Страница 4: ДСТУ IEC 61038-2002. Вимірювання електричне. Тарифікація і контроль навантаження. Окремі вимоги до реле часу (62703)

Примітка 1. Номінальна сила струму вимкнення вихідного елемента часто більша за номінальну силу струму плавкого запобіжника живлення, який дає характеристику короткого замикання. Користувач може використовувати контакти перемикача двома різними способами:

• або відповідно з більшою номінальною силою струму вимкнення, що може призвести до пошкодження контактів через коротке замикання, хоча можливість такого пошкодження практично мала;

• або відповідно до режиму короткого замикання, наведеного вище.

Примітка 2. Випробування на коротке замикання не провадять для перемикача низького номінального постійного струму (ЗО В, ЗО мА).

У нормальних умовах застосування електричні ланцюги й ізоляція не повинні досягати темпе­ратури, що може несприятливо вплинути на роботу реле часу. Підвищення температури зовнішньої поверхні реле часу не повинно перевищувати 25 К за температури довкілля 40 °С.

Ізоляційні матеріали потрібно узгодити з відповідними вимогами ІЕС 60085.

Реле часу повинно бути таким, щоб зберігати відповідні діелектричні властивості за нормаль­них умов застосування з урахуванням атмосферних впливів і різних напруг, з якими звичайно пра­цюють схеми.

Реле часу повинно витримувати випробування імпульсною напругою та напругою змінного струму, як зазначено в 5.4.6.

Синхронізовані реле часу повинні мати точність витримання часу (стабільність) у нормальних робочих умовах кращу ніж 1 хв/рік, припускаючи, що частота електроживлення зберігає своє середнє номінальне значення. Після експлуатації на робочому резерві протягом 36 год за нормальної тем­ператури, точність підтримання часу повинна бути кращою за 180 с для реле, де роботу забезпечує пружина, та кращою за 1,5 с — для реле, де роботу забезпечує батарея.

За нормальної температури стабілізовані кварцом реле часу повинні мати точність витриман­ня часу кращу за 0,5 с/добу. Після експлуатації в робочому режимі протягом 36 год точність витри­мання часу повинна бути кращою за 1,5 с. Зміна точності витримання часу залежно від температу­ри повинна бути меншою ніж 0,15 с/°С за 24 год роботи.

Дійсний час інтегрування перемикача з індикатором максимального навантаження не повинен відрізнятись більше ніж на 1 % від установленої величини. Перемикач з індикатором максимально­го навантаження повинен бути активним для повторного встановлення протягом часу більшого ніж 0,8 % та меншого ніж 1,2 % часу інтегрування.

Реле часу потрібно сконструювати так, щоб електромагнітні завади, наведені чи випромінювані, а також електростатичні розряди не спричинили їм пошкодження і мали незначний вплив.

Примітка. Завадами вважають:

• гармоніки;

• провали та короткі перебої напруги;

• електростатичні розряди;

• електромагнітні поля;

• наведені перехідні процеси;

• магнітні поля постійного та змінного струму.

Щодо випробування див. 5.6.

Реле часу не повинно створювати наведені чи випромінювані шуми, які могли б завадити іншому устаткованню.

Щодо випробування див. 5.7.

5 ВИПРОБУВАННЯ ТА УМОВИ ВИПРОБУВАННЯ

Усі випробування провадять у стандартних умовах, як зазначено в додатку В (обов’язковому), якщо немає інших вказівок у відповідному розділі.

Випробування типу, визначене в 3.6.1, потрібно провадити на одному або кількох зразках реле часу, вибраних виробником, для встановлення їх специфічних характеристик та для підтвердження їх відповідності вимогам цього стандарту.

У разі модифікації реле часу, проведеної після випробування типу, що тільки частково впли­ває на реле часу, достатньо провести тільки часткове випробування за тими характеристиками, на які могла вплинути ця модифікація.

Механічну міцність корпусу реле часу слід випробувати пружинним молотком (див. ІЕС 60817).

