Відповідність перевіряють оглядом і випробуванням за F.3.3 та F.3.4 зазначеним порядком.
F.3.3 Конструкція вимикача не повинна допускати надмірного нагрівання за нормальних умов експлуатації. Використовувані матеріали не повинні погіршувати характеристик вимикача за нормальної експлуатації в умовах, установлених для пристрою. Зокрема, матеріал і конструкція контактів і затискачів повинні бути такими, щоб функціонування та характеристики вимикача не погіршувались унаслідок окислення або під впливом інших чинників.
Відповідність вимогам перевіряють у положенні „Ввімкнено” за нормальних робочих умов згідно з переліками d), і) і т) 16.2.2 ІЕС 61058-1 з урахуванням номінального струму/ виводу(-ів) мережної штепсельної розетки, за її наявності, включаючи максимальний струм за F.3.
F.3.4 Вимикач повинен мати відповідну електричну міцність.
Відповідність перевіряють такими випробуваннями.
Вимикач повинен витримувати випробування електричної міцності ізоляції за 18.3 без попереднього вологого оброблення, при цьому випробну напругу зменшують до 75% відповідної випробної напруги, але не менше 500 В, дійове значення (700 В амплітудне значення).
Випробну напругу прикладають у положенні „Ввімкнено” між небезпечними піднапруговими частинами і доступними струмопровідними частинами , і, крім того, між полюсами у разі багатополюсного вимикача.
Випробну напругу прикладають у положенні „Вимкнено” до кожного контактного проміжку. Під час випробування резистори та конденсатори, з’єднані паралельно на контактному проміжку, може бути відімкнено.
ДОДАТОК G
(обов’язковий)
ВИПРОБУВАННЯ НА ТРЕКІНГОСТІЙКІЙСТЬ
G.1 Загальні положення
Випробування трансформаторів провадять згідно з ІЕС 60112.
Згідно з вимогами цього стандарту матеріали розділено на такі групи згідно зі значеннями порівнювального індексу трекінгостійкості (ПІТ).
Група І 600<(ПІТ);
Група II 400<(ПІТ)<600;
Група Illa 175<(ПІТ)<400;
Класифікацію матеріалів за групами провадять за результатами випробувань на визначення порівнювального індексу трекінгостійкості за ІЕС 60112.
Випробування провадять на трьох окремих зразках, попередньо від’єднаних від відповідного елементу, при цьому перед кожним випробуванням слід упевнитися в тому, що електроди чисті, правильно округлені та встановлені. У разі сумніву випробування повторюють, за необхідності, на новому зразку.
У цьому стандарті застосовують вимоги таких розділів і пунктів ІЕС 60112.
G.2 Випробуваний зразок
Виконують вимоги розділу 3 ’’Випробуваний зразок” ІЕС 60112, за винятком останнього речення першого абзацу.
G.3 Випробувальна установка
Виконують вимоги розділу 5 „Випробувальна установка” ІЕС 60112 за винятком:
Примітку за 5.1 не застосовують;
Примітку 4 до 5.3 не застосовують;
Використовують випрбний розчин А за 5.4.
6.4 Методика
Виконують вимоги розділу 6 „Методика ІЕС 60112 за винятком:
-під час випробування на трекінгостійкість за 6.2 застосовують також положення, наведені в примітках 2 і 3 розділу 3;
-пункт 6.3 не застосовують.
ДОДАТОК Н
(обов’язковий)
ЕЛЕКТРОННІ КОЛА
Для трансформаторів, включаючи електронні кола, виконують такі вимоги додатково до розділів 5, 15, 26.
Н.1 Загальні примітки до випробувань (додаток до розділу 5)
Н.1.1 Вимоги усіх розділів цього стандарту з урахуванням змін, наведених в цьому додатку та відповідних розділах стандарту для спеціальних трансформаторів, розповсюджуються на електронні кола.
Н.1.2 Напруги, накопичені у наслідок послідовного проведення випробувань, необхідно зняти. За необхідності допускається заміна елементів або використання додаткових зразків.
Примітка. Кількість додаткових зразків має бути зведено до мінімуму, який визначається оцінюванням відповідних кіл.
Н.2 Захист від коротких замикань і перевантажень (додаток до розділу 15)
Н.2.1 Конструкція і застосування електронних кіл повинні бути такими, щоб у разі їх пошкодження трансформатор не став небезпечним у частині ураження електричним струмом, виникнення пожежі або неправильного функціонування.
Відповідність вимогам перевіряють оцінюванням пошкоджень, визначених у Н.2.3 для усіх кіл або їх частин, за винятком зазначених у Н.2.2.
Якщо безпека трансформатора за будь-якого пошкодження залежить від спрацьовування плавкої вставки запобіжника, то випробування провадять за Н.2.4.
