Труба повинна робити коливання в межах 360", тобто 180" в кожну сторону від вертикалі, яку проходить через центр коливань; тривалість одного повного коливання (2 х 360") становить 12 с. Під час випробовування світильник повинен обертатися навколо своєї вертикальної осі із швидкістю 1 об/хв.
Опора повинна бути виконана у вигляді сітки для унеможливлення екранування. Через Юхв світильник повинен бути вимкнений і залишений для природного охолодження з подальшим зрошенням водою ще протягом 10 хв.
Перевіряють струменезахищені (друга цифра 5 в позначенні ступеня захисту IP) світильники одразу після вимкнення світильника дією протягом 15 хв струменем води з усіх напрямків із шланга з насадкою, розміри і форма якої наведені на рисунку. 8
Насадка повинна бути розташована на відстані 3 м від зразка.
Напір води у насадці повинен бути 12,5 л/хв ± 5 % (приблизно ЗО кН/м2).
Перевіряють тривкі до потужних струменів води (друга цифра 6 в позначенні ступеня захисту IP) світильники одразу після вимкнення світильника дією струменя води протягом Зхвз усіх напрямків із шланга з насадкою, розміри І форма якої наведені на рисунку 8.
Насадка повинна бути розташована на відстані 3 м від зразка.
Напір води у насадці повинен бути 100 л/хв ± 5% (приблизно 100 кН/м2).
Водонепроникні світильники (друга характеристика IP число 7) вимикають та одразу занурюють на ЗО хв у воду так, щоб хоча 6150 мм води було над верхньою частиною світильника, а найнижча частина піддалася дії тиску води принаймні висотою 1 м. Світильники потрібно утримувати у необхідному положенні з використанням звичайних фіксувальних засобів. Світильники для люмінесцентних ламп потрібно розмістити горизонтально розсіювачем догори на глибині 1 м від поверхні води.
Примітка. Такі випробовування не є достатньо об’єктивними для світильників, що призначені для роботи під водою.
Світильники, тривкі до довготривалого занурення у воду (друга характеристика IP число 8) нагрівають вмиканням лампи чи іншими відповідними способами так, щоб температура корпуса світильника перевищувала температуру води у випробовувальному резервуарі на 5 °С —10 °С.
Потім світильник потрібно вимкнути та піддати впливу водяного тиску більшого в 1,3 рази від тиску, який відповідає номінальній максимальній глибині занурення на період ЗО хв.
9.3 Випробовування на вологотривкість
Всі світильники під час експлуатації повинні бути вологотривкими.Перевіряють відповідно до 9.3.1 з наступним негайним перевірянням відповідно до розділу 10.
Отвори для уводу кабелю, якщо вони є, повинні бути відкритими; за наявності отворів, що виломлюють, повинен бути відкритий один із них.
Деталі, що можна відкривати рукою, наприклад, електричні відсіки, накривки, захисне скло тощо повинні бути відкриті.
Електричні компоненти, накривки, захисні скла і інші деталі, які можуть бути зняті без застосування інструмента, повинні бути зняті і випробувані, за необхідності, разом з основною частиною.
Світильник встановлюють як для нормальної експлуатації, але в найнесприятливішо- му положенні в камері вологи, в якій підтримують відносну вологість від 91% до 95%. Температуру повітря в будь-якій точці камери, де с зразок, треба підтримувати з точністю приблизно 1 °С за будь-якого значення «t», що знаходиться, між 20 °С і ЗО °С.
До моменту розміщення у камері зразок повинен бути нагрітий до температури між «t» та (t + 4) °С. Зразок витримують в камері 48 год.
Примітка. У більшості випадків зразок може бути нагрітий до температури між «і» та (t + 4) °С витримуванням в приміщенні з цією температурою протягом не менше ніж 4 год, перед випробовуванням.
Для підтримування зазначених умов в камері необхідна постійна циркуляція повітря. Зазвичай використовують теплозахищену камеру.
Після випробування зразок не повинен мати дефектів, що призводять до невідповідності світильника вимогам цього стандарту.
