---

Робота монолітного залізобетонного перехресного пальового ростверку моделювалась скінченними елементами - чотирьохкутна оболонка. Для визначення жорсткості скінченних еле­ментів ростверку прийняті значення Е = 2600000 т/м² (бетон С25/30), ц = 0,2, висота перетину - 0,8 м, у = 2,4 т/м³.

На стрижньові елементи конструкції, що моделюють роботу паль утримуючого ряду, крім влас­ної ваги конструкцій, прикладалось розрахункове навантаження від впливу зсувного тиску ґрунто­вого масиву схилу і від можливого проходження наземного транспорту.

Навантаження зібрані у відповідності з вантажними площами на кожну палю і прикладені тра­пецієподібно по довжині палі із розрахунку, що максимальний розрахунковий зсувний тиск складає 1972 кН/м і діє на відстані 11,3м від верха палі, а тиск від транспорту складає 8,7 кПа і діє на довжині 6,6 м пальового ряду, починаючи з глибини 1,52 м від верху паль.

Рисунок Б.2.1 - Розрахункова схема утримуючої споруди

За результатами розрахунків визначено напружено-деформований стан конструкції: макси­мальні деформації не перевищують 3,8 см (рисунки Б.2.2-Б.2.3). Максимальні зусилля склали: зги­нальний момент - 114 тм (рисунок Б.2.4); повздовжня сила - 75 т, перерізуюча сила - 39 т.

Ш44444

І

І

І

І

І І І

Рисунок Б.2.2 - Розрахункова схема утримуючої споруди. План.
Розподіл деформацій по осі OY (см)

В елементах ростверку, що об'єднує палі, максимальний згинальний момент склав - 221 т, по­вздовжня сила - 221 т.

За результатами розрахунків зусиль проведено армування, отримано процент армування еле­ментів паль і ростверку. Підбір арматури ручним розрахунком показав на необхідність установки у верхній частині робочої арматури із 20 0 32 АНІ, що складає процент армування - 9%. Нижче арму­вання може бути знижене до 3-5%.

Рисунок Б.2.3 - Розрахункова схема утримуючої споруди. Перетин.

Розподіл деформацій по осі OY (см) в елементах утримуючих схил конструкцій

Максимальний згинальний момент- 114.91 тм

Рисунок Б.2.4 - Розрахункова схема утримуючої споруди. Перетин.

Розподіл згинальних моментів M_z (тм) в елементах паль утримуючих схил конструкцій

У скінченних елементах ростверку армування перерізу не перевищує 3,5% - при симетричному армуванні і 2,6% - при несиметричному.

Враховуючи, що елементи утримуючої конструкції входять до складу пальових фундаментів бу­динку, складається комп'ютерна модель і виконується розрахунок системи "основа - пальовий фун­дамент- надземна будівля" (рисунок Б.2.5). При цьому до сполучення розрахункових навантажень включаються: власна вага конструкцій будівлі, зсувний тиск, тимчасове навантаження, снігове, вітрове і навантаження від рухомого транспорту.

Армування елементів утримуючої конструкції приймають при проектуванні за найбільшими зу­силлями, отриманими в результаті двох варіантів розрахунків - як окремої утримуючої споруди і при сумісному розрахунку у складі системи "основа - споруда".

Рисунок Б.2.5 - Загальний вигляд просторової моделі будівлі сумісно
з протизсувною утримуючою спорудою

ДОДАТОК В
(довідковий)

ПРИКЛАДИ ПРОЕКТУВАННЯ ПІДПІРНИХ СТІН У СКЛАДНИХ УМОВАХ БУДІВНИЦТВА

На рисунках В.1-В.4 показані приклади проектування підпірних стін у складних умовах будівництва.

На рисунку В.1 показана конструкція підпірної стіни у вигляді просторової утримуючої споруди з паль. Стіна складається з поздовжніх і поперечних (контрфорсних) рядів паль. Конструкція розта­шована на схилі і призначена для захисту території будівництва нового комплексу споруд.

На рисунку В.2 показана підпірна споруда, призначена для утримання стін глибокого котловану, розташованого на схилі. Зважаючи на глибину котловану, підпірна стіна запроектована ступінча- тою.

На рисунку В.З наведено приклад розташування на схилі двох підпірних стін різних конструкцій (з одним і двома рядами паль та контрфорсами) для влаштування тераси.

На рисунку В.4 показана підземна споруда, що одночасно виконує функції утримуючої конст­рукції, розташованої на схилі.Рисунок В.1 - Схема протизсувної утримуючої просторової конструкції

1 - насипний шар - супісок, пісок з включеннями будівельного і побутового сміття більше 20%; 2 - супісок лесовидний світло-жовтий , буровато-зелений; карбо­натний не просідаючий з прошарками пилуватого піску; 2а - супісок зеленкувато-жовтий, буро-зелений з прошарками суглинку і пилуватого піску; 3 - суглинок зе­ленкувато-бурий , буро-сірий, сірий опісочений з темними прошарками; 4 - пісок дрібний сірий щільний; 5- суглинок, місцями глина, сірий; голубувато-сірий; 5а - глина строката; 6 - пісок коалінізований

Рисунок В.2- Конструкція зсувоутримуючої стіни котловану. Інженерно-геологічний розріз. Схема розташування стіниіиихо єн t/Adouo хинснЛіліисІїЛ ьнноґпіілієосі віліэхэ - £^-g яонЛэид

