Таблиця 4 — Основні показники якості м’якої та твердої пшениці для експортування
|
Показник |
Пшениця для продовольчих потреб |
Пшениця для кормових і інших потреб |
|
Натура, г/л |
не менше 730 |
не обмежено |
|
Вологість, % |
не більше 14,5 |
не більше 14,5 |
|
Масова частка білка, у перерахунку на суху речовину, % |
не менше 10,0 |
до 10,0 |
Вимоги до якості пшениці по типовому складу, зерновій і смітній домішкам, клейковині, іншим показникам встановлюють у контракті між постачальником та покупцем зерна пшениці.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО ДОВКІЛЛЯ
Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у пшениці, що використовують для продовольчих та технічних потреб, а також для експортування, не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», № 5061 [1], а для кормових потреб — допустимі рівні, встановлені «Временными максимально допустимыми уровнями содержания некоторых химических элементов и госсипола в кормах для сельскохозяйственных животных и кормовых добавках» [2].
Максимально допустимий вміст у пшениці токсичних елементів і мікотоксинів наведено у додатку Б.
Під час роботи із зерном пшениці необхідно дотримуватися вимог, викладених у «Правилах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна в системе хлебопродуктов» [3].
Контролювання за дотриманням норм викидів шкідливих речовин в атмосферу необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 і СанПиН 4946 [4].
Охорону ґрунту від забрудненості побутовими і виробничими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [5].
ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
Правила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3.
У кожній партії пшениці визначають стан зерна, запах, колір, скловидність, типовий склад, натуру, вологість, зернову і смітну домішки, зараженість шкідниками, масову частку білка та сирої клейковини, її якість, число падання.
Пшеницю, в якій домішка інших зернових і насіння зернобобових культур становить понад 15 % від загальної маси зерна, приймають як суміш пшениці з іншими культурами та зазначають її склад у відсотках.
Контролювання вмісту і періодичність контролювання токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів у пшениці, що використовують для продовольчих, технічних потреб і для експортування виконують згідно із методичними вказівками «Порядок и периодичность контроля продовольственного сырья и пищевых продуктов по показателям безопасности» [6], а на кормові потреби — згідно із методичними рекомендаціями «Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової сировини за показниками безпеки» [7].
Кожну партію пшениці супроводжують (крім для товаровиробників) свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
Відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3 та ДСТУ 3355.
Визначають типовий склад згідно з ГОСТ 10940.
Визначають запах, колір і знебарвленість згідно з ГОСТ 10967.
Визначають кількість і якість клейковини (група і показник ВДК) згідно з ГОСТ 13586.1 та ДСТУ-П-4117.
Визначають масову частку білка згідно з ГОСТ 10846 та ДСТУ-П-4117.
Визначають число падання згідно з ГОСТ 27676, ГОСТ 30498.
Визначають натуру згідно з ГОСТ 10840.
Визначають скловидність згідно з ГОСТ 10987.
Визначають вологість згідно з ГОСТ 13586.5; ГОСТ 29143 (ИСС 712-85); ГОСТ 29144 (ИСС 711-85); ДСТУ-П-4117.
Визначають смітні, шкідливі і зернові домішки згідно з ГОСТ 30483; ГОСТ 28419.
Визначають зараженість шкідниками згідно з ГОСТ 13586.4; ГОСТ 28666.1 (ИСС 6639/1-86); ГОСТ 28666.2 (ИСС 6639/2-86); ГОСТ 28666.3 (ИСС 6639/3-86); ГОСТ 28666.4 (ИСС 6639/4-86).
Визначання фузаріозних зерен
Відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3. Від партії пшениці відбирають середню пробу масою не меншою 2 кг. Із середньої проби, звільненої від крупної смітної домішки, згідно з ГОСТ 30483, виділяють дві наважки масою (50,0 ± 0,1) г.
Апаратура
Ваги лабораторні 3 класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг згідно з ГОСТ 24104.
Лупа зі збільшенням 4,5 згідно з ГОСТ 25706.
Дошка лабораторна.
Скальпель або лезо бритви.
Совок.
Чашка для наважки.
Випробовування
Із наважки масою (50,0 ± 0,1 ) г за хорошого освітлення виділяють зерна з ознаками фузаріозу (відповідно до додатка В). У випадку виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебарвлених III ступеня або рожевозабарвлених нефузаріозних, лупою визначають наявність міцелію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблять зріз зародка і встановлюють його колір. Зерна відносять до фузаріозних за наявності сукупних ознак, зазначених у додатку В. Фузаріозні зерна, виділені з кожної наважки, зважують із точністю до 0,01 г.
Обробляння результатів
Вміст фузаріозних зерен виражають у відсотках, для чого сумарну масу виявлених фузаріозних зерен у 50 г наважки множать на 2.
За остаточний результат приймають середнє арифметичне значення двох паралельних визначень. Якщо третій десятковий знак дорівнює 5 або більший, то другий збільшують на одиницю.
