У випадку використання кабельного вводу, виготовленого з полімерних матеріалів, коли через тимчасову деформацію нарізки неможливо домогтися заданого крутного зусилля, проте помітних руйнувань не виявлено, вважають, що кабельний ввід пройшов випробовування успішно.
У випадку кабельних вводів, які фіксують компаундом, ущільнення розбирають на такій відстані, щоб не пошкодити компаунд. Під час візуального огляду не повинно бути виявлено фізичних руйнувань компаунда, які б вплинули на якість захисту даного типу.
В.3.2 Випробовування фіксувального броньованого кабелю
Випробовування міцності фіксування в місцях, де броньове покриття кабелю зафіксовано затискним пристроєм всередині ущільнювача
Для кожного типорозміру вводу випробовуванням піддають зразок броньованого кабелю, найменшого з передбаченими виробником розмірів.
Зразок броньованого кабелю фіксують у затискному пристрої кабельного вводу. Потім загвинчують гвинти (якщо затискний пристрій фланцевого типу) або гайки (якщо затискний пристрій кріплять гвинтами) для притиснення затискного пристрою і запобігання прослизанню броньового покриття, якщо на нього діє зусилля (у Ньютонах) чисельно рівне:
ти кратному значенню діаметра броньованого кабелю групи І, (у міліметрах) ; або
ти кратному значенню (у міліметрах) діаметра броньованого кабелю групи II.
Примітка. Значення крутного зусилля, наведені в попередньому параграфі, можуть бути визначені експериментально до початку випробовувань, або отримані від виробника кабельного вводу.
Випробовування на розтягнення
Підготовлений зразок розміщують у розривній машині і створюють постійне розривне зусилля , величину якого зазначено вище. Під впливом зазначеного розтягнення зразок знаходиться протягом 2-х хв ±10 с. Випробовують за кімнатної температури (20 ± 5) °С.
Вважають, що зафіксований затискним пристроєм зразок кабелю успішно пройшов випробовування , якщо зсув бронювального покриття дорівнює нулю.
Механічна міцність
Якщо використовують гвинти і гайки, створюють зусилля затягування, яке в 1,5 рази перевищує значення, передбачене в В.3.2.1.1. Після цього кабельний ввід демонтують. Механічну міцність вважають достатньою, якщо не виявлено деформацій, що впливають на якість захисту даного типу.
В.3.2.2 Випробовування затискного пристрою, якщо оболонку кабелю не зафіксовано всередині ущільнення
У цьому випадку кабельний ввід випробовують за методикою для неброньованого кабелю згідно з В .3.1.
Випробовування матеріалу, з якого виготовлені еластомірні ущільнювальні кільця, на старіння
Для випробовування вирізують зразки матеріалу, з якого виготовлені ущільнювальні кільця, форму яких визначено стандартами ISO 48 і ISO 1818. Твердість матеріалу визначають згідно з цими самими стандартами за кімнатної температури.
Зразки розміщують на 168 год у печі, де безперервно підтримують температуру (100 ± 5) °С; потім їх витримують не менше ніж 24 год за кімнатної температури; потім безперервно протягом 48 год витримують у холодильнику за температури (- 2Q ± 2) °С і, нарешті, знову за кімнатної температури не менше ніж 24 год. Після цього повторно вимірюють жорсткість.
По закінченні процедури випробовування зміна твердості, виражена в одиницях IRHD і визначена відповідно до вищезгаданих стандартів ISO, не повинна перевищувати 20% попередньо визначеної величини.
Примітка. Якщо кабельний ввід призначений для роботи за температур, вищих за передбачену в 16.8, випробовують на старіння за температури, яка на 20K перевищує передбачувану максимальну робочу температуру. Якщо робоча температура нижче ніж - 20°С, зразок під час випробовування витримують у холодильнику за мінімального значення робочої температури.
Випробовування зразка на удар
Випробовують з урахуванням відповідних вимог 23.4.3. Для випробовування беруть кабельний ввід з введеним у нього кабелем найменшого розміру.
Під час випробовувань кабельний ввід фіксують на жорстко закріпленій сталевій пластині або кріплять , як зазначено виробником кабельного вводу. Зусилля закручування кабельного вводу з нарізкою повинно відповідати вимогам В.3.1.5 або В.3.2.1.1,
Випробовування ступеня захисту /ІР/ кабельних вводів
Випробовувати треба за умов, зазначених в EN 60529, у яких з кожним типом кабельного вводу випробовують по одному ущільнювальному кільцю для кожного з типорозмірів.
