Страница 5: ДСТУ ЕN 54-10:2004(ЕN 54-10:2002, ІDТ). СТУ ЕN 54-10:2004(ЕN 54-10:2002, ІDТ). Системы пожарной сигнализации. Часть 10. Сповіщувачі пожарные пламя точечные. (43998)

5.13.3 Вимоги

Під час впливання та протягом подальших 2 хв після впливання не повинно бути зафіксовано ніяких сигналів тривоги або несправності.

Співвідношення точок спрацьовування Dmax/Dmin повинне бути не більше ніж 1,26.

5.14 Вібрація синусоїдна (стійкість)

5.14.1 Мета

Довести стійкість сповіщувача до вібрації з рівнями, відповідними нормальним умовам експлуатування.

5.14.2 Методика випробовування та устатковання

5.14.2.1 Загальні положення

Методика випробовування та устатковання повинні бути такі, як зазначено в ІЕС 60068-2-6, випробовування Fc, та такі, як зазначено в 5.14.2.2 - 5.14.2.5.

5.14.2.2 Стан зразка під час впливання

Зразок треба установлювати, як зазначено в 5.1.3, на жорстко закріпленій підставці і треба підмикати до устатковання електроживлення і контролювання, як зазначено в 5.1.2. Вібрацію треба прикладати уздовж трьох взаємно перпендикулярних осей, по черзі. Зразок треба установлювати так, щоб одна з трьох осей була перпендикулярною до площини його монтажу.

5.14.2.4 Контролювання під час впливання

Зразок під час впливання треба контролювати на виявлення будь-яких сигналів тривоги або несправності.

5.14.2.5 Завершальне перевіряння

Завершальне перевіряння, зазначене у 5.15.2.4, зазвичай виконують після випробовування на тривкість щодо вібрації, та його треба робити у цьому пункті, якщо випробовування на стійкість проводять окремо.

5.14.3 Вимоги

Під час впливання не повинно бути зафіксовано жодних сигналів тривоги або несправності.

Співвідношення точок спрацьовування Dmax/Dmin повинне бути не більше ніж 1,26.

5.15 Вібрація синусоїдна (тривкість)

5.15.1 Мета

Довести здатність сповіщувача протистояти довготривалим впливанням вібрації з рівнями, відповідними умовам експлуатування.

5.15.2 Методика випробовування та устатковання

5.15.2.1 Загальні положення

Методика випробовування та устатковання повинні бути такі, як зазначено в ІЕС 60068-2-6, випробовування Fc, та такі, як зазначено в 5.15.2.2 - 5.15.2.4.

5.15.2.2 Стан зразка під час впливання

Зразок треба установлювати, як зазначено в 5.1.3, на жорстко закріпленій підставці, але не треба підмикати до джерела електроживлення під час впливання. Вібрацію треба прикладати у трьох взаємно перпендикулярних осях, по черзі. Зразок треба установлювати так, щоб одна з трьох осей була перпендикулярною до площини його монтажу.

5.15.2.4 Завершальне перевіряння

Точку спрацьовування зразка треба вимірювати, як зазначено в 5.1.6.

Найбільше зі значень точок спрацьовування, визначених у цьому випробовуванні та під час випробовування на відтворність для цього самого зразка, треба позначати як Dmax, а найменше значення - як Dmin.

5.15.3 Вимоги

Співвідношення точок спрацьовування Dmax/Dmin повинне бути не більше ніж 1,26.

5.16 Зміна параметрів електроживлення (стійкість)

5.16.1 Мета

Довести, що в межах зазначеного(-их) діапазону(-ів) параметрів електроживлення (наприклад, напруги) точка спрацьовування сповіщувача суттєво не залежить від цих параметрів.

5.16.2 Методика випробовування

Точку спрацьовування зразка треба вимірювати, як зазначено в 5.1.6, за нижньої і верхньої межі ді-

апазону параметрів електроживлення (наприклад, напруги), зазначених виробником.