І ГЕ-1 - грунтово-рослинний шар; ІГЕ-76 - насипний шар - супісок, пісок з включенням щебеню, цегляного бою, сміття; ІГЕ-3 - супісок пальово-жовтий, макропорис­тий, лесовидний, просідаючий, з включенням карбонатів, твердої консистенції; ІГЕ-15 - суглинок буровато-сірий, лесовидний, макропористий, не просідаючий, з включенням карбонатів, від твердої до напівтвердої консистенції; ІГЕ-16 - суглинок червоно-бурий, з лінзам піску і включенням гальки і гравію до 10%, від твердої до тугопластичної консистенції; ІГЕ-47 - пісок жовтувато-сірий, з лінзами і прошарками суглинку, насичений водою, щільний; ІГЕ-27 - глина бура, червоно-бура, з включенням карбонатів, гальки до 10%, твердої і напівтвердої консистенції; ІГЕ-13 - суглинок бурувато-сірий, жовто-бурий з прошарками супіску, від тугопластич­ної до мякопластичної консистенції; ІГЕ-24 - темно-бура, сизо-сіра з включенням карбонатів, твердої і напівтвердої консистенції; ІГЕ 91 - пісок сірий, дрібний, щільний зцементований глинистим цементом, водонасичений тріщинуватий; ІГЕ 28 - глина строката, з включенням гравію, твердої консистенції

Рисунок В.4 - Схема влаштування утримуючої споруди сумісно з заглибленою спорудоюДОДАТОКД
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

Нормативні документи з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації ви­робничих будівель та споруд. Держбуд України. Держнаглядохоронпраці України. - Київ.2003

СНБ1.02.01-96 Инженерные изыскания для строительства (Інженерні вишукування для будівництва)

СНБ 5.01.01-99 Основания и фундаменты зданий и сооружений (Основи і фундаменти будинків і споруд)

П2-97 кСНиП 2.02.01-83 Проектирование и устройство оснований и фундаментов на пойменно-на­мывных территориях (Проектування і влаштування основ і фундаментів на поймисто-намивних те­риторіях)

П5-2000 к СНБ 5.01.01-99 Проектирование и устройство оснований из насыпных, малопрочных и слабых ґрунтов, уплотненных вибродинамическим методом (Проектування і влаштування основ з насипних, маломіцних і слабких ґрунтів, ущільнених вібродинамічним методом)

П14-01 к СНБ 5.01.01-99 Проектирование и устройство свайных и траншейных стен (Проектування і влаштування пальових і траншейних стін)

П17-02 к СНБ 5.01.01-99 Проектирование и устройство подпорных стен и креплений котлованов (Проектування і влаштування підпірних стін і кріплень котлованів)

СТБ 1164.0-99 Основания и фундаменты зданий и сооружений. Контроль качества и приемка ра­бот. Параметры контроля и состав контролируемых показателей. (Основи і фундаменти будівель і споруд. Контроль якості і приймання робіт. Параметри контролю і склад показників, що контролю­ються)

Проектирование подпорных стен и стен подвалов. Справочное пособие к СНиП (Проектування підпірних стін і стін підвалів. Довідковий посібник до СНиП).- М.: Стройиздат, 1990. - 101 с.

МГСН 2.07-01 Основания, фундаменты и подземные сооружения (Основи, фундаменти і підземні споруди). -М. 2003 - 108 с.

СП 50-101-2004. Проектирование и устройство оснований и фундаментов зданий и сооружений (Проектування і влаштування основ і фундаментів будівель і споруд). - М. 2005, с.71-73.

ВСН 490-87 Проектирование и устройство свайных фундаментов и шпунтовых ограждений в усло­виях реконструкции промышленных предприятий и городской настройки (Проектування і влашту­вання пальових фундаментів і шпунтових огорож в умовах реконструкції промислових підприємств і міської забудови). - М.: Минмонтажспецстрой СССР, 1980. - 31 с.

Методические рекомендации по расчету подпорных сооружений из буронабивных свай (Методичні рекомендації щодо проектування підпірних споруд з буронабивих паль). - К.: НИИСК, 1985. - 36 с.

Руководство по проектированию и устройству заглубленных инженерных сооружений (Посібник з проектування і влаштування заглиблених інженерних споруд). - М.: Стройиздат, 1986. -92 с.

Основания, фундаменты и подземные сооружения. Справочник проектировщика (Основи, фунда­менти і підземні споруди. Довідник проектувальника). - М.: Стройиздат, 1985, с.329-350, 147-155.

Інженерний захист та освоєння територій. Довідник за ред. Ніщука В.С. - К.: Основа, 2000, с.161-187.

Маслов Н.Н. Механика ґрунтов в практике строительства. Оползни и борьба с ними (Механіка ґрунтів у практиці будівництва. Зсуви і боротьба з ними). - М.: Стройиздат, 1977, с.15-43, 205-242. Гинзбург Л.К. Противооползневые удерживающие конструкции (Протизсувні утримуючі конст­рукції). - М.: Стройиздат, 1979 - 80 с.

Клейн Г.К., Черкасов И.И. Фундаменты городских транспортных сооружений (Фундаменти міських транспортних споруд). - М.: Транспорт, 1985, с.67-107, 128-161.

Шахунянц Г.М. К вопросу выбора рациональных методов расчета склонов. Оползни и борьба с ними (До питання вибору раціональних методів розрахунку схилів. Зсуви і боротьба з ними). Труды Северо-Кавказского научно-производстводственного семинара.-АН СССР: Ставропольское книж­ное издательство, 1964, с.34-46.Код УКНД 91.120.01,93.020

Ключові слова: підпірні стіни, утримуючі конструкції, класифікація, розрахунки, складні інже­нерно-геологічні умови, проектування.