Амонію нітрат (селітра аміачна). Технічні умови

Пакети з нітратом амонію, зазвичай, вміщують у транспортну тару, а саме:

• три-, п’ятишарові паперові непросочені мішки або три-, п’ятишарові бітумовані паперові мішки згідно з ГОСТ 2226, паперові мішки з внутрішнім шаром, що дублюється ґумобітумною су­мішшю згідно з чинним нормативним документом;

• поліетиленові або ткані полімерні відкриті мішки згідно з ГОСТ 17811, поліпропіленові мішки згідно з чинним нормативним документом, або імпортні;

• ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ 13841 або згідно з іншим чинним нормативним документом, або з інших синтетичних матеріалів згідно з чинним нормативним документом.

Нітрат амонію у спожитковій тарі за погодженням зі споживачем можна відвантажувати в місцеву торгову мережу у тарі-устаткованні згідно з ГОСТ 24831, а також у складаних ящикових піддонах згідно з ГОСТ 9570.

За погодженням зі споживачем можуть бути застосовані інші способи пакування нітрату амо­нію, призначеного для роздрібної торгівлі.

Маса продукту, призначеного для сільського господарства, в м’яких контейнерах, повинна бути 500 кг, 1 000 кг із допустимим відхилом ± 1 % від номінального значення маси.

Маса брутто нітрату амонію в металевих спеціалізованих контейнерах повинна бути 2 500 кг, 5 000 кг.

Маса продукту, призначеного для роздрібної торгівлі, в пакетах повинна бути не більше ніж 1 кг, 2 кг, 3 кг, 5 кг; в мішках — не більше ніж 15 кг. Відхил, допустимий за масою нетто продукту, призначеного для роздрібної торгівлі, дорівнює ± 1,5 %.

Масу брутто нітрату амонію, призначеного для роздрібної торгівлі, встановлюють за погоджен­ням зі споживачем.

У разі відвантаження насипом температура нітрату амонію повинна бути не більше ніж 45 °С.

9. 6. Нітрат амонію, призначений на експорт, пакують відповідно до договору (контракту).

10. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ

ТА ЗБЕРІГАННЯ

Транспортну класифікацію та ідентифікацію нітрату амонію марки А, як небезпечного ванта­жу, наведено нижче:

• клас — 5;

• підклас — 5.1;

• додатковий вид небезпеки — без додаткового виду небезпеки;

• ступінь небезпеки/група паковання — низька/ІII;

• класифікаційний шифр — 5113;

• класифікаційний код (у разі перевезення залізничним, річковим та автомобільним транс­портом) — 02;

• номер ООН — 1942;

• транспортна назва:

українською мовою — АМОНІЮ НІТРАТ;

російською мовою — АММОНИЯ НИТРАТ;

англійською мовою —AMMONIUM NITRATE;

• ідентифікаційний номер небезпеки — 50.

Транспортну класифікацію та ідентифікацію нітрату амонію марки Б як небезпечного ванта­жу наведено нижче:

• клас небезпеки — 5

• підклас — 5.1;

• додатковий вид небезпеки — без додаткового виду небезпеки;

• ступінь небезпеки/група паковання — низький/ІІІ;

• класифікаційний шифр — 5113;

• класифікаційний код (у разі перевезення залізничним, річковим та автомобільним транс­портом) — 02;

• номер ООН — 2067;

• транспортна назва:

українською мовою — ДОБРИВО АМІАЧНО-НІТРАТНЕ;

російською мовою — УДОБРЕНИЕ АММИАЧНО-НИТРАТНОЕ;

англійською мовою — AMMONIUM NITRATE BASED FERTILIZER;

• ідентифікаційний номер небезпеки — 50.

Упакований у мішки нітрат амонію транспортують у критих транспортних засобах.

Нітрат амонію в мішках пакетують із використанням як засобів скріплення термоусадної плівки, тканевих стрічок, сіток та інших матеріалів згідно з ГОСТ 26663.

Залізницею упаковану продукцію транспортують повагонними відправленнями.

М’які спеціалізовані контейнери з продуктом транспортують у піввагонах без перевантажень на шляху транспортування та відкритим автотранспортом. Продукт у спеціальних металевих кон­тейнерах транспортують на залізничних платформах, у піввагонах і на відкритому автотранспорті. Транспортні пакети з мішків із нітратом амонію, скріплені термоусадною плівкою, транспортують у критих та відкритих транспортних засобах.

Нітрат амонію навалом транспортують у вагонах зі знімним дахом, закритих або критих бре­зентом автотранспортних засобах. Дозволено перевозити нітрат амонію марки Б навалом у вагонах бункерного типу (мінераловозах).

Нітрат амонію, упакований в паперові мішки або відвантажений насипом, зберігають на скла­дах із регульованими температурою (не більше ніж ЗО °С) і вологістю повітря (не більше ніж 50 %), протягом гарантійного терміну зберігання.

Дозволено короткочасне зберігання (протягом 15 діб) нітрату амонію, упакованого в паперові мішки, у критих, сухих і чистих складах без регулювання температури та вологості повітря. Під час відвантажування такого продукту мають бути проведені повторні випробовування показників якості.

Дозволено зберігати нітрат амонію в м’яких контейнерах і пакетах, упакованих у термоусад- ну плівку, на відкритих майданчиках протягом одного місяця.

