Для перевірки башт необхідно провести складання не менше ніж трьох секцій.
А.2.3 Конструкції ґратчастих щогл і башт, що виготовляються індивідуально, без кондукторів і спеціальних пристроїв, а також опорні секції щогл зі знімними консолями проходять загальне складання за місцем їх виготовлення.
А.2.4 Конструкції листових трубчастих щогл, що виготовляються індивідуально, також підлягають загальному складанню, в процесі якого встановлюються фіксатори, а також наноситься повздовжня вісь щогли по твірній циліндричної поверхні, від якої розмічається розташування всіх лацменів, дверей, отворів тощо.
А.2.5 Граничні відхили розмірів виготовлених конструкцій від проектних мають відповідати наведеним у таблицях 8 та А. 1.
Таблиця А.1 - Граничні відхили розмірів елементів щогл і башт
Види відхилів |
Граничний відхил |
1 Башти і щогли |
|
1.1 Різниця довжини окремих поясів з однієї секції |
1/1000 від бази, але не 2 мм |
1.2 Тангенс кута між фактичним і проектним положеннями фланців поясів |
1/1500 |
1.3 Зазори між фланцями суміжних секцій: - в межах кільця завширшки 20 мм навколо труби пояса |
0,5 мм |
- на зовнішніх кромках між фланцями |
3,0 мм |
2 Щогли гратчасті і листові трубчасті |
|
2.1 Величина прогину осі стовбура щогли під час загального чи контрольного складання (довжина частини, що складається, не менша ніж відстань 1в між ярусами відтяжок |
1/750 1в |
2.2 Місцеві викривлення твірних листової трубчастої щогли, які вимірюються прямолінійним шаблоном довжиною 1 м (викривлення і вм’ятини глибиною до 2 мм не враховуються) |
1/50 довжини викривленої ділянки, але не більше 0,5 /ст |
2.3 Незбіг отворів для болтів у фланцевих з’єднаннях при складанні 1,5 мм |
1.5 мм |
2.4 Кут між фактичним і проектним положенням фасонки для кріплення відтяжок щогл, а також фасонок для кріплення розпірок і розкосів |
1° |
2.5 Різниця товщин фасонок в одному фланцевому з’єднанні |
1 мм |
Кінець таблиці А.1
Види відхилів |
Граничний відхил |
2.6 Відхили відстані від центра вузла до першого отвору в фасонках для кріплення розпірок, розкосів та елементів діафрагм |
± 3,0 мм |
3 Інші конструкції і деталі |
|
- опорних столиків, на які встановлюються монтажні механізми; |
± 2,0 мм |
- інших деталей, необхідних для виконання монтажних робіт |
± 4,0 мм |
3.2 Відхили в розмірах отворів і деталей, напрямних для ліфтів |
Встановлюються в конкретному проекті |
А.2.6 Отвори у фасонках для кріплення відтяжок у вузлах щогл, розкосів з круглої сталі, розпірок, анкерних тяг утворюються на проектний діаметр з граничними відхилами згідно з таблицею 6.
А.2.7 Внутрішні поверхні труб перед обробкою і встановленням заглушок очищаються від пилу, бруду, а в трубах діаметром > 250 мм - з відкритими торцями оґрунтовані.
А.2.8 Стінки отворів для труб у фланцях, як і площини стикання фланців, піддаються механічному обробленню.
Обробку площин стикання фланців можна не виконувати за умови, що неплощинність листової сталі для їх виготовлення не перевищує 1 мм.
Отвори у фланцях для труб дозволяється обробляти кисневим різанням.
За умови суміщення центра фланця з віссю труби зазор між трубою і стінкою отвору має бути не більше ніж 3,0 мм.
А.2.9 На відправних елементах щогл і башт при виготовленні прикріплюються опори під монтажні крани, деталі для навішування риштування, а також для кріплення тимчасових розтяжок (розчалок).
А.2.10 Шви зварних з’єднань заглушок трубчастих розкосів, розпірок, а також при зварюванні прорізів в трубах виконуються герметичними і підлягають випробуванню на щільність надлишковим тиском в 0,4 кг/см2.
Випробування проводиться не менше ніж на 5 % трубчастих елементів.
При виявленні дефектних швів випробуванню піддають 10 % виготовлених елементів.
А.2.11 Виявлені дефекти підлягають виправленню, отвори для подачі стиснутого повітря герметично заварені, заглиблення від заглушки до краю труби заповнені бітумом.
А.2.12 Стикові зварні з’єднання листових трубчастих башт (в тому числі монтажні) діаметром > 1500 мм підлягають контролюванню проникаючим випромінюванням в обсязі 2 % від довжини швів при ручному або напівавтоматичному зварюванні і 1 % при автоматичному зварюванні. Контроль здійснюється, як правило, в місцях перетину швів.
