---

гелиоцентрическая система координат Астрономическая система координат, центр которой совпадает с центром Солнца, а основной плоскостью явля­ется эклиптика — плоскость орбиты Зем­ли (широта местонахождения объекта отсчитывается от плоскости эклиптики, а долгота — вдоль эклиптики от точки весеннего равноденствия)

Einflupgropen in den Navigationsmessun- gen values affecting navigation measure­ments valeurs influantes dans les mesures de navigation влияющие элементы в навигационных измерениях Элементы, влияющие на точность из­мерений навигационных физических величин

Примечание. Это:

• параметры геофизических полей;

• параметры окружающей среды;

• поле облучения Земли;

• поле излучения Земли

полярные геоцентрические координаты Геоцентрические координаты, связан­ные с земной системой координат, ко­торые определяются долготой, геогра­фической широтой и радиусом-векто-

.19 полярні геоцентричні координа- ru ти Геоцентричні координати, зв’язані з земною системою координат, які ви­значаються довготою, географічноюширотою та радіусом-вектором, відлі­чуваним від початку координат — цент­ра Землі до місцезнаходження центра маси ПК

ром, отсчитываемым от начала коор­динат — центра Земли до местополо­жения центра масс В

К

4.20 топоцентричні координати de

Координати геоцентричної системи, ел

початок якої співпадає з центром маси fr

ПК (на земній поверхні чи навколозем- ги

йому просторі)

4.21 топоцентричні миттєві коорди- de

нати

Топоцентричні координати, зв’язані з еп

положенням ПК на момент спостере- fr

ження

ги

Астрономічна система координат, у якій пряма, паралельна осі обертання Землі, що проходить через центр не­бесної сфери, утворює вісь світу, яка перетинає небесну сферу на північно­му полюсі світу і протилежному північ­ному — південному полюсі світу, дві ін­ші осі проходять через точки півночі і сходу

Допоміжна сфера довільного радіуса, в кутових координатах якої визначається положення небесних світил і яка дозво­ляє знайти взаємозв’язок між різними системами координат, а також пока­зати навігаційні властивості зіркового неба

4.24 зв’язана система координат ги

Системи координат, початок яких роз­ташовано в центрі маси ПК, що спів­падають з однойменними осями ПК

topozentrischen Koordinaten topocentric coordinates coordonnees topocentrigues топоцентрические координаты Координаты геоцентрической системы, начало которой совпадает с центром масс ВК (на земной поверхности или околоземном пространстве)

momentale die topozentrischen Koordi­naten instant topocentric coordinates instantanees coordonnees topocentrigu­es

топоцентрические мгновенные коорди­наты

Координати, связанные с положением ВК на момент наблюдения астрономическая горизонтная система координат

Астрономическая система координат, у которой прямая, параллельная оси вращения Земли и проведенная через центр небесной сферы, образует ось мира, пересекающую небесную сферу на северном полюсе мира и противо­положном северному — южном полюсе мира, две остальные оси проходят че­рез точки севера и востока небесная сфера

Вспомогательная сфера произвольного радиуса, в угловых координатах кото­рой определяется положение небес­ных светил и которая позволяет найти взаимозависимость между разными системами координат, а также пока­зать навигационные свойства звездно­го неба связанная система координат Системы координат, начало которых помещено в центре массы ВК, которые совпадают с одноименными осями В

Вісь зв’язаної системи координат у пло­щині симетрії ПК (або, якщо початок координат лежить поза нею, у площині, паралельній площині симетрії ПК і яка проходить через початок координат), спрямована вперед

de Luftfahrzeugslangsachse

en aircraft longitudinal axis

fr I’axe longitudinal de la l’avion

ru продольная ось BK

Ось связанной системы координат в плос­кости симметрии ВК (или, если начало координат лежит вне ее, в плоскости, параллельной плоскости симметрии ВК и проходящей через начало коорди­нат), направленная впере

д

de еп fr ru

Вісь зв'язаної системи координат, пер­пендикулярна площині симетрії з по­зитивним напрямком до правої частини ПК

Luftfahrzeugsguerachse aircraft lateral axis I’axe transversal de l’avion поперечная ось ВК

Ось связанной системы координат, перпендикулярная плоскости симмет­рии с положительным направлением к правой части В

К

Вісь зв'язаної системи координат у пло­щин/ симетрії ПК, перпендикулярна по­здовжній осі ПК і додатна в напрямку донизу

de Luftfahrseugsnormalachse

en aircraft normal axis

fr I’axe normal de l’avion

ru нормальная ось ВК

Ось связанной системы координат в плоскости симметрии ВК, перпендику­лярная продольной оси ВК и поло­жительная в направлении вни

з

Система координат, кожна вісь якої співпадає за напрямком з відповідною віссю земної системи координат, а по­чаток її розміщено на ПК, як завжди, в центрі маси

Небесна сфера з центром, відповідним місцю спостереження і розміщеним у будь-якій горизонтальній точці земної поверхні

de bewegliche erdlotfeste Kiirdinatensystem

en movable earth-reference coordinate sys­

tem

fr Ie systeme terrestre mobile des coordon- nees

ru подвижная земная система координат Система координат, каждая ось кото­рой совпадает по направлению с со­ответствующей осью земной системы координат, а начало ее помещено на ВК, обычно в центре масс

ru топоцентрическая небесная сфера Небесная сфера с центром, соответст­вующим месту наблюдения и располо­женным в любой горизонтальной точке земной поверхност

и

зенит

Направление на точку, находящуюся над наблюдателем и образованную пересе­чением топоцентрической небесной сферы с отвесной (вертикальной) лини­ей, проходящей через ее центр

