Температура повітря в каналі повинна бути (23 ± 5) °С і під час проведення всіх вимірювань для конкретного типу сигналізаторів диму пожежних не повинна змінюватися більше ніж на 5 °С, якщо інше не зазначено в методиці випробовування.
Зразок треба підмикати до усталювання електроживлення, як зазначено у 5.1.2, і треба стабілізувати протягом принаймні 15 хв, якщо інше не зазначено виробником.
Випробовувальний аерозоль, зазначений у додатку В, треба подавати в канал так, щоб швидкість зростання концентрації аерозолю знаходилася в діапазоні;
0,015 < < 0,1 дБ/(м «хв) для сигналізаторів диму пожежних розсіяного або пропущеного світла;
Af
„ _ . АУ . . ._ . .
0,05 < — < 0,3 1/хв для іонізаційних сигналізаторів диму пожежних.
А/
Примітка. Ці діапазони дозволяють обирати відповідну швидкість залежно від чутливості сигналізатора диму пожежного, щоб одержати спрацьовування цього сигналізатора за прийнятний час.
Швидкість зростання концентрації аерозолю повинна лишатися практично постійною під час проведення всіх вимірювань для конкретного типу сигналізаторів диму пожежних.
Усі вимірювання концентрації аерозолю повинні проводитися безпосередньо поблизу випробного зразка.
Значення концентрації аерозолю (т або у) в момент видавання зразком сигналу тривоги приймається як поріг спрацьовування сигналізатора диму пожежного. Значення т (дБ/м) реєструється для сигналізаторів диму пожежних розсіяного або пропущеного світла, у — для іонізаційних сигналізаторів диму пожежних (див. додаток С).
Забезпечення випробовувань
Для проведення випробовувань треба забезпечити;
20 зразків сигналізаторів диму пожежних;
дані, зазначені в 4.19.
Надані для випробовування зразки треба розглядати як продукцію серійного виробництва відносно конструкції і настроювання.
Це означає, що середнє значення порога спрацьовування 20 зразків, визначене під час випробовування на первісну чутливість, повинно відповідати середньому значенню порога спрацьовування сигналізаторів диму пожежних за умов серійного виробництва, а граничні значення, визначені у випробовуванні на первісну чутливість, повинні також співпадати з граничними значеннями порога спрацьовування продукції цього самого виробника.
План випробовування
Зразки треба пронумерувати відповідно до 5.4.2 цього стандарту. Зразки треба випробовувати відповідно до наведеного нижче плану (див. таблицю 1) у порядку, зазначеному нижче.
Таблиця 1 — План випробовування
Випробовування |
Підрозділ |
Номер зразка |
Повторність |
5.2 |
довільно взятий зразок |
Залежність від напрямку |
5.3 |
довільно взятий зразок |
Первісна чутливість |
5.4 |
усі сигналізатори |
Впливання повітряного потоку |
5.5 |
10 |
Осліплювання |
5.6 |
2 |
Сухе тепло |
5.7 |
3 |
Холод (за умов функціювання) |
5.8 |
4 |
Вологе тепло (за умов функціювання) |
5.9 |
5 |
Корозійне впливання діоксиду сірки (SO2) |
5.10 |
6,7 |
Удар |
5.11 |
8 |
Вібрація (за умов функціювання) |
5.12 |
9 |
Вібрація (тривале впливання) |
5.13 |
9 |
Провали і короткочасні переривання в мережі живлення |
5.14 |
2 |
Електростатичний розряд |
5.14 |
10 |
Випромінювані електромагнітні поля |
5.14 |
11 |
Кондуктивні завади, спричинені електромагнітними полями |
5.14 |
2 |
Повільні кидки напруги великої енергії |
5.14 |
13 |
Чутливість до різних типів пожеж |
5.15 |
17, 18, 19,20 |
Попередження про недостатність живлення батареї |
5.16 |
|
Рівень гучності звукового сигналу |
5.17 |
1,15 |
Надійність звукового пристрою сигналізатора диму пожежного |
5.18 |
15 |
Взаємоз'єднувані сигналізатори диму пожежні |
5.19 |
14 |
Можливість приглушення сигналу тривоги |
5.20 |
16 |
Зміни параметрів електроживлення |
5.21 |
2 |
Зміни полярності батареї |
5.22 |
16 |
Резервне джерело живлення |
5.23 |
Додаткові зразки (за необхідності) |
Електрична безпека |
5.24 |
Додаткові зразки (за необхідності) |
Примітка. Випробовування відповідно до 5.6 проводять лише для сигналізаторів диму пожежних пропущеного або розсіяного світла.
Повторність
Мета випробовування
Довести, що чутливість сигналізатора диму пожежного лишається постійною навіть після великої кількості спрацьовувань.
Методика випробовування
Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати шість разів відповідно до 5.1.5.
Положення зразка стосовно напрямку повітряного потоку — довільне, але воно повинно лишатися незмінним протягом усіх шести вимірювань.
Максимальне виміряне значення порога спрацьовування треба позначити як: утах або mmax, а мінімальне ymin або Л7тіп.
Вимоги
Співвідношення значень порога спрацьовування утах : утіп або ттах : Л7тіп не повинно перевищувати 1,6.
Мінімальне значення порога спрацьовування утіп повинно бути не менше ніж 0,2 або ттіп повинно бути не менше ніж 0,05 дБ/м.
Залежність від напрямку
Мета випробовування
Довести, що чутливість сигналізатора диму пожежного не залежить надмірно від напрямку повітряного потоку навколо цього сигналізатора.