Для випробовування ущільнювальних властивостей всі ущільнювальні кільця надівають на чистий сухий кабель з діаметром, що дорівнює мінімальному внутрішньому діаметру ущільнювального кільця, вказаному виробником кабельного вводу. Кабельний ввід разом Із введеним кабелем випробовують після установки його в захисну оболонку.
В.4 Маркування
Маркування кабельних вводів
Маркують кабельні вводи згідно з 27.2, а у випадку вводів з нарізкою - з урахуванням типу і кроку нарізки.
Якщо місце для маркування обмежене, маркують в скороченому вигляді згідно з 27.6.
Маркування ущільнювальних кабельних кілець
На ущільнювальних кільцях кабельних вводів, у яких можна встановлювати кільця різних типорозмірів, повинно бути зазначено мінімальні і максимальні діаметри застосовуваних кабелів у міліметрах.
Якщо разом з ущільнювальним кільцем встановлюють металеву шайбу, маркувальний напис наносять на шайбі.
Маркувальні написи, які наносять на ущільнювальні кільця, дозволяють користувачеві визначити, чи підходить дане кільце до відповідного кабельного вводу.
Якщо кабельний ввід і ущільнювальні кільця призначено для використання за межами температурного інтервалу від - 20 до + 80 °С і пройшли випробовування згідно з В.3.3, на них треба наносити відповідні маркувальні написи.
ДОДАТОК С
Пункти цього стандарту, яким повинні відповідати вибухобезпечні компоненти
|
Пункти цього стандарту |
Прийнятно (так, ні) |
Примітка |
|
1- 4 (включно) |
Так |
Крім 4.2.2 |
|
5 |
Ні |
Якщо не зазначено інші межі температур |
|
6.1 |
Так |
|
|
6.2 |
Ні |
|
|
7.1 |
Так |
|
|
7.2 |
Так |
*) Слід врахувати умови, за яких дані вимоги можна застосовувати до комплектувальних, які встановлюють в інших захисних оболонках. |
|
7.3 |
Так |
Зовні (* - повторення) |
|
7.4 |
Так |
Зовні (*- повторення) |
|
8 |
Так |
|
|
9.1 |
Так |
|
|
9.2 |
Так |
Тільки якщо це захисна оболонка електричного апарата |
|
9.3 |
Так |
Тільки якщо це захисна оболонка електричного апарата |
|
10 |
Так |
|
|
11 |
Так |
|
|
12 |
Так |
|
|
13 |
Так |
|
|
14 |
Так |
За винятком того, що наносити маркувальний символ «X» не потрібно |
|
15.1 |
Так |
Тільки для захисних оболонок електричних апаратів |
|
15.2 |
Так |
Тільки для захисних оболонок електричних апаратів |
|
15.3 |
Так |
|
|
15.4 |
Так |
|
|
15.5 |
Так |
|
|
16 |
Так |
Тільки для захисних оболонок електричних апаратів |
|
17 |
Ні |
За винятком оболонок машин |
|
18 |
Так |
|
|
19 |
Так |
|
|
20 |
Так |
|
|
21 |
Так |
|
|
22.1 |
Так |
|
|
22.2 |
Ні |
|
|
23.1 |
Так |
|
|
23.2 |
Так |
|
|
23.3 |
Так |
|
|
23.4.1 |
Так |
|
|
23.4.2 |
Ні |
|
|
23.4.3 |
Так |
Тільки для захисних оболонок електричних апаратів |
|
23.4.4 |
Так |
Тільки для захисних оболонок електричних апаратів |
|
23.4.5 |
Так |
|
|
23.4.6.1 |
Ні |
|
|
23.4.6.2 |
Так |
Якщо зазначено максимальну температуру |
|
23.4.7 |
Так |
Якщо зазначено максимальну температуру |
|
23.4.8 |
Так |
|
|
24 |
Так |
|
|
25 |
Так |
|
|
26 |
Так |
|
|
27 - примітка |
Так |
|
|
27.1 |
Ні |
|
|
27.2 |
Ні |
|
|
27.3 |
Ні |
|
|
27.4 |
Ні |
|
|
27.5 |
Так |
|
|
27.6 |
Так |
|
|
27.7 |
Так |
|
Примітка. Класифікація за температурою не стосується ЕХ- компонентів.