Примітка. Параметр електроживлення для звичайних сповіщувачів - це постійна напруга, яку подають на сповіщувач. Для інших типів сповіщувачів може знадобитися розглядання рівнів сигналів та їхньої зміни у часі (наприклад, аналоговий адресний).

Найбільше із двох значень точок спрацьовування, визначених у цьому випробовуванні та під час випробовування на відтворність для цього самого зразка, треба позначати як Dmax, а найменше значення - як Dmin.

5.16.3 Вимоги

Співвідношення Dmax/Dmin повинне бути не більше ніж 1,26.

5.17 Електромагнітна сумісність (ЕМС), випробовування на захищеність (стійкість)

5.17.1 Мета

Довести стійкість сповіщувача до електромагнітних завад, які розглядають відповідними нормальним умовам експлуатування.

5.17.2 Методика випробовування та устатковання

5.17.2.1 Загальні положення

Використовуючи устатковання та методики, зазначені в EN 50130 - 4, треба виконувати такі випробовування на ЕМС на впливання:

1. електростатичного розряд );
2. випромінюваних електромагнітних полів;
3. кондуктивних завад, спричинених електромагнітними полями;
4. пачок короткочасних перехідних імпульсів;
5. повільних кидків напруги великої енергії.

5.17.2.2 Стан зразка під час впливання

Зразок треба установлювати, як зазначено в 5.1.3, і треба підмикати до устатковання електроживлення і контролювання, як зазначено в 5.1.2.

5.17.2.3 Контролювання під час впливання

Зразок під час впливання треба контролювати на виявлення будь-яких сигналів тривоги або несправності.

5.17.2.4 Завершальне перевіряння

Після впливання точку спрацьовування зразка треба вимірювати, як зазначено в 5.1.6.

Для кожного з випробовувань від а) до е) найбільше зі значень точок спрацьовування, визначених у цьому випробовуванні та під час випробовування на відтворність для цього самого зразка, треба позначати як Dmax, а найменше значення - як Dmin.

6 МАРКОВАННЯ

Кожний сповіщувач треба чітко промаркувати або треба забезпечувати такою інформацією:

1. номером цього стандарту (тобто, EN 54-10);
2. назвою або торговельним знаком виробника або постачальника;
3. познакою моделі (типом або номером);
4. класифікація сповіщувача, наприклад, клас 1;
5. деяким(и) знаком(-ами) або кодом(-ами) (наприклад, серійний номер або код партії), за допомогою яких виробник може визначити, принаймні, дату або партію та місце виготовлення, а також номер(и) версії(й) будь-якого програмного забезпечення, що міститься у сповіщувачі;
6. познакою клем;

g) кутом приймання відповідно до 5.4;

h) робочим(и) діапазоном(-ами) довжин хвиль, наприклад, УФ, ІЧ.

У знімних сповіщувачів головку сповіщувача треба маркувати, принаймні, відповідно до а), b), с), d) та е), а базу треба маркувати, принаймні, відповідно до b), с) (тобто, позначити власну модель) та f).

Якщо у будь-якому маркованні на пристрої використовують символи або скорочення незагаль-ноприйнятого використовування, то їх пояснення повинне міститися в даних, що надають разом з пристроєм.

Марковання повинно бути видиме під час установлювання сповіщувача та доступне під час обслуговування.

Марковання не треба розміщувати на гвинтах або на інших легкознімних частинах.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

УСТАТКОВАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧАННЯ ТОЧКИ СПРАЦЬОВУВАННЯ

А.1 Оптична лава

В устаткованні використовують оптичну лаву для того, щоб можна було регулювати відстань між джерелом та сповіщувачем, підтримуючи відповідне співпадання оптичних осей джерела та сповіщувача. Щоб забезпечувати можливість зміни точок спрацьовування, лава повинна мати ефективну робочу довжину не менше .

