Обстеження системи освітлення будівлі
. Для житлових будинків необхідно визначити орієнтовну кількість освітлювального обладнання, час його роботи та питому потужність з розрахунку на 1 м2 площі.
Для всіх обстежуваних приміщень громадських будівель необхідно визначити тип системи освітлення та розряди зорових робіт: тип та кількість освітлювальних приладів, їх потужність, стан та відповідність класу даного освітлення та режим їх використання згідно з ДБН В.2.5-28.
Обстеження системи гарячого водопостачання (ГВП) будівлі
Під час обстеження на об'єкті визначають наступні дані:
загальну інформацію про систему ГВП: тип, стан, вид енергоносія;
інформацію про теплообмінник: тип, назва, термін експлуатації, потужність, температура гарячої води;
інформацію про автоматичні регулятори температури: наявність, стан, тип, назва, принцип автоматичного регулювання;
інформацію про системи розподілення: максимальна подача (витрата), потужність та ККД системи ГВП; матеріал труб, наявність теплоізоляції, матеріал теплоізоляції, наявність рецирку- ляційного насоса, наявність таймера для рециркуляційного насоса, втрати.
Визначають тип підсистеми розподілення гарячого водопостачання:
індивідуальний розподільний трубопровід до водорозбору гарячої води користувача;
циркуляційний контур (за наявності).
Для розрахунку тепловтрат в підсистемі розподілення ГВП визначаються наступні дані:
довжина секції трубопроводу;
лінійний коефіцієнт теплопередачі трубопроводів;
середня температура навколишнього середовища;
середня температура гарячої води у секції трубопроводу;
період користування ГВП.
7.5.4.3.6 Обстеження системи електропостачання будівлі
За даними щодо споживання електричної енергії за поточний та попередні 3-5 роки будують графічні залежності для ілюстрації тенденції електроспоживання, проводиться розрахунок витрат на сплату за споживання електричної енергії.
Проводиться обстеження системи електропостачання будівлі (визначають основні споживачі електроенергії та їх потужність за номенклатурною документацією, розраховується загальне споживання електричної енергії будівлею, визначається стан та тип розподільної системи електропостачання будівлі).
За даними документації щодо балансового розмежування системи електропостачання визначають тип трансформаторів та рівні напруг на вводі у будівлю. Встановлюється наявність/ відсутність системи примусової вентиляції/кондиціонування, ліфтів, визначається тип плит (газові/ електричні) тощо.
Перелік частин будівлі (приміщень, обладнання), які обстежуються
Перелік частин будівлі (приміщень, обладнання), які обстежуються під час проведення енергетичного аудиту на об'єкті, наведено у таблиці 1. Ця таблиця може використовуватися у вигляді відомості перевірок
.
Таблиця 1 - Перелік частин будівлі (приміщень, обладнання), які підлягають обстеженню
|
Огородження, системи та техніка |
Частина будівлі (приміщень, обладнання), яку необхідно обстежити |
|
Огороджувальні конструкції |
дах (покриття) стіни вікна підвал (перекриття) |
|
Система опалення |
котельня або інше приміщення з технічним обладнанням систем опалення приміщення теплорозподілення розподільні трубопроводи |
|
Система вентиляції |
приміщення, де розташовані обладнання системи вентиляції технічні приміщення |
|
Система охолодження |
приміщення з обладнанням системи охолодження |
|
Система освітлення |
приміщення-представник з типовим освітленням зони загального користування зовнішні освітлені ділянки |
|
Система гарячого водопостачання |
котельня або інше приміщення з технічним обладнанням систем ГВП зберігання (бак-акумулятор) індивідуальне водопостачання сантехнічні прилади |
|
Система електро- прстачання |
трансформаторна приміщення розподілення електроенергії приміщення безперебійного електроживлення |
|
Побутова техніка |
побутова техніка приміщення-представники житлового призначення |
|
Офісна техніка |
офісна техніка приміщення-представники офісного призначення |
|
Техніка іншого призначення (медична тощо) |
- |
|
Внутрішні транспортні системи |
ліфти, ескалатори, пасажирський конвеєр тощо |
|
Інші допоміжні інженерні системи |
парогенератор паророзподільний колектор баки збору конденсату інженерні системи плавальних басейнів компресорні |
|
Система автоматизації та управління будівлею |
за місцем розташування |
|
Інші енергоспоживаючі системи |
басейни, бані-сауни тощо |
|
Системи зовнішнього захисту від обледеніння та їх системи автоматик |
зони підігріву доріжок, під'їздів тощо |
Форма реєстрації технічних даних
Форми анкет для запису параметрів, що визначають при проведенні енергетичного аудиту, наведено в додатку Б цього стандарту.
Аналіз отриманих даних
Загальні положення
За результатами технічних обстежень складається розрахункова модель для оцінки енергоспоживання будівлею, показників енергоефективності будівлі та базового енергоспоживання будівлею. В залежності від погоджених цілей енергетичного аудиту отримані результати пор внюють з нормативними показниками енергоефективності (мінімальними вимогами) та розраховується ефект від запропонованих заходів з підвищення енергоефективності..
На основі даних, отриманих під час енергетичного аудиту об'єкта, проводиться розра- х.-окфактичного енергоспоживання при опаленні, охолодженні, ГВП та освітленні будівлі згідно з ДСТУ Б А.2.2-12. Якщо це обумовлено вимогами до точності енергетичного аудиту та за вимогою замовника, енергоаудитор може використовувати методи та засоби динамічного моделювання.
