцію (механічна припливна з витісненням повітря через канали) не рекомендується.

  2. 4 За неможливості відновлення вертикальних каналів, збірної вентиляційної шахти через несанкціонований демонтаж в окремих або всіх квартирах допускається організовувати вен­тиляцію у межах приміщень або квартири із забором та видаленням повітря через зовнішні огорожі.

Вентиляційні канали, що не використовуються, повинні бути закладені в місцях їх з'єднання з вентиляційними шахтами згідно з ДБН В.3.2-2.

  1. 5 Влаштування повітрозабору та випуску повітря через зовнішні огорожі повинне бути однотипним для будинку.

  2. 6 При модернізації системи вентиляції не допускається перетікання повітря із санвузла та кухні до кімнат. Не допускається перетікання повітря із вбиральні до ванної кімнати/душової, із санвузла до кухні та навпаки.

  3. 7 При влаштуванні механічної витяжної вентиляції слід узгоджувати її роботу із застосо­вуваним у даному приміщенні газовим обладнанням згідно з ДБН В.2.5-20.

  4. 8 За непрацездатного вентиляційного вузла експлуатованого сміттєзбірника (відсут­ність, непридатність тощо) перш ніж поновлювати його слід визначитись із подальшим використан­ням сміттєзбірника. При подальшій експлуатації - відновити вентиляційний вузол.

  5. 9 Вентиляційний вузол неексплуатованого сміттєзбірника слід демонтувати, заглушити і тепло- та гідроізолювати.

  6. 0 Для забезпечення безпечної роботи системи природної вентиляції слід перевірити достатність відстані між будівлею, що термомодернізують, та поруч розташованою вищою будівлею, за наявності такої.

Гирло витяжної природної вентиляції повинно бути не нижче лінії, що проведена під кутом 10° до горизонту і є дотичною до контуру найвищої будівлі, що розташована поруч.

При недотриманні зазначеної вимоги слід організовувати механічну припливно-витяжну венти­ляцію у будівлі, що термомодернізують.

  1. Модернізація системи кондиціонування та охолодження

    1. Рекомендується застосувати віконні контакти/контакти балконних дверей для управ­ління та моніторингу температури повітря (при відчиненні вікна/балконних дверей здійснюється відключення приладу охолодження/кондиціонера) у кондиціонованих приміщеннях.

    2. При поетапній модернізації систем рекомендується застосовувати систему охолод­ження або кондиціонування після модернізації рушникосушильників, системи гарячого водопоста­чання згідно з вимогами ДБН В.2.5-64. Слід узгоджено виставляти настройки автоматичних регуляторів температури повітря в кондиціонері/приладі охолодження та в рушникосушильнику для унеможливлення їх одночасної роботи.

    3. У системі охолодження рекомендується замінити насоси з мокрим ротором на насоси з сухим ротором.

    4. За недостатньої відстані між існуючим зовнішнім блоком кондиціонера та стіною для теплоізоляції слід винести блок на достатню відстань.

    5. Не допускається організовувати витікання конденсату із зовнішніх блоків кондиціонера на балконні козирки/відливи, віконні відливи нижче розташованих квартир, а також виходи, прохо­ди, проїзди тощо.

  2. Модернізація системи газопостачання

    1. При виявленні під час обстеження недотримання вимог щодо вітрового підпору згідно з ДБН В.2.5-20 через розташування поруч вищої будівлі слід замінити газові колонки та газові котли на такі, що мають примусову подачу повітря до пальників, або на електричні.

    2. При виявленні під час обстеження недостатності тиску газу перед газовим обладнан­ням через часткове переведення квартир на індивідуальне опалення та/або гаряче водопостачан­ня з використанням газового обладнання слід виконати проект системи газопостачання з урахуванням існуючого газового обладнання або замінити на електричне.

  3. Модернізація системи електропостачання та освітлення

    1. Переоснащення електромережі із кабелю і проводу з алюмінієвими жилами на мідні, окрім передбачених винятків у ДБН В.2.5-23, виконують, за необхідності, в тому випадку, якщо під час обстеження будинку виявлено пошкодження кабелю та проводу, а також за необхідності засто­сування додаткових електроприймальників - електроопалювальних приладів тощо.

    2. При приєднанні додаткових електроприймачів, що викликано переходом на елекроопа- лення або комбіноване опалення з використанням елекроопалювальних пристроїв, а також елек- тропідігрівом води для системи ГВП рекомендується застосовувати багатотарифні лічильники електроенергії, а при акумуляційному електроопаленні слід застосовувати квартирні багатота­рифні лічильники електроенергії.

    3. Електроживлення електричної системи опалення прямої та акумуляційної дії, окрім до­даткових нагрівальних приладів системи опалення акумуляційної дії, рекомендується блокувати при роботі інших електроприймачів з великою потужністю (електроплита, електроводонагрівач тощо), якщо це не погіршить умов теплового комфорту.

    4. Для централізованих (призначених для всього будинку) внутрішньобудинкових інже­нерних систем будинку роботи з термомодернізації рекомендується здійснювати поетапно у на­прямку від вводу зовнішніх інженерних мереж у будинок до кінцевого споживача.