Страница 3: ДСТУ 3921.2-2000. Забезпечення якості засобами вимірювальної техніки. Частина 2. Настанови щодо контролю процесів вимірювань (62327)

Постачальник повинен встановити в документах проміжки часу, через які мають перевіряти процес.

Примітка. Спочатку вимірювання частота перевірки повинна бути високою, але після того, як з’являється впевненість у правильності виконання процесів вимірювань, частоту перевірки можна зменшити, якщо показати доцільність цього.

Коли виявляється, що відповідний параметр процесу вимірювання перевищує певні границі, або коли серія перевірок засвідчує неприйнятний результат, Постачальник повинен або відкоригувати роботу так, щоб повернути процес вимірювання під контроль, чи підтвердити, що цей процес перебу­ває під контролем.

Постачальник повинен задокументувати критерії для виконання коригувальної роботи.

Коли система контролю процесу вимірювання вказує на несправність, щоб задовольнити ви­моги процесу вимірювання, Постачальник повинен виконати необхідну коригувальну роботу. Цю ро­боту Постачальник повинен задокументувати.

Примітка. Коригувальна робота, яку треба здійснити, якщо виконані дії не відповідають поставленим цілям, може, наприклад, включати:

• зменшення проміжків часу між перевірками процедур вимірювання;

• ремонт або вилучення несправних чи ненадійних приладів;

• збільшення проміжку часу, протягом якого виконують вимірювання,

• зменшення невизначеності щодо вимірювального обладнання під час атестації (підтвердження), тобто збільшення точності, яку вимагають від вимірювзльного обладнання;

• збільшення кількості перевірюваних впливних величин;

• підвищення кваліфікації оператора.

Постачальник повинен задокументувати результати нагляду за процесом вимірювання та будь- які коригувальні дії, для підтвердження відповідності процесу вимірювання встановленим вимогам щодо забезпечення точності вимірювань.

Параметри, що використовують під час контролю процесу вимірювання, треба чітко встановлю­вати, кожний окремо (індивідуально) або в сукупності.

Прилади або обладнання, призначені для застосування тільки в спеціальному процесі або про­цесах вимірювань, повинні мати технічну етикетку або позначатися інакше.

Це особливо важливо, якщо прилади, застосовувані для виробничого контролю, також застосо­вують для повірки робочих еталонів.

Постачальник повинен зберігати відповідні звіти, в яких показано відповідність процесу вимірю­вання вимогам системи контролю, в тому числі:

• повному опису реалізованої системи контролю процесу вимірювання;

• перевірку неординарних параметрів;

• впливу операторів;

• застосуванню унікального вимірювального обладнання або робочих еталонів;

• необхідних умов експлуатації.

Примітка. Під час контролю процесу вимірювання може бути використано відповідний ідентифікаційний пакет програм:

• відповідні дані, що їх отримано від системи контролю процесу вимірювання, разом з інформацією щодо похибки вимірювання (невизначеності);

• будь-які дані, що їх отримано як результат контролю даних процесу вимірювання;

• дата (дати) кожної операції контролю процесу вимірювання у виконаній програмі Постачальника щодо нагляду та перевірки;

• відомості щодо будь-якої відповідної повірки, інші документи;

• відомості про людину, яка відповідає за постачання інформації для звітів;

• кваліфікація (потрібна або досягнута) персоналу.

Постачальник повинен гарантувати, що весь контроль процесу вимірювання виконав персонал, який має відповідну кваліфікацію, навчений, досвідчений, здібний та спостережливий. Постачальник повинен чітко визначати відповідну кваліфікацію, навчання, досвід, здібності та спостережливість персоналу і гарантувати чітке виконання всіх необхідних вимог щодо контролю процесу вимірювання.

Постачальник повинен виконувати (чи домовлятись, щоб виконували) періодичне і систематич­не перевіряння якості вимірювання, щоб гарантувати її подальше ефективне виконання згідно з ви­могами цього стандарту. Базуючись на результатах перевірок системи контролю якості процесу ви­мірювання та інших відповідних чинниках, наприклад, зауваженнях Замовників, Постачальник по­винен, за необхідності, робити перегляд та удосконалювати систему контролю якості процесу вимі­рювання.