Реле часу треба встановити в нормальне робоче положення, а пружинний молоток повинен ударяти по одному разу по кожній із зовнішніх поверхонь корпусу та по кришці колодки затискачів з кінетичною енергією (0,22 ± 0,05) Н м.

Результат випробування вважають задовільним, якщо на корпусі реле часу та кришці колодки затискачів не буде пошкоджень, які могли б вплинути на роботу реле часу, і якщо після ударів не­має небезпеки торкнутися піднапругових частин. Невелике пошкодження, що не погіршує захист від непрямого контакту чи від проникнення твердих предметів, пилу та води, вважають припустимим.

Випробування треба провадити відповідно до ІЕС 60068-2-27 у таких умовах:

• реле в неробочому стані, без паковання;

• імпульс напівсинусоїдний;

• максимальне пришвидшення: 294 м/с² (ЗО д);

• тривалість імпульсу: 18 мс.

Після випробування на реле часу не повинно бути пошкоджень і воно повинно нормально пра­цювати.

Випробування слід виконувати відповідно до ІЕС 60068-2-6 у таких умовах:

• реле в неробочому стані, без паковання;

• методика випробування А;

• діапазон частот: 10 Гц — 150 Гц;

• частота переходу: 60 Гц;

• f < 60 Гц, стала амплітуда переміщення + 0,075 мм;

• f > 60 Гц, стале пришвидшення 9,8 м/с² (1 д);

• контроль в одній точці;

• кількість циклів коливань на вісь: 10.

Примітка. 10 циклів коливання триває 75 хв.

Після випробування на реле часу не повинно бути пошкоджень і воно повинно нормально пра­цювати.

Випробування треба провадити відповідно до ІЕС 60695-2-1/1 за таких температур:

• колодка затискачів: 960 °С ± 15 °С; .

• кришка затискачів і корпус реле: 650 °С ± 10 °С;

• тривалість дії: ЗО с ± 1 с.

Контакт із розжареним проводом може статися в будь-якому випадковому місці. Якщо колодку затискачів виготовлено як одне ціле з основою реле, то достатньо виконати випробування тільки на колодці затискачів.

Випробування слід провадити відповідно до ІЕС 60529 за таких умов:

1. захист від проникнення пилу:

• реле в неробочому стані, установлене на штучній стіні;

• випробування необхідно провадити на відрізках кабелю (незахищені кінці запаяно) типів, установлених виробником на місці;

• усередині реле часу встановлюють такий самий атмосферний тиск, як і зовні (ні нижче, ні вище);

• перша цифра характеристики: 5 (ІР5Х).

Проникнення пилу може бути в кількості, що не шкодить роботі реле часу та не вплине на його діелектричну міцність.

2. захист від проникнення води:

• реле в неробочому стані;

• друга цифра характеристики: 1 (ІРХ1).

Проникнення води можливе тільки в кількості, що не шкодить роботі реле часу та не вплине на міцність його ізоляції.

Після кожного з кліматичних випробувань реле часу не повинно мати ніяких пошкоджень і має працювати нормально.

Випробування слід виконувати відповідно до ІЕС 60068-2-2 за таких умов:

• реле в неробочому стані без батареї живлення;

• температура: + 70 °С ± 2 °С;

• тривалість випробування: 72 год.

Випробування потрібно виконувати відповідно до ІЕС 60068-2-1 за таких умов:

• реле в неробочому стані;

• температура -25 °С ± З °С;

• тривалість випробування: 72 год.

Випробування треба провадити відповідно до ІЕС 60068-2-30 за таких умов:

• кола напруги й допоміжні кола — під напругою 1/_п;

• без будь-якого струму у вихідному(-их) елементі(-ах);

• варіант 1;

• підвищена температура: + 40 °С ± 2 °С;

• ніяких спеціальних заходів для видалення вологи з поверхні не треба вживати;

• тривалість випробування: 6 циклів.

