|
ЬіДОЧС |
|||
|
скорочена форма j розгорнена форма |
|||
27 Нижній, низький
ЗО Прямий 31. Непрямий |
Ь, І h. в Р ' d ind гаыЙтрйчнРўйІІЙі |
inf sup prop dir indir |
||
Ситуація, якої |
а г 9 і, n 5,s a e стосується значення |
ax rad qua per ' sph hsph amb „ ext |
||
40 Ідеальний
|
І n th r m exp c f 00 s, st or 1 0, v r d u |
id norm theor re mes calc fin stat intr vac reg dfu . nt |
Закінчення
Назва поняття |
Індекс |
|
скорочена форма |
{ розгорнена форма |
|
56. Третинний |
Кола 3 |
ter |
f Коротиозамкнене коло k |
сс, ek |
|
&8. Розімкнене коло |
0 |
ос |
Напівпровідники та електронні лампи
59. Анод |
а |
— r |
60 База |
b |
|
61 Колектор |
с |
— |
62. Емітер |
е |
— |
63. Нитка розжарювання |
f |
|
64. Сітка |
g |
gr |
65 Затвор |
g |
gat |
66. Катод , |
k |
— |
67 Витік |
s |
|
68. Стік |
d |
II" |
'ДНІ Л»В.М.-"ЯХ"ІПРАВИЛА ЗАПИСУ ІНДЕКСІВ
Якщо у тексті різні величини позначено однаковими літерами або одну величину вживають у різних значеннях, то їх розрізняють за допомог - індексів.
Індекси розташовують нижче основи рядка справа від літерного позначення і, як правило, друкують дрібним шрифтом.
Індексами можуть бути цифри, математичні знаки і позначення, літери, літерні позначення величин та одиниць, літерні позначення хімічних елементів.
Числові індекси можуть позначати порядок, ступінь важливості, посилання, наприклад:
»1. >2' із — перша, друга і третя гармонічні складові струму; струм у проводах 1, 2, 3; струм в одному і тому самому проводі у три різні моменти.
Я50 — опір за температури 50 “С.
Індекс О(нуль) використовують не лише як число, але й на позначення основного початкового чи умовного стану. Римські цифри як індекси допустимо вживати у виняткових випадках.
Якщо є декілька впорядкованих величин, які стосуються одного фі- знадого явища, то для розрізнювальних індексів доцільно вжити літеру, а не число. При цьому можна використовувати як великі, так і рядкові літери, однак останнім надають перевагу, наприклад:
Qa, Qc> — три різних електричних заряди.
індекс може характеризувати використання позначення, а саме зазначати місце, момент часу, частину апарата чи Його деталі, процес, речовину, певну галузь (електричну, механічну тощо), наприклад:
Ев— може означати напруженість електричного поля в точці В,
Удв — може означати різницю потенціалів між точками А І В.
Літерне позначення, вжите як індекс, має бути таким самим, що й у разі використання його як самостійного позначення, наприклад:
с — ємність конденсатора;
8С — кут втрат конденсатора, що має ємність с.
в. Літерні позначення хімічних елементів можна вживати як Індекси, наприклад:
Рси — питомий опір міді (Сц).
Скорочення власних імен можна вживати як індекси, наприклад: Ra — коефіцієнт Холла,
Скорочення деяких слів можна вживати як індекси, наприклад: Р„іп — мінімальне значення електричної потужності;
— еквівалентний опір,
1т. Якщо в якомусь випадку неможливо підшукати латинські, грецькі чи Інші загальновживані слова, з яких можна утворити прийнятний індекс, то можна користуватися довільно вибраними літерами чи цифрами. Краще у цьому випадку утворювати індекси зі слів, спільних для декількох моє.
Якщо індекс не досить зрозумілий, його значення потрібно пояснити у теїсті. Наприклад, «і» (прямим шрифтом, не курсивом) може означати ідеальний, нижній, дійсний. Зрозуміліші довші індекси, такі як id —для (ідеального, inf — для нижнього та іпіг — для дійсного.
Індекси — скорочення слів, крім власних імен, як правило записують рядковими літерами. Допускається вживати для певно) величини як великі, так І рядкові літери. Наприклад, велику літеру можна вжити для загального значення даної величини, а рядкові літери — для Я компонентів; в іншому контексті індекси з великими літерами можуть позначати зовнішні розміри, а індекси з рядковими — внутрішні.