Монтажні кронштейни, використовувані для зразка та інших частин випробовувального устатковання, повинні рухатися у напрямку, паралельному до осі лави. Треба передбачити засоби для вимірювання відстані між окремими частинами, установленими на лаві, з точністю ±.

Кронштейн для сповіщувача повинен забезпечувати регулювання висоти та орієнтацію сповіщувача так, щоб його оптична вісь співпадала з оптичною віссю джерела. Кронштейн для сповіщувача повинен також забезпечувати обертання сповіщувача навколо його оптичної осі та, незалежно, навколо другої осі, перпендикулярної до оптичної осі, що проходить через точку перетину оптичної осі та площини чутливого(-их) елемента(-ів) сповіщувача. Засоби для вимірювання кутового обертання повинні забезпечувати точність

± 5°.

Приклад конструкції оптичної лави показано на рисунку А.1.

А.2 Джерело випромінювання

Випромінювання повинно вироблятися газовим пальником за умов згоряння метану чистотою не менше 98 %. Під час горіння полум'я повинно видавати стабільне без мерехтіння випромінювання в діапазоні довжин хвиль, за якого сповіщувач під час випробовування повинен спрацювати. Мерехтіння в цих діапазонах треба вимірювати з використовуванням відповідного методу. Середньоквадратичне значення (СКЗ) амплітудної модуляції випромінювання не повинно перевищувати 5 %.

Ефективність виходу випромінювання треба визначати за допомогою апертури, розміщеної перед полум'ям так, щоб весь її простір було заповнено полум'ям, якщо дивитися з будь-якої доступної позиції випробного сповіщувача. Для цього методу випробовування апертура повинна бути прийнята за джерело випромінювання. Перпендикулярна вісь, що проходить через центр апертури, повинна бути прийнята як оптична вісь джерела.

Газовий пальник, придатний для використовування як джерело випромінювання, зазначений в додатку В.

А.3 Екран

Екран треба установлювати так, щоб зразок був екранований від джерела випромінювання. Екран дозволяє контролювати тривалість засвічування джерелом випромінювання сповіщувача з точністю ± 2 с.

А.4 Модулятор

Щоб забезпечити форму модуляції, зазначену виробником для випробного сповіщувача, випромінювання джерела треба модулювати відповідними засобами (наприклад, за допомогою обертового диска-переривача). Зазначена частота модуляції може бути нульовою. Якщо виробник не вказує модуляцію, то вимірювання треба виконувати на зразку, обраному випадково для визначання частоти, що відповідає найбільшому значенню точки спрацьовування сповіщувача. Цю частоту треба записати і використовувати для усіх подальших вимірювань.

Рисунок А.1 - Конструкція оптичної лави

А.5 Радіометр

Радіометр треба застосовувати для контролювання випромінювання джерелом. Чутливий елемент радіометра треба установлювати у точці на оптичній осі джерела на відстані від до від апертури. Радіометр треба установлювати на кронштейн оптичної лави так, щоб відстань від апертури можна було визначати в межах зазначеної відстані з повторністю ± .

Діапазон довжин хвиль, на які реагує радіометр, повинен відповідати випробному сповіщувачу, і може бути зазначений виробником. У випадку, якщо виробник не вказав діапазон довжин хвиль, то треба використовувати радіометр із діапазоном вимірювання випромінювання від 4,0 мкм до 4,8 мкм для ІЧ сповіщувачів, та від 160 нм до 280 нм для УФ сповіщувачів.

ДОДАТОК В (довідковий)

ПРИКЛАД МЕТАНОВОГО ПАЛЬНИКА

На рисунку В.1 наведено приклад пальника (пальник Мекера), придатного для джерела, наведеного в А.2. Пальник повинен постачатися газом зі сталим тиском для забезпечування сталого випромінювання.

Розміри у міліметрах

Пояснення:

1. - газ;
2. - частина А;
3. - частина В;
4. - чотири отвори;
5. - чотири отвори.

Рисунок В.1 - Приклад метанового пальника