надир

Направление на точку пересечения то­поцентрической небесной сферы с от­весной (вертикальной) линией, прохо­дящей через ее центр, противополож­ной зениту

[истинный] математический горизонт Плоскость, проходящая через центр не­бесной сферы перпендикулярно отвес­ной линии и пересекающая сферу по небесному экватору

Примечание. Математический горизонт делит небесную сферу на видимую и невидимую полу­сферы; в первой находится зенит, во второй — надир

ось мира

Прямая, проходящая через центр не­бесной сферы параллельно оси вра­щения Земли

северный и южный полюса мира

Точки пересечения оси мира с небес­ной сферой

небесный экватор

Большой круг, по которому небесная сфера пересекается плоскостью, про­ходящей через центр небесной сферы перпендикулярно оси мира

небесный меридиан

Большой круг небесной сферы, прохо­дящей через полюсы мира, зенит и на­дир

точка севера

Точка пересечения небесного мериди­ана с математическим горизонтом, ближайшая к северному полюсу мира

Напрямок на точку, що знаходиться над спостерігачем І утворюється перети­нанням топоцентричної небесної сфе­ри з прямовисною (вертикальною) лі­нією, яка проходить через її центр

Напрямок на точку перетину топоцент­ричної небесної сфери з прямовисною (вертикальною) лінією, яка проходить через її центр, протилежний зеніту

Площина, що проходить через центр небесної сфери перпендикулярно пря­мовисній лінії і перетинає сферу по не­бесному екватору

Примітка. Математичний горизонт ділить небес­ну сферу на видиму й невидиму півсфери; в пер­шій знаходиться зеніт, у другій — надир

Пряма, що проходить через центр не­бесної сфери паралельно осі обертан­ня Землі

Точки перетину осі світу з небесною сферою

Велике коло, з яким небесна сфера перетинається площиною, що прохо­дить через її центр перпендикулярно осі світу

Велике коло небесної сфери, що про­ходить через полюси світу, зеніт і на­дир

Точка перетину небесного меридіана з математичним горизонтом, найближча до північного полюса світу

точка юга

Точка пересечения небесного мериди­ана с математическим горизонтом, ди­аметрально противоположная точке севера

азимут светила

Дуга горизонта от точки юга до точки пересечения горизонта с вертикалом светила склонение светила

Дуга круга склонения от экватора к светилу (от экватора к северному по­люсу мира склонение положительное, к южному — отрицательное) вертикал светила

Вертикальный круг, проходящий через данное светило

зенитное расстояние светила

Дуга вертикала от зенита до светила

часовой угол светила

Двугранный угол между плоскостью небесного меридиана и плоскостью круга склонения светила (измеряется часовой угол дугой экватора от южной точки экватора к точке пересечения эк­ватора с кругом склонения светила)

круг склонения; часовой круг

Большой круг, проходящий через се­верный и южный полюсы мира прямое восхождение светила

Дуга экватора от точки весеннего рав­ноденствия до точки пересечения не­бесного экватора с кругом склонения светила (прямое восхождение отсчиты­вается от точки весеннего равноденст­вия против часовой стрелки, если смо­треть на экватор с северного полюса мира) отвесная линия

Линия, проходящая через центр небес­ной сферы и точку зенита или точку надира

Точка перетину небесного меридіана з математичним горизонтом, діаметраль­но протилежна точці півночі

Дуга горизонту від точки півдня до точки перетину горизонту з вертика­лом світила

Дуга круга схилення від екватора до світила (від екватора до північного по­люса світу схилення позитивне, до пів­денного — негативне)

Вертикальний круг, який проходить че­рез дане світило

Дуга вертикала від зеніту до світила

Двогранний кут між площиною небес­ного меридіана і площиною круга схи­лення світила (вимірюється годинний кут дугою екватора від південної точки екватора до точки перетину екватора з кругом схилення світила)

Дуга екватора від точки весіннього рів­нодення до точки перетину небесного екватора з кругом схилення світила (пряме сходження відлічується від точ­ки весіннього рівнодення проти годин­никової стрілки, якщо дивитись на ек­ватор з північного полюса світу)

Лінія, яка проходить через центр не­бесної сфери і точку зеніту або точку надира

Точка перетину екліптики й екватора, яку Сонце проходить, якщо рухається від південної півкулі небесної сфери в північну

Точка, діаметрально протилежна точці весіннього рівнодення

Часові відліки, які визначають трива­лість обертання Землі навколо своєї осі, рух Місяця навколо Землі та Землі навколо Сонця

Інтервал часу у певній його шкалі, з яким порівнюють інші інтервали часу Примітка 1. Для визначення одиниці часу ви­користовується деякий періодичний процес (обер­тання Землі навколо своєї осі, навколо Сонця, випромінювання або поглинання електромагніт­них хвиль атомами тощо)

Примітка 2. Одиницями часу в навігаційних ви­мінюваннях є: рік, доба, година, хвилина, секун­да (ДСТУ 2870)

Інтервал часу, що визначається періо­дом обертання Землі навколо Сонця (ДСТУ 2870)

Інтервал часу, що визначається періо­дом обертання Землі навколо своєї осі (ДСТУ 2870)

Примітка. Розрізняють добу сонячну середню і добу зоряну

Одиниця часу, що дорівнює 1/24 час­тині доби (ДСТУ 2870)

О

точка весеннего равноденствия

Точка пересечения эклиптики и эква­тора, которую Солнце проходит, дви­гаясь от южного полушария небесной сферы в северное точка осеннего равноденствия

Точка, диаметрально противоположная точке весеннего равноденствия навигационное время