А.З Конструкції будівель та окремих типів виробничих споруд
А.3.1 При виготовленні сталевих конструкцій транспортерних галерей, кранових естакад, робочих площадок, бункерів, опор трубопроводів та структурних покриттів необхідно враховувати додаткові вимоги.
А.3.2 В конструкціях, де є сумісні примикання декількох елементів до стінок колон і балок, передбачається можливість роздільної установки і тимчасового закріплення кожного елемента.
А.З.З Якщо в проекті для обпирання кроквяних ферм і інших елементів на колонах не передбачено опорних столиків, необхідно приварити монтажні, які використовуються тільки на період монтажу.
А.3.4 Примикання ферм транспортерних галерей до опор виконуються з урахуванням таких вимог:
отвори в елементах утворюються свердленням в кондукторах;
планки, на стругані чи фрезеровані поверхні яких передається вертикальне навантаження, необхідно встановлювати в кондукторах чи фіксаторах, що закріплюються в складальних пристроях (копірах, кондукторах тощо);
при спиранні прольотної будови галереї на опору зверху фрезеровані або стругані опорні елементи необхідно встановлювати в кондукторах або фіксаторах, що закріплюються в складальних пристроях з перевіркою шаблоном.
Утворення отворів в будь-яких інших стиках чи вузлах має виконуватись в кондукторах або під час загального складання конструктивного елемента.
.3.5 При виготовленні спеціалізованими виробництвами значних обсягів однотипних конструкцій в кондукторах кожна п’ятдесята конструкція, але не менш ніж одна з партії менше п’ятдесяти штук, має проходити контрольне складання. Кожна перша конструкція, що виготовлена в новому або відремонтованому кондукторі, також підлягає контрольному складанню.
.3.6 Зварювання гратчастих конструкцій (окрім транспортерних галерей), а саме кроквяних і підкроквяних ферм / < 36,0 м, вітрових і в’язевих ферм, гальмівних ферм, ліхтарів, сходів, огорож, площадок, дрібних елементів (упорів, монтажних деталей тощо) дозволяється виконувати відповідно до загальних вказівок без спеціальної розробки технологічної документації.
.3.7 Якість зварних швів, що згідно з вимогами проекту підлягають фізичним методам контролю, перевіряється в такий спосіб:
ультразвукова дефектоскопія 100 % довжини швів з просвічуванням проникаючим випромінюванням всіх ділянок з ознаками дефектів;
просвічуванням проникаючим випромінюванням 2 % довжини швів, які виконані ручним або напівавтоматичним зварюванням і 1 % при автоматичному зварюванні.
.3.8 Вибірковий контроль зварних швів фізичними методами виконується в обсязі одного контролю ділянки шва завдовжки не менше ніж 240 мм на кожних 50 м швів, а також на ділянках, де при зовнішньому огляді допускається можливість дефекту.
.3.9 В зварних з’єднаннях транспортерних галерей контроль якості швів необхідно здійснювати ультразвуковою дефектоскопією 100 % стикових швів в розтягнутих елементах з наступним просвічуванням проникаючим випромінюванням всіх ділянок з ознаками дефектів та ультразвуковою дефектоскопією решти швів, один контроль на кожних 20 м шва.
.4 Конструкції з болтовими монтажними з’єднаннями
.4.1 Виготовлення СБК регулюється основними правилами цього стандарту з урахуванням додаткових вимог, що стосуються таких видів болтових з’єднань, як:
фрикційні або зсувостійкі з’єднання, в яких діючі зусилля передаються через тертя, що виникає завдяки натягу високоміцних болтів між поверхнями елементів в місці(цях)їх з’єднання;
зрізні або з’єднання без контролю натягу болтів, в яких зусилля сприймаються роботою болтів на зріз, а з’єднувальних елементів на зминання;
фрикційно-зрізні з’єднання, в яких діючі зусилля передаються через сили тертя, зріз болтів та зминання з’єднувальних елементів;
фланцеві з’єднання (ФЗ) на високоміцних болтах з контрольованим натягом, який сприймають зусилля розтягу, стиску, згину, зсуву або їх сумісну дію.
.4.2 Відповідно до замовлення на виготовлення/постачання СБК виготовлювач в комплекті постачає металеві кріпильні вироби:
болти номінальних діаметрів 16; 20; 24 мм згідно з ГОСТ 1759.1 класів міцності 5.8; 8.8; 10.9 згідно з ГОСТ 1759.0, ГОСТ 1759.4 з гайками класів міцності 5; 8; 10 згідно з ГОСТ 1759.5 під болти класів 5.8; 8.8; 10.9 і шайбами згідно з ГОСТ 18123 для з’єднань, що працюють на зріз;
- високоміцні болти номінальних діаметрів 20; 24; 27 мм згідно з ДСТУ ГОСТ 22353 з гайками згідно з ДСТУ ГОСТ 22354 та шайбами згідно з ДСТУ ГОСТ 22355, ГОСТ 22356 для фрикційних та фрикційно-зрізних з’єднань.
