— 20-кратному значенню діаметра оправки (у міліметрах) або зразка кабелю, якщо кабельний ввід призначено для круглих кабелів;

— 6-кратному значенню периметра зразка кабелю (у міліметрах), якщо кабельний ввід призначе­но для некруглих кабелів.

Якщо напрямок затягування відрізняється від горизонтального, то засоби, застосовувані для затягування, мають бути відрегульовані для компенсації ваги оправки та пов’язаних з нею частин.

Для кабелів з обплетенням затискач призначено, щоб підтвердити ефективність кабельного вво­ду в частині закріплення кабелю, а не міцність закріплення обплетення. Під час випробовування та­ких кабелів обплетення не треба закріплювати.

Умови випробувань і критерії позитивного оцінювання наведено в А.3.1.4.

Примітка 3. Значення крутильного моменту, вказаного вище, можна визначати до випробувань експериментально або бути вказаним виробником кабельного вводу.

А.3.1.2 Кабельні вводи із закріпленням герметичним компаундом

Випробовування треба проводити для кожного типу і розміру кабельного вводу. Під часи випро­бування використовують два зразки сухого чистого кабелю: один — для мінімального і другий — для максимального допустимих розмірів кабелю, застосовуваного для вводу.

Перед початком випробувань наявний вільний простір має бути заповнено компаундом, підготов­леним і затверділим згідно з інструкцією виробника кабельних вводів.

Потім кабельний ввід в складанні разом з оправкою піддають випробовуванням на термо­тривкість. Максимальною робочою температурою вважають температуру 75 °С, якщо виробником не зазначено іншу.

Примітка 1. Робоча температура, що дорівнює 75 °С, є середньою між температурами точки обробки і вводу кабелю.

Заливальний компаунд має запобігати висмикуванню кабелю під час додавання до нього зусил­ля, у ньютонах, що дорівнює:

— 20-кратному значенню діаметра зразка кабелю (у міліметрах), якщо кабельний ввід призначе­но для круглих кабелів;

— 6-кратному значенню периметра зразка кабелю (у міліметрах), якщо кабельний ввід призначе­но для некруглих кабелів.

Для кабелів з обплетенням випробовування має підтвердити ефективність закріплення кабелю, а не міцність закріплення обплетення. Якщо конструкція кабельного вводу така, що обплетення ото­чено компаундом, контакт компаунда з обплетенням необхідно звести до мінімуму.

Умови випробувань і критерії відповідності позитивного оцінювання наведено в А.3.1.4.

А.3.1.3 Кабельні вводи із закріпленням затискним елементом

Випробовування для кожного типу та розміру кабельного вводу проводять з відповідними допу­стимими розмірами затискних елементів.

Кожен елемент монтують на зразку чистого сухого кабелю діаметром, рівним допустимому для даного елемента і обумовленому виробником кабельного вводу.

У кабельному вводі встановлюють затискний елемент із кабелем і ущільнювальним кільцем, розмір отвору якого дорівнює максимальному діаметру допустимого кабелю, обумовленого виробни­ком кабельного вводу. Кабельний ввід складають із необхідним затиском ущільнювального кільця й за­тягуванням затискного пристрою. Випробовування проводять згідно з А.3.1.1, а потім повторюють для найменшого з можливих діаметрів кабелю, запропонованих виробником кабельного вводу.

Для кабельних вводів, призначених для використання кабелів з обплетенням, ці випробування мають підтвердити ефективність закріплення кабелю, а не міцність закріплення обплетення. Під час проведення випробування таких кабелів обплетення не треба закріплювати.

А.3.1.4 Випробування на висмикування

Зразок, підготовлений згідно з А.3.1.1—А.3.1.3, монтують на випробовувальній розривній машині і прикладають постійне розтяжне зусилля, що дорівнює наведеному в А.3.1.1 або А.3.1.2, протягом не менше ніж 6 год. Випробовування проводять за температури навколишнього середовища (20 ± 5) °С.

Закріплення ущільнювальним кільцем, заливаним компаундом або натискним пристроєм, вважа­ють достатнім, якщо ковзання оправки або зразка кабелю становить не більше ніж 6 мм.