Методика випробовування
Значення порога спрацьовування випробного зразка треба вимірювати вісім разів відповідно до 5.1.5. Треба повертати зразок після кожного вимірювання на кут 45° навколо його вертикальної осі так, щоб виміряні значення відповідали вісьмом різним положенням стосовно напрямку повітряного потоку.
Максимальне виміряне значення порога спрацьовування треба позначати як: утах або ттах, а мінімальне утіп або Л7тіп.
Обидва положення, в яких було виміряно максимальне і мінімальне значення порога спрацьовування, повинні бути позначені.
Під час подальших випробовувань положення, в якому було виміряно максимальне значення порога спрацьовування, будуть позначати як положення з найменшою чутливістю, а положення з мінімальним значенням порога спрацьовування, як положення з найбільшою чутливістю.
Вимоги
Співвідношення значень порога спрацьовування утах: утіп або ттах: ттіп не повинно перевищувати 1,6.
Мінімальне значення порога спрацьовування утіп повинно бути не менше ніж 0,2 або ттіп повинно бути не менше ніж 0,05 дБ/м.
Первісна чутливість
Мета випробовування
Визначити значення чутливості кожного сигналізатора диму пожежного до проведення всіх подальших випробовувань. Ці значення будуть використані як базові в подальших випробовуваннях.
Методика випробовування
Треба вимірювати поріг спрацьовування кожного з випробних зразків відповідно до 5.1.5. Пронумерувати зразки залежно від отриманих значень чутливості: номер 1 для зразка з найнижчим значенням порога спрацьовування, а номер 20 для зразка з найвищим значенням порога спрацьовування.
Максимальне виміряне значення порога спрацьовування треба позначити як утах або ттах, а мінімальне утіп або mmjn. Треба обчислити середнє арифметичне отриманих значень порога спрацьовування і позначити їх як ў або m.
Вимоги
Співвідношення значень порога спрацьовування утах: ў або л?тах■ пі не повинно перевищувати 1,33, а співвідношення значень порога спрацьовування ў: утіп або ігг ттт не повинно перевищувати 1,5.
Впливання повітряного потоку
Мета випробовування
Довести, що чутливість сигналізатора диму пожежного не залежить надмірно від швидкості повітряного потоку, а також те, що сигналізатор диму пожежний не занадто схильний до помилкових спрацювань за умов протягу або короткочасних поривань вітру.
Методика випробовування
Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати відповідно до 5.1.5 у положеннях із найбільшою та найменшою чутливістю. Отримані значення треба позначити відповідно У(о,2)тах і У(0,2)тіп або Л7(0.2)тах ■ т(0.2)тіп-
Потім ці вимірювання треба повторити, але вже за значення швидкості повітряного потоку поблизу сигналізатора (1 ± 0,2) м/с. Отримані під час цього випробовування значення порога спрацьовування треба позначити ВІДПОВІДНО У(1і0)тах І У(1,0)тіп або m(1t0)max і Л7(10)тіп-
Додатково для іонізаційних сигналізаторів диму пожежних випробний зразок у положенні з найбільшою чутливістю потім треба піддавати впливанню вільного від аерозолю повітряного потоку зі швидкістю (5 ± 0,5) м/с протягом 5 хв.
Вимоги
Повинна виконуватись одна з таких вимог:
0,625 < У(0-2)тах + У<°'2)тіп. < і|6 або
У(0,1)тах + У(0,1)тіп
0,625 < т(0'2)піЗ*. ^(О^тіп < «ід
"’(О.І)тах + <”(0,1) min
При цьому сигналізатор диму пожежний у вільному від аерозолю повітряному потоці не повинен видавати ні сигналу тривоги, ні сигналу несправності.
Осліплювання
Мета випробовування
Довести, що на чутливість сигналізатора диму пожежного не роблять неприпустимого впливання джерела штучного світла. Це випробовування проводять лише для сигналізаторів диму пожежних розсіяного або пропущеного світла, тому що іонізаційні сигналізатори диму пожежні розглядають як ті, що не піддають цьому впливанню.
Методика випробовування
Пристрій осліплювання, зазначений в додатку D, треба змонтувати у димовому каналі, зазначеному у додатку А. Зразок треба установити у пристрій осліплювання у положенні з найменшою чутливістю і з’єднати з устаткованням електроживлення, як це вказано в 5.1.2. Потім провести таке випробовування.
Виміряти значення порога спрацьовування відповідно до 5.1.5.
Усі чотири лампи увімкнути одночасно на 10 с, потім на 10 с вимкнути, повторити 10 разів.
Усі чотири лампи одночасно увімкнути і, не раніше ніж через 1 хв за умов увімкнених ламп, виміряти значення порога спрацьовування відповідно до 5.1.5.
Потім чотири лампи вимкнути.
Повторити зазначену вище процедуру за умов повертання сигналізатора диму пожежного на 90° у любому напрямку від положення з найменшою чутливістю.
Для кожного з положень максимальне значення порога спрацьовування треба позначити ттах, а мінімальне Л7тіп.
Вимоги
Під час вмикання і вимикання ламп та під час їхнього одночасного (тривалістю не менше ніж 1 хв) увімкнення зразок не повинен видавати ні сигнал тривоги, ні сигнал несправності.
У кожному з положень співвідношення значень порога спрацьовування mmax: mmin не повинно перевищувати 1,6.
Сухе тепло
Мета випробовування
Довести здатність сигналізатора диму пожежного правильно функціювати за високих температур довкілля, які можуть виникнути на короткий час під час експлуатування.
Методика випробовування
Випробний зразок треба установити в димовий канал, зазначений у додатку А, у положенні з найменшою чутливістю за початкової температури повітря (23 ± 5) °С та з’єднати з устаткован- ням електроживлення відповідно до 5.1.2.