Для отримання більш високого ступеня впевненості в підготовленій розрахунковій моделі для будівлі, а також достовірності вхідних даних у цій моделі, отримані результати порів- -<ють з фактичним енергоспоживанням, отриманим за показами лічильників, та проводиться «■ерекція або екстраполяція розрахункової моделі так, щоб отриманий результат був якомога ближчим до величини фактично спожитої енергії. Методика проведення процесу корекції або екстраполяції повинна відповідати вимогам розділу 9 ДСТУ Б EN 15603.
За необхідності, на базі скоригованої розрахункової моделі розраховується базове енергоспоживання, що відображає мінімальні вимоги до мікроклімату в будівлі та до послуг, які -адаються будівлею, а також зміни в характері експлуатації будівлі. Передумови та припущення, -а базі яких розраховується базове енергоспоживання, мають були погоджені із замовником.
При проведенні енергетичного аудиту розрахунковим методом за проектними рішеннями та за результатами технічних обстежень визначення приведеного опору теплопередачі непрозорих зовнішніх огороджувальних конструкцій проводиться згідно з ДСТУ Б В.2.6-189, приведеного опору теплопередачі світлопрозорих зовнішніх огороджувальних конструкцій проводиться згідно з ДСТУ-Н Б В.2.6-146.
За результатами розрахунку згідно з 4.7.2 та за результатами експерименту при розрахунково-вимірювальному методі проведення енергетичного аудиту згідно з 4.8 проводиться перевірка відповідності приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівлі нормативним вимогам ДБН В.2.6-31.
Аналіз енергетичного стану будівлі
Складання енергетичного балансу
На основі отриманих результатів проводиться аналіз енергетичного стану будівлі. Визначають значення складових частин енерговитрат (таблиця 2).
Таблиця 2 — Форма для представлення даних з енергетичних характеристик будівель
|
■ ’ ' ЕНЕРГЕТИЧНІ ВИТРАТИ |
||||
|
Складові енергетичних витрат |
Розрахункові до виконання енергозберігаючих заходів [кВт - год/рік] |
Виміряні до виконання енергозберігаючих заходів [кВт • год/рік] |
До виконання енергозберігаючих заходів базові значення [кВт • год/рік] |
Після виконання енергозберігаючих заходів та реновацїї [кВт - год/рік] |
|
Опалення |
|
|
|
|
|
Вентиляційні при опаленні |
|
|
|
|
|
Гаряче водопостачання |
|
|
|
|
|
Робота вентиляторів та насосів |
|
|
|
|
|
Освітлення |
|
|
|
|
|
Інші |
|
|
|
|
|
Охолодження |
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
Проводять детальний аналіз кожної складової частини енергетичних витрат будівлі та представляють їх структуру у вигляді таблиць або діаграм. На основі отриманої структури визначають найбільш енерговитратні складові частини та фактори, що обумовлюють найбільші енергетичні витрати будівлі.
Аналіз енергетичних характеристик здійснюється на підставі наступних даних:
визначених складових доставленої енергії за видом енергії або енергоносієм відповідно до енергоспоживання та грошових витрат;
визначених складових енергоспоживання за видами послуг в абсолютних та питомих величинах;
значень установлених на об'єкті потужностей з виробництва енергії та її експорту третім сторонам (за наявності).
Для об'єктів нового будівництва визначається клас енергетичної ефективності будівлі згідно з ДБН В.2.6-31.
При застосуванні розрахункового методу за проектними рішеннями чи розрахункового методу за результатами технічних обстежень розраховують питомі енергетичні витрати будівлі згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-13.
При застосуванні розрахунково-вимірювального методу питомі енергетичні витрати будівлі визначають згідно з ДСТУ Б А.2.2-12 або за результатами вимірювань з перерахуванням цих результатів на розрахункові температурні параметри внутрішнього та зовнішнього середовища.
При застосуванні вимірювального (експлуатаційного) методу питомі енергетичні витрати встановлюють за результатами вимірювань.
Для об'єктів енергетичного аудиту визначається клас енергетичної ефективності будівлі згідно з ДБН В.2.6-31 та ДСТУ-Н Б А.2.2-13.
7.8.5 За результатами аналізу енергетичного аудиту надають рекомендації щодо енергозберігаючих заходів.
Рекомендації з підвищення енергоефективності розробляють з урахуванням віку технічних систем будівлі, їх стану та способу їх експлуатації та обслуговування, технологій, що застосовувались під час встановлення систем у будівлі, порівняння цих технологій з сучасними технологіями та можливості застосування передових технологій.
При розробленні рекомендацій слід:
визначити технічну суть вдосконалення, що пропонується, та принципи отримання економії;
розрахувати потенційну річну економію в фізичному та грошовому вираженні;
визначити склад обладнання, необхідного для реалізації рекомендацій, його приблизну вартість, витрати на доставку, встановлення та введення в експлуатацію;
розглянути всі можливі способи зниження витрат;
визначити можливі побічні ефекти від впровадження рекомендацій, що впливають на реальну економічну ефективність; '
оцінити загальний ефект від запропонованих рекомендацій з урахуванням всіх вище перерахованих пунктів;
визначити рентабельність запропонованих заходів та ранжувати їх за економічними показниками, що погоджені із замовником (наприклад, коефіцієнт чистої приведеної вартості, внутрішня норма рентабельності або простий строк окупності);
оцінити життєздатність проекту з точки зору впровадження рекомендацій з енергозбереження;
навести правила та вимоги з експлуатації, обслуговування та енергомоніторингу для підтримання енергоспоживання на запланованому рівні після виконання запропонованих заходів.
Категорії рекомендацій з енергозбереження за вартістю заходів
Безвитратні заходи:
закупівля палива з більш дешевого джерела;
ощадливе використання наявних ресурсів, наприклад, корекція заданої температури та графіків у системі автоматичного контролю, своєчасне вимкнення освітлення, зачинення дверей тощо).