В окремих випадках дозволено в сільськогосподарських підприємствах зберігати нітрат амо­нію в загальному складі мінеральних добрив за умови, що приміщення (відсік) для його зберіган- ня розміщений біля торцевої стіни і відділений від іншої частини складу протипожежною стіною без отворів. При цьому вся будівля складу повинна бути не нижче II ступеня вогнестійкості.

Кількість нітрату амонію у мішках в одному штабелі не повинна перевищувати 700 т, а в секції складу — не більше ніж 1 200 т. Між окремими штабелями, а також між штабелем і стінкою відсіку потрібно передбачити прохід шириною не менше 1,0 м. Ширину проїздів у складі потрібно прий­мати з перевищенням габаритів повороту навантажувачів із вантажем не менше ніж на 0,5 м.

9. 7. У складських приміщеннях для нітрату амонію потрібно передбачати безіскрову підлогу з кислотостійким покриттям.

   8. У складських приміщеннях для зберігання нітрату амонію не повинно бути приямків, лотків, каналів та інших заглиблень.

   9. Нітрат амонію зберігають та транспортують окремо від інших матеріалів і речовин.

   10. Під час зберігання та транспортування нітрату амонію потрібно вживати заходів щодо за­побігання від нагрівання, впливу полум’я або влученню іскор, забрудненню сторонніми домішками.

10. МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ

    1. Загальні вимоги

       1. Загальні вимоги щодо проведення випробовувань встановлено в ДСТУ ГОСТ 27025.

       2. Під час проведення випробувань необхідно дотримувати таких умов:

• температура повітря — від 15 °С до 25 °С;

• відносна вологість повітря — від 20 % до 80 %;

• атмосферний тиск — від 84 кПа до 106 кПа.

Дозволено проводити випробовування в інших межах температур, регламентованих в екс­плуатаційних документах на засоби вимірювальної техніки, що використовують.

Дозволено для великотонажних виробництв відбирати проби кількістю 0,5 кг від 150 т продукту.

Проби готують згідно з розділами 2 і З ГОСТ 21560.0. Дозволено ручне скорочення середньої проби квартуванням до 250 г.

Сумарну масову частку нітратного і амонійного азоту в перерахунку на NH₄NO₃ у сухій речо­вині визначають згідно з ГОСТ 30181.6 з такими доповненнями:

Сумарну масову частку нітратного і амонійного азоту G5 у відсотках у перерахунку на NH₄NO₃ (у сухій речовині) обчислюють за формулами:

• без домішок

У0,02Ю0Ю0-500 К

то = г , (1 )

т^ЮО-то^-гб

• з домішками нітратів кальцію і магнію

ти' = то +1,429 -то₂ , (2)

то' = то +1,986 • то₂ , (3)

• з домішками сульфату амонію

то" = то - 0,606 ■ то₃, (4)

де V — об’єм розчину гідроксиду натрію молярної концентрації c(NaOH) = 0,25 моль/дм³

або 0,1 моль/дм³, витрачений на титрування, см³;

0,02 (0,008) — маса NH₄NO₃, що відповідає 1 см³ розчину гідроксиду натрію молярної концен­трації c(NaOH) - 0,25 моль/дм³ (0,1 моль/дм³), г/см³;

К — поправковий коефіцієнт для приведення дійсної молярної концентрації розчи­

ну гідроксиду натрію до номінальної c(NaOH) = 0,25 моль/дм³ (0,1 моль/дм³);

т — маса наважки селітри аміачної, г;

аз-і — масова частка води (11.6), %;

1,429 — коефіцієнт перерахунку СаО на NH₄NO₃;

то₂ — масова частка нітратів кальцію і магнію в перерахунку на СаО (11.7), %;

то₂ — масова частка нітратів кальцію і магнію в перерахунку на МдО (11.7), %;

1,986 — коефіцієнт перерахунку МдО на NH₄NO₃;

0,606 — коефіцієнт перерахунку сульфату амонію на NH₄NO₃;

®₃ — масова частка сульфату амонію (11.8), %.

За результат випробовування приймають середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначань, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,2 % за до­вірчої ймовірності Р = 0,95.

Дозволено визначати сумарну масову частку нітратного і амонійного азоту в нітраті амонію за методом, наведеним у додатку А.

У разі розбіжності в оцінюванні сумарної масової частки нітратного і амонійного азоту в нітраті амонію застосовують метод згідно з ГОСТ 30181.6.

10 г нітрату амонію, зваженого з точністю до четвертого десяткового знака, розчиняють в 150 см³ води та, якщо розчин мутний, його фільтрують. Осад промивають кілька разів водою, приєднуючи промивальні води до основного фільтрату. Отриманий розчин вміщують у мірну колбу місткістю 500 см³, доводять об’єм водою до мітки та ретельно перемішують.

Опрацювання результатів — відповідно до 11.4.1.

Сумарну масову частку нітратного і амонійного азоту в перерахунку на азот у сухій речовині визначають згідно з ГОСТ 30181.4.

Дозволено за контрактом визначати сумарну масову частку нітратного і амонійного азоту згідно з іншим нормативним документом.

Дозволено визначати сумарну масову частку нітратного і амонійного азоту у перерахунку на азот у сухій речовині множенням сумарної масової частки нітратного і амонійного азоту у перера­хунку на нітрат амонію в сухій речовині, отриманій відповідно до 11.4, на коефіцієнт 0,35.