Кінець таблиці 1
|
№ |
Небезпеки |
Небезпечні зони |
Відповідні розділи за EN 292-2/А1:1995 |
Відповідні розділи за EN 292-1:1991 |
Запобіжні заходи: у розділах за цим стандартом |
|
10.4 |
Вплив інших зовнішніх чинників (сила тяжіння, вітер тощо) |
— тильна сторона опор, що підтримують заготовку під час переміщування, — тильна сторона транспортера листа заготовки, — стелаж-накопичувач листів заготовки |
1.2.1 |
|
|
|
10.5 |
Помилки програмного забезпечення |
|
1.2.1 |
|
5.4.2 |
|
10.6 |
Помилки оператора (через невідповідність між машинним устаткованням та характеристиками й можливостями людини, див. 8.6. |
|
1.1.2 d), 1.2.2, 1.2.5, 1.2.8, 1.5.4, 1.7 |
4.9 |
7.2.2 |
|
13 |
Розлад подавання живлення |
Див.10 |
1.2.6 |
|
5.2.1.12 |
|
14 |
Вихід з ладу схеми керування |
1.2.1, 1.2.3, 1.2.4, 1.2.5, 1.2.7, 1.6.3 |
|
5.2.1.4 |
|
|
15 |
Неправильне налагодження |
Леза |
1.5.4 |
4.9 |
5.5.1, 5.5.4 |
|
16 |
Пошкодження під час експлуатування |
Механічне, електричне, гідравлічне та пневматичне устаткований |
1.3.2 |
4.2.2 |
5.2.1, 5.2.2 |
|
17 |
Падіння викидуваних об’єктів та вивільнюваних рідин |
Складові частини машини Заготовки та леза |
1.3.3 |
4.2.2 |
5.2.6, 5.3.13, 5.6.4, 5.8.3 |
|
18 |
Втрата стійкості/ перевертання машини |
Зона підлоги навколо гільйотинних ножиць |
1.3.1 |
4.2.2 |
5.8.4 |
|
19 |
Ковзання, спотикання та падіння персоналу (який працює з машинним устаткованням) |
Будь-які місця доступу і/або робота на підвищеннях Зона підлоги навколо гільйотинних ножиць |
1.5.15 |
4.2.3 |
5.7 |
ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ І/АБО ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ
Загальні положення
Гільйотинні ножиці, що належать до сфери застосування цього стандарту, варіюють за розмірами від малих до великих машин, з якими працюють один або кілька операторів.
Методи вимірювань, які виконують з метою усунення суттєвих небезпек або зменшення відповідних ризиків, описано в даному розділі в такий спосіб:
основні проектні зауваження щодо більшості складових частин гільйотини чи її систем (див. 5.2);
заходи захисту від механічних небезпек, що виникають у зоні леза за різних експлуатаційних режимів (див. 5.3);
захист від небезпек, що виникають через розлад системи керування чи її складових (див. 5.4);
заходи захисту від ймовірних небезпек під час налагоджування, випробувальних проходів, технічного обслуговування та змащування (див. 5.5);
заходи захисту від інших небезпек (див. 5.6—5.8).
Додатково машину має бути спроектовано відповідно до принципів EN 292 щодо небезпек, які не визначено як суттєві в цьому стандарті.
Основні проектні зауваження
Гальма та фрикційні муфти
Не можна застосовувати гальма, що використовують тиск рідини чи повітря, крім випадків, коли застережними заходами забезпечено наступну умову: у разі втрати тиску рідини чи повітря гальмо лишається цілим, а муфта від’єднується. Застосовувати діафрагмові гальма заборонено'.
