А.3.4 У всіх випробуваннях слід використовувати одні і ті ж допоміжні матеріали, в тому числі одне і теж саме покриття поверхні.
А.3.5 Згідно з ISO 13640 слід застосовувати такі допоміжні матеріали для випробування:
А.4 ВИЗНАЧЕННЯ ЩОДО НЕПРОХОДЖЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ
А.4.1 Загальні положення
А.4.1.1 Після підготовки зразків герметизуючих матеріалів для випробувань їх слід обстежити на наявність дефектів. Усі зразки, оцінені як непридатні, слід забракувати.
А.4.1.2 Після випробувань зразки герметизуючих матеріалів слід обстежити на предмет втрати адгезії або когезії. У разі виявлення такої втрати потрібно встановити величину (глибину) такої втрати, використовуючи придатні для цього вимірювальні засоби, які здатні до вимірювань з точністю до .
А.4.1.3 Найбільша з виявлених величин глибини втрати адгезії або когезії має бути зареєстрована і використана для констатації проходження або непроходження випробування.
А.4.1.4 Через те, що герметизуючий матеріал в області крайніх ділянок випробувального зразка зазнає, як під час підготовки, так і під час випробувань надмірного навантаження, втрату адгезії та когезії, яка локалізується в межах визначального об'єму з одного чи обох кінців герметизуючого матеріалу, не потрібно реєструвати у звіті як свідчення непроходження випробування (рисунок А.1).
А.4.1.5 Кожне випробування слід повторювати тричі.
При застосуванні будь-якого методу випробування, коли один або більше із випробувальних зразків не проходить випробування, герметизуючий матеріал вважається таким, що не пройшов випробування.
Якщо хоча б один із випробувальних зразків не пройшов випробування, то в такому випадку необхідно повторити випробування у повному обсязі. Коли при повторному випробуванні один із зразків не проходить випробування, герметизуючий матеріал вважають таким, який не пройшов випробування.
А.4.2 Непроходження випробування герметизуючих матеріалів підкласу Р
А.4.2.1 Стандартні методи випробування містяться у ISO 8339, ISO 9046 та ISO 10591.
А.4.2.2 Якщо втрата адгезії чи когезії поширюється на всю глибину герметизуючого матеріалу, то зразок вважають як такий, що не пройшов випробування. З метою встановлення факту проходження або непроходження зразком випробування можна застосувати критерій, який стосується того, чи пропускає дефектна ділянка світло чи ні.
А.4.3 Непроходження випробування герметизуючих матеріалів підкласу Е
А.4.3.1 Стандартні методи випробування містяться у ISO 8340, ISO 9047, IS010590 та IS011431.
А.4.3.2 Якщо глибина втрати герметизуючим матеріалом адгезії або когезії перевищує у будь-якому місці його поверхні, то випробувальний зразок герметизуючого матеріалу вважають таким, що не пройшов випробування (рисунок А. 1).
а – зона А: непроходження випробування в межах визначеного об'єму є допустимою і НЕ РЕЄСТРУЄТЬСЯ;
б – зона Б: для герметизуючих матеріалів підкласу Е непроходження випробування в межах, які не перевищують , є допустимими, але вони реєструються у звіті про наслідки випробування;
с – зона С: для герметизуючих матеріалів підкласу Е непроходження випробування, яке поширюється від поверхні герметизуючого матеріалу вглиб цієї ділянки (наприклад, на глибину більше ), є недопустимим. Випробувальний зразок вважається таким, що не пройшов випробування, і це РЕЄСТРУЄТЬСЯ у звіті про результати випробування.
Примітка. Втрата адгезії або наявність внутрішніх порожнин, які мають місце виключно у зоні С (як це, наприклад, можна бачити через скло, використовуване у випробуванні), НЕ РЕЄСТРУЄТЬСЯ у звіті про випробування як факт непроходження випробування, але згадується у звіті у порядку загальних зауважень.
A.5 ПОЗНАЧЕННЯ
А.5.1 У випадку позначення, яке відповідає міжнародному стандарту ISO 11600, герметизуючі матеріали мають позначатися символами, які стосуються їх типу, класу та підкласу відповідно до розділу 4 цього стандарту:
ISO 11600 -ТИП-КЛАС-ПІДКЛАС.
А.5.2 Пакування повинні мати на собі належне позначення випробувального герметизуючого матеріалу, за який укладач звіту про випробування (див. А.6) несе відповідальність.
А.5.3 Назви допоміжних матеріалів, які використовували у випробуванні, як і ґрунтовку, слід вказувати на упаковці за допомогою таких скорочених позначень:
- будівельний розчин (МІ) чи (М2), скло (G), анодований алюміній (А) ґрунтований (р) чи негрунтований (up). На пакуванні факультативно може також міститися повний опис матеріалів, використаних у випробуванні герметизуючого матеріалу, який у такому разі має бути розміщений на ярлику з технічними даними.
Приклад 1. Будівельний герметизуючий матеріал F, який має 25 % здатність руху (до деформацій) і модуль, який перевищує 0,4 Н/мм2 і був випробуваний на ґрунтовому розчині типу 1, може бути позначений так:
ISO 11600-F-25HM-MTP, або
ISO11600-F-25HM випробуваний на ґрунтовому розчині типу 1.
Приклад 2. Герметизуючий матеріал для скління G, який має 25 % здатність руху (до деформацій) і модуль, нижчий за 0,4 Н/мм2 LM, випробуваний на ґрунтованому анодованому алюмінії та негрунтованому склі, може бути позначений так:
ISO 11600 – G – 25LM – Ар1, Gup
або
ISO11600 – G – 25LM
випробуваний на ґрунтованому анодованому алюмінії та негрунтованому склі.
А.6 ЗВІТ ПРО ВИПРОБУВАННЯ
Звіт про проведене випробування має містити в собі такі відомості:
- назву лабораторії, де було проведено випробування;
- дату (день, місяць, рік (останні дві цифри), номер звіту про випробування;
ДОДАТОК Б
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
Код УКНД 91.100.50
Ключові слова: будівельні матеріали, вимоги безпеки, випробування, герметизуючі полімерні матеріали, загальні технічні вимоги, зразки, міжнародний стандарт, модифікований, класифікація, типи, класи, підкласи, правила приймання, національний стандарт