Протягом 24 год після закінчення випробування реле часу підлягає таким перевіркам:

1. перевірка ізоляції за 5.4.6 за винятком того, що імпульсну напругу треба помножити на коефіцієнт 0,8;

2. функційна перевірка. На реле часу не повинно бути ніяких пошкоджень і воно повинно пра­цювати нормально.

Випробування на вологе тепло є також вйпробуванням на корозію. Висновки роблять візуально. Не повинно бути ніяких слідів корозії, що могли би вплинути на функційні властивості реле часу.

Споживання потужності треба визначати відповідним методом для стандартних значень впливних величин, наведених у додатку В. Загальна точність має бути кращою за 5 %.

Випробуване реле часу одержує електроживлення поряд із зразковим годинником. Якщо дже­релом електроживлення є акумуляторна батарея, то на реле часу живлення слід подавати принаймні протягом 108 год перед проведенням випробування. Якщо джерелом електроживлення є гальванічний елемент, то на реле часу живлення треба подавати принаймні протягом 1 год до початку випробу­вання.

Подавання живлення на реле часу припиняють на 36 год. Коли джерело живлення вимкнене, різниця в часі між зразковим годинником і випробуваним реле часу не повинна перевищувати:

• 180 с для реле часу з пружинним робочим резервом;

• 1,5 с для реле часу з робочим резервом від акумуляторної батареї і стабілізованих кварцом.

У разі відновлення електроживлення реле часу вихідні перемикачі повертаються в позицію, яку вони повинні мати згідно з дійсним часом, що також підлягає перевірці.

Це випробування потрібно провадити для усіх можливих позицій вихідних перемикачів. Віднов­лення напруги слід робити плавно перемикальним пристроєм.

Контакт(и) реле треба випробувати на повністю скомплектованому реле часу за стандартних умов і підключати до випробувальної схеми, яка складається, в основному, із джерела живлення, захисного пристрою та повного опору навантаження.

Напруга живлення у випробувальній схемі повинна перевищувати в 1,15 разів номінальну на­пругу вимкнення, а повний опір навантаження треба регулювати так, щоб забезпечити силу струму, зазначену в 4.4.5. Для випробування з омічним навантаженням повний опір складається з активно­го резистора, а для випробування з індуктивним навантаженням (coscp = 0,4) він складається з ре­зистора та послідовно під'єднаної індуктивності. Якщо котушку індуктивності без осердя застосову­ють як резистор, по якому проходить принаймні 0,6 % струму обмотки, то її під’єднують до резис­тора паралельно.

Випробування треба виконувати з різними вихідними елементами (або наборами контактів реле) згідно з 4.4.6, а саме:

• 30000 операцій з омічним навантаженням;

• 30000 операцій з індуктивним навантаженням;

• 75000 операцій без навантаження.

Для випробування контактів перемикача з індикатором максимального навантаження (або їх електронного відповідника) повний опір навантаження складається з резистора та котушки індуктивності, з’єднаних послідовно для одержання коефіцієнта потужності 0,5. Силу струму у випробувальній схемі треба регулювати до такого значення, щоб за номінальної напруги вимкнен­ня сумарна потужність становила 20 В А. Кількість операцій, що необхідно виконати, пов'язана з найкоротшим періодом інтегрування, але вона має становити принаймні 400000.

Проміжок часу між змінами стану треба встановлювати:

• для перемикачів навантаження й перемикачів тарифу з частотою, що не перевищує 6 операцій перемикання за 1 хв;

• для перемикачів з показником максимального навантаження з частотою, що не перевищує 1 операцію перемикання за 1 с.

Випробування витримано, якщо після них зменшення потужності на вихідних елементах за номінального струму розмикання не перевищує 3 Вт або падіння напруги на вихідних елементах не перевищує 1 В, а відкриті контакти можуть витримати випробувальну напругу змінного струму се- редньоквадратичного значення 1000 В протягом 1 хв.