Протягом випробування та після нього температура не повинна перевищувати значень, наведених у 15.1, таблиця 3, при цьому трансформатор повинен відповідати вимогам 15.1.
Вважають, що трансформатор витримав випробування, якщо провідник друкованої плати розімкнуто за дотримання таких шести умов:
друкована плата повинна відповідати вимогам FV1;
поверхня розімкнутих провідників може відшаровуватись не більше ніж на 2 мм з кожного боку;
розімкнення відбувається в колі з малою потужністю за Н.2.2, при цьому напруга на розриві не повинна перевищувати 50 В;
трансформатор повинен відповідати вимогам цього пункту, при цьому роз’єднані провідники під’єднано паралельно;
будь-який інший провідник не повинен бути ослаблений більше ніж на 5 мм;
будь-яке ослаблення провідника або відшарування його поверхні не повинне призводити до зменшення шляхів струму спливу та повітряних проміжків між небезпечними піднапруговими та доступними частинами, значення яких наведено у розділі 26.
Примітка 1. Якщо немає необхідності у заміні елементів після будь-якого з випробувань, то випробування електричної міцності ізоляції за 18.3 слід проводити після закінчення усіх випробувань електронного кола.
Примітка 2. Звичайно під час огляду трансформатора та схеми його сполучень визначають її пошкодження, які повинні бути штучно відтворені для того, щоб під час випробування можна було обмежитись випадками, які можуть дати найбільш незадовільний результат.
.2.2 Умови пошкодження за Н.2.3 переліки a)-f) не поширюються на кола або частини кіл, які своєю чергою повинні відповідати таким вимогам:
електронне коло є колом малої потужності, яка відповідає наведеній нижче характеристиці;
захист від ураження електричним струмом, пожежі або небезпечного неправильного функціонування інших частин трансформатора, не повинен залежати від правильного функціонування електронного кола.
Електронне коло малої потужності визначають таким чином (приклад наведено на рисунку Н.1).
Трансформатор вмикають на номінальну напругу, змінний резистор, установлений у положення, яке відповідає максимальному опору, під’єднують між призначеною для дослідження точкою і протилежним полюсом джерела живлення.
Потім опір знижують доти, доки потужність, споживана резистором, не досягне максимального значення. Будь-яка, найближче розташована до джерела живлення точка, в якій максимальна потужність, що подається на цей резистор, по закінченню 5 с не перевищує 15 Вт, називається точкою малої потужності. Частина кола від цієї точки і до джерела живлення, вважається колом малої потужності.
Примітка 1. Вимірювання провадять тільки на одному полюсі джерела живлення, переважно на тому, у якого найменша кількість точок малої потужності.
Під час визначення точок малої потужності рекомендовано починати з точок, найближчих до джерела живлення.
Примітка 2. Потужність, яку споживає змінний резистор, вимірюють ватметром.
Н.2.3 Враховують такі види пошкоджень і імітують їх, за необхідності, по черзі. Враховують також пошкодження, що виникають при цьому.
Коротке замикання шляхів струму спливу та повітряних проміжків між піднапруговими частинами різної полярності, якщо вони менше значень, наведених у розділі 26.
Розмикання кола на виводах будь-якого елемента.
Коротке замикання конденсаторів, якщо вони не відповідають вимогам ІЕС 60384-14.
Коротке замикання будь-яких двох виводів електронного елемента, крім інтегральних схем. Це пошкодження не імітують між двома оптоелектронними парами.
Розімкнуте коло або коротке замикання усередині інтегральної схеми. У цьому випадку оцінюють можливість пошкодження трансформатора для гарантії того, що безпека трансформатора не залежить від неправильного функціонування такого елемента.
Усі можливі вихідні сигнали інтегральних схем враховують. Якщо можна підтвердити, що повний сигнал не з’явиться, то відповідне пошкодження не враховують.
Примітка 1. Мікропроцесори випробовують як інтегральні схеми:
Примітка 2. На напівпровідникових елементах, таких як тиристори та симистори, імітують пошкодження переліків Ь) і d).
Крім того, коротке замикання кожного кола малої потужності внаслідок з’єднання точки малої потужності з полюсом джерела живлення, від якого провадили вимірювання.
Для імітації умов пошкодження трансформатор вмикають на будь-яку напругу живлення у діапазоні від 0,94 до 1,06 номінальної первинної напруги.
Під час імітації умов пошкодження випробування продовжують до досягнення усталеного режиму.
У будь-якому випадку випробування припиняють, якщо відбувається вимикання живлення трансформатора.
Якщо трансформатор має електронне коло, функціонування якого гарантує відповідність вимогам розділу 15, відповідне випробування повторюють, імітуючи одне з пошкоджень, наведених у переліках а)-е).
Умови пошкодження переліку е) створюють для елементів, поміщених в оболонку або її аналоги, якщо оцінювання кола не можна виконати в іншій спосіб.