Необхідно, у разі можливості, уникати утворення індексу, який має багато частин, тобто складного індексу. Коли він усе ж таки вживається, то його частини розміщують на одному рівні (лінії). Винятком є індекс, який складається з літери з індексом, наприклад: загальний символ температурного коефіцієнта (а) магнітного опору (Rm) можна написати як у формі ай(я, так і
Різні частини одного складного індексу можна розділити невеликим інтервалом. Коми вживати не рекомендується. Частину Індексу можна взяти у дужки. Доцільно частину індексу, що вказує на вид величини, ставити на початій, а частину, яка позначає спеціальні умови, — в юнці. Наприклад:
г?ттаі — максимальне значення магнітного опору
Щоб не утворювати складні індекси, іноді величину можна подавати як функцію, наприклад W (3ft, -40 °С) — енергетична ємність акумуляторної батареї для тригодинного заряду за температури мінус 40 °С.позначення |
ЛІТЕРНІ ПОЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИН, РОЗТАШОВАНІ ЗА АБЕТКОВИМ ПОРЯДКОМ |
||
Назва величини |
г Таблиця, пункт |
||
А |
Латинська абетка Густина струму лінійна |
Габл. 3; 7 |
|
А |
Поверхня, площа поверхні |
Габл. (додаток 1); 10 |
|
А |
Потенціал магнітний векторний |
Габл, 3; 69 |
|
А |
Робота |
Табл. (додаток 1); 29 |
|
а |
Коефіцієнт лінійного згасання |
Табл. (додаток 1); 20 |
|
а |
Прискорення (лінійне) |
Табл. (додаток 1); 16 |
|
в |
Індукція магнітна |
Табл, 3; 23 |
|
в, ь |
Провідність реактивні |
Табл. 3; 61 |
|
Ві, Вщ |
Індукція магнітна внутрішня |
Табл. 4; 13 |
|
Вщах Вг |
Індукція магнітна, що відповідає даної гістерезисної петлі Індукція магнітна залишкова |
Табл. 4; 40 Табл. 4; 32 |
|
ь |
Ширина |
Табл, (додаток 1); 4 |
|
с с |
Ємність хімічного джерела струму енергетична Ємність електрична |
Табл. 3; 15 Табл. 3; 16 Табл, (додаток 1); З^Р |
|
с |
Теплоємність |
||
Cd, С&н Ємність динамічна |
Табл, 4; 21 |
||
с |
Швидкість поширення електромагнітних |
|
|
|
хвиль |
Табл. 3; 107 .. |
|
є |
Питома теплоємність |
Табл. (додаток 1); 39 |
|
г'о cos <₽ D D |
Швидкість поширення електромагнітних хвиль у вакуумі Коефіцієнт потужності за синусоїдних напруги та струму Дезакомодація початкової магнітної лромиммосп Зміщення електричне |
Табл. (додаток 2); 1 Табл. 3; 40 7аби, 3; & Табл. 3; 19 |
|
Df Di |
Коефіцієнт дезакомодаці) початкової магнітної проникності Електрична поляризація |
Табл. 3; 30 Табл. 3; 67 |
|
d |
Діаметр |
Табл. (додаток 1); 8 |
К
Літерне
позна-
чення
"Г=———~
4 Назва величини
Продовження
Таблиця, пункт
d d dr, гівхр dh, dr dr
E E
E, Er>
E E Ei
F
f
A g g g g H H
H
Hec
Не', Нзяш Нэм
h I
I I
I I
оефіцієнт спотворення форми КрИ^електричної та магнітної' величини Коефіцієнт втрат Товщина Коефіцієнт втрат на вихрові струми Коефіцієнт втрат н? гістерезис Коефіцієнт залишкових втрат Напруженість електричного поля Енергія Опромінення Освітленість Сила електрорушійна НаелектризоеанІсть Освітленість Заряд електрона Сипа магніторушійна по замкненому контуру Частота коливань електричної чи ма ноі величини ги’т’
