Страница 12: ДСТУ IEC 60269-1:2009. Запобіжники плавкі низьковольтні. Частина 1. Загальні технічні вимоги (62619)

Схему випробовування треба відкалібрувати з тимчасовим підімкненням А з незначним імпе­дансом порівняно із замінюваним у схемі (див. рисунок 5) випробовуваним запобіжником.

Резистори R та індуктивності L треба відрегулювати так, щоб одержати у визначений момент установлене значення сили струму, та

• у разі змінного струму — необхідний коефіцієнт потужності за відновної напруги промис­лової частоти 1 05⁺q % від номінальної напруги для запобіжника на 690 В і 1 10⁺q % від номіналь­ної напруги для всіх інших запобіжників. Коефіцієнт потужності треба визначати одним із методів, установлених у додатку А чи іншими точнішими методами;

• у разі постійного струму — необхідну сталу часу за середнього значення відновної напру­ги 115*9 % від номінальної напруги випробовуваного плавкого запобіжника.

Значення сталої часу надають на абсцисі ОА (див. рисунок 7а) у точці лінії струму, що відпо­відає 0,632 І.

Якщо застосовують індуктивності із залізним осердям, то зазначений вище метод може надати неправильні результати через залишковий магнетизм осердя. У таких випадках індуктивність можна збуджувати за необхідного випробувального струму через послідовний резистор й індуктивність, короткозамкнену через випробувальне коло, для вимірювання часу, за який сила струму зменшиться до 0,368 І. Коло живлення треба від’єднати одразу після закорочування індуктивності.

Схему випробовування можна покалібрувати за зниженої напруги за умови забезпечення відношення між напругою та струмом у схемі випробовування.

Схему треба підготувати замиканням пристрою D, затримку якого відрегульовано так, щоб надати змогу до розімкнення досягти відносно усталеного значення сили струму; потім треба замк­нути пристрій С і записати осцилограму струму вимірювальним колом 01, осцилограму напруги перед замиканням пристрою С і після розмикання пристрою D записують вимірювальним колом 02.

Значення сили струму треба обчислювати за осцилограмою в додатку А. Додаток А наведено як приклад.

Випробовування № 1 і № 2:

Для кожного з цих випробовувань необхідні зразки має бути перевірено послідовно.

Для змінного струму, якщо протягом випробовування № 1 задовольняють під час однієї чи кількох перевірянь вимоги випробовування № 2, то ці випробовування не треба повторювати як частину випробовування № 2.

Для постійного струму, якщо протягом випробовування № 1 дуга виникає за струму, що дорів­нює чи більше за 0,5 Д, то випробовування № 2 виконувати не треба.

Я-5Для змінного струму, якщо значення очікуваної сили струму має відповідати вимогам випро­бовування № 2 і перевищує номінальну вимикальну здатність, то випробовування № 1 і № 2 тре­ба замінити випробовуваннями, виконуваними зі струмом /-, на шести зразках за шести кутів вми­кання, що відрізняються приблизно на 30° за кожного випробовування.

Для перевіряння тримача плавкого запобіжника за максимальної витримуваної сили струму випробовування № 1 треба виконувати на повністю зібраній основі запобіжника з плавкою встав­кою (див. 8.1.6) без або з тримачем плавкої вставки, якщо застосовно. Для цих випробовувань ви­никнення дуги має відбуватися від 65° до 90° після нульової напруги.

Випробовування № 3—№ 5:

Для кожного з випробовувань, якщо їх виконують за змінного струму, замикання кола залежно від проходження напруги через нуль може статися в будь-який момент.

