Страница 4: ДСТУ Б Д.2.2-1:2012. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Земляні роботи. (Збірник 1) (59565)

1.1.8.27 При транспортуванні по трубах абразивного грунту ( норми груп 118-121), що викликає підвищене проти норми зношення труб, потрібно враховувати, якщо це передбачено у проекті, повторне повне або часткове укладання трубопроводів для гідромеханізації. У цьому випадку повернення труб після первинного і наступного укладання установлюється за проектними даними.

Розміри і порядок розрахунку повернених труб при укладанні дюкерів установлюється за проектними даними.

1.1.8.28 При розробці грунтів земснарядами, обладнаними ежектувальними пристроями, до норм витрат труда груп 119, 120 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.1.3.160).

1.1.8.29 При роботі земснарядів в єдиному технологічному потоці разом з гідравлічною установкою до норм груп 119, 120 потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.1.3.161).

1.1.8.30 У нормах групи 122 передбачена розробка грунту при глибині шару, що розробляється, від 0,5 до 0,7 м, висоті викиду до 2 м, транспортуванні пульпи до 50 м і ширині прорізу понад 10 м. При інших значеннях потрібно застосовувати коефіцієнти за таблицею 10 (п.п.1.3.162 – 1.3.171).

1.1.9 Інші види земляних робіт, підготовчі, супутні і укріплювальні роботи.

Насипи на болотах

1.1.9.1 У нормах передбачене спорудження насипів на болотах глибиною не менше 0,5 м таких типів: 1 – болота, заповнені до дна торфом стійкої консистенції; 2 – болота, заповнені до дна торфом нестійкої консистенції, прихованим під рослинно-кореневим покривом; 3 – болота, заповнені болотним мулом і водою з торф'яною плівкою або без неї.

1.1.9.2 Роботи з очищення торфоприймальників від напливаючого торфу потрібно визначати за нормою 4 групи 140.

1.1.9.3 У нормах груп 151 і 152 враховане застосування готового дерну і рослинної землі, заготівлю і доставку яких до місця робіт потрібно визначати додатково.

Розробка грунту вручну

1.1.9.4 Норми на розробку грунтів вручну при пошаровому заляганні грунтів, потрібно приймати для кожної групи грунтів виходячи із повної проектної глибини розробки.

Наприклад, потрібно вирити вручну траншею глибиною 3 м, у якій грунт 1 групи залягає до глибини 1 м від поверхні, а грунт 3 групи – від 1,01 до 3 м. В цьому випадку розробку грунту як 1, так і 3 групи потрібно враховувати за нормами групи, які передбачають глибину розробки до 3 м.

1.1.9.5 Для визначення ресурсів на ручну розробку раніше розпушених незлежаних грунтів 2-4 груп потрібно застосовувати норми на одну групу нижче, а для грунтів 5 – 7 груп – норми 4 групи.

1.1.9.6 При визначенні ресурсів на доробку вручну котлованів і траншей, розроблених механізованим способом, потрібно керуватися таблицею 10 (п.1.3.180).

1.1.9.7 У нормах груп 171 і 172 на влаштування кріплень стінок траншей до нестійких грунтів потрібно відносити піщані, гравелисті та інші незв'язні грунти, а до стійких – глинисті, суглинисті та інші зв'язні грунти.

1.1.9.8 Норми на розробку скельного грунту відбійними молотками (група 170) потрібно застосовувати у випадках, коли не допускається виконання підривних робіт.

Розробка сезонномерзлих грунтів

1.1.9.9 У нормах груп 187 передбачена середня щільність пухкого снігу до 200 кг/м3 і твердого снігу до 400 кг/м3.

Підготовчі роботи

1.1.9.10 Норми на вирубку і корчування лісу, корчування пнів і розчистку площі і трас від лісу, чагарника і мілколісся (таблиці 191-213) слід застосовувати тільки при виконанні цих робіт на будівництві силами будівельно-монтажних організацій.

1.1.9.11 У нормах груп 191-193 передбачені такі групи порід лісу за твердістю деревини:

а) м'які – осика, липа, сосна, кедр, ялина, ялиця, береза, вільха;

б) тверді – дуб, бук, граб, клен, ясен;

в) модрина – за нормами на вирубку і обробку деревини віднесена до твердих порід.

1.1.9.12 Показники, що характеризують густоту дрібнолісся і чагарника, наведені в таблиці 6.

Таблиця 6 – Показники, що характеризують густоту дрібнолісся і чагарника

1.1.9.13 Для визначення об'єму деревини, одержаної при зрубуванні лісу, потрібно керуватися лісотаксаційними даними.

При відсутності лісотаксаційних даних об'єм деревини, одержаної з 1 га лісу різної густоти і крупності, приймається за таблицею 7.

Таблиця 7 – Об’єм деревини з 1 га лісу різної густоти і крупності

1.1.9.14 Необхідність обробки деревини, одержаної від вирубки лісу, і влаштування площадок для обробки установлюється проектом. Розчищення від лісу і чагарника місць, відведених під площадки для обробки лісу, якщо вони не можуть бути розміщені на розчищеній просіці, потрібно включати в обсяг робіт з лісоочищення.

