Температура повітря в каналі повинна бути (23 ± 5) °С і під час проведення всіх вимірювань для конкретного типу сигналізаторів диму пожежних не повинна змінюватися більше ніж на 5 °С, якщо інше не зазначено в методиці випробовування.

Зразок треба підмикати до усталювання електроживлення, як зазначено у 5.1.2, і треба ста­білізувати протягом принаймні 15 хв, якщо інше не зазначено виробником.

Випробовувальний аерозоль, зазначений у додатку В, треба подавати в канал так, щоб швидкість зростання концентрації аерозолю знаходилася в діапазоні;

0,015 < < 0,1 дБ/(м «хв) для сигналізаторів диму пожежних розсіяного або пропущеного світла;

Af

„ _ . АУ . . ._ . .

0,05 < — < 0,3 1/хв для іонізаційних сигналізаторів диму пожежних.

А/

Примітка. Ці діапазони дозволяють обирати відповідну швидкість залежно від чутливості сигналізатора диму пожежно­го, щоб одержати спрацьовування цього сигналізатора за прийнятний час.

Швидкість зростання концентрації аерозолю повинна лишатися практично постійною під час проведення всіх вимірювань для конкретного типу сигналізаторів диму пожежних.

Усі вимірювання концентрації аерозолю повинні проводитися безпосередньо поблизу випроб­ного зразка.

Значення концентрації аерозолю або у) в момент видавання зразком сигналу тривоги прий­мається як поріг спрацьовування сигналізатора диму пожежного. Значення т (дБ/м) реєструєть­ся для сигналізаторів диму пожежних розсіяного або пропущеного світла, у — для іонізаційних сиг­налізаторів диму пожежних (див. додаток С).

  1. Забезпечення випробовувань

Для проведення випробовувань треба забезпечити;

  1. 20 зразків сигналізаторів диму пожежних;

  2. дані, зазначені в 4.19.

Надані для випробовування зразки треба розглядати як продукцію серійного виробництва відносно конструкції і настроювання.

Це означає, що середнє значення порога спрацьовування 20 зразків, визначене під час ви­пробовування на первісну чутливість, повинно відповідати середньому значенню порога спрацьо­вування сигналізаторів диму пожежних за умов серійного виробництва, а граничні значення, ви­значені у випробовуванні на первісну чутливість, повинні також співпадати з граничними значен­нями порога спрацьовування продукції цього самого виробника.


  1. План випробовування

Зразки треба пронумерувати відповідно до 5.4.2 цього стандарту. Зразки треба випробовувати відповідно до наведеного нижче плану (див. таблицю 1) у порядку, зазначеному нижче.

Таблиця 1 — План випробовування

Випробовування

Підрозділ

Номер зразка

Повторність

5.2

довільно взятий зразок

Залежність від напрямку

5.3

довільно взятий зразок

Первісна чутливість

5.4

усі сигналізатори

Впливання повітряного потоку

5.5

10

Осліплювання

5.6

2

Сухе тепло

5.7

3

Холод (за умов функціювання)

5.8

4

Вологе тепло (за умов функціювання)

5.9

5

Корозійне впливання діоксиду сірки (SO2)

5.10

6,7

Удар

5.11

8

Вібрація (за умов функціювання)

5.12

9

Вібрація (тривале впливання)

5.13

9

Провали і короткочасні переривання в мережі живлення

5.14

2

Електростатичний розряд

5.14

10

Випромінювані електромагнітні поля

5.14

11

Кондуктивні завади, спричинені електромагнітними полями

5.14

2

Повільні кидки напруги великої енергії

5.14

13

Чутливість до різних типів пожеж

5.15

17, 18, 19,20

Попередження про недостатність живлення батареї

5.16


Рівень гучності звукового сигналу

5.17

1,15

Надійність звукового пристрою сигналізатора диму пожежного

5.18

15

Взаємоз'єднувані сигналізатори диму пожежні

5.19

14

Можливість приглушення сигналу тривоги

5.20

16

Зміни параметрів електроживлення

5.21

2

Зміни полярності батареї

5.22

16

Резервне джерело живлення

5.23

Додаткові зразки (за необхідності)

Електрична безпека

5.24

Додаткові зразки (за необхідності)

Примітка. Випробовування відповідно до 5.6 проводять лише для сигналізаторів диму пожежних пропущеного або розсіяного світла.

  1. Повторність

    1. Мета випробовування

Довести, що чутливість сигналізатора диму пожежного лишається постійною навіть після ве­ликої кількості спрацьовувань.

  1. Методика випробовування

Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати шість разів відповідно до 5.1.5.

Положення зразка стосовно напрямку повітряного потоку — довільне, але воно повинно ли­шатися незмінним протягом усіх шести вимірювань.

Максимальне виміряне значення порога спрацьовування треба позначити як: утах або mmax, а мінімальне ymin або Л7тіп.

  1. Вимоги

Співвідношення значень порога спрацьовування утах : утіп або ттах : Л7тіп не повинно пере­вищувати 1,6.

Мінімальне значення порога спрацьовування утіп повинно бути не менше ніж 0,2 або ттіп по­винно бути не менше ніж 0,05 дБ/м.

  1. Залежність від напрямку

    1. Мета випробовування

Довести, що чутливість сигналізатора диму пожежного не залежить надмірно від напрямку повітряного потоку навколо цього сигналізатора.

  1. Методика випробовування

Значення порога спрацьовування випробного зразка треба вимірювати вісім разів відповідно до 5.1.5. Треба повертати зразок після кожного вимірювання на кут 45° навколо його вертикальної осі так, щоб виміряні значення відповідали вісьмом різним положенням стосовно напрямку повітряного потоку.