Розділ 10 ОПІР ІЗОЛЯЦІЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНА МІЦНІСТЬ
Загальні положення
У цьому розділі наведені вимоги та методи випробовування опору та електричної міцності ізоляції СВІТИЛЬНИКІВ.
Опір Ізоляції та електрична міцність
Світильники повинні мати відповідний опір і електричну міцність ІЗОЛЯЦІЇ.
Перевіряють відповідно до методики 10.2.1 і 10.2.2 в камері вологи чи в приміщенні, де зразок у зібраному стані доводять до регламентованої температури.
Вимикач, за наявності, повинен бути встановлений в положення «Увімк» для всіх випробовувань, крім випробовування між струмовідними деталями, які в окремих випадках для ввімкненого стану вимикача можуть дати негативний результат. Під час цих випробовувань необхідно від ’єднати окремі компоненти світильників щоб прикладена напруга давала можливість оцінити параметри ізоляції, а не індуктивні чи ємнісні функціювальні особливості, таких компонентів як:
шунтувальні конденсатори;
конденсатори між струмовідними деталями і корпусом;
індуктивності чи трансформатори, які приєднані між струмовідними деталями.
За неможливості накладення металевої фольги на прокладки чи перегородки, треба випробовувати три зразки прокладки чи перегородки, попередньо вийнятих та розміщених між двома металевими кулями діаметром 20 мм, які стискають із зусиллям (2 ± 0,5) Н.
Методи випробовування напівпровідникових баластів повинні відповідати ІЕС 60924.
Примітка, ізоляцію між струмовідними деталями та корпусом, а також між металевими деталями та металевою фольгою на внутрішній стороні ізоляційних прокладок та перегородок, перевіряють відповідно до необхідного типу ізоляції. Термін «корпус» охоплює доступні для дотику металеві частини, фіксувальні гвинти та металеву фольгу, які знаходяться у контакті із доступними для дотику частинами ізоляційного матеріалу.
1 Вимірювання опору ізоляції
Опір ізоляції належить вимірювати за напруги постійного струму приблизно 500 В через 1 хв після подання напруги.
Для ізоляції деталей світильника, ідо перебувають під БНН для вимірювання використовують напругу постійного струму 100 В.
Опір ізоляції повинен бути не меншим від значень, що зазначені у таблиці 10.1.
Ізоляцію між струмовідними деталями І корпусом світильників класу захисту II не випробовують, якщо основна і додаткова ізоляція світильників можуть бути випробувані окремо.
Таблиця 10.1 — Мінімальний опір ізоляції
|
Ізоляція деталей |
Мінімальний опір ізоляції, МОм |
||
|
Світильники класу 0 та класу І |
Світильники класу If |
Світильники класу Iff |
|
|
БНН: |
|
|
|
|
Між деталями різної полярності, по яких проходить струм |
а |
а |
а |
|
Між деталями, по яких проходить струм, та монтажною поверхнею* |
а |
а |
а |
|
Між деталями, по яких проходить струм, та металевими деталями світильника |
а |
а |
а |
|
Інша ніж БНН: |
|
|
|
|
Між деталями різної полярності під напругою |
b |
b |
— |
|
Між струмовідними деталями та монтажною поверхнею* |
ь |
b і с чи d |
— |
|
Між струмовідними деталями та металічними деталями світильника |
ь |
Ь І с чи d |
— |
|
Між струмовідними деталями, які можуть отримати різну полярність через дію вимикача |
ь |
b і с чи d |
— |
|
Основна ізоляція для напруги БНН (а) |
|
1 |
|
|
Основна ізоляція для напруг вищих ніж БНН (Ь) |
|
2 |
|
|
Додаткова ізоляція (с) |
|
2 |
|
|
Подвійна чи посилена ізоляція (d) |
|
4 |
|
* Для цього випробовування на монтажну поверхню накладають металеву фольгу.
Ізолювальні прокладки чи перегородки належить випробовувати тільки в тому випадку, якщо відстань між струмовідними деталями і доступними для дотику металевими деталями за відсутності прокладок чи перегородок менші значень, які зазначені в розділі 11.