А.4.3 Для ФЗ необхідно застосовувати високоміцні болти М20, М24 та М27 зі сталі 40Х "селект" з тимчасовим опором 1100 МПа, а також високоміцні гайки і шайби згідно А.4.2
Можливе застосування інших марок сталі для високоміцних болтів, гайок і шайб до них, але механічні характеристики і розміри повинні відповідати діючим стандартам на ці металеві вироби (метвироби).
Для ФЗ, як правило, доцільно приймати таке співвідношення: діаметр болта - товщина фланця
М20 - 20 мм;
М24 - 25 мм;
М27 - ЗО мм.
У більшості випадків доцільніше застосовувати саме болти діаметром 24 мм (М24).
А.4.4 Стики за сумою товщин елементів, що з’єднуються, мають бути не більше:
60 мм - для болтів М20;
100 мм - для болтів М24;
140 мм - для болтів М27.
У стиках з товщиною більше ніж 140 мм необхідно застосовувати болти більших діаметрів.
Застосування болтів діаметром менше ніж 20 мм або більше ніж 27 мм узгоджується з виробником.
А.4.5 При з’єднанні зварних елементів, прокатних профілів, які мають різну товщину, або перепад висот прокатних двотаврів більше ніж на 3 мм, проміжок у з’єднанні заповнюється прокладкою товщиною, кратною 1 мм.
Прокладки можна виготовлювати зі сталі класу С235 різанням на гільйотині і з продавлюванням отворів, які повинні бути на 5 мм більшими номінального діаметра болта.
У фрикційних та фрикційно-зрізних з’єднаннях застосовують прокладки не товще ніж:
20 мм - для болтів М20;
ЗО мм - для болтів М24;
40 мм - для болтів М27.
При товщині прокладок більш ніж наведено вище необхідно виконувати їх з двох листів або застосовувати болти більшого діаметра.
А.4.6 З’єднання фланця з елементом конструкції необхідно виконувати зварним кутовим швом без обробки кромок, при цьому висота шва не може бути менше товщини елемента, що з’єднується. Фланці і елементи у з’єднанні можуть бути підсилені ребрами жорсткості для підвищення несучої здатності зварного шва або розтягнутих ділянок фланця без збільшення кількості болтів чи товщини фланця.
Довжина ребер жорсткості не може бути меншою ніж 200 мм, а товщина не більшою ніж 1,2 товщини профілю, що підсилюється.
А.4.7 Складання СБК із ФЗ виконується в кондукторах. Фланець необхідно кріпити до базової поверхні не менше ніж двома пробками і двома складальними болтами. Базові поверхні кондукторів мають бути фрезерованими.
Періодичність контрольних складань встановлює виготовлювач, але при цьому кількість складань не може становити менш ніж 10 % загальної кількості елементів СБК.
А.4.8 Вимоги до СБК із фланцевими з’єднаннями (ФЗ):
неперпендикулярність торців деталей, що приєднуються до фланця, не повинна перевищувати 0,002;
тангенс кута відхилу поверхні фланця не повинен перевищувати 0,0007 в кожній з двох площин;
після приварювання фланців до елементів СБК їх зовнішні поверхні необхідно фрезерувати, але товщина фланця після фрезерування не може бути менше вказаної в проекті;граничний відхил елемента з фланцем за довжиною - в межах 0; -5 мм;
- після натягу болтів у з’єднанні до проектного зусилля щуп завтовшки 0,1 мм не повинен проникати в зону радіусом 40 мм від осі будь-якого болта.
Контактні поверхні фланців, а також елементів у фрикційних і фрикційно-зрізних з’єднаннях фарбуванню не підлягають.
А.5 Вимоги до виготовлення легких металевих конструкцій (ЛМК)
А.5.1 ЛМК із труб і замкнутих гнутозварних профілів виготовляються за вимогами цього стандарту з урахуванням додаткових вимог, що наведені в А.5.2 А.5.7.
А.5.2 Кроквяні і підкроквяні ферми із гнутозварних замкнутих профілів застосовуються, як правило, у покриттях будівель і споруд з прольотами 18 м, 24 м, ЗО м.
А.5.3 Деталі ферм повинні виготовлюватись на відрізних станках. Допускається газополум’яне різання профілів з припуском на механічну обробку торців.
А.5.4 Складання ферм виконується, як правило, в жорстких кондукторах з чітким фіксуванням на болтах і пробках просторового розташування фланців в стикових вузлах поясів ферм і опорних ребер.