---

Закінчення

Напівпровідники та електронні лампи

'ДНІ Л»В.М.-"ЯХ"ІПРАВИЛА ЗАПИСУ ІНДЕКСІВ

1. Якщо у тексті різні величини позначено однаковими літерами або одну величину вживають у різних значеннях, то їх розрізняють за допомог - індексів.

2. Індекси розташовують нижче основи рядка справа від літерного поз­начення і, як правило, друкують дрібним шрифтом.

3. Індексами можуть бути цифри, математичні знаки і позначення, лі­тери, літерні позначення величин та одиниць, літерні позначення хімічних елементів.

4. Числові індекси можуть позначати порядок, ступінь важливості, по­силання, наприклад:

»1. >2' із — перша, друга і третя гармонічні складові струму; струм у проводах 1, 2, 3; струм в одному і тому самому проводі у три різні моменти.

Я₅₀ — опір за температури 50 “С.

Індекс О(нуль) використовують не лише як число, але й на позначення основного початкового чи умовного стану. Римські цифри як індекси допус­тимо вживати у виняткових випадках.

5. Якщо є декілька впорядкованих величин, які стосуються одного фі- знадого явища, то для розрізнювальних індексів доцільно вжити літеру, а не число. При цьому можна використовувати як великі, так і рядкові літери, однак останнім надають перевагу, наприклад:

Q_a, Q_c> — три різних електричних заряди.

6. індекс може характеризувати використання позначення, а саме за­значати місце, момент часу, частину апарата чи Його деталі, процес, ре­човину, певну галузь (електричну, механічну тощо), наприклад:

Е_в— може означати напруженість електричного поля в точці В,

Удв — може означати різницю потенціалів між точками А І В.

7. Літерне позначення, вжите як індекс, має бути таким самим, що й у разі використання його як самостійного позначення, наприклад:

с — ємність конденсатора;

8_С — кут втрат конденсатора, що має ємність с.

в. Літерні позначення хімічних елементів можна вживати як Індекси, наприклад:

Рси — питомий опір міді (Сц).

9. Скорочення власних імен можна вживати як індекси, наприклад: Ra — коефіцієнт Холла,

10. Скорочення деяких слів можна вживати як індекси, наприклад: Р„_іп — мінімальне значення електричної потужності;

— еквівалентний опір,

1т. Якщо в якомусь випадку неможливо підшукати латинські, грецькі чи Інші загальновживані слова, з яких можна утворити прийнятний індекс, то можна користуватися довільно вибраними літерами чи цифрами. Краще у цьому випадку утворювати індекси зі слів, спільних для декількох моє.

12. Якщо індекс не досить зрозумілий, його значення потрібно пояс­нити у теїсті. Наприклад, «і» (прямим шрифтом, не курсивом) може озна­чати ідеальний, нижній, дійсний. Зрозуміліші довші індекси, такі як id —для (ідеального, inf — для нижнього та іпіг — для дійсного.

13. Індекси — скорочення слів, крім власних імен, як правило запи­сують рядковими літерами. Допускається вживати для певно) величини як великі, так І рядкові літери. Наприклад, велику літеру можна вжити для за­гального значення даної величини, а рядкові літери — для Я компонентів; в іншому контексті індекси з великими літерами можуть позначати зовнішні розміри, а індекси з рядковими — внутрішні.

14. Необхідно, у разі можливості, уникати утворення індексу, який має багато частин, тобто складного індексу. Коли він усе ж таки вживається, то його частини розміщують на одному рівні (лінії). Винятком є індекс, який складається з літери з індексом, наприклад: загальний символ температур­ного коефіцієнта (а) магнітного опору (R_m) можна написати як у формі а_й(я, так і

Різні частини одного складного індексу можна розділити невеликим інтервалом. Коми вживати не рекомендується. Частину Індексу можна взяти у дужки. Доцільно частину індексу, що вказує на вид величини, ставити на початій, а частину, яка позначає спеціальні умови, — в юнці. Наприклад:

г?_ттаі — максимальне значення магнітного опору

К

Літерне
позна-
чення

"Г=———~
4 Назва величини

Продовження

Таблиця, пункт

d d dr, гівхр dh, dr d_r

E E

E, Er>

E E Ei

F

f

A g g g g H H

H

Hec

Не', Нзяш Нэм

h I

I I

I I

оефіцієнт спотворення форми КрИ^

електричної та магнітної' величини Коефіцієнт втрат Товщина Коефіцієнт втрат на вихрові струми Коефіцієнт втрат н? гістерезис Коефіцієнт залишкових втрат Напруженість електричного поля Енергія Опромінення Освітленість Сила електрорушійна НаелектризоеанІсть Освітленість Заряд електрона Сипа магніторушійна по замкненому контуру Частота коливань електричної чи ма ноі величини ^ги’^т’

Р

Табл, 3; 43

Табл. 3; 29 _

Табл. (додаток U ft

Табл. 4; 10

Табл. 4; 19

7л6п * 3$

Табл. 3; 57

Табл. (додаток 1); ЗО

Табл. (додаток 1); 45

Табл (додаток 1); 51

Табл. 3; 35

Табл. 3; 53

Табл. (додаток 1); 51

Табл. 3; 18

Табл. 3; 91

Табл. З, 106

Табл. 4; 65

Табл. 3; 74

Табл. (додаток 1); 25

Табл. 3; 78

Табл. (додаток 1); 19

Табл. 3; 59

Табл. 3; 104

П.1 З

Табл. 3; 90

Табл 4; 28

Табл. 4; 29 ।

П.1.3

Табл. (додаток 1); 5

Табл. (додаток 1); 24

Табл (додаток 1); 42

Табл. 3; 35

Табл. (додаток 1); 46

Табл. 3; 102

езонансна частота Провідність електрична активна Сила тяжіння {вага) Провідність електрична активна 4. Прискорення вільного падіння Напруженість магнітного поля п Функція передатна Вектор напруженості магнітного поля Сила коерцитивна Напруженість зовнішнього магнітногс __ Напруженість магнітного поля Землі¹ Вектор напруженості магнітного поля Висота, глибина Момент інерції Інтенсивність випромінення Коефіцієнт нестабільності магнітної величини Сила світла Струм, сила струму вналгілнеде^^Продовження