Якщо випробувальний пристрій не надає змоги витримувати струм за повної напруги протя­гом усього необхідного часу, то плавкий запобіжник можна заздалегідь підігріти за зниженої напруги прикладанням струму, значення сили якого приблизно дорівнює значенню випробувальної сили струму. У цьому разі перемикання до схеми випробовування відповідно до 8.5.2 має відбуватися перед виникненням дуги, а час перемикання f-j (проміжок без струму) не повинен перевищува­ти 0,2 с. Часовий проміжок між повторним проходженням струму та виникненням дуги має бути не менше ніж три

• 100⁺¹q % для запобіжника з номінальною напругою 690 В і 1 00⁺¹q % для всіх інших запо­біжників;

• 100⁺²q% для номінальної напруги постійного струму

щонайменше:

• 30 с після спрацьовування плавких вставок, що не містять органічних матеріалів в корпусі чи заповнювачі;

• 5 хв після спрацьовування плавких вставок у всіх інших випадках, перемикання на інше джерело живлення може відбутися через 15 с, якщо час перемикання (проміжок без напруги) не перевищує 0,1 с.

Для всіх інших випробовувань відновну напругу треба підтримувати на тому самому значенні протягом 15 с після спрацьовування запобіжника.

Опір між контактами плавкої вставки треба вимірювати (див. 8.5.8) та записувати через що­найменше 6 хв та щонайбільше 10 хв після спрацьовування (за узгодженістю з виробником мож­ливі менші строки, якщо плавка вставка не містить органічних матеріалів в корпусі чи заповнювачі).

Якщо результати випробування також треба застосовувати для перевіряння часострумових характеристик (див. 8.4.3.3), то випробовування на вимикальну здатність треба виконувати за тем­ператури навколишнього повітря (20 ± 5) °С.

Якщо цих меж неможливо підтримувати, то можна виконувати випробовування на вимикальну здатність за температури навколишнього повітря між мінус 5 °С і 40 °С. У цьому разі випробову­вання № 4 і № 5 за таблицями 20 і 21 треба повторити за температури навколишнього повітря (20 ± 5) °С за зниженої напруги, щоб перевірити переддугові часострумові характеристики.

На рисунках 6 і 7 зображено за допомогою прикладу метод витлумачування осцилограм у різ­них випадках.

Відновну напругу треба визначати за осцилограмою, яка відповідає випробовуваному запо­біжнику, й оцінити, як зображено на рисунках 6Ь і 6с для змінного струму та на рисунках 7Ь і 7с для постійного струму.

Значення відновної напруги змінного струму треба вимірювати між максимумом другої на- півхвилі, що не піддається впливу, і прямою лінією, проведеною між максимумами попередньої та наступних напівхвиль.

Значення відновної напруги постійного струму треба вимірювати як середнє значення за пе­ріод часу 100 мс після остаточного згасання дуги.

Для визначення значення очікуваної сили струму треба криву струму, одержану під час калі­брування схеми (рисунок 6а для змінного струму та рисунок 7а для постійного струму), порівняти з кривою, одержаною за випробовування на вимикальну здатність (рисунки 6Ь і 6с для змінного струму, рисунки 7Ь і 7с для постійного струму).

Для змінного струму очікувана сила струму — це дійове значення змінного складника каліб­рувальної кривої, відповідної моменту виникнення дуги.

Якщо час між моментом, коли схему замкнено, та моментом виникнення дуги менше від напів- періоду, то значення очікуваної сили струму треба вимірювати після спливання часу, що дорівнює напівперіоду.

Для постійного струму, якщо вимикання не відбувається, значення очікуваної сили струму треба визначати за калібрувальною осцилограмою в момент виникнення дуги. Якщо є пульсації, то треба накреслити криву дійових значень та вважати за очікувану силу струму значення, що відповідає моменту виникнення дуги.

Якщо вимикання відбувається, то значення очікуваної сили струму — це максимальне уста­лене значення, одержане з калібрувальних осцилограм. Якщо є пульсації, то треба накреслити криву дійових значень та вважати за очікувану силу струму максимальне значення цієї кривої.

Напруга дуги, що виникає за спрацьовування плавкої вставки під час випробовування № 1 і № 2, не повинна перевищувати значення, установлені в 7.5 (таблиця 6).