Під час випробовування ізоляції втулок, пристроїв кріплення шнура, затискачів і фіксаторів проводів, кабель, шнур та проводи необхідно обгортати металевою фольгою або замінювати металевим стрижнем цього самого діаметра.
Ці вимоги не розповсюджуються на запалювальні пристрої, які спеціально приєднують так, щоб вони не були струмовідними деталями.
Примітка. Випробовування струмовщних деталей — згідно з додатком А.
2 Перевіряння електричної міцності ізоляції
До ізоляції, що зазначена у таблиці 10.2 повинна бути прикладена протягом 1 хв напруга змінного струму частоти 50 або 60 Гц, значення якої зазначені у таблиці 10.2.
У початковий момент на ізоляцію діють напругою, не більшою половини зазначеної, потім поступово її значення підвищують до повної величини.
Високовольтний трансформатор, який застосовують під час перевіряння, повинен забезпечувати на виході сипу струму не менше ніж 200 мА за замкнутих його вихідних контактних затискачах і за повного значення випробовувальної напруги.
Реле максимального струму пристрою не повинно вимикатися за сили струму на виході меншої ніж 100 мА.
Точність вимірювання дійового значення випробовувальної напруги ± 3 %.
Розміщення металевої фольги повинно бути таким, щоб недопустити ймовірного перекриття дугою країв ізоляції.
Таблиця 10.2 — Електрична міцність ізоляції
|
Ізоляція деталей |
Вил робову вальна напруга, В |
||
|
Світильники класу 0 та класу І |
Світильники класу Н |
Світильники класу IN |
|
|
БНН: |
|
|
|
|
Між деталями різної полярності, по яких проходить струм |
а |
а |
а |
|
Між деталями, по яких проходить струм, та опорною поверхнею* |
а |
а |
а |
|
Між деталями, по яких проходить струм, та металевими деталями світильника |
а |
а |
а |
|
Інша ніж БНН: |
|
|
|
|
Між деталями різної полярності під напругою |
Ь |
Ь |
|
|
Між струмовідними деталями та опорною поверхнею* |
ь |
b і с чи d |
*— |
|
Між струмовідними деталями та металевими деталями світильника |
ь |
b і с чи d |
— |
|
Між струмовідними деталями, які можуть отримати різну полярність через дію вимикача |
ь |
b і с чи d |
— |
|
Основна ізоляція для напруги БНН (а) |
|
500 |
|
|
Основна Ізоляція для напруг вищих ніж БНН ф) |
|
2U + 100 |
|
|
Додаткова Ізоляція (с) |
|
2U + 1750 |
|
|
Подвійна чи посилена Ізоляція (d) |
|
4U + 2750 |
|
* Для цього випробовування на опорну поверхню накладають металеву фольгу.
У світильниках класу захисту II, як з посиленою так і з подвійною ізоляцію, напруга, що прикладають до ізоляції', не повинна перевищувати напругу, на яку розрахована основна чи посилена Ізоляція.
Тліючий розряд, що не викликає помітного спаду напруги, не беруть до уваги.
Під час випробовування не допускається перекриття або пробою ізоляції. Ці вимоги не розповсюджуються на запалювальні пристрої, які приєднані так, що вони не є струмовідними деталями.
У світильниках з ІЗП перевіряють електричну міцність ізоляції деталей, на які діє імпульсна напруга, провадять за працюючого ІЗП, але без лампи, що дозволяє перевірити міцність ізоляції світильника, проводів І подібних частин.
Для світильників з імпульсним запалювальними пристроями та патронами, які за Інструкціями виробника патронів мають захист від максимальної імпульсної напруги лише за встановленої лампи, випробовування необхідно провадити з еквівалентом лампи.
Примітка 1. Еквівалент лампи повинен бути перевірений для проведення цих випробовувань.
Примітка 2. Ця вимога дозволить дотримуватися достатнього розміру цоколя/патрона, одночасно імпульсна напруга буде збільшуватись до того рівня, за якого відбуватиметься повторне увімкнення розрядної лампи з гарячого стану (наприклад, у разі застосування в приміщеннях).