Р
Табл, 3; 43
Табл. 3; 29 _
Табл. (додаток U ft
Табл. 4; 10
Табл. 4; 19
7л6п * 3$
Табл. 3; 57
Табл. (додаток 1); ЗО
Табл. (додаток 1); 45
Табл (додаток 1); 51
Табл. 3; 35
Табл. 3; 53
Табл. (додаток 1); 51
Табл. 3; 18
Табл. 3; 91
Табл. З, 106
Табл. 4; 65
Табл. 3; 74
Табл. (додаток 1); 25
Табл. 3; 78
Табл. (додаток 1); 19
Табл. 3; 59
Табл. 3; 104
П.1 З
Табл. 3; 90
Табл 4; 28
Табл. 4; 29 ।
П.1.3
Табл. (додаток 1); 5
Табл. (додаток 1); 24
Табл (додаток 1); 42
Табл. 3; 35
Табл. (додаток 1); 46
Табл. 3; 102
езонансна частота Провідність електрична активна Сила тяжіння {вага) Провідність електрична активна 4. Прискорення вільного падіння Напруженість магнітного поля п Функція передатна Вектор напруженості магнітного поля Сила коерцитивна Напруженість зовнішнього магнітногс __ Напруженість магнітного поля Землі1 Вектор напруженості магнітного поля Висота, глибина Момент інерції Інтенсивність випромінення Коефіцієнт нестабільності магнітної величини Сила світла Струм, сила струму вналгілнеде^^Продовження
Літерне |
|
|
|
поена- |
Назва величини |
Таблиця, пункт |
|
чення |
|
|
|
Лн |
Значення амплітудне сили струму |
Табл. 4; 2 |
|
Zo |
Складова періодичного струму постійна |
Табл. 4; 60 |
|
Ц; 1в 1с; Струми відповідно у фазах А, В, С та у |
|
||
In |
нейтральному проводі трифазної системи |
|
|
|
кіл |
Табл. 4; 82 |
|
Id’, Твит |
Струм витікання |
Табл. 4; 8 |
|
h |
Струм сумарний |
Табл. 4; 77 |
|
I(s) Струм операторний |
пл.е х |
||
4 |
Сила світла |
Табл. (додаток 1); |
|
Zi, І2,...In Струми відповідно в 1-й, 2-й, ... n-й фазах |
|||
|
багатофазної (окрім трифазної) системи кіл |
Табл. 4; 83 |
|
Z~ |
Струм ЗМІННИЙ |
Табл. 4; 31 |
|
z. |
Струм постійний |
Табл. 4; 60 |
|
If,* їпер |
Струм перехідний |
Табл. 4; 54 |
|
loo |
Значення струму миттєве через нескін- |
|
|
|
ченно великий інтервал часу |
,Табл. 4; 46 |
|
J |
Магнітна поляризація |
Табл. 3; 51 |
|
J |
Момент інерції |
Табл. (додаток 1); 24 |
|
J |
Момент магнітний магнітного діполя |
Табл. 3, 53 |
|
J |
Густина струму |
Табл. 3; 7 |
|
KKtl |
Коефіцієнт трансформації трансформа- < |
|
|
|
тора напруги |
Табл. 3; 46 |
|
Kj |
Коефіцієнт трансформації трансформа- > |
|
|
к |
тора струму |
Табл. 3; 47 |
|
ki |
Наелектризованість |
Табл. 3; 57 |
|
k |
Коефіцієнт спотворення форми кривої |
|
|
|
електричної чи магнітної величини |
Табл. 3; 43 |
|
k |
Коефіцієнт зв'язку |
Табл. 3; 32 |
|
k |
Теплопровідність |
Табл. (додаток 1];^7 |
|
kan |
Константа магнітної' анізотропії |
Табл. 4; 3 |
|
kdh |
Коефіцієнт квадратності гістерезисної |
|
|
|
петлі |
Дабл. 4; 35 |
|
to л ж. |
Коефіцієнт прямокутності гістерезисної |
|
|
ю |
петлі |
*Табл. 4; 63 |
|
L |
індуктивність власна |
Табл. 3; 22 |
|
L |
Променистість |
Табл. (додаток 1); 43 |
|
L, Lv |
Яскравість |
Табл. (додаток 1); 49 |
|
Ld, Ьдиф |
Індуктивність диференціальна |
Табл. 4; 22 |