Страница 4: ДСТУ EN 81-80:2006. Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Існуючі ліфти. Частина 80. Норми для поліпшення безпеки в існуючих пасажирських та вантажопасажирських ліфтах (62639)

5.9.5 Захист гідравлічних ліфтів від вільного падіння, руху вниз з надмірною швидкістю і сповзання кабіни

Де противага або балансувальний вантаж керовані тільки двома дротяними канатами, система керування повинна також:

1. керувати жорсткими сталевими напрямними відповідно до 10.2.1 EN 81-1:1998, або

2. оновлена на 4 дротяні канати.

Ліфти повинні бути забезпечені відповідними буферами або альтернативними засобами. Де це не так, вони повинні бути забезпечені буферами відповідно до 10.3 EN 81-1:1998 або 10.3 EN 81-2:1998.

Ліфти повинні бути забезпечені кінцевими вимикачами відповідно до 10.5 EN 81-1:1998 або 10.5 EN 81-2:1998.

Електромеханічне гальмо має відповідати 12.4.2 EN 81-1:1998.

Ліфт повинен бути забезпечений системою аварійного режиму відповідно до 12.5 EN 81-1:1998 або 12.9 EN 81-2:1998.

Усі системи аварійного режиму треба забезпечити чіткими і зрозумілими інструкціями, як визна­чено в 16.3.1 EN 81-1:1998 або 16.3.1 EN 81-2:1998.

Гідравлічні системи повинні мати відсічний клапан між гідроциліндром і енергоблоком, як визна­чено в 12.5.1 EN 81-2:1998. Цей клапан повинен бути розміщений в машинному приміщенні.

Повинні бути засоби зупинення, як визначено в 12.7 EN 81-1:1998 або 12.4 EN 81-2:1998.

Пристрій ослаблення каната/ланцюга повинен бути узгоджений з підвіскою відповідно до 9.5.3 і 12.9 EN 81-1:1998 або 12.13 EN 81-2:1998.

Усі ліфти повинні мати обмежувач часу відповідно до 12.10 EN 81-1:1998 або 12.12 EN 81-2:1998.

Усі гідравлічні ліфти непрямої дії і гідравлічні ліфти, де гідроциліндр не жорстко прикріплений до кабіни, повинні бути забезпечені пристроєм для ручного зниження тиску відповідно до 12.9.1.5 EN 81-2:1988.

Наступні елементи стосуються загальних небезпечних ситуацій щодо електричної установки. Про­те, де можливі інші специфічні небезпечні ситуації, наприклад, наявні електропроводки і з’єднання; будь-які ризики від ураження електричним струмом або від ланцюгів безпеки, з’єднаних мостом. Це повинно бути перевірено на основі оцінювання ризику під час здійснення перевірок, враховуючи додаток В, у якому взято до уваги правила/стандарти, які існували під час установлення ліфта.

Треба врахувати таке:

1. електричне обладнання установки повинне бути установлене з кожухами відповідно до 13.1.2 EN 81-1:1998 або 13.1.2 EN 81-2:1998 і мати ступінь захисту щонайменше IP 2Х;

2. де термінали в робочому стані, коли головний вимикач вимкнений, маркування, як визначено в 13.5.3.3 EN 81-1:1998 або 13.5.3.3 EN 81-2:1998, повинно бути на вимикачах зв’язку, якщо напруга перевищує 50 В;

3. групи контролерів повинні бути перевірені, щоб гарантувати, що є попереджувальні написи для персоналу технічного обслуговування, що там може залишатися напруга, коли головне живлення окремого контролера вимкнене.

Привод двигуна ліфта повинен бути перевірений на відповідний захист. Де захист не відповідний, тоді пристрої захисту повинні бути відповідно до EN 81-1:1998, 13.3.1, 13.3.2 і 13.3.3 або EN 81-2:1998, 13.3.1, 13.3.3.

