1. Фабричне контролювання виробництва

Схему фабричного контролювання виробництва розробляють і підтверджують настановними документами підприємства до того, як певний тип виробу буде розміщено на ринку. У подальшому будь-які істотні зміни сировини, допоміжних матеріалів, виробничих процесів або схем контролю­вання стосовно властивостей або застосування виробу зазначають у настановчому документі. Настановний документ повинен містити процедури контролювання виробництва відповідно до декларованих властивостей, підтверджених типовими випробуваннями.

Процедури фабричного контролювання виробництва мають охоплювати системи постійного внутрішнього контролювання виробництва для гарантування відповідності виробу цьому стандарту.

Додаток А (обов’язковий) містить перелік пунктів, які треба розглянути, щоб визначити, які з них прийнятні для контролювання виробу. Виробник повинен визначити відповідні пункти положення і за­значити їх у настановчому документі фабричного контролювання виробництва.

Виробники детально описують завдання, типи випробувань, які будуть проведені і періодичність їх виконання (див. також додаток А, пункт А.2).

У разі відповідності, процедуру, надану в 5.2, можна застосовувати, щоб перевірити відповідність виробу одній або більше характеристикам.

  1. Інспектування

Інспектування фабрики і фабричне контролювання виробництва мають проводити не менше одного разу на рік за постійних умов виробництва відповідно до 5.4 і додатку А. Інспектування повинно охоплювати початкове інспектування фабрики і безперервне спостереження, оцінювання і ухвалення контролювання фабричного виробництва, за потреби. Окремі заходи цього інспектування зазначені в додатку А, А.2.

  1. МАРКУВАННЯ

Виробник повинен чітко і незмивними засобами маркувати геотекстиль і віднесені до геотек­стилю вироби згідно з EN ISO 10320.

Примітка. Для маркування СЄ див. ZA.3.

ДОДАТОК А
(обов'язковий)

КОНТРОЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА

А.1 Схема фабричного контролювання виробництва

Завдання, пов’язані з контролюванням виробництва продукції і системи контролювання, визначеної в 5.4, надано нижче в А.1. Окремі заходи контролювання виробництва надано в А.2.

Примітка. Виробники, які використовують систему управління якістю відповідно до EN ISO 9001, вважаються такими, що виконують усі вимоги цього додатка А.

А.1.1 Проектування виробу

А.1.1.1 Виробник повинен описати, як проектні вимоги та критерії до виробу ідентифікують, перевіряють, контролюють і оновлюють, щоб однозначно і доречно використати виріб і технічні умови на нього.

А.1.1.2 Виробник повинен у проекті описати взаємозв’язок між виробничими підрозділами або зв’язок із зовнішніми субпідрядниками.

А.1.2 Виробництво

А.1.2.1 Сировина або матеріали, що надходять:

Виробник повинен визначити критерії приймання сировини або матеріалів, що надходять, і використовуваної процедури, що гарантують їх виконання.

А.1.2.2 Визначають процес виробництва: відповідні технічні параметри підприємства і процесу виробництва, зауважуючи частоту оглядання, інспектування, перевіряння і випробування, разом з величинами потрібних критеріїв, як стосовно устаткування, так і щодо напівфабрикатів. Заходи, яких буде вжито, якщо контрольні величини або критерії не одержано, треба зареєструвати. Ці за­писи мають бути доступні для інспектування зацікавленими сторонами.

А.1.3 Готові вироби

А.1.3.1 Випробування готового виробу: зазначають розміри зразків і частоту відбирання проб разом із одержаними результатами. Ці записи мають бути доступні для інспектування зацікавленими сторонами.

Національна примітка

Ця вимога відноситься також до результатів, одержаних за випробуваннями відповідно до методів у Національному додатку НА.

А.1.3.2 Альтернативні випробування: якщо застосовано альтернативні випробування відносно еталонних випробувань, подробиці альтернативних випробувань і процедур разом із правилами для еталонних випробувань треба зареєструвати, вони мають бути доступні, за потреби, зацікавленим сторонам.

А.1.3.3 Устатковання: випробувальне устатковання, яке впливає на результати випробову­вання, має бути відкаліброване відповідно до чинних національних або міжнародних стандартів, придатних для контролювання.

Виробник повинен придбати або мати придатні пристрої, устатковання і персонал, які до­зволяють йому поводити необхідні перевіряння і випробування. Він виконує ці вимоги, укладаючи субпідрядні договори з однією чи більше організаціями або особами, що мають необхідні навики й устатковання.

Виробник повинен калібрувати або вивіряти вимірювальне або випробувальне устатковання і підтримувати його в експлуатаційному режимі, незалежно від того, належить воно йому чи ні, щоб довести відповідність виробу технічній документації на нього.

Відповідні калібрування виконують за допомогою визначених вимірювальних і контрольно- вимірювальних приладів відповідно до чинних стандартів або випробувальних процедур виробника.

Устатковання потрібно використовувати відповідно до технічних умов або випробувальної еталонної системи, на яку є посилання в технічних умовах.

А.1.4 Відноситься до А.1.1, А.1.2 і А.1.3 (для відповідного використання)

А.1.4.1 Звіти: дані разом із подробицями і результатами інспектування, перевіряння і випро­бування протягом фабричного контролювання виробництва треба належним чином зареєструвати. Ці звіти зберігають протягом 10 років.

Описи виробу, дата виготовлення, прийнятий випробувальний метод, результати випробувань, критерії прийняття або відхили треба доповнити до звітів за підписом особи, відповідальної за контролювання.

A.1.4.2 Оцінювання результатів: якщо це можливо і застосовно, результати інспектування, || перевіряння і випробування потрібно інтерпретувати статистичними характерними ознаками або відхилами для визначення того, чи відповідає виробництво вимогам до виробів і задекларованим значенням величин.