Плани та процедури щодо перевірки (аудиту) якості та перегляду системи контролю процесу вимірювання повинно бути задокументовано. Послідовність (порядок) перевірки (аудиту) якості та перегляду, а також будь-які наступні коригувальні дії повинні бути описані.

Примітка. Несправність системи контролю процесу вимірювання, наприклад, ушкодження (погіршення) робочих еталонів або зміну кваліфікації оператора, можна виявити та враховати під час:

• аналізу карт контролю;

• наступних перевірок (інспектування);

• внутрішних лабораторних порівнянь;

або на підставі скарг замовника.ДОДАТОК А
(інформативний)

КОРОТКИЙ огляд

А.1 Основні положення

Цей додаток подає загальний огляд перевірки процесів вимірювань скоріше як тривалого проце­су, ніж як окремої події. На цьому зосереджено увагу в описуванні застосування робочих еталонів.

Контроль процесів вимірювання — відносно новий підхід щодо контролювання вимірювання.

До цього часу найбільшу кількість літератури щодо контролю процесів вимірювань було написа­но з посиланнями на «Забезпечення вимірювання».

Щоб краще зрозуміти засади цього стандарту в цьому додатку, нижче подано такі додаткові ви­значення.

А. 1.1 Систематичне зміщення показів (вимірювального приладу)

Систематична похибка показу вимірювального приладу.

Примітка. Зміщення показів вимірювального приладу звичайно оцінюють, враховуючи середню помилку ін­дикації в разі певної кількісті повторних вимірювань.

А.1.2 Умовне істинне [дійсне] значення (фізичної величини)

Значення фізичної величини, знайдене експериментальним шляхом і настільки наближене до істинного значення, що його можна використати замість істинного для данної мети (згідно з ДСТУ 2681).

Приклад

У даному значенні розмір, реалізований вихідним еталоном, можна прийняти за істинне значення.

А. 1.3 Коригувальний коефіцієнт

Числовий коефіцієнт, на який помножують результат вимірювання з метою вилучення система­тичної похибки (згідно з ДСТУ 2681).

Примітка. Оскільки систематичну похибку не можна визначити точно, компенсування нв повинно бути цілковите.

А.1.4 Похибка вимірювального приладу

Різниця між показом вимірювального приладу та істинним значенням вимірюваної величини.

Примітка 1. Оскільки істинне значення не можна точно визначити, практично використовують дійсне значення.

Примітка 2. Це поняття використовують у разі порівняння вимірювального приладу з еталоном.

Примітка 3. Для міри — цв значення, показане на ній самій.

А. 1.5 Впливна величина

Фізична величина, що впливає на результат вимірювання, але не є вимірюваною величиною (згідно з ДСТУ 2681).

Приклад

1. Температура під час вимірювання довжини мікрометром.

2. Частота в процесі вимірювання амплітуди змінної напруги.

3. Концентрація білірубіну під час вимірювання концентрації гемоглобіну у зразку плазми крові людини.

А. 1.6 Прецизійність

Близкість значень між незалежними результатами вимірювання за певних умов.

Примітка 1. Прецизійність залежить тільки від розподілення випадкових похибок і не залежить від дійсно­го значення фізичної величини.

Примітка 2. Міру прецизійності звичайно подають у термінах похибок та обчислюють як середнє квадра­тичне відхилення результатів вимірювань. Менша прецизійність відповідає більшому середньому квадратичному відхиленню.

Примітка 3. «Незалежні результати вимірювання» означає результати, отримані незалежно від будь- яких попередніх результатів вимірюввння того самого або подібного об’єкта вимірювання.

Кількісні міри прецизійності залежать від навколишніх умов. Повторюваність та умови відтворюваності — це певні сукупності екстремальних значень, передбачених умовами.

А. 1.7 Істинне значення (фізичної величини)

Значення фізичної величини, яке ідеально відображало б певну властивість об'єкта (згідно з ДСТУ 2681).

Примітка 1. Це величина, яку можна було б отримати нв бездоганному обладнанні.

Примітка 2. Істинних знвчень в природі нв існує.

А.2 Еталони, які використовуються для контролю

А.2.1 За допомогою робочого еталона виконують регулярні вимірювання, результати яких ма­ють бути стабільними, оцінюють невизначеність вимірювання з врахуванням дії однієї чи декількох виливних величин.