А.3.1.5 Механічна міцність

Після випробовування на висмикування кабельний ввід треба знімати із розривної машини та піддавати наведеним нижче випробовуванням і перевірянням:

  1. кабельні вводи із закріпленням ущільнювальним кільцем або затискним пристроєм випробо­вують на механічну міцність, прикладаючи до ґвинтів або гайок (залежно від варіанта) крутильний мо­мент, що перевищує в 1,5 разу значення, що запобігає ковзанню. Потім кабельний ввід розбирають і оглядають його елементи. Механічну міцність кабельного вводу вважають достатньою, якщо немає видимих ушкоджень, що впливають на вид вибухозахисту. Будь-яку деформацію ущільнювальних кілець нехтують;

  2. для кабельних вводів із неметалевих матеріалів допустима невідповідність запропонованому крутильному моменту через пластичну деформацію нарізі. Вважають, що кабельний ввід витримав випробовування, якщо немає видимих ушкоджень, й випробовування на виймання, згідно з А.3.1.4, можна виконувати без дороблення;

  3. кабельні вводи із закріпленням заливальним компаундом розбирають, наскільки це можливо, без ушкодження заливального компаунда. Під час перевіряння не повинно бути видимих ушкоджень компаунда, що впливають на вид вибухозахисту.

А.3.2 Випробовування закріплення броньованих кабелів

А.3.2.1 Випробовування закріплення, якщо броня зафіксована усередині вводу

Для кабельного вводу кожного розміру проводять випробовування на зразку броньованого кабе­лю мінімального допустимого діаметра. Зразок броньованого кабелю монтують у закріплювальному пристрої кабельного вводу. Потім до болтів (у разі фланцевого закріплювального пристрою) або гайки (в разі нарізевого закріплювального пристрою) прикладають крутильний момент, необхідний для за­тискання закріплювального пристрою і запобігання ковзанню броні кабелю.

Потім кабельний ввід в складанні разом з оправкою піддають випробовуванням на тер­мотривкість. Максимальною робочою температурою вважають температуру 75 °С, якщо виробник не зазначив іншу.

Примітка 1. Робоча температура, що дорівнює 75 °С, є середньою між температурою точки обробки і вводу кабелю.

Примітка 2, Кабельні вводи, що містять тільки металеві ущільнювальні кільця і металеві частини, не потребують випробову­вань на теплотривкість.

Закріплювальний пристрій має запобігати вислизанню броні кабелю, якщо сила, що прикладається, у ньютонах, дорівнює:

  • 80-кратному значенню діаметра броні кабелю (у міліметрах) для електрообладнання групи І; або

  • 20-кратному значенню діаметра броні кабелю (у міліметрах) для електрообладнання групи II або III.

Примітка 3. Значення крутильних моментів, вказаних вище, можуть бути визначені експериментально до випробувань або обумовлені виробником кабельного вводу.

А.3.2.1.1 Випробовування на розтягування

До випробовуваного зразка протягом (120 ± 10) с прикладають стале розтяжне зусилля, що заз­начене в А.3.2.1. Випробовування проводять за температури навколишнього середовища (20 ± 5) °С.

Закріплення вважають достатнім, якщо ковзання броні кабелю практично немає.

А.3.2.1.2 Механічна міцність

Після монтування ґвинти й гайки затягують крутильним моментом, значення якого в 1,5 разу більше запропонованого у А.3.2.1.1. Потім кабельний ввід розбирають. Результати випробовувань вважають позитивними, якщо немає видимих ушкоджень, що впливають на вид вибухозахисту.

А.3.2.2 Випробовування ущільнення, що не фіксує броню всередині вводу

Кабельний ввід треба випробовувати згідно з А.3.1, як призначено для неброньованого кабелю.

А.3.3 Випробування на удароміцність

Випробування треба проводити згідно з 26.4.2. Кабельний ввід треба випробовувати з мінімаль­ним із запропонованих діаметром кабелю.

Для випробовувань кабельний ввід монтують на сталевій плиті або встановлюють точно так, як обумовлено його виробником. Крутильний момент, який прикладають до нарізевих кабельних вводів, має відповідати А.3.2.1.

А.3.4 Випробування ступеня захисту (IP) кабельних вводів

Випробування треба проводити згідно з ІЕС 60529 з використанням кабельного вводу кожного типу і розміру з одним ущільнювальним кільцем від кожного з допустимих розмірів для кожного типу

кабельного вводу.

  • групи І

  • групи II

  • групи III, РВЗ Da

  • групи III, РВЗ Db

  • групи НІС, РВЗ De

  • групи ІІІА або ІІІВ, РВЗ De

— IP 54 мінімум — IP 54 мінімум — IP 6Х мінімум — IP 6Х мінімум — IP 6Х мінімум — IP 5Х мінімум.