Розбіжність між результатами паралельних визначень, а також під час контрольних визначань, не повинна перевищувати допустимі величини, зазначені у додатку Г. Якщо розбіжність перевищує допустимі значення, то аналізування повторюють і враховують середнє арифметичне двох паралельних визначень, розбіжність між якими не перевищує допустимі значення.
Визначають спори сажкових грибів згідно з ГОСТ 13496.11.
Визначання токсичних елементів
Готують проби до аналізування згідно з ГОСТ 26929, визначають ртуть згідно з ГОСТ 26927, миш’як згідно з ГОСТ 26939, мідь згідно з ГОСТ 26931, свинець згідно з ГОСТ 26932, кадмій згідно з ГОСТ 26933, цинк згідно з ГОСТ 26934.
Визначають пестициди у продовольчій пшениці згідно з ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [8], у кормовій — згідно з ГОСТ 13496.20.
Визначають мікотоксини у продовольчій пшениці згідно з методами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я: афлатоксин В1 — згідно з № 2273-80 [9] або № 4082-86 [10] ДСТУ EN 12955; зеараленон — згідно з № 2964-84 [11]; Т-2 токсин — згідно з № 3184-85 [12]; де- зоксиніваленон (вомітоксин) — згідно з № 3940-85 [13] і № 5177-90 [14]; охратоксин А — згідно з ДСТУ EN ISO 15141-1 або ДСТУ EN ISO 15141-2; у кормовій пшениці: зеараленон і Т-2 токсин — згідно з ГОСТ 28001; патулін — згідно з ГОСТ 28396; дезоксиніваленон (вомітоксин) — за методами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України № 3940-84 [13] і № 5177-90 [14]; афлатоксин В1, зеараленон і Т-2 токсин — за методами, затвердженими Міністерством сільського господарства України № 15-14/23 [15] і патулін — № 15-14/22 [16], радіонукліди стронцію-90 і цезію-137 — згідно МУ № 5778 [18] і № 5779 [17].
Визначають показники якості (вологості, білка, клейковини тощо) пшениці згідно із ДСТУ-П-4117.
Примітка. Стандарти ISO на методи контролювання якості використовують, якщо це передбачено контрактом, для експортування пшениці.
ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
Пшеницю перевозять насипом або в тарі транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.
Транспортні засоби повинні бути чисті, без сторонніх запахів. Під час навантажування, перевезення і розвантажування зерно пшениці повинно бути захищене від атмосферних опадів.
Пшеницю розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерна зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов зберігання, затверджених в установленому порядку в Україні.
ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА
Підприємство-постачальник гарантує відповідність пшениці вимогам цього стандарту в разі дотримання умов транспортування.ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ,
ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТИП
|
Тип пшениці |
Сорт пшениці |
|
I М’яка червона яра твердозерна II М’яка червона озима твердозерна III М’яка біла яра твердозерна IV М’яка біла озима твердозерна V Тверда яра
|
Харківська 6 Харківська 18 Воронезька 6 Альбатрос одеський Донецька 48 Миронівська 33 Миронівська 61 Одеська 267 Харківська 11 Харківська 96 Тіра Безоста 1 Обрій Районованих сортів в Україні немає Районованих сортів в Україні немає Харківська 15 Харківська 23 Харківська 37 Харківська 46 Айсберг одеський Алий парус Харківська 32 Парус Суміш сортів різних типів м’якої або твердої пшениці |
МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ
У ПШЕНИЦІ ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ І МІКОТОКСИНІВ, мг/кг
|
Показники |
Для пшениці, що використовують для |
|
|
продовольчих і технічних потреб та експортування |
кормових потреб |
|
|
Токсичні елементи: |
|
|
|
свинець |
0,5 |
5,0 |
|
кадмій |
0,1 |
0,3 |
|
миш’як |
0,2 |
0,5 |
|
ртуть |
0,03 |
0,1 |
|
мідь |
10,0 |
30,0 |
|
цинк |
50,0 |
50,0 |
|
Мікотоксини: |
|
|
|
афлатоксин В1 |
0,005 |
0,025—0,1 |
|
зеараленон |
1,0 |
2—3 |
|
Т-2 токсин |
0,1 |
0,2 |
|
дезоксиніваленон (вомітоксин) |
0,5—1,0 |
1—2 |
|
патулін |
Не регламентовано |
0,5 |
|
Радіонукліди, Бк/кг: |
|
|
|
стронцій-90 |
5,0 |
100 |
|
цезій-137 |
20,0 |
600 |
|
Пестициди: |
Перелік пестицидів, за якими кс залежить від використовування та узгоджується зі службами Мі і ветеринарної медицини Україї |
жтролюють зерно пшениці, їх на конкретній території ністерства охорони здоров’я и |
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХ ОЗНАК
УРАЖЕНОГО ФУЗАРІОЗОМ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ,
А ТАКОЖ ЗНЕБАРВЛЕНОГО І РОЖЕВОЗАБАРВЛЕНОГО