ДОДАТОК D
(інформаційний)
Приклад випробовувального стенда для випробовування на удар
1 - регулювальний гвинт; 2 - пластмасова напрямна трубка; 3 - випробовуваний зразок;
4 - сталева станина (масою > 20 кг) ; 5 - сталевий вантаж вагою 1 кг; 6 - ударна головка діаметром 25мм з твердої сталі; h - висота падання вантажу.
Рисунок D.1 - Приклад випробовувального стенда для випробовування на удар
ДОДАТОК Е
(інформаційний)
Способи вимірювання опору ізоляції пластмасових частин захисних оболонок
Метод вимірювання за допомогою вольтметра й амперметра
Вимірюють безпосередньо значення струму мікроамперметром чи гальванометром (див. рисунок Е.1) або непрямим способом за допомогою підсилювача постійного струму, що показує величину струму за паданням напруги за відомої величини опору (рисунок Е.2а) . Напругу вимірюють вольтметром. У окремих випадках користуються приладом, що за вольтамперним співвідношенням прямо показує величину опору (рисунок Е.2Ь) .
Порівняльний метод
Опір невідомої величини порівнюють з відомим опором, користуючись співвідношенням значень струму за однакової напруги на цих опорах (рисунок Е.3а) або шляхом збалансування опорів за допомогою мостика Уітстона (рисунок Е.3Ь) .
У всіх випадках невідомий опір повинен бути більше каліброваного.
Способи вимірювання опору
- гальванометр з шунтом
Рисунок Е.1 - Струм вимірюють безпосередньо мікроамперметром або гальванометром
Рисунок Е.3а - Визначання опору за відношенням
значень струму за однакової напруги, що подають на
два опори, один з яких невідомий
1 - гальванометр з шунтом
- підсилювач постійного струму
Рисунок Е.2а - Вимірювання з використанням підси-
лювача постійного струму
Рисунок Е.ЗЬ - Метод вимірювання за допомогою
мостика Уітстона
3 - вимірювальний прилад
2 - підсилювач постійного струму
Рисунок Е.2Ь - Пряме вимірювання приладом з використанням підсилювача постійного струму
Рисунок E
29.260.20
Ключові слова: апаратура електрична, потенційно вибухонебезпечна атмосфера, вибухонебезпечна атмосфера, вибухозахист, основні вимоги, заповнення маслом «о», апаратура з надлишковим тиском «р», заповнення піском «q», вибухонепроникна оболонка «d», підвищена безпека «е», іскробезпека «і», герметизація «m».
1 Копію документа можна одержати в Національному фонді нормативних документів , Ідентичний державний стандарт відсутній.
2 Копію документа можна одержати в Національному фонді нормативних документів, ідентичний державний стандарт відсутній.
2.4 Стандарти ISO
ISO 48:1979 Vulcanized rubbers - Determination of hardness (Hardness between 30 and 85 IRHD)
ISO 178:1975 Plastics - Determination of flexural properties of rigid plastics
ISO 179:1982 Plastics - Determination of Charpy impact strength of rigid materials
ISO 262:1973 ISO general purpose metric screw threads - Selected sizes for screws, bolts and nuts
ISO 273:1979 Fasteners - Clearance holes for bolts and screws
ISO 286- 2:1988 ISO system of limits and fits - Part 2: Tables of standard tolerance grades and limit deviations for holes and shafts
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
ISO 48:1979 Гума вулканізована визначення твердості (Твердість в інтервалі 30 - 85 IRHD) *
ISO 178:1975 Пластмаси. Визначення пружності твердих пластиків *
ISO 179:1982 Пластмаси. Визначення ударної в’язкості пластиків за Чарпі *
ISO 262:1973 ISO Метрична нарізка гвинтів загального призначення. Вибіркові розміри гвинтів, болтів і гайок *
ISO 273:1979 Кріплення. Отвори з гарантованими розмірами зазорів для болтів і гвинтів *
ISO 286-2:1988 ISO Система допусків і посадок. Частина 2. Таблиці стандартних допусків і посадок. Межі відхилень розмірів отворів і стрижнів *
ISO R 527:1966 Пластмаси. Визначення властивостей при розтягуванні *
ISO 965-1:1980 ISO Метрична нарізка гвинтів загального призначення. Допуски. Частина 1. Правила й основні дані *
ISO 965-2:1980 ISO метрична нарізка гвинтів загального призначення. Допуски. Частина 2. Межі розмірів нарізки болтів і гайок середньої якості *