Максимальне виміряне значення порога спрацьовування треба позначати як: утах або ттах, а мінімальне утіп або Л7тіп.

Обидва положення, в яких було виміряно максимальне і мінімальне значення порога спрацьо­вування, повинні бути позначені.

Під час подальших випробовувань положення, в якому було виміряно максимальне значен­ня порога спрацьовування, будуть позначати як положення з найменшою чутливістю, а положен­ня з мінімальним значенням порога спрацьовування, як положення з найбільшою чутливістю.

  1. Вимоги

Співвідношення значень порога спрацьовування утах: утіп або ттах: ттіп не повинно пере­вищувати 1,6.

Мінімальне значення порога спрацьовування утіп повинно бути не менше ніж 0,2 або ттіп по­винно бути не менше ніж 0,05 дБ/м.

  1. Первісна чутливість

    1. Мета випробовування

Визначити значення чутливості кожного сигналізатора диму пожежного до проведення всіх по­дальших випробовувань. Ці значення будуть використані як базові в подальших випробовуваннях.

  1. Методика випробовування

Треба вимірювати поріг спрацьовування кожного з випробних зразків відповідно до 5.1.5. Прону­мерувати зразки залежно від отриманих значень чутливості: номер 1 для зразка з найнижчим значен­ням порога спрацьовування, а номер 20 для зразка з найвищим значенням порога спрацьовування.

Максимальне виміряне значення порога спрацьовування треба позначити як утах або ттах, а мінімальне утіп або mmjn. Треба обчислити середнє арифметичне отриманих значень порога спра­цьовування і позначити їх як ў або m.

  1. Вимоги

Співвідношення значень порога спрацьовування утах: ў або л?тах■ пі не повинно перевищу­вати 1,33, а співвідношення значень порога спрацьовування ў: утіп або ігг ттт не повинно пе­ревищувати 1,5.

  1. Впливання повітряного потоку

    1. Мета випробовування

Довести, що чутливість сигналізатора диму пожежного не залежить надмірно від швидкості повітряного потоку, а також те, що сигналізатор диму пожежний не занадто схильний до помилко­вих спрацювань за умов протягу або короткочасних поривань вітру.

  1. Методика випробовування

Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати відповідно до 5.1.5 у положеннях із найбільшою та найменшою чутливістю. Отримані значення треба позначити відповідно У(о,2)тах і У(0,2)тіп або Л7(0.2)тах ■ т(0.2)тіп-

Потім ці вимірювання треба повторити, але вже за значення швидкості повітряного потоку поблизу сигналізатора (1 ± 0,2) м/с. Отримані під час цього випробовування значення порога спра­цьовування треба позначити ВІДПОВІДНО У(1і0)тах І У(1,0)тіп або m(1t0)max і Л7(10)тіп-

Додатково для іонізаційних сигналізаторів диму пожежних випробний зразок у положенні з найбільшою чутливістю потім треба піддавати впливанню вільного від аерозолю повітряного по­току зі швидкістю (5 ± 0,5) м/с протягом 5 хв.

  1. Вимоги

Повинна виконуватись одна з таких вимог:

  1. 0,625 < У(0-2)тах + У<°'2)тіп. < і|6 або

У(0,1)тах + У(0,1)тіп

  1. 0,625 < т(0'2)піЗ*. ^(О^тіп < «ід

"’(О.І)тах + <”(0,1) min

При цьому сигналізатор диму пожежний у вільному від аерозолю повітряному потоці не по­винен видавати ні сигналу тривоги, ні сигналу несправності.

  1. Осліплювання

    1. Мета випробовування

Довести, що на чутливість сигналізатора диму пожежного не роблять неприпустимого впли­вання джерела штучного світла. Це випробовування проводять лише для сигналізаторів диму по­жежних розсіяного або пропущеного світла, тому що іонізаційні сигналізатори диму пожежні роз­глядають як ті, що не піддають цьому впливанню.

  1. Методика випробовування

Пристрій осліплювання, зазначений в додатку D, треба змонтувати у димовому каналі, зазна­ченому у додатку А. Зразок треба установити у пристрій осліплювання у положенні з найменшою чутливістю і з’єднати з устаткованням електроживлення, як це вказано в 5.1.2. Потім провести таке випробовування.

Виміряти значення порога спрацьовування відповідно до 5.1.5.

Усі чотири лампи увімкнути одночасно на 10 с, потім на 10 с вимкнути, повторити 10 разів.

Усі чотири лампи одночасно увімкнути і, не раніше ніж через 1 хв за умов увімкнених ламп, виміряти значення порога спрацьовування відповідно до 5.1.5.

Потім чотири лампи вимкнути.

Повторити зазначену вище процедуру за умов повертання сигналізатора диму пожежного на 90° у любому напрямку від положення з найменшою чутливістю.

Для кожного з положень максимальне значення порога спрацьовування треба позначити ттах, а мінімальне Л7тіп.

  1. Вимоги

Під час вмикання і вимикання ламп та під час їхнього одночасного (тривалістю не менше ніж 1 хв) увімкнення зразок не повинен видавати ні сигнал тривоги, ні сигнал несправності.

У кожному з положень співвідношення значень порога спрацьовування mmax: mmin не повин­но перевищувати 1,6.

  1. Сухе тепло

    1. Мета випробовування

Довести здатність сигналізатора диму пожежного правильно функціювати за високих темпе­ратур довкілля, які можуть виникнути на короткий час під час експлуатування.

  1. Методика випробовування

Випробний зразок треба установити в димовий канал, зазначений у додатку А, у положенні з найменшою чутливістю за початкової температури повітря (23 ± 5) °С та з’єднати з устаткован- ням електроживлення відповідно до 5.1.2.