НЕФУЗАРІОЗНОГО ЗЕРНА
|
Ознака |
Фузаріозне зерно |
Знебарвлене зерно (III ступінь) |
Рожевозабарвлене нефузаріозне зерно |
|
Зовнішній вигляд зерна |
Зерно білувате, крейдяне, із повною втратою блиску. На окремих зернах спостерігаються плями рожево-малинового або кремово-рожевого кольору |
Зерно кремово-біле з частковою або повною втратою блиску |
На фоні нормально забарвлених оболонок є плями рожево-червоних відтінків на всій поверхні зерна, переважно біля зародка, що не вдається зіскребти. Зерно має нормальний блиск |
|
Структура зерна |
Ендосперм рихлий, кришиться, із борошнистою консистенцією. За пізнього фузаріозу — від борошнистого до частково скловидного |
Ендосперм за структурою близький до нормально забарвленого зерна |
Ендосперм за скловид- ністю не відрізняється від нормально забарвленого зерна |
|
Форма і наповненість |
Більшість зерен зморщені, щуплі. Мають загострені боки і добре вдавлену борозенку. У разі пізнього фузаріозу за формою борозенки та розміром зерна близькі до нормального, іноді здуті, із відлущеною оболонкою |
Не відрізняється від нормально забарвленого зерна. На спинці зерна оболонка може бути дещо зморщена |
Не відрізняється від нормально забарвленого зерна. Рожево- забарвлена оболонка щільно прилягає до ендосперму |
|
Наявність грибної інфекції і життєздатність зародка |
Зародок нежиттєздатний, на зрізі має чорний колір. На зародку і у борозенці є міцелій гриба |
Зародок життєздатний, на зрізі блідо-жовтого кольору. На зародку і у борозенці не має міцелію і спородохій гриба |
Зародок життєздатний, на зрізі блідо-жовтого кольору. На зародку і у борозенці немає міцелію та спородохій гриба |
ДОПУСТИМІ РОЗБІЖНОСТІ
МІЖ ДВОМА ПАРАЛЕЛЬНИМИ ВИЗНАЧЕННЯМИ
ФУЗАРІОЗНИХ ЗЕРЕН
|
Вміст фузаріозних зерен, % |
Допустимі розбіжності під час паралельних і контрольних визначань, % |
|
До 0,30 включ. Понад 0,30 до 0,60 включ. » 0,60 » 1,00 » » 1,00 » 3,00 » » 3,00 » 6,00 » » 6,00 » 10,00 » |
0,15 0,25 0,35 0,55 0,85 1,25 |
БІБЛІОГРАФІЯ
Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов, утвержденные Министерством здравоохранения СССР 01.08.1989 г., № 5061.
Временный максимально допустимый уровень (МДУ) содержания некоторых химических элементов и госсипола в кормах для сельскохозяйственных животных и кормовых добавках, утвержденный Главным управлением ветеринарии Министерства сельского хозяйства СССР 07.08.1987 г., согласовано с Министерством здравоохранения СССР 15.07.1987 г., № 223-4/281-8.
Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна в системе хлебопродуктов, утвержденные Министерством хлебопродуктов СССР 18.04.1988 г., № 99-89.
СанПиН 4946-89 Санитарные правила и нормы по охране атмосферного воздуха городских и сельских населенных пунктов.
СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания населенных мест.
Методические указания «Порядок и периодичность контроля продовольственного сырья и пищевых продуктов по показателям безопасности», утвержденные Министерством здравохра- нения Украины 11.10.1995 г., № 5.08.07/1232.
Методичні рекомендації «Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової сировини за показниками безпеки», затверджені Міністерством агропромислового комплексу України 03.10.1997 р.
ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені Міністерством охорони здоров’я України від 20.09.2001 р. № 137.
Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах, № 2273-80.
Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии, № 4082-86.
Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания зеараленона в пищевых продуктах, № 2964-84.
Методические указания по обнаружению, идентификации и определению Т-2 токсина в пищевых продуктах, № 3184-85.
Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленона (вомитоксина) в зерне и зернопродуктах, № 3940-85.
Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленона (вомитоксина) и зеараленона в зерне и зернопродуктах, № 5177-90.
Правила одночасного виявлення афлатоксину В1, патуліну, стеригматоцистину, Т-2 токсину та зеараленону в різних кормах, затверджені Міністерством сільського господарства і продовольства України 09.04.1996 р., № 15-14/23.
Правила визначення мікотоксину патуліну в кормах і продуктах харчування, затверджені Міністерством сільського господарства і продовольства України 09.04.1996 р., № 15-14/22.
Методические указания № 5779 «Определение в пищевых продуктах цезия-137», утвержденные Минздравом СССР 04.01.1991 года.