Водозниження

1.1.9.15 Норми передбачають весь комплекс робіт щодо складання, занурення, встановлення, витягання і розбирання голкофільтрів і ежекторних водопідіймачів довжиною від 4 до 30 м з прокладанням водоводу і експлуатацією насоса для подачі води при гідрозануренні голкофільтрів і обсадних труб, а також монтажу і демонтажу всмоктувального колектора.

1.1.9.16 Норми передбачають гідравлічне занурення легких голкофільтрів і обсадних труб у грунти 2 і 3 груп згідно з таблицею 8.

При гідрозануренні легких голкофільтрів і обсадних труб у грунтах 3 групи потрібно додатково враховувати експлуатацію пересувних компресорів, приймаючи час їх роботи рівним часу роботи насосів, передбачених даним збірником для гідравлічного занурення.

1.1.9.17 Гідрозанурення і встановлення легких голкофільтрів у свердловини довжиною до 4 м виконується вручну. Гідрозанурення обсадних труб довжиною 4 і 7 м, голкофільтрів довжиною до 7 м і встановлення голкофільтрів довжиною до 7 м у готову свердловину передбачено з використовуванням бурової установки УГБ-50М. Цією ж установкою передбачене і витягання голкофільтрів довжиною до 4 і 7 м.

1.1.9.18 У нормах встановлення і витягання ежекторів передбачене із використовуванням автомобільного крана.

1.1.9.19 Буріння свердловин з кріпленням або без кріплення обсадними трубами для установлення в них голкофільтрів потрібно враховувати додатково за нормами ДБН Д.2.2-4 "Свердловини".

Таблиця 8 – Класифікація грунтів і способи занурення голкофільтрів

1.1.9.20 Витрати легких голкофільтрів у процесі їх занурення, експлуатації і витягання (Р) визначаються за формулою:

1,2 x К x Н x В

Р = –––––––––––––– ,

12

де 1,2 – коефіцієнт, який враховує час на занурення, витягання і транспортування голкофільтрів;

К – кількість голкофільтрів, передбачена проектом;

Н – річна норма зношення голкофільтрів, що приймається рівною 0,7;

В – тривалість роботи голкофільтрів на одному місці, передбачена проектом (у місяцях).

1.1.9.21 Ресурси на експлуатацію насосів голкофільтрувальних установок, експлуатацію ежекторних водопідйомників залежно від кількості, типу і часу їх роботи потрібно визначати за проектними даними.

1.1.9.22 Ресурси на земляні роботи з улаштування берм і майданчиків для розміщення водознижувальних установок потрібно визначати за відповідними нормами цього збірника.

1.1.9.23 Ресурси на прокладання напірних і водозбірних колекторів ежекторних установок, скидних трубопроводів легких і ежекторних установок слід визначати за нормами ДБН Д.2.2-22 "Водопровід – зовнішні мережі".

1.1.9.24 Улаштування водознижувальних свердловин залежно від їх проектної конструкції і кількості слід визначати за нормами ДБН Д.2.2-4 "Свердловини".

1.1.9.25 Ресурси на експлуатацію глибинних насосів при водозниженні повинні визначатися виходячи з проектних даних про кількість, тип насосів і тривалість їх роботи.

1.2 Правила обчислення об'ємів робіт

1.2.1. Об’єм земляних робіт потрібно визначати за проектними даними з розбивкою залежно від способів їх виконання, передбачених кошторисними нормами, і класифікації грунтів за трудністю розробки згідно з таблицею 1.

1.2.2. Об’єм робіт з улаштування виїздів і з'їздів у котловани, в'їздів на насипи, а також розширення насипів для розвороту автомашин при відсипці на болотах потрібно визначати додатково.

1.2.3. Об’єм робіт при механізованій розробці котлованів і траншей при будівництві будівель і споруд, виїмок при будівництві автомобільних доріг і залізниць потрібно визначати за проектними даними, відраховуючи об'єм недобору грунту.

Об’єм недобору грунту і спосіб його розробки потрібно приймати відповідно до БНіП 3.02.01-87 "Земляні споруди, основи і фундаменти" і проекту організації будівництва.

У складі робіт з розробки виїмок екскаваторами “драглайн” з відсипкою грунту в кавальєри (група 31) враховане часткове перекидання грунту. У випадку, якщо проектом передбачається робота другого екскаватора – для забезпечення перекидання грунту в кавальєр, ці роботи враховуються за проектними даними додатково з урахуванням вимог 1.1.7.23.

1.2.4. Об'єм зливної призми і кюветів залізничної виїмки визначається кількістю грунту виїмки нижче рівня, що проходить на відстані 10 см над верхом зливної призми.

1.2.5. При визначенні об'єму розробки мокрих грунтів необхідно вважати, що до мокрих грунтів відносяться як грунти, що лежать нижче рівня грунтових вод, так і грунти, що розміщені вище цього рівня: на 0,3 м – для пісків крупних, середньої крупності і дрібних, на 0,5 м – для пісків пилуватих і супісків і на 1 м – для суглинків, глин і лесових грунтів.

1.2.6. Глибину котлованів або траншей для магістральних трубопроводів, фундаментів під стіни, обладнання, колони, а також глибину котлованів під будівлі і споруди з підвальними приміщеннями і технічними підвалами потрібно приймати згідно з проектними даними від чорної відмітки до відмітки прокладання трубопроводу (підошви основи під трубопровід), до підошви закладання фундаменту (подушки під фундамент), до підошви підстилаючого шару під підлогу.