Розробник повинен забезпечити таке:
пружини, застосовані для гальма, чи такі, що вивільняють муфту, мають бути компресійного типу й складатися з достатньо випробуваних компонентів;
застосовувати складені вузли;
усі пружини мають бути однаковими за розмірами, якістю та допусками;
засоби навантаження пружин мають бути такими, щоб під час налагоджування фіксатори пружин могли б бути заблоковані з метою запобігання ослабленню;
будова кожухів і напрямних для пружин та напрямних штифтів має зводити до мінімуму ризик затинання;
гальмо має виконувати свою функцію навіть у разі виходу з ладу 50 % пружинного вузла.
Пристрій, що активує та дезактивує муфту й гальмо не повинен знижувати рівень їхньої безпечної роботи.
Примітка. Рекомендовано застосовувати сполучені вузли муфти та гальма з метою зменшення ймовірності конфлікту під час їхнього зчеплення.
Конструкція муфти та гальма має бути такою, що вихід з ладу складових, наприклад силової трансмісії або гвинтів, не повинен заважати вивільненню муфти та вмиканню гальма.
Будь-яка утворювана теплова енергія, здатна спричинити небезпечну ситуацію, має розсіюватись.
Треба вжити запобіжних заходів з усунення можливості погіршення гальмівних характеристик через проникнення мастильних речовин до поверхонь тертя гальма.
Муфта та гальмо мають бути спроектовані так, щоб мінімізувати ризик накопичення пилу, рідини чи сміття в місцях, де це спричинювало б неефективність гальмування або погіршувало б характеристики муфти. Також необхідно усунути ймовірність того, що проникнення вологи, пилу чи змащувальних масел, що спричиняють механічне чи корозійне ушкодження гермети- зувальних матеріалів (наприклад ущільнювачів та прокладок), могло б несприятливо вплинути на відповідні експлуатаційні характеристики (наприклад забруднити повітряний канал або у інший спосіб погіршити роботу вузла).
Не треба використовувати у гільйотинних ножицях гальмівні стрічки для зупинення руху балки.
Муфти мають бути здатні забезпечувати увімкнення чи вимикання робочого ходу без надмірного підвищення температури за умов максимального робочого навантаження гільйотинних ножиць.
Треба забезпечити достатні робочі припуски посадки у такий спосіб, щоб за найсуво- ріших експлуатаційних та температурних умов не виникало можливості небажаного зрушення конструкційних елементів, що урухомлюються.
Належить вжити запобіжних заходів стосовно накопичення утворюваного поверхнями тертя сміття в місцях, де воно здатне погіршити роботу муфти, а також щодо його ефективного видалення.
Муфту і гальмо та систему їх керування має бути сконструйовано так, щоб у випадку виходу з ладу пневматики, гідравліки чи електричного живлення, було можливим від’єднання муфти та термінове вмикання гальма.У разі застосування діафрагм у системі муфти треба вжити заходів, що запобігають ушкодженню через різальну дію гострих країв чи через знос грубими поверхнями. Видалення повітря не рекомендовано з причини можливого ослаблення мембрани, наприклад втоми матеріалу.
Гідравлічна та пневматична системи. Спільні характеристики
Під час проектування гідравлічних та пневматичних систем потрібно керуватись загальними вимогами EN 982 та EN 983. Ці системи мають також відповідати особливим вимогам 5.2.2, 5.2.3 та 5.2.4.
Обов’язковим є обладнання фільтрами та регуляторами тиску.
Треба передбачити пристрої, що забезпечують підтримання заданих значень робочого тиску.
Прозорі резервуари, що перебувають під тиском (наприклад скляні, пластикові), потрібно захистити від ушкодження легкими частками, не створюючи перешкод їх візуального контролю.
Усі труби, трубні з’єднувачі, проходи, вирівнювальні чи накопичувальні, камери, а також відлиті та просвердлені отвори мають бути вільні від дефектів оброблення та сторонніх речовин, здатних ушкодити, наприклад клапани чи робочі деталі муфти та гальма (див. 5.3.4.2.3 EN 982:1996 та.5.3.4.2.3 EN 983:1996).