Головні вимикачі з блокуванням повинні відповідати 13.4.2 EN 81-1:1998 або 13.4.2 EN 81-2:1998.

Установку треба перевіряти, щоб гарантувати, що зміна фази, як зазначено в 14.1.1.1 j) EN 81-1:1998 або 14.1.1.1 j) EN 81-2:1998, не повинна бути причиною небезпечного аварійного режиму ліфта.

Дах кабіни повинен бути забезпечений:

1. місцем інспекційного контролю згідно з 14.2.1.3 EN 81-1:1998 або 14.2.1.3 EN 81-2:1998 і

2. пристроєм зупинення відповідно до 14.2.2 EN 81-1:1998 або 14.2.2 EN 81-2:1998.

Відповідно до 14.2.3 EN 81-1:1998 або 14.2.3 EN 81-2:1998 ліфт треба забезпечити пристроєм ава­рійної сигналізації, що дозволяє двосторонній голосовий зв’язок. Треба взяти до уваги вимоги EN 81-28.

Якщо готова установка не має прямих засобів чіткого зв’язку між кабіною і машинним приміщен­ням, система внутрішнього зв’язку або подібний пристрій, повинна бути установлена відповідно до 14.2.3.4 EN 81-1:1998 або 14.2.3.4 EN 81-2:1998.

Щоб уникнути ризику у разі перевантаження кабіни, треба контролювати навантаження відповід­но до 14.2.5 EN 81-1:1998 або 14.2.5 EN 81-2:1998.

Установка повинна бути забезпечена написами, маркованням і робочими інструкціями, як визна­чено в:

1. 15.2.1, 15.3, 15.4, 15.5.1, 15.5.3, 15.7, 15.11 і 15.15 EN 81-1:1998 чи

2. 15.2.1, 15.2.5, 15.3, 15.4, 15.5.1, 15.5.3, 15.7,15.11, 15.15, 15.17 і 15.18 EN 81-2:1998.

6. ПЕРЕВІРЯННЯ НА ВІДПОВІДНІСТЬ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ І/АБО ЗАХИСНИХ ПРИСТРОЇВ

Перед уведенням ліфта в експлуатацію після модифікації його треба перевіряти і випробовува­ти відповідно до додатка Е.2 EN 81-1:1998 або додатка Е.2 EN 81-2:1998 або національних правил.

Модифікації, зроблені на певному компоненті, можуть мати значення для безпеки або функціону­вання інших пов’язаних компонентів. Таким чином, огляди і випробовування після модифікації не мож­на обмежувати тільки модифікованими елементами; вони повинні містити інші поєднані з ними компо­ненти і системи.

6. ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВИКОРИСТОВУВАННЯ

Існуючу документацію змінених компонентів треба поновити відповідно до розділу 5 цього стандарту.ДОДАТОК А
(довідковий)

МЕТОДИКА ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ EN 81-80

Усі технічні пояснення для приведення існуючих ліфтів до сучасних вимог перераховано в розділі 5 цього стандарту. Хоча невідкладне оновлення всіх існуючих ліфтів до сучасних вимог було необхідним з точки зору безпеки, але це не може бути реалізовано в короткий період часу переважно з економіч­них причин.

Цей стандарт не може надати обов’язкові вимоги, які мають здійснити на певному ліфті і в межах певного періоду часу. Такі зобов’язання стосовно існуючих ліфтів виконують за національним законо­давством. Процедури, описані в цьому додатку, мають намір допомогти в установленні національних правил для збільшення безпечності існуючих ліфтів через ідентифікацію й оцінювання наявних ризи­кованих ситуацій, і як класифікувати пріоритетні рівні, які застосовують до необхідних заходів зменшення небезпеки та ризику.