Для проведення випробувань кожне ущільнювальне кільце монтують на зразку чистого, сухого кабелю або на чистій сухій полірованій оправці зі сталі або з нержавкої сталі з максимальною шорст­кістю поверхні Ra = 1,6 мкм і діаметром, що дорівнює мінімальному діаметру кабелю, обумовленому виробником кабельного вводу для даного кільця. Кабельний ввід з кабелем або оправкою випробову­ють після монтування на оболонці, яка гарантує, що ущільнення по поверхні між вводом і оболонкою не викривить результати випробувань.

А.4 Марковання

А.4.1 Марковання кабельних вводів

Кабельні вводи маркують згідно з 29.2, враховуючи підвищений вибухозахист «е», а для нарізе­вих вводів додатково із вказівкою типу і розміру нарізі.

Примітка 1. Додаткові вимоги для кабельних вводів із видом вибухозахисту «б» наведено у ІЕС 60079-1.

Примітка 2. Додаткові вимоги для кабельних вводів із видом вибухозахисту «t» наведеноу ІЕС 60079-31.

Якщо поверхня обмежена, тоді згідно з 29.9 марковання можна скоротити.

А.4.2 Марковання ущільнювальних кілець кабельних вводів

Марковання ущільнювальних кілець кабельних вводів, що допускають установлення кілець різних розмірів, має містити мінімальні і максимальні діаметри допустимих кабелів в міліметрах.

Якщо ущільнювальне кільце скріплене з металевою шайбою, марковання можна виконати на шайбі. На ущільнювальних кільцях має бути нанесене марковання, що дає змогу споживачеві визна­чити відповідність кільця кабельного вводу. Якщо кабельний ввід й ущільнювальне кільце призначені для використання за температури поза діапазоном від мінус 20 °С до 80 °С, тоді на них має бути зазначений відповідний діапазон температури.


ДОДАТОК В
(обов’язковий)

ВИМОГИ ДО ЕХ-КОМПОНЕНТІВ

Ex-компоненти мають відповідати вимогам пунктів, наведених у таблиці В.1.

Таблиця В.1 — Розділи, яким мають відповідати Ех-компоненти

Розділ або підрозділ

Застосовність (так чи ні)

Примітка

1—4 (включно)

Так


5

Немає

За винятком того, що потрібно встановлювати межі робочої температури

6.1

Так

6.2

Немає

6.3

Немає

6.4

Немає

6.5

Так

6.6

Так

——

7.1

Так

7.1.4

Так

(Примітка 1)

7.3

Так

Якщо зовні (примітка 1)

7.4

Так

Якщо зовні (примітка 1)

7.5

Так

Якщо зовні (примітка 1)

8

Так

9.1

Так

9.2

Так

Тільки за наявності оболонки електрообладнання

9.3

Так

Тільки за наявності оболонки електрообладнання

10

Так

11

Так

12

Так

13

Так

14

Так

15.1.1

Так

Тільки за наявності оболонки електрообладнання

15.1.2

Так

Тільки за наявності оболонки електрообладнання

15.2

Так

15.3

Так

15.4

Так


15.5

Так

—•

16

Так

Тільки за наявності оболонки електрообладнання

17

Немає

За винятком оболонок електродвигунів

18

Так


19

Так



Продовження таблиці В.1

Розділ або підрозділ

Застосовність (так чи ні)

Примітка

20

Так

21

Так

22.1

Так

22.2

Немає

23

Так

24

Так

25

Так

26.1

Так

26.2

Немає

26.3

Так

26.4

Так

Тільки за наявності оболонки електрообладнання

26.5

Так

Тільки за наявності оболонки електрообладнання

26.5. 1

Немає

26.5. 2

Так

Якщо зазначено максимальну температуру

26.5.3

Так

Якщо наявна розрядка «малого компонента»

26.6

Так

26.7

Так

Якщо зазначено максимальну температуру

26.8

Так

26.9

Так

26.10

Так

Тільки за наявності оболонки електрообладнання

26.11

Так

Тільки за наявності оболонки електрообладнання групи І

26.12

Так

Тільки за наявності оболонки електрообладнання

26.13

Так

Тільки за наявності оболонки електрообладнання

26.14

Так

Тільки за наявності оболонки електрообладнання

26.15

Так

Тільки за наявності оболонки електрообладнання

27

Так

28

Так

——

29.1

Так

На Ex-компоненті потрібно марковання

29.2

Немає

29.3

Так

Примітка 2

29.4

Так

Примітка 2

29.5

Так

29.6

Так


29.7

Так

29.8

Так