А.1.4.3 Єдність вимірювання: систему єдності вимірювання і контролювання проектів, матеріалів, || що надходять, використання матеріалів треба зазначати в настановчому документі. Систему складського контролювання виготовлених виробів зазначають у настановчому документі.

А.1.4.4 Коригувальні заходи для невідповідних матеріалів і виробів: потрібно описати і зареєструвати || конкретні вжиті заходи, якщо матеріали або вироби, що надійшли, не відповідатимуть зазначеним вимо­гам. Ці заходи повинні передбачати кроки, необхідні для усунення недоліків, зміни до настановного документа, за потреби, ідентифікувати та вилучати неякісну сировину або вхідні матеріали, готові вироби, і визначати, чи треба їх забраковувати чи ні, або поширювати на них пільгові технічні умови.

А.1.4.5 Персонал: виробник повинен гарантувати, що персонал, залучений до процесу, відповідно || навчений. У настановчому документі надають описання роботи і визначають відповідальність опера­тивних працівників.

А.1.4.6 Керування якістю: у настановчому документі має бути описано заходи для гарантуван-1| ня того, що всі вищезазначені вимоги ефективні.

А.2 Настановний документ щодо оцінювання фабричного контролювання виробництва

Примітка. Цей настановний документ розроблено для марковання СЄ, але можна використовувати для добровільної сертифікації.

А.2.1 Загальні положення

Систему фабричного контролювання виробництва може бути застосовано тільки до однієї ділянки виробництва. У разі кількох ліній виробництва на тій самій ділянці, усіх їх треба перевірити. Результати аудиту за настановним документом системи сертифікації якості (наприклад ISO 9001 щодо сертифікації) можна взяти до уваги, хоча така сертифікація не обов’язкова. Фабричне кон­тролювання виробництва може охоплювати ряд відповідних виробів на одній ділянці виробництва.

Для фабричного контролювання виробництва треба чітко визначити кожний виріб.

Для доповнення фабричного контролювання виробництва новим виробом, виробнику потрібно надати результати первинного випробування зразка нового виробу.

Це беруть до уваги під час подальшого інспектування.

У разі нового процесу виробництва виробник повинен звернутися щодо нового інспектування.

Подальші інспектування проводять не менше одного разу на рік.

Усі питання цього настановного документа необхідно перевіряти під час першого інспектування і під час кожного додаткового інспектування.

А.2.2 Настановний документ

Пункти, позначені знаком «Е», розглядають як найважливіші, тобто потребують необхідного коригування, якщо вимогу не виконано.

Оцінювання може призвести до зауважень типів А-, В-, С-:

  1. необхідність негайного коригування;

  2. коригування треба провести протягом 3 місяців;

  3. коригування треба провести перед наступним інспектуванням.

Якщо зауваження типу В не виправлено протягом встановленого терміну, — воно стає типу «А»; якщо зауваження типу С не виправлено протягом встановленого терміну, — воно стає типу «В».

Питання

Важливість

Коментар

1 Проектування

1.1 Чи має виробник опис вимог щодо проектування і визначання критеріїв ідентифікації, перевіряння, контролювання та оновлення одноманітних і доречних щодо використання виробу та технічних умов на нього?


Для оцінювання за вимо­гою виробника.

Звертатися до документації виробника

1.2 Чи має виробник опис щодо взаємодії проекту з внутрішніми вироб­ничими відділами або зовнішніми субпідрядниками?


Для оцінювання за вимо­гою виробника.

Звертатися до докумен­тації виробника



Питання

Важливість

Коментар

2 Ідентифікація виробу і відслідковування

2.1 Які засоби використовують для однозначного ідентифікування будь- якого індивідуального готового виробу?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника

2.2 Чи є можливість ідентифікувати і перевіряти дані, ділянку і загальні умови виробництва (охоплюючи використання сировини) готового ви­робу?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника

2.3 Чи маркують кінцевий виріб відповідно до EN ISO 10320?

Е


3 Контроль процесу виробляння

3.1 Чи є документи, в яких визначено параметри процесу виробництва і які впливають на якість виробу?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника

3.2 Чи є стандарти і процедури?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника

3.3 Чи зареєстровані вказані вимоги, що стосуються правильності вико­нання процесу, охоплюючи задіяний персонал і устатковання?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника

4 Інспектування і випробування під час приймання сировини

4.1 Чи є технічні умови на одержану сировину?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника

4.2 Чи є документи, що визначають, як треба діяти у разі невідповідності сировини?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника

4.3 Чи є опис і відслідковування характеру і частоти перевіряння одержаної сировини?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника

5 Інспектування і випробовування протягом виробляння

5.1 Чи є інспектування чи випробування протягом виробництва з визна­ченою вимогою для одержання результатів?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника

5.2 Чи є документи відносно інспектування чи випробування протягом процесу виробництва з вимогами для одержання результатів?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника

5.3 Чи визначено в них, що потрібно зробити у разі невідповідності виробів вимогам виробництва?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника

5.4 Чи вилучають невідповідні вироби протягом виробництва?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника

5.5 Чи є процедура щодо невідповідних виробів?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника

6 Кінцеве інспектування та випробування

6.1 Чи є устатковання і персонал для кінцевого інспектування і випробу­вання?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника.

Цю вимогу може бути виконано укладанням субпідрядного догово­ру з однією чи більше організаціями чи особами, що мають необхідний досвід і устатковання

6.2 Чи є стандарти і методи для кінцевого інспектування і випробування? Чи їх впроваджено?

Е

Звертатися до докумен­тації виробника