Кожна гілка трубопроводу, за можливістю, має бути суцільною від однієї частини пристрою до іншої. Потрібно запобігти пошкодженням від теплового розширення. Жорсткі труби необхідно надійно зафіксувати з частими проміжками для унеможливлення їхньої вібрації та зрушення.
Треба вжити заходів, що запобігають перегину гнучких труб, якими проходять рідини. Подібний перегин труби здатен спричинити затори, внаслідок чого припиняється надходження рідини. Це особливо стосується труб, що живлять робочий шарнір муфти та гальма.
Зважаючи на те, що падіння тиску може призвести до непередбаченого небезпечного руху балки, потрібно обирати такі труби та пристрої їх приєднання, які унеможливлюють подібну втрату тиску. Місця приєднання цих труб треба обладнувати фланцями або зварювати.
Робочі клапани не повинні триматися лише приєднаними трубами. У такий спосіб запобігають небажаному впливу вібрації, що здатна погіршити робочий стан як клапанів, так і труб.
Робочі клапани муфти та гальма мають бути спроектовано так, щоб у неробочому положенні протікання середовища через впускний клапан було достатньо вільним для запобігання підвищенню тиску в робочому циліндрі муфти.
Робочі клапани муфти та гальма мають бути спроектовано так, щоб було неможливо перебування одночасно в закритому положенні впускних та випускних отворів.
Випускні отвори та труби між робочими циліндрами муфт та клапанами потрібно обирати такі, що забезпечують швидке вивільнення рідини з робочих циліндрів муфт. Треба передбачити також, щоб випускні отвори робочих клапанів запобігали створенню залишкового тиску в циліндрі. Клапан потрібно обирати, зважаючи, що відношення тиску між муфтою та гальмом має бути таким, щоб залишковий тиск у циліндрі не став надмірним у разі виходу з ладу клапану.
Примітка. Зазвичай задовільним вважають значення відношення не менше 3,5 до 1 між тиском пружини у гальмі та залишковим тиском у циліндрі.
Контрольні клапани та інші пристрої контролю (наприклад регулятори, манометри) необхідно встановлювати у легкодоступних місцях, забезпечуючи захист від можливих ушкоджень.
Якщо передбачено ручне або механічне керування клапанами (на відміну від електричного), механізм їх повернення у вихідний стан має бути примусової дії (тобто після відпускання вмикача клапана, клапан має автоматично повертатися в безпечне положення). Див. також 5.4.6.
Потрібно запобігти ненавмисним зрушенням, спричинюваним розсіюванням накопиченої енергії, згідно з EN 1037.
Примітка. Під безпечним положенням мається на увазі відкрите чи закрите положення клапана, залежно від обраного принципу побудови гідравлічних чи пневматичних схем.
Пневматичні системи
У разі, коли клапани чи інші рухомі частини системи керування гільйотинних ножиць потребують змащування, потрібно застосовувати доступні зору засоби змащування, що подають мастило у відповідному стані до повітряного каналу. Наявність мастила підлягає візуальному контролю.
У разі обладнання системами звукопоглинання, їх треба обирати та встановлювати згідно з інструкціями виробника; особливо потрібно зважити на застосування систем безпеки та їхнього впливу на робочі характеристики гальма. Відповідно до рекомендацій виробників гальм/ муфт, дозволеними для застосування є лише глушники, що не здійснюють прямого викидання до атмосфери.
Потрібно встановлювати відділювачі води.
Гідравлічні системи
Гідравлічна схема має бути захищена клапаном (клапанами) обмеження тиску, які можна регулювати лише за допомогою інструмента. Також їх потрібно налагоджувати на тиск, який перевищує максимальний робочий тиск не більш ніж на 10 %.