А.1 Ідентифікація небезпечних ситуацій

Додаток В містить таблицю контрольних Перевірок, які можуть бути використані для ідентифікації небезпечних ситуацій до окремого ліфта. Цей перелік містить усі небезпечні ситуації, зазначені в 4.1 цього стандарту. Небезпечні ситуації, зазначені в цьому підпункті, потрапляють у перелік на підставі вивчення зареєстрованих подій, а також і певного оцінювання ризику. Сучасний стан Європейської ліфтової промисловості останніх десятиліть вважається базовим. Можливо, є додаткові небезпечні ситуації для найстаріших ліфтів або ліфтів із спеціальною технологією, які не підпадають під цей стан­дарт. У цьому разі необхідне додаткове оцінення ризику для ліфтів за запитом.

Ідентифікація небезпечної ситуації може бути здійснена в порядку будь-якого періодичного огля­ду або спеціального огляду, але тільки технічно компетентному і достатньо навченому персоналу доз­воляється здійснювати такий огляд. Огляд може бути здійснено за національними правилами.

А.2 Оцінювання небезпечних ситуацій

Небезпечні ситуації, які перераховано в 4.1, було враховано під час оцінювання ризику в період підготовлення цього стандарту.

Оцінювання ризику засноване на припущенні, що існуючий ліфт або не має, або має недостатнє устаткування для запобігання ризикованим ситуаціям.

У таблиці А.1 показано справжній профіль ризику, який може бути в існуючих установках ліфта, які не виявлені аж до сьогоднішнього стану безпечних рівнів відповідно до серії стандартів EN 81.

У профілях ризику в додатку А деякі ризики з’являються двічі. Підґрунтям для цього дубльова­ного оцінювання є те, що деякі небезпечні ситуації можуть призводити до різних ефектів, наприклад, до катастрофічних випадків з меншою імовірністю і до критичних випадків з більшою імовірністю. Ста­тистика подій, можливо, показує різні досліди в різних країнах. У цих випадках подвійне оцінювання може доводити, що навіть катастрофічні випадки можуть не досліджуватися в країні, де є певна імовірність критичних випадків.

Проте таблицю А.1 не строго застосовують до кожного Ліфта. Раніше прийняті місцеві вимоги мо­жуть окремо містити вимоги для більшості небезпечних ситуацій 4,1. Деякі з цих вимог можуть бути взяті до уваги як майже еквіваленті до поточних вимог стандартів EN 81 або ідентичних.

Деякі з цих вимог тільки частково відображають небезпечні ситуації, які означають, що залишко­вий ризик може бути все ще дуже високий порівняно з рівнем безпеки, досягнутим для ліфта відпові­дно до серій стандартів EN 81.

Таблиця А.1 — Справжній профіль ризику

Частота (рівень причини небезпеки) А — частотна;

В — імовірна;

С — випадкова;

D — віддалена;

Е — неймовірна;

F — неможлива

Серйозність (категорія небезпеки) І —катастрофічна;

II — критична;

III — гранична;

IV— незначна

Примітка 1. Номери у вічках відповідають номерам небезпечних ситуацій згідно з таблицею 1.

Примітка 2. Для визначення важливості див. затінення в таблиці А.З.

Примітка 3. З причин практичного застосування додатка частотну категорію D було поділено на C-D, D і D-E.

Ця причина повторного оцінювання ризиків і порівняння з попередніми національними стандартами буде приведена до установлення профілю ризику. З одного боку небезпечні ситуації, що відповідають майже рівноцінним вимогам, можуть бути вилучені з профілю ризику. З другого боку, залишковий ри­зик може бути повторно оцінений і повторно віднесений до профілю ризику.

Тут прикладом має слугувати ризик, спричинений недостатнім освітленням шахти (ризик № 17). Беручи до уваги якнайгірший випадок, що не має жодного освітлення шахти, відповідний ризик оціне­но в категорії серйозність І як високий і частота категорії D. Тому рівень ризику в профілі ризику є ви­сокий, який показує, що заходи зниження ризику необхідні в будь-якому випадку.