Страница 16: ДСТУ EN 45501:2007. Прилади неавтоматичні зважувальні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань (62637)

Випробовування виконати з антеною, яку послідовно розташовують лицевою стороною до чотирьох сторін ВП. Поляризація поля, генерованого кожною антеною, потребує повторення ви­пробовування в кожній позиції антени двічі: спочатку антену розташовують вертикально, а потім горизонтально.

За кожного положення випробовування треба виконати в повному обсязі і треба виконати перевіряння на сприйнятливість в усіх заданих режимах.

Рекомендують використовувати спеціальні програми випробовування.

Випробовування треба виконувати згідно з програмою випробовування, яку треба зазначи­ти в протоколі випробовування.

Протокол випробовування повинен містити:

• розміри ВП;

• значення параметрів навколишнього середовища ВП під час випробовування;

• положення ВП під час випробовування: підлогове, настільне або комбінація цих положень;

• для долішних приладів: висота над площиною землі, на якій розташовують прилад під час випробовування, становить 0,1 м або 0,8 м;

• тип використовуваного випробовувального обладнання і положення випромінювальних антен;

• тип використовуваних антен;

• швидкість коливання частоти;

• ступінь застосовуваної жорсткості;

• тип(и) використовуваних кабелів з’єднань;

• критерії придатності методики випробовування.

Ці відомості можуть знадобитися, щоб провадити деякі дослідницькі випробовування, які виконують, щоб уточнити методики випробовування.

Звіт із випробовування повинен містити умови випробовування, опис калібрування і резуль­тати випробування.

Коливання частот виконують у границях від 26 МГц до 1000 МГц, використовуючи рівні по­тужності, встановлені під час градуювання, і з амплітудною синусоїдною модуляцією частотою 1 кГц і глибиною 80 %, із зупинками для настройки рівня радіохвильового сигналу або переми­кання генераторів або антен, за необхідності. Швидкість коливання частоти не повинна переви­щувати 1,5 ■ 10'³ дек/с. Там, де гойдання в діапазоні частот відбувається покрокове, розмір кро­ку не повинен перевищувати 1 % від основного значення. Час затримки на кожній частоті має бути не менше, ніж час, необхідний, щоб виконати випробовування ВП за повною програмою й отри­мати відгук ВП. Чутливі частоти, наприклад, тактова(-і) частота(-и) і гармоніки або частоти, яким треба приділити особливу увагу, має бути проаналізовано окремо.

С.9 Оцінювання результатів випробування

Текст проекту зазначеного документа тут не повторюють через його недоречність для цього стандарту.

Наведені нижче підрозділи СА.1—СА.5 містять додаткову інформацію, яку взято з п’ятої ре­дакції другого видання ІЕС 60801-3, документа 65А/77В (Секретаріат) 121/88.

СА.1 (довідковий)

Антени, що генерують поле

Біконічна антена (26 МГц — 300 МГц)

Ця антена складається з коаксіально змієподібного узгоджувального трансформатора і трирозмірного елемента, що забезпечує широкий діапазон частот, в якому вона передає та прий­має. Характеристика коефіцієнта антени характеризується переважно плавною лінією, що за­звичай збільшується з частотою.

Компактний розмір цих антен робить їх ідеальними для використовування на обмежених площах, таких як безлунні камери, оскільки ефекти близькості зведені до мінімуму. Звичайні роз­міри — ширина 1430 мм, глибина 810 мм і діаметр 530 мм.

Логоперіодична антена (100 МГц—1000 МГц)

Ці широкополосні антени мають відносно високий коефіцієнт посилення і низький коефіцієнт стоячої хвилі напруги.

Звичайні розміри — висота 60 мм, ширина 1500 мм і глибина 1500 мм.

Примітка. Вибираючи антени для генерування полів, треба зазначити, що узгоджувальний трансформатор можна ре­гулювати до необхідної потужності.

СА.2 (довідковий)

Використовування безлунних камер'

Напівбезлунна камера — це екранована камера, стінки і стеля якої оббиті матеріалом, що поглинає радіохвилі. Деякі камери мають таку саму оббивку і на підлозі.

Мета оббивання — поглинання енергії радіохвиль і запобігання відбиттям всередину каме­ри. Ці відбиття через складну інтерференцію з безпосередньо випромінюваним полем можуть призводити до появи піків і провалів в інтенсивності генерованого поля, яке змінюється як у часі, так і в просторі.