3 метою уникнення неочікуваного запуску чи небезпечного руху (див. EN 1037), гідравлічні системи, до яких належать накопичувані, мають зменшувати тиск рідини у разі вимикання вузла, що створює тиск. Якщо подібне неможливо, частини схеми, що знаходяться під тиском, потрібно, додатково до інших пристроїв, передписуваних стандартами чи нормами стосовно накопичувальних камер (наприклад запобіжних клапанів, пневматичних вимірювальних приладів тощо) обладнати розвантажувальним клапаном з ручним керуванням, та супроводити чітким попередженням про небезпеку на пояснювальній табличці (див. 5.3.4.5 EN 982:1996).
Потрібно встановити запобіжний клапан (клапани) для захисту кільцевої частини циліндра та інших конструктивних елементів вузла від ушкоджень, спричинюваних надмірним тиском. Цей клапан треба відрегулювати на значення тиску, що принаймні на 10 % перевищує максимальний робочий тиск. Активація запобіжного клапана (клапанів) має бути безпосередньою, а місце їх встановлення — герметизованим. Складові частини, захищувані таким клапаном, за проектом мають витримувати значення, встановлене як тиск увімкнення клапана. Конструкція запобіжних клапанів повинна передбачати, що у випадку одиничного розриву пружини простір між витками має залишатися меншим за товщину одного дроту. Пружина має бути спрямованою.
Електричні системи
Електричне обладнання машини повинно відповідати EN 60204-1 та вимогам, наведеним нижче.
Проектувальник гільйотинних ножиць має перевірити відповідність граничних значень електричного живлення, навколишнього середовища та експлуатаційних умов деяких компонентів із зазначеним у 4.3 та 4.4 EN 60204-1:1997. У разі розходження, відповідні компоненти потрібно обирати, зважаючи на наведене.
Аварійний вимикач має спрацьовувати як вимикач категорії 0 (див. 9.2.5.4 EN 60204-1:1997 та 5.4.5.2) й зупиняти всі небезпечні рухи. Аварійний вимикач має вимикати рух усіх небезпечних частин (наприклад балки, тильного калібру, напрямних, вбудованих оброблюваль- них пристроїв). Аварійний вимикач категорії 1 відповідно до 9.2.2 та 9.2.5.4.2 EN 60204-1:1997 може бути застосовано для приводів з електронним керуванням, наприклад у машинах, обладнаних системами автоматичного подавання і/або видалення або для електроприводу робочого ходу.
Мінімальний ступінь захисту пульта оператора та вмонтованих у базову станину приладів керування має бути не нижче ніж IP 54 згідно з EN 60529.
Огородження органів керування мають забезпечувати ступінь захисту не нижче ніж IP 54 (див. EN 60529).
Треба вжити запобіжних заходів щодо усунення ймовірності виникнення короткого замикання дротів поза пультом керування (наприклад дротів, підведених до ножної педалі), що призвело б до непередбаченого пуску машини (див. EN 1037).
Перестороги проти ненавмисного падіння леза через силу тяжіння під час технічного обслуговування чи ремонту
Якщо існує ризик фізичного ушкодження, спричиненого падінням через силу тяжіння, потрібно встановити пристрій механічного обмеження, наприклад гальмівний клин, який фіксує гільйотинні ножиці під час ремонтних робіт або за іншого необхідного втручання в інструментальну частину машини (крім випадків звичайного ручного подавання).
Якщо пристрій не здатен повністю поглинути зусилля гільйотинних ножиць, потрібно заблокувати контрольний вимикач машини так, щоб закриваючий прохід леза був неможливим протягом часу знаходження пристрою в цьому положенні, а коромисло утримувалось у верхньому положенні (див. EN 1037).
Механічні небезпеки леза та прилеглої зони
Зоною основної небезпеки у гільйотинних ножицях є лезо та суміжна з ним зона, тому належить вжити обов’язкових запобіжних заходів від відповідних небезпек. У цьому підрозділі визначено, від яких саме небезпек потрібен захист біля лез та в прилеглій зоні. Не існує потреби у захисних огорожах, якщо проміжок між суміжними поверхнями не перевищує 6 мм.