Не виконують замикання резисторів з позитивним температурним коефіцієнтом (ПТК) і резисторів з негативним температурним коефіцієнтом (НТК) які застосовують згідно з визначеними виробником технічними умовами.
Н.2.4 Якщо за однієї з умов пошкодження за Н.2.3 безпека трансформатора залежить від спрацьовування плавкої вставки запобіжника, випробування повторюють, при цьому плавку вставку запобіжника замінюють амперметром.
У разі сумніву під час визначення струму слід враховувати максимальний опір плавкої вставки запобіжника.
разі застосування плавких вставок мініатюрних запобіжників за ІЕС 60127-3 враховують таке.
Якщо отримане під час вимірювання значення струму не перевищує у 2.1 рази номінальний струм плавкої вставки запобіжника, захист кола вважають недостатнім і провадять випробування за замкнутої накоротко плавкої вставки запобіжника.
Якщо струм дорівнює, щонайменше, 2,75 номінального струму плавкої вставки запобіжника, захист кола вважають достатнім.
Якщо виміряний струм перевищує у 2,1 рази, але не більше ніж у 2,75 рази номінальний струм плавкої вставки запобіжника, то плавку вставку запобіжника закорочують і провадять випробування:
швидкодійних запобіжників протягом ЗО хв за меншою величиною;
плавких вставок запобіжника із затриманням спрацьовування протягом відповідного періоду або протягом 2 хв за меншою величиною.
Примітка. Перевірку захисних функцій плавкої вставки запобіжника виконують на основі характеристик, зазначених в ІЕС 60127-3, де також наведено дані, необхідні для розрахунку максимального опору вставки.
Випробування запобіжників, які не відповідають вимогам ІЕС 60127-3, провадять за 15.3.2-15.3.5.
Н.З Шляхи струму спливу, повітряні проміжки та відстані крізь ізоляцію (доповнення до розділу 26).
Н.3.1 Для піднапругових частин різної полярності, відокремлених тільки основною ізоляцією, допускаються менші, ніж у розділі 26 шляхи струму спливу та повітряні проміжки за умови виконання вимог, наведених у Н.2, і послідовному замиканні шляхів струму спливу та повітряних проміжків.
Шляхи струму спливу та повітряні проміжки в оптоелектронних парах не вимірюють, якщо ізоляцію кожної пари відповідним чином ущільнено і між окремими шарами матеріалу немає повітря.
Якщо для захисту мікрооточуючого середовища або для забезпечення основної ізоляції використовують покриття на друкованих платах, застосовують додаток W.
Застосовують менші проміжки згідно з ІЕС 60664-3 розділ 4 (тип захисту 1 значення Р1; тип захисту 2 відстані крізь ізоляцію).
Циклічні випробування для герметизованих трансформаторів див. 26.2
Н.3.2 Оптоелектронну пару попередньо нагрівають до температури, яка на 50 К перевищує максимальну температуру її поверхні під час випробування за розділами 14 і 15; випробування оптоелектронної пари провадять за найбільш несприятливих умов, які можуть виникнути у процесі цих випробувань
D - найвіддаленіша від джерела живлення точка, в якій максимальна потужність, що віддається на зовнішнє навантаження, перевищує 15 Вт.
А, В - найближчі до джерела живлення точки, у яких потужність віддається на зовнішнє навантаження , перевищує 15 Вт. Це точки малої потужності.
Точки А і В, кожну окремо, замикають на С.
Умови пошкодження переліків а)-е), що їх наведено в Н.2.3, застосовують окремо до Zi, Zz, Z3, Ze і Z?.
Рисунок Н.1 - Приклад електронного кола з точками малої потужності (Н.2.2)
ДОДАТОК I
(відмінено)ДОДАТОК J
(обов’язковий)
СХЕМА ВИМІРЮВАННЯ СТРУМІВ ДОТИКУ
(Як приклад викоростано рисунок 4 ІЕС 60990)
Випробувальні виводи
±0,1%
500 Ом ±0,1 % .
Показання у дійових значеннях:
Допуск: £2 %
Вхідний опір: 0,1 Мом
Вхідна ємність: £200 пФ
Діапазон частот від 15 Гц до 1 МГц
0,22 МкФ ±1,0%
Юко^О.1 %
V - вольтметр
(Л2<В)
Рисунок J.1 - схема вимірювання сили струмів дотику
ДОДАТОК К
(обов’язковий)
ІЗОЛЯЦІЙНІ ОБМОТУВАЛЬНІ ПРОВОДИ, ВИКОРИСТОВУВАНІ ЯК БАГАТОШАРОВА ІЗОЛЯЦІЯ
Цей додаток розглядає обмотувальні проводи з ізоляцією із поліімідної плівки або її еквіваленту, які можна використовувати для забезпечення основної, додаткової або посиленої ізоляції в елементах, виконаних намотуванням без додаткової ізоляційної прокладки.