Плавка вставка має спрацьовувати без зовнішніх ефектів або пошкодження складових час­тин зібраного запобіжника, окрім зазначеного нижче.

Не повинно відбуватися утворення сталої дуги, іскріння чи будь-якого викиду полум’я, яке може бути небезпечним для оточення.

Після спрацьовування складові частини запобіжника, окрім тих, що призначено замінювати після кожного спрацьовування, не повинні мати пошкоджень, які перешкоджатимуть їхньому по­дальшому застосуванню.

Плавкі вставки не повинно бути пошкоджено так, що їх замінювання стане складним або не­безпечним для оператора. Плавкі вставки чи їхні частини можуть змінити свій колір або можуть мати тріщини за умови, що перед її видаленням із тримача плавкої вставки чи випробувального стенда плавка вставка залишається неподільною.

Опір між контактами плавкої вставки, виміряний після кожного випробовування (див. 8.5.5.2) за постійної напруги приблизно 500 В, має щонайменше дорівнювати:

• 50 000 Ом, якщо номінальна напруга плавкої вставки не перевищує 250 В;

• 100 000 Ом у всіх інших випадках.

Якщо виробник установив характеристику струму вимикання, то цю характеристику треба перевіряти за очікуваного струму у зв’язку з випробовуванням № 1 (див. 8.5) і відповідне значення треба обчислювати за осцилограмами.

Виміряні значення не повинні перевищувати значень, установлених виробником (див. 5.8.1).

Характеристики /²f, установлені виробником, треба перевірити за результатами випробування вимикальної здатності, чи можна обчислювати з виміряних значень, ураховуючи умови експлуату­вання (див. додаток В).

Виміряні значення l²t спрацьовування не повинні перевищувати значень, установлених вироб­ником або зазначених у наступних частинах. Значення переддугового l^zt мають бути не менше, ніж мінімальні переддугові значення, визначені виробником, або вони мають бути в межах значень, наведених у таблиці 7 (див. 5.8.2 і додаток В).

Значення l²t спрацьовування, установлені випробовуваннями на вимикальну здатність, можна застосовувати для обчислення значень для інших напруг за формулою, наведеною в розділі В.З.

Відповідність таблиці 7 визначають зі значень переддугового l²t, одержаних під час випробо­вування за /₂, і значень переддугового l²t за 0,1 с.

Значення переддугового /²f для режиму випробовування /₂ для менших значень номінальної сили струму з однорідної серії можна обчислювати за формулою, наведеною в додатку В.

Селективність плавких вставок перевіряють через часострумові характеристики та значення переддугового l²t і l²t спрацьовування.

Примітка. У більшості випадків селективність між запобіжниками «gG» і/або «дМ» відбувається за очікуваної' сили струму, яка спричиняє переддуговий час більше ніж 0,01 с Відповідність значенням переддугового l²t, наведеним у таблиці 7, вважа­ють гарантією селективності для цих значень часу за відношення значень номінальних сил струмів 1,6 : 1.

Якщо плавкий запобіжник змонтовано в корпусі, то ступінь захисту, як визначено в 5.1.3, треба перевірити за умов, установлених в ІЕС 60529.

Якщо іншого не визначено в наступних частинах, то теплостійкість можна оцінювати за ре­зультатами всіх випробувань, зокрема згідно з 8.3, 8.4, 8.5 і 8.10.

Випробовуванням за жорстких умов експлуатування треба перевірити, що контакти не по­шкоджуються, якщо їх не застосовують протягом тривалого періоду.

Це випробовування треба виконувати на трьох зразках. Випробовувані зразки розміщують у схемі випробовування так, щоб вони не впливали один на одного. Випробувальний пристрій та макет плавких вставок мають бути такими самими, які застосовують для перевіряння на підвищення температури та втрат потужності (див. 8.1.4, 8.3.1 і 8.3.4.1).

Зразки забезпечують стандартними макетами плавких вставок, що мають найбільше значення номінальної сили струму з призначених для застосування в тримачі плавкого запобіжника (див. наступні частини).