Якщо середнє значення результату повірки робочого еталона відрізняється від раніше встанов­леного значення одиниці фізичної величини робочого еталона, можна вважати, що наявне система­тичне зміщення. Це зміщення слід перевірити, щоб визначити його суттєвість. За результатами ста­тистичного аналізу визначають необхідність вилучення або компенсації.

А.2.2 Не використано

А.2.3 Процес калібрування робочого еталона, який використовують для контролю процесу ви­мірювання, повинен бути незалежним і більш точнішим, ніж процес контролю. Однак, навіть без та­кої незалежності та(або) точності, еталон може виконувати корисну функцію для контролю процесу.

Простежуваність процесу вимірювання або калібрування робочого еталона, є суттєвою, якщо отри­маний результат буде використано для оцінювання зміщення контрольованого процесу вимірювання та оцінювання наявності невизначеностей, які можна врахувати під час наступного коригування.

А.2.4 Накреслювання кривої залежності даних, отриманих, як зазначено вище, у вигляді карти контролю, допоможе ідентифікувати як раптові тимчасові зміщення або мінливості, так само і тривалі тенденції такого самого плану.

Якщо з часом величина, вимірювана еталоном, який використовується для контролю, змінюєть­ся, можна дійти до висновку, що або еталон дає неправильні результати, або процес вимірювання, або обидва.

У таких випадках, коли втрачено довіру щодо процесу вимірювання, останній повинен бути при­зупинено до знаходження причини зміни і повторюють контроль.

А.2.5 Якщо одне вимірювання еталоном вказує на можливий неконтрольований стан, процес вимірювання слід повторити. Формальні методи з використанням карт контролю встановлюють певні правила в разі виконання одиничних вимірювань за межами зазначених границь (А.4).

Підтверджений неконтрольований стан має бути ідентифіковано та виправлено.

А.З Частота перевірки процесів вимірювань

А.3.1 Основний вплив часу на результати процесу вимірювань треба повністю дослідити та зро­зуміти. Іноді потрібно від кількох годин до кількох днів, щоб отримати необхідні спостереження за контрольованим вимірюванням. Менші періоди часу можуть спричинити появу суттєвої «міжгрупо- вої» мінливості, що перешкоджає встановленню статистичної закономірності.

А.3.2 Частота, з якою виконують перевірку процесу вимірювання, залежить від чотирьох основ­них чинників:

• кількість перевірок;

• ступінь потрібного забезпечення;

• ступінь важливості джерела похибки вимірювань;

• стабільність процесу.

Звичайно перевірку частіше виконують для нового процесу або в разі використання нового ро­бочого еталона. За умови отримання інформації, що процес вимірювання стабільний та перебуває в межах статистичного контролю, проміжки між перевірками процесу вимірювання можна подовжити

А.З.З Перевірки робочого еталона та їхня частота повинні бути визначені процедурою, подібно до всіх інших важливих вимог до процесу вимірювання. У разі часто повторюваного процесу вимірю­вання, можна зменшити число перевірок робочого еталона. Допускається виконувати вибіркові пере­вірки. За відсутності перевірки робочого еталона перед кожним вимірюванням невідомих величин, не можна гарантувати, що їх виконано правильно. Вимірювання, які завжди виконують в один і той са­мий час доби, наприклад, можуть маскуватись випадковими «міжгруповими» похибками.

А.4 Нагляд за контрольованими границями

Усі дані, отримані із застосуванням еталонів, треба обчислити та задокументувати. Карти з результатами повинна регулярно перевіряти та оцінювати особа, яка не виконує вимірювання. Під час контролю результату вимірювання, отриманого з використанням еталонів, важливо розгляда­ти всі дані. Такий контроль та оцінювання повинні бути реальними.

Щоб підвищити надійність результату вимірювання доцільно змінити значення довірчої границі з 2о на Зо, що зменшує можливість появи «промахів».

Наявність «промаху» необов'язково свідчить про те, що процес вийшов з-під контролю. Якщо спостерігається промах, слід повторити процедуру іимірювання з використанням еталонів. Якщо наступний отриманий результат вимірювання потрапляє у середину довірчих границь, процес про­довжує перебувати під контролем. Це необхідно дослідити та виявити величини, що зумовили відхи­лення. Якщо частота промахів з незалежних причин вказує на те, що вони вірогідно будуть трапляти­ся частіше, ніж було передбачено статистикою, процес необхідно відкоригувати.