Втрата відбитого сигналу під час поглинання його поглинальним матеріалом переважно залежить від частоти надхідної хвилі і кута її падіння. Зазвичай найбільше поглинання відбувається за перпендикулярного кута падіння і зменшується за збільшення кута падіння.

Для того щоб позбутися відбиття і підвищити поглинання, поглинальному матеріалу часто надають форму клинів або конусів.

Втрата відбиття 10 дБ за частоти понад 100 МГц за перпендикулярного кута падіння зазви­чай є задовільною.

За частот нижче за 80 МГц—100 МГц поглинальний матеріал зазвичай менш ефективний, тому необхідно приділити більшу увагу однорідності поля.

Додаткове використовування матеріалу, що поглинає надвисокі частоти, на підлозі допомагає досягнути необхідної однорідності поля в напівбезлунних камерах на всіх частотах. Проведення додаткових експериментів дає змогу прийти до найкращого рішення.

Додатковий поглинальний матеріал не треба розміщувати на шляху випромінення від антени до ВП, його розміщення під час калібрування та проведення випробовування повинно залиша­тися тим самим.

Однорідність поля може бути поліпшено розміщенням антени, що генерує поле, поза віссю камери так, щоб будь-яке відбиття було несиметричне.

СА.З Інші методи випробовування

Камери з ТЕМ-хвилею та симетричні смужкові лінії

Симетричні смужкові лінії є застосовними для ефективного генерування лінійних полів, щоб випробовувати малі за розмірами ВП (розмірами приблизно 0,3 м х 0,3 м х 0,3 м), від джерел по­стійного струму з частотою до 150 МГц. За цього генерується бокове випромінення, таким чи­ном ВП треба повертати, щоб перевірити горизонтальну та вертикальну поляризацію.

Зменшення однорідного зовнішнього поля можна покращити використовуванням матеріалу, що поглинає радіочастотне випромінення та підтримувати відстань принаймні 2 м від відбиваль- них об’єктів.

Камери з ТЕМ-хвилею мають переваги навколишнього поля випромінення, але зазвичай можуть лише пристосовувати ще менші за розмірами ВП в діапазоні частот постійного струму до 200 МГц. Деякі конструкції мають змогу випробовувати ВП, що мають розміри 1 м х 1 м х 0,5 м у діапазоні частот постійного струму до 5 ГГц.

Як і симетричні смужкові лінії, ВП можна повертати в камері з ТЕМ-хвилею і у такий спосіб випробовувати як горизонтальну, так і вертикальну поляризацію.

Симетричні смужкові лінії та камери з ТЕМ-хвилею можна застосовувати, лише якщо ви­моги до однорідності поля виконано та якщо ВП та кабелі розміщені так, як це зазначено у цьому стандарті.

СА.4 (довідковий)

Інші випробовувальні засоби

Частково облицьовані екрановані камери

Екранована камера — це камера, яку переобладнано за допомогою матеріалу, що поглинає , радіочастоти так, щоб зменшити резонанси, властиві таким камерам; вартість такої камери мен­ша, ніж камер з напів- або повністю безлунною оббивкою. Поминальний матеріал розташовано на головних точках відбиття на стінах і стелі.

Такі камери можна використовувати за умови, що створюване в ній поле буде однорідним.

Діапазони зовнішніх антен

Цей метод можна використовувати в малонаселених областях країни, якщо при цьому задо­вольняються встановлені законодавчі вимоги. Необхідно використовувати поминальний мате­ріал, щоб зменшити відбиття від підлоги.

СА.5 (довідковий)

Вибір ступенів жорсткості

Ступінь жорсткості випробовування треба вибирати відповідно до навколишнього електро­магнітного випромінення, яке ВП може зазнати на місці його експлуатування. Вибираючи ступінь жорсткості, необхідно враховувати наслідки, які можуть спричинити помилки, що виникли внаслі­док зовнішніх завад. Вищий рівень вибирають у тому випадку, якщо наслідки помилок великі.

Якщо місця експлуатування ВП відомі заздалегідь, то значення напруженості поля може бути обчислено за локальними джерелами радіочастот. У тому випадку, коли потужності джерел не­відомі, то тоді можна виміряти дійсну напруженість полів у потенційних місці(-ях) експлуатування ВП.

Для випробного приладу, експлуатування якого можливе в різних місцях, вибір ступеня жор­сткості виконують згідно з приведеними нижче положеннями.

Наведені нижче класи належать до ступенів, зазначених у розділі С.5 як ступені жорсткості. Ці класи є основою, щоб вибрати відповідні ступені жорстокості.

Клас 1: Низький рівень навколишнього електромагнітного випромінення. Рівні, характерні для місцевих радіо/телевізійних станцій, розташованих на відстані більше ніж 1 км, і рівні, характерні для прийомопередавачів низької потужності.

Клас 2: Помірне навколишнє електромагнітне випромінення. Використовують портативні прийомопередавачі низької потужності (зазвичай менше за 1 Вт), але з обмеженнями щодо ви­користовування в безпосередній близькості від випробного приладу. Звичайні умови, характерні для торгівлі.

Клас 3: Жорстке навколишнє електромагнітне випромінення. Використовують портативні прийомопередавачі (2 Вт і більше) на відстані, досить близькій до випробного приладу, але не менше ніж 1 м. Радіопередавачі високої потужності в тісній близькості до обладнання, а також близько розташована промислова, наукова і медична апаратура. Звичайні умови, характерні для промисловості.

Клас х: Відкритий клас. Рівень вибирають за узгодженням між користувачем і виробником, або визначає виробник.

БІБЛІОГРАФІЯ

Посилання, наведені нижче, — це видання Міжнародної електротехнічної комісії, (ІЕС), які за­значені тут, оскільки на них є посилання в текстах додатків А і в тексті стандарту; посилання та­кож зроблено на відповідні гармонізовані стандарти Європейського комітету зі стандартизації в сфері електротехніки та електроніки, (CENELEC).

1. ІЕС Publication 68-2-1 (1974): Basic environmental testing procedures, Part 2: Tests, Test Ad: Cold, for heat dissipating equipment under test (EUT), with gradual change of temperature (Загальні процедури випробовування за умов навколишнього середовища. Частина 2. Випробовування. Низька та підвищена температура з поступовим змінюванням температури)

ІЕС Publication 68-2-2 (1974): Basic environmental testing procedures, Part 2: Tests, Test Bd: Dry heat, for heat dissipating equipment under test (EUT), with gradual change of temperature (Загальні процедури випробовування за умов навколишнього середовища. Частина 2. Випробовування. Підвищена температура з поступовим змінюванням температури)

ІЕС Publication 68-3-1 (1974): Background information, Section 1: Cold and dry heat tests (Нав­колишні умови. Розділ 1. Випробовування на стійкість до впливу низьких і підвищених температур) CENELEC HD 323.2.1 (Тотожний ІЕС 68-2-1) CENELEC HD 323.2.2 (Тотожний ІЕС 68-2-2) CENELEC HD 323.3.1 (Тотожний ІЕС 68-3-1)

2. ІЕС Publication 68-2-3 (1969): Basic environmental testing procedures, Part 2: Tests, Test Ca: Damp heat, steady state (Загальні процедури випробовування за умов навколишнього середови­ща. Частина 2. Випробовування. Витримування за підвищеної температури)

ІЕС Publication 68-2-28 (1980): Guidance for damp heat tests (Посібник із випробовування за підвищеної вологості та температури)

CENELEC HD 323.2.3 (Тотожний ІЕС 68-2-3)

CENELEC HD 323.2.28 (Тотожний ІЕС 68-2-28)

З ІЕС Publication 801-4 (1988): Electromagnetic compatibility for industrial-process measurement and control equipment, Part 4: Electrical fast transient requirements (Електромагнітна сумісність для вимірювання в промислових процесах та контрольне обладнання. Частина 4. Вимоги до випро­бовування на дію завад)

4. ІЕС Publication 801-2 (1991): Electromagnetic compatibility for industrial-process measurement and control equipment, Part 2: Electrostatic discharge requirements (Електромагнітна сумісність для вимірювання в промислових процесах та контрольне обладнання. Частина 2. Вимоги до випро­бовування на дію електростатичного розряду)

5. Питання щодо застосування ІЕС Publication 801-3, друге видання, є відкритим

6. International Recommendation OIML R60 Edition 1991: Metrological regulation for load cells (Метрологічні вимоги до датчиків).

ДОДАТОК НА
(довідковий)

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТЕРМІНІВ І ВИЗНАЧЕНЬ ПОНЯТЬ,
ВИКОРИСТАНИХ У ЦЬОМУ СТАНДАРТІ, З ТЕРМІНАМИ
ТА ВИЗНАЧЕННЯМИ ПОНЯТЬ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ В УКРАЇНІ

Таблиця НА.1 — Порівняльна таблиця

